898-й рік «на­ро­дже­н­ня»

Про не­пе­ре­сі­чних одно­лі­тків ста­ро­вин­но­го укра­їн­сько­го мі­ста

Marshrut №1 - - Тема Випуску: Галич -

«Мар­шрут №1» уже тра­ди­цій­но по­ці­ка­вив­ся, які ще єв­ро­пей­ські мі­ста, крім Га­ли­ча, впер­ше бу­ли зга­да­ні 898 ро­ку. Ці­ка­во, що біль­шість із них, як і Га­лич, да­ле­ко не ме­га­по­лі­си, про­те ма­ють не­по­втор­ну ау­ру.

ХАРТКІРХЕН

Впер­ше зга­да­ний у до­ку­мен­тах 898 ро­ку, ав­стрій­ський Харткірхен сто­їть на слав­но­зві­сно­му шля­ху Ні­бе­лун­гів. Біль­ша ча­сти­на Ні­бе­лун­ген­штра­се про­хо­дить Ні­меч­чи­ною, але час­тко­во за­хо­плює й Ав­стрію. Цей ту­ри­сти­чний шлях — ман­дрів­ка ло­ка­ці­я­ми «Пі­сні про Ні­бе­лун­гів», се­ре­дньо­ві­чної ні­ме­цької по­е­ми з ці­ка­вим і дра­ма­ти­чним сю­же­том.

Та­кож на сай­ті ко­му­ни www.hartkirchen.ooe.gv.at на­го­ло­шу­ють, що Харткірхен «іде­аль­но під­хо­дить для ве­ло­си­пе­ди­стів», це шлях в об­хід жва­во­го мар­шру­ту — вздовж Ду­наю від Пас­сау че­рез Лінц до Ві­дня. А свій храм мі­сце­ві жи­те­лі на­зи­ва­ють «ба­ро­ко­вою пер­ли­ною», яку збу­ду­вав ар­хі­те­ктор із Лін­ца Франц Майкл Пру­кмайр у 1717— 1719 рр. Тут пи­ша­ю­ться та­кож одним із не­ба­га­тьох збе­ре­же­них у Верх­ній Ав­стрії ба­ро­ко­вих ор­га­нів.

Ще одна ви­зна­чна мі­сце­ва пам’ятка — ру­ї­ни зам­ку Шон­берг, ко­лись най­біль­шо­го у Верх­ній Ав­стрії. Тут з огля­до­во­го май­дан­чи­ка від­кри­ва­є­ться чу­до­вий кра­є­вид на Ду­най.

Во­се­ни в Хар­ткір­хе­ні, де про­жи­ває тро­хи більш, ніж чо­ти­ри ти­ся­чи лю­дей, про­во­дять вла­сний куль­тур­но-га­стро­но­мі­чний фе­сти­валь Hartkirchner Herbstfest.

НЬОРДЛІГЕН

Це мі­сте­чко на пів­дні Ні­меч­чи­ни, в Ба­ва­рії, яке вхо­дить до сві­то­вої асо­ці­а­ції Cittaslow, «по­віль­них міст», де ритм жи­т­тя більш роз­мі­ре­ний. Від­по­від­но до фі­ло­со­фії цьо­го об’єд­на­н­ня, йо­го чле­ни — а їх май­же 170 — про­па­гу­ють куль­тур­не роз­ма­ї­т­тя та унікальність на­се­ле­но­го пун­кту, ство­рю­ють умо­ви для ве­де­н­ня здо­ро­во­го спосо­бу жи­т­тя то­що.

Ньор­длін­ген справ­ді уні­каль­ний: як вва­жа­ють ме­шкан­ці, це мі­сто ви­ни­кло на мі­сці ве­ли­че­зно­го кра­те­ра, утво­ре­но­го ме­тео­ри­том 14,5 міль­йо­на ро­ків то­му. На­у­ков­ця­ми ця вер­сія, зда­є­ться, оста­то­чно не під­твер­дже­на, але ар­гу­мен­том на її ко­ристь є той факт, що за

42 кі­ло­ме­три роз­та­шо­ва­ний кра­тер Штайн­хе­йма, який сфор­му­вав­ся одно­ча­сно з цим, за­зна­ча­ють на сай­ті

www.travelwires.com.

