Як за­хи­сти­ти неза­леж­ність

Фін­лян­дія кра­ще за всіх ро­зу­міє су­час­ну Украї­ну, ад­же у ХХ сторіч­чі фі­ни бо­ро­ли­ся за свій су­ве­рені­тет з тем­ни­ми си­ла­ми, що нині три­ма­ють в по­лоні україн­ців Роз­ду­ми Юга Вір­та­не­на за­пи­са­ла та пе­ре­кла­ла з ан­глійсь­кої на українсь­ку Ми­ро­сла­ва Ма­ка­ре­вич

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - ФІНЛЯНДІЯ -

Пос­ла Фін­лян­дії в Україні Юга Вір­та­не­на роз­ве­се­ли­ла українсь­ка вер­сія Вікі­пе­дії, де він по­зна­че­ний як ві­до­мий пись­мен­ник і жур­наліст. Ди­п­ло­мат з трид­ця­ти­річ­ним ста­жем ніко­ли не був ані жур­налі­стом, ані пись­мен­ни­ком. Вір­та­нен пра­ц­ю­вав в Іс­панії, Бель­гії, Фран­ції, Росії, Пе­ру, і ось торік фінсь­ке міністер­ство зов­ніш­ніх справ при­зна­чи­ло йо­го в Украї­ну. У 2017 ро­ці він стане го­лов­ним зв’яз­ків­цем між Украї­ною та Фін­лян­дією — краї­на­ми ду­же різ­ни­ми і вод­но­час з над­зви­чай­но схо­жи­ми біо­гра­фія­ми. Особ­ли­во як­що при­га­да­ти історію XIX та XX століть.

От­же з 1809 по 1917 рік Фін­лян­дія пе­ре­бу­ва­ла у скла­ді Ро- сійсь­кої ім­пе­рії, в яку вхо­ди­ла й Украї­на. У груд­ні 1917 ро­ку фінсь­кий сейм про­го­ло­сив Ве­ли­ке князів­ство Фін­ляндсь­ке неза­леж­ною, су­ве­рен­ною дер­жа­вою. За мі­ся­ць по то­му те ж са­ме зро­би­ла й Украї­на.

У 1939 ро­ці Ра­дянсь­кий Со­юз розв’язав з Фін­лян­дію од­ну, зго­дом дру­гу і вре­шті-ре­шт тре­тю вій­ну, аби при­бор­ка­ти свою ко­ли-

шню ав­то­но­мію. Зре­штою хо­ча й з ве­ли­ки­ми втра­та­ми, фі­ни від­сто­я­ли су­ве­рені­тет, який про­го­ло­си­ли у груд­ні 1917-го і вже цьо­го ро­ку бу­дуть уро­чи­сто свят­ку­ва­ти свій ве­ли­кий ювілей — 100 ро­ків неза­леж­но­сті.

І ось те­пер ко­лиш­ня пів­ніч­на про­він­ція Російсь­кої ім­пе­рії — за­мож­ний край, взіре­ць для на­слі­ду­ван­ня для всіх тих, хто обрав шлях неза­леж­но­сті від вель­ми жа­діб­них мет­ро­полій.

Фі­ни є ін­но­ва­цій­ни­ми та від­по­ві­даль­ни­ми екс­пер­та­ми в ба­гатьох га­лу­зях. Са­ме це да­ло мож­ли­во­сті бід­ній аг­рар­ній країні про­тя­гом ХХ століт­тя транс­фор­му­ва­ти­ся у ви­со­ко­ро­зви­не­ну ін­ду­стріаль­ну дер­жа­ву, а фі­нам — ста­ти пе­редвіс­ни­ка­ми ін­фор­ма­цій­них та ко­муніка­цій­них тех­но­ло­гій і біое­ко­но­міч­ної ери.

Ін­те­гра­ція з пів­ніч­ноєв­ро­пейсь­ки­ми краї­на­ми й дер­жа­ва­ми ЄС є наріж­ним ка­ме­нем на­шої зов­ніш­ньої політи­ки.

