Не око­ли­ці…

Ча­сто ма­лень­кі на­се­ле­ні пун­кти ма­ють у за­па­сі кіль­ка ар­хі­те­ктур­них пер­лин чи істо­ри­чних фа­ктів, які за­ці­кав­лять на­віть бу­ва­лих ман­дрів­ни­ків. «Мар­шрут №1» про­по­нує кіль­ка сіл, яки­ми мо­жна до­пов­ни­ти по­до­рож до кня­жої сто­ли­ці.

Marshrut №1 - - Тема Випуску: Галич - Пі­дго­ту­ва­ла Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, «День» Фо­то на­да­ні Во­ло­ди­ми­ром Ді­ду­хом

КРИ­ЛОС

Са­ме на те­ри­то­рії цьо­го се­ла ко­лись був роз­та­шо­ва­ний ди­ти­нець кня­жої сто­ли­ці. Са­ме тут був Успен­ський со­бор — го­лов­ний храм Га­ли­ча, са­краль­ний центр мі­ста. Бі­ля йо­го під­ва­лин у XVI сто­літ­ті бу­ло збу­до­ва­но ни­ні­шню ар­хі­те­ктур­ну до­мі­нан­ту — Успен­ську цер­кву, а в XVIІ — ка­пли­цю свя­то­го Ва­си­лія. Обов’яз­ко­ве для від­ві­ду­ва­н­ня мі­сце — Кня­жа кри­ни­ця, яка ко­лись бу­ла чи не єди­ним дже­ре­лом чи­стої пи­тної во­ди в Га­ли­чі. На­пи­ти­ся з дже­ре­ла і сьо­го­дні при­хо­дять де­ся­тки лю­дей. Над ним те­пер — ро­тон­да, по­руч — огля­до­вий май­дан­чик.

Ще одна «ви­со­ка» то­чка — кур­ган Га­ли­чи­на мо­ги­ла. Ми­хай­ло Гру­шев­ський вва­жав, що тут міг бу­ти по­хо­ва­ний за­снов­ник Га­ли­ча. Впер­ше це мі­сце зга­да­но в кон­текс­ті бо­роть­би мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня про­ти угрів на по­ча­тку ХІІІ сто­лі­т­тя.

ВІКТОРІВ

Впер­ше про цей на­се­ле­ний пункт зга­ду­ють дже­ре­ла XVI сто­лі­т­тя. Про­те ар­хе­о­ло­ги від­на­йшли тут слі­ди 11 ста­ро­дав­ніх куль­тур. На облі­ку — май­же пів­со­тні ар­хе­о­ло­гі­чних зна­хі­док від пі­зньо­го па­лео­лі­ту до Кня­жої до­би.

Са­ме звід­си по­хо­дить се­лян­сько-ко­за­цький про­від­ник Се­мен Ви­со­чан, який ор­га­ні­зу­вав най­біль­ший пов­стан­ський за­гін При­кар­па­т­тя. Поль­ські істо­ри­ки, йо­го су­ча­сни­ки, на­зи­ва­ли Ви­со­ча­на «ма­лим Хмель­ни­цьким зем­лі Га­ли­цької».

По­бли­зу ві­кто­рів­ської цер­кви ви­со­чіє шіс­тсо­трі­чний дуб — бо­та­ні­чна пам’ятка при­ро­ди. За ле­ген­дою, ко­лись під ним від­по­чи­ва­ли ко­за­ки.

КУРИПІВ

Із цим се­лом пов’яза­на жит­тє­ва історія гре­ко-ка­то­ли­цько­го свя­ще­ни­ка Ру­доль­фа Мо­ха. Він слу­жив пів­сто­лі­т­тя, одним із пер­ших по­чав ви­го­ло­шу­ва­ти про­по­віді укра­їн­ською мо­вою. Іван Фран­ко на­зи­вав отця «одним із го­лов­них апо­сто­лів про­па­ган­ди тве­ре­зо­сті між на­ро­дом», про­те цим йо­го гро­мад­ська ді­яль­ність не обме­жу­ва­лась. Мох був де­ле­га­том Го­лов­ної Ру­ської Ра­ди на ві­чі у Дро­го­би­чі 1848 р., став одним із за­снов­ни­ків куль­тур­но-осві­тньо­го то­ва­ри­ства «Га­ли­цько-Ру­ська ма­ти­ця». Йо­го по­е­ти­чна збір­ка «Мо­тиль» ста­ла дру­гим ви­да­н­ням пі­сля «Ру­сал­ки Дні­стро­вої», яке бу­ло на­пи­са­но укра­їн­ською на­ро­дною мо­вою.

БИШІВ

Се­ло, роз­та­шо­ва­не на ме­жі Га­ли­цько­го ра­йо­ну з Тер­но­піль­ською обла­стю, ни­ні під­по­ряд­ко­ва­не Де­лі­їв­ській сіль­ській ра­ді. Пер­ша згад­ка про ньо­го зна­йде­на у кни­гах га­ли­цько­го су­ду і да­то­ва­на 1441 ро­ком. Три­ва­лий час тут спів­існу­ва­ли укра­їн­ські гре­ко-ка­то­ли­ки, ри­мо-ка­то­ли­ки з чи­сла поль­ських ко­ло­ні­стів та укра­їн­ці-ла­тин­ни­ки.