Та­кож мі­сто — одне з трьох у Ні­меч­чи­ні, де збе­ре­гли­ся се­ре­дньо­ві­чні фор­ти­фі­ка­цій­ні сті­ни. Впер­ше зга­да­ний 898-го, Ньор­длін­ген став віль­ним ім­пе­ра­тор­ським мі­стом 1215 ро­ку, і бі­ля ньо­го то­чи­ли­ся бої кіль­кох во­єн. Як по­ві­дом­ля­ють на зга­да­но­му сай­ті, в Ньор­длін­ге­ні роз­та­шо­ва­ний один із най­біль­ших хра­мів кра­ї­ни — кір­ха свя­то­го Ге­ор­га. З її 90-ме­тро­вої дзві­ни­ці від­кри­ва­є­ться чу­до­вий кра­є­вид!

МАНГЕЙМ

Мангейм (не плу­та­ти з одним із най­біль­ших міст Ні­меч­чи­ни) сьо­го­дні є фа­кти­чно ра­йо­ном мі­ста Кер­пен, що на­ле­жить зем­лі Пів­ні­чний Рейн-Вес­тфа­лія. Ста­ро­вин­ний Мангейм до 1974 ро­ку був не­за­ле­жним му­ні­ци­па­лі­те­том, а з 1975-го цей ста­тус пе­ре­йшов до Кер­пе­на, в яко­му ни­ні про­жи­ває по­над 60 ти­сяч лю­дей. А ще Майн­гейм... пе­ре­їхав. У зв’яз­ку з пла­на­ми ви­до­бу­тку лі­гні­ту (по­ча­ток за­пла­но­ва­но на 2022 рік) у цій мі­сце­во­сті лю­дей пе­ре­се­ли­ли на віль­ні пло­щі не­по­да­лік. Мангейм ці­ка­вий та­кож тим, що са­ме в йо­го ра­ту­ші 1 сер­пня 1995 ро­ку ав­то­гон­щик Мі­ха­ель Шу­ма­хер по­брав­ся з Ко­рі­ні Берч. Шлюб укла­ли тут, щоб по­збу­ти­ся не­ба­жа­ної ува­ги ме­діа. Не­ве­ли­чкі мі­сте­чка ма­ють свої пе­ре­ва­ги!

ФЛАТНІЦ

Цей на­се­ле­ний пункт в Ав­стрії — не зов­сім мі­сто, тут ме­шкає десь 200 лю­дей. Про­те кіль­кість жи­те­лів ком­пен­су­ють ту­ри­сти — адже це гір­ський пе­ре­вал в Аль­пах, де є не­ве­ли­кий гір­сько­ли­жний ку­рорт. Са­ме тут — від­прав­ний пункт ба­га­тьох про­гу­лян­ко­вих мар­шру­тів, мо­жна під­ня­ти­ся на па­но­рам­но­му під­йом­ни­ку до 1840 м і на­со­ло­ди­ти­ся пре­кра­сним пей­за­жем, вклю­чно з най­ви­щою го­рою Ей­зен­хут, по­ві­дом­ляє kalni.eu.

Але, крім не­ймо­вір­ної при­ро­ди, є й кіль­ка ці­ка­вих пам’яток. Пе­ре­д­усім це цер­ква свя­то­го Іва­на Хре­сти­те­ля, збу­до­ва­на ще в дру­гій по­ло­ви­ні XII сто­лі­т­тя. Ни­ні від ста­ро­вин­ної клад­ки пер­вин­ної ка­пли­ці за­ли­ши­ло­ся тіль­ки кіль­ка фра­гмен­тів, 1330 ро­ку бу­дів­лю пе­ре­бу­ду­ва­ли як го­ти­чну ро­тон­ду.

У ці­єї мі­сце­во­сті ба­га­те про­ми­сло­ве ми­ну­ле — в ХVІІ сто­літ­ті тут бу­ли ви­яв­ле­ні по­кла­ди срі­бла, за­лі­зної ру­ди і свин­цю. До сьо­го­дні до­бре збе­ре­гла­ся піч-ва­пняр­ка, яка є одним із об’єктів ту­ри­сти­чної ува­ги.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.