Що­до пи­тан­ня Ра­дянсь­ко-фінсь­кої вій­ни мо­жу ска­за­ти, що най­важ­ливі­шим еле­мен­том здат­но­сті фінів про­ти­сто­я­ти силь­но­му су­про­тив­ни­ку бу­ло по­тужне на­ціо­нальне єд­нан­ня. Зе­мель­на ре­фор­ма по­ча­ла втілю­ва­тись в жит­тя, со­ціал-де­мо­кра­ти вибра­ли пар­ла­ментсь­кий шлях роз­вит­ку краї­ни, а не ра­ди­каліз­му, по­пу­ляр­но­му у 1930-ті.

Рі­шен­ня впро­ва­ди­ти по­в­но­мас­штаб­ну війсь­ко­ву обо­ро­ну теж бу­ло над­зви­чай­но важ­ли­вим, особ­ли­во як­що порів­ня­ти з си­ту­а­цією сусід­ніх країн Бал­тії, які бу­ли за­вой­о­вані.

Краї­на збе­рег­ла свою неза­леж­ність, хо­ча й втра­ти­ла знач­ні те­ри­торії. У сві­до­мо­сті фінів ду­же чіт­ко сфор­му­ва­ло­ся ба­жан­ня за­хи­сти­ти се­бе і свої те­ри­торії. На­шим сусі­дом бу­ла ра­дянсь­ка си­сте­ма з її сталінсь­ки­ми чист­ка­ми, то­му з ча­сом з’яви­вся ду­же силь­ний ін­стинкт са­мо­збе­ре­жен­ня. Се­ред усіх єв­ро­пейсь­ких країн, які бра­ли участь у Дру­гій світо­вій вій­ні, тіль­ки три не доз­во­ли­ли оку­пу­ва­ти свої сто­ли­ці: Лон­дон, Москва й Гель­сін­кі. Го­лов­ний урок, який мож­на ви­не­сти з фінсь­ко­го до­сві­ду, це необ­хід­ність ма­ти та під­т­ри­му­ва­ти по­туж­ні си­ли обо­ро­ни, які за­слу­го­ву­ють на до­ві­ру.

У нас є спіль­ні з Украї­ною сторін­ки історії. Ко­лись ми бу­ли ча­сти­на­ми од­нієї Російсь­кої ім­пе­рії. З 1991 ро­ку, ко­ли бу­ла від­нов­ле­на неза­леж­ність Украї­ни, на­ші дво­сто­рон­ні від­но­си­ни роз­ви­ва­ють­ся. Ми на­ма­гає­мось під­т­ри­ма­ти Украї­ну у склад­ні ча­си. На сьо­год­ніш­ній день на­ша до­по­мо­га Україні скла­дає €25 млн. Та ми не зу­пи­няє­мо­ся на цій циф­рі. У нас є пла­ни що­до об­мі­ну до­сві­дом у сфе­рах освіти, енер­го­е­фек­тив­но­сті то­що.

На­вес­ні по­жва­вить­ся біз­нес-ак­тив­ність, пла­нуєть­ся ві­зит ко­місії з еко­но­міч­них пи­тань, біз­нес-де­ле­га­ції. Де­я­кі фінсь­кі ком­панії (Konecranes, Sanitec, Ruukki, Macring Group, Containerships, Hartwall) вже ін­ве­сту­ва­ли в Украї­ну су­мар­но по­над €100 млн.

Але всі че­ка­ють на по­даль­ші українсь­кі ре­фор­ми, по­кра­щен­ня біз­нес-клі­ма­ту, що дасть змо­гу за­лу­чи­ти біль­ше ін­ве­сти­цій, зо­кре­ма з бо­ку фінсь­ких ком­паній.

Про­тя­гом остан­ніх ро­ків ра­ди­каль­ні ма­ло­чи­сель­ні ор­гані­за­ції та ме­ре­жі з’яви­ли­ся й у Фін­лян­дії. Про­те жо­ден пред­став­ник цих політич­них угрупу­вань не зміг прой­ти до пар­ла­мен­ту. Од­нак все­ре­дині ба­гатьох вже іс­ну­ю­чих пар­тій є ін­диві­ду­у­ми, які вис­лов­лю­ють пев­ні ан­тиЄС- та екс­тре­містсь­кі по­гля­ди.