На те­ри­то­рії се­ла є ре­кон­стру­йо­ва­на де­рев’яна цер­ква. Не­по­да­лік від неї, в гли­би­ні лі­су, роз­та­шо­ва­на не­ве­ли­ка ка­пли­ця. Ка­жуть, що на то­му мі­сці яв­ля­ла­ся Бо­жа Ма­тір, а її сльо­зи утво­ри­ли кри­ни­цю з ці­лю­щою во­дою. Що­ро­ку тут від­бу­ва­ю­ться бо­го­слу­жі­н­ня, на які з’їжджа­ю­ться свя­ще­ни­ки та па­лом­ни­ки з усі­єї Укра­ї­ни.

МАРІЯМПІЛЬ (ДО 2004 МАРИНОПІЛЬ)

Ар­хе­о­ло­ги ви­зна­ли по­се­ле­н­ня бі­ля Ма­рі­ям­по­ля най­дав­ні­шим на Га­ли­цько­му При­дні­стров’ї. Мі­сто Чор­то­піль, яке існу­ва­ло на цих те­ри­то­рі­ях, бу­ло зруй­но­ва­не у XV ст. Зго­дом тут ви­ни­кло се­ло Вов­чків, яке з ча­сом роз­ро­сло­ся до мі­ста і здо­бу­ло Ма­где­бурзь­ке пра­во. Про­те на­пад тур­ків і та­тар 1676 ро­ку вщент йо­го зруй­ну­вав.

Поль­ська ди­на­стія Ябло­нов­ських, яка здо­бу­ла цю те­ри­то­рію 1691 ро­ку і за­сну­ва­ла тут Маріямпіль, во­ло­ді­ла ним май­же два сто­лі­т­тя. Во­ни на­да­ва­ли ко­шти на бу­дів­ни­цтво ре­лі­гій­них спо­руд і об’єктів су­спіль­но­го жи­т­тя.

На жаль, Маріямпіль ду­же по­стра­ждав під час Пер­шої сві­то­вої вій­ни. Бу­ло зруй­но­ва­но біль­шість жи­тло­вих бу­ді­вель, зокре­ма па­лац Ябло­нов­ських. Ба­га­то ли­ха за­вда­ла і Дру­га сві­то­ва вій­на та по­во­єн­ні ро­ки.

Ни­ні ту­ри­сти мо­жуть по­ба­чи­ти ру­ї­ни Ма­рі­ям­піль­сько­го зам­ку, фор­те­чних укрі­плень та па­ла­цу, цер­кву Во­здви­же­н­ня Че­сно­го Хре­ста, яку по­чер­го­во ви­ко­ри­сто­ву­ють гре­ко­ка­то­ли­ки і при­хо­жа­ни УПЦ КП.

БІЛЬ­ШІВ­ЦІ

На­се­ле­ний пункт впер­ше зга­да­но в до­ку­мен­тах на по­ча­тку XV сто­лі­т­тя. На по­ча­тку XVIII сто­лі­т­тя зем­лі нав­ко­ло се­ли­ща на­ле­жа­ли ро­ду Ябло­нов­ських, а пі­зні­ше пе­ре­йшли у вла­сність ро­ди­ни Кше­шу­но­ви­чів. За ча­сів Ав­стро-Угор­щи­ни во­ду Біль­шів­ців­ських мі­не­раль­них дже­рел екс­пор­ту­ва­ли в ін­ші кра­ї­ни й ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли для ви­ро­бни­цтва пи­ва.

У 1930-х ро­ках Біль­шів­ці актив­но роз­ви­ва­ли­ся: тут ре­кон­стру­ю­ва­ли млин, спо­ру­ди­ли еле­ктро­стан­цію. Мі­сце­ві жи­те­лі ви­го­тов­ля­ли сир та це­глу, роз­во­ди­ли ко­ней та ри­бу. Ни­ні жи­те­лі се­ли­ща актив­но впро­ва­джу­ють ін­но­ва­ції. Так, за да­ни­ми «Ві­кі­пе­дії», 2016 ро­ку Біль­шів­ці ви­яви­лись лі­де­ром При­кар­па­т­тя з роз­діль­но­го збо­ру смі­т­тя. То­го ж ро­ку на­се­ле­ний пункт став цен­тром Біль­шів­ців­ської се­ли­щної гро­ма­ди.

Най­ві­до­мі­ша пам’ятка — ко­стел-санкт­у­а­рій Бла­го­ві­ще­н­ня. Ще 1624 ро­ку чен­ці ор­де­ну кар­ме­лі­тів бо­сих збу­ду­ва­ли тут де­рев’яний храм та мо­на­стир, про­те во­ни бу­ли зруй­но­ва­ні під час вій­сько­вих дій. Му­ро­ва­ний ко­стел освя­ти­ли тіль­ки 1725 ро­ку. У XIX ст. мо­на­стир кар­ме­лі­тів у Біль­шів­цях був одним із най­біль­ших у Га­ли­чи­ні, але за ра­дян­ських ча­сів і на по­ча­тку не­за­ле­жно­сті він сто­яв пус­ткою. Ре­став­ра­цію ко­сте­лу і мо­на­стир­сько­го ком­пле­ксу бу­ло роз­по­ча­то ли­ше 2002 ро­ку. Ни­ні храм ді­ю­чий, ним опі­ку­ю­ться фран­ци­скан­ці.

Ко­стел у с. Біль­шів­ці Ста­туя, що при­кра­ша­ла мо­на­стир Ру­ї­ни Ма­рі­ям­піль­сько­го зам­ку

Цер­ква в с.Курипів Кня­жа кри­ни­ця Цер­ква в с. Вікторів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.