Па­ра­лель­но ви­ник­ла й ак­тив­на про­ти­дія пра­во­ра­ди­каль­ним тен­ден­ціям. На­ре­шті вла­да та ЗМІ про­ки­ну­ли­ся й зро­зу­мі­ли ри­зи­ки, які несе пра­во­ра­ди­каль­на про­па­ган­да та про­російсь­ки орієн­то­вані медіа. Не­що­дав­но Фін­лян­дія ви­сту­пи­ла з іні­ціа­ти­вою ство­рен­ня цен­тру про­ти­дії гібрид­ній вій­ні.

На­ша енер­го­без­пе­ка та­кож га­ран­туєть­ся чо­тир­ма ядер­ни­ми ре­ак­то­ра­ми, п”ятий за­раз на ста­дії будів­ництва, але у пла­нах є ство­рен­ня шо­сто­го. 33% елек­тро­е­нер­гії — ком­бі­но­ване ви­роб­ниц­тво теп­ло­вої та елек­трич­ної енер­гії, то­ді як в ЄС в ці­ло­му — тіль­ки 10%. Cпо­жи­ван­ня па­ли­ва на ос­но­ві де­ре­ви­ни скла­дає од­ну чверть за­галь­но­го спо­жи­ван­ня енер­гії у Фін­лян­дії.

Ми серй­оз­но роз­ви­ває­мо від­нов­лю­ва­ну енер­ге­ти­ку. Про­тя­гом на­ступ­но­го де­ся­ти­річ­чя, до 2030 ро­ку, пла­нує­мо от­ри­му­ва­ти більш ніж 50% від за­галь­ної по­тре­би. Фін­лян­дія має ам­біт­ні пла­ни ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти від­нов­лю­вані дже­ре­ла енер­гії у яко­сті па­ли­ва для транс­пор­ту на 40% до 2030 ро­ку.

Фін­лян­дія має ве­ли­кий до­свід у ви­ко­ри­стан­ні біо­ма­си та пе­ре­тво­рен­ні від­ходів в енер­гію та є од­нією з країн-лі­дерів у цій сфері.

У Фін­лян­дії жін­ки бе­руть ак­тив­ну участь у політич­но­му жит­ті. С по­чат­ку ну­льо­вих у фінсь­ко­му пар­ла­мен­ті пра­ц­ює не мен­ше 40% жі­нок. Кіль­кість ди­рек­торів, керів­ни­ків та влас­ни­ків біз­не­су жі­но­чої статі — од­на з най­ви­щих у світі. Дис­кри­мі­на­ція за ген­дер­ною озна­кою ка­раєть­ся за­ко­ном.

Най­по­пу­ляр­ні­ши­ми ви­да­ми спор­ту у Фін­лян­дії є хокей, фут­бол, во­лей­бол, гольф. Але ба­га­то фінів на­да­ють пе­ре­ва­гу бі­го­вим ли­жам, ве­ло­си­пе­ду й пі­шим про­гу­лян­кам. Нор­дич­на ходь­ба (скан­ди­навсь­ка ходь­ба з лиж­ни­ми па­ли­ця­ми) — це на­ше особ­ли­ве, так са­мо як фінсь­кий бейс­бол (пе­са­пал­ло), який ча­сто на­зи­ва­ють на­ціо­наль­ною грою Фін­лян­дії і який мені осо­би­сто ду­же хо­четь­ся про­па­гу­ва­ти у світі. Осо­би­сто я люб­лю гра­ти у гольф та теніс, зай­ма­ти­ся бі­гом під­тюп­цем та ве­ло­спор­том вліт­ку, а взим­ку на­даю пе­ре­ва­гу бі­го­вим ли­жам та ка­тан­ню на гірсь­ких ли­жах. Всі фі­ни — ве­ли­кі ен­тузіа­сти у спор­ті.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.