Піс­ля­зав­тра

З огля­ду на технології, які ви­ко­ри­сто­ву­ють фі­ни у своїх ноу-хау, все вигля­дає так, ні­би са­ме во­ни зби­ра­ють­ся вря­ту­ва­ти світ від еко­ло­гіч­но­го вис­на­жен­ня Олексій Бон­да­рев

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - ФІНЛЯНДІЯ -

Центр еко­ло­гіч­ної політи­ки та пра­ва при Йєльсь­ко­му універ­си­теті (США) опри­люд­нив ре­зуль­та­ти гло­баль­них до­слід­жень різ­них країн світу за рів­нем еко­ло­гіч­ної ефек­тив­но­сті у 2016 ро­ці. За ос­но­ву бра­ли­ся дан­ні країн з точ­ки зо­ру управ­лін­ня при­род­ни­ми ре­сур­са­ми ста­ном дов­кіл­ля, збе­ре­жен­ня біо­роз­маїт­тя, ста­ну здо­ров’я на­се­лен­ня, ефек­тив­но­сті дер­жав­ної політи­ки в га­лузі еко­ло­гії то­що. Ви хо­че­те зна­ти, яка краї­на в цьо­му ін­дексі є №1? А хі­ба це не зро­зу­мі­ло? Але, схо­же, фі­ни не за­спо­ко­ю­ють­ся на цьо­му. За остан­ню де­ся­ти­річ­ку Фін­лян­дія пре­зен­ту­ва­ла світо­ві чи­ма­ло тех­но­ло­гіч­них рі­шень, які мог­ли б по­спри­я­ти очи­щен­ню пла­не­ти від за­бруд­нен­ня. Фінсь­кі но­ва­то­ри най­ак­тив­ні­ші в світі іні­ціа­то­ри ін­но­ва­цій, що опі­ку­ють­ся за­хи­стом дов­кіл­ля. Во­ни на­ма­га­ють­ся ви­ча­ви­ти за­старілі “бруд­ні” технології навіть в тих га­лу­зях, де це здаєть­ся немож­ли­вим. Я обрав п’ять най­ці­каві­ших при­кла­дів тех­но­ло­гій, на­род­же­них у су­час­ній Фін­лян­дії, без яких, на мій суб’єк­тив­ний по­гляд, на­ше май­бут­нє не є та­ким світ­лим, як нам мрієть­ся.

Енер­ге­ти­ка бу­дин­ку

Од­на з най­вра­жа­ю­чих фінсь­ких ін­но­ва­цій — спо­ру­ди, що здат­ні за­без­пе­чи­ти енер­гією са­мі се­бе. З 2010 ро­ку у Фін­лян­дії по­бу­до­ва­но кіль­ка ве­ли­ких рай­онів, що скла­да­ють­ся ви­нят­ко­во з та­ких будівель. На­при­клад, непо­далік від Гель­сін­кі розта­шо­ване мі­сто Сі­поо, де роз­мі­щуєть­ся ком­панія SOK. Цей ло­гі­стич­ний центр зай­має пло­щу по­над

75 тис. кв. м. Йо­го енер­ге­тич­ні по­тре­би на 90% за­без­пе­чу­ють­ся від­нов­лю­валь­ни­ми дже­ре­ла­ми енер­гії. Так, енер­гія для на­гріву та охо­лод­жен­ня при­мі­щень по­даєть­ся гібрид­ним во­до­на­со­сом. Елек­тро­е­нер­гія аку­му­лю­ють­ся со­няч­ни­ми па­не­ля­ми. Та­кож ви­ко­ри­сто­вуєть­ся гео­тер­маль­на енер­гія, що по­сту­пає від 150 сверд­ло­вин, про­бу­ре­них під будів­лею.

В не­що­дав­но по­бу­до­ваній ад­міністра­тив­ній спо­руді в місті Ро­ваніє­мі фі­ни пі­шли ще далі. В там­теш­ніх при­мі­щен­нях від­сут­ня си­сте­ма кон­ди­ці­ю­ван­ня. Її роль ви­ко­нує си­сте­ма ре­ку­пе­ра­ції теп­ла. Теп­ло від­пра­цьо­ва­но­го по­віт­ря ви­ко­ри­сто­вуєть­ся для піді­гріву сві­жо­го по­віт­ря, що по­сту­пає ззов­ні. Клю­чо­ви­ми будівель­ни­ми ма-

теріа­ла­ми для фінів де­далі часті­ше ста­ють де­ре­ви­на та по­хід­ні від неї ма­теріа­ли, а най­більш по­ши­ре­ни­ми дже­ре­ла­ми від­нов­лю­валь­ної енер­гії — не со­няч­ні па­нелі (хо­ча й во­ни ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють­ся), а гео­тер­маль­ні сверд­ло­ви­ни.

Кі­не­ць ери пла­сти­ка

Фінсь­кий стар­тап Paptic го­туєть­ся до еко­ло­гіч­ної ре­во­лю­ції, що зму­сить світ за­бу­ти про пла­сти­ко­ві па­ке­ти. Що­ро­ку в Єв­ро­пі ви­ко­ри­сто­вуєть­ся по­над 100 млрд пла­сти­ко­вих па­кетів, ко­жен з яких роз­кла­да­ти­меть­ся в при­род­них умо­вах при­близ­но 500 ро­ків. Себ­то увесь ви­роб­ле­ний в історії люд­ства пла­стик все ще зна­хо­дить­ся в еко­об­бі­гу і за­бруд­нює при­ро­ду. “Як­що зібра­ти весь пла­стик у світо­во­му оке­ані у па­ке­ти для сміт­тя, то мож­на ви­кла­сти ним усе світо­ве уз­бе­ре­ж­жя”,— роз­по­ві­дає зас­нов­ник Paptic Ту­о­мас Му­сто­нен. Ін­же­не­ри Paptic ви­ко­ри­сто­ву­ють в ос­но­ві сво­го ма­теріа­лу для ви­роб­ництва па­кетів струк­тур­ні еле­мен­ти, що по­хо­дять від де­ре­ви­ни. На цей мо­мент та­кий “пла­стик” мо­же бу­ти пе­ре­роб­ле­ний на 100% і є на 70% біо­роз­кла­да­ним. У пер­ший рік іс­ну­ван­ня стар­та­пу при­ват­ні ін­ве­сто­ри вкла­ли у ком­панію по­над €1 млн.

Одяг з це­лю­ло­зи

Фінсь­кі на­у­ков­ці з універ­си­тетів Гель­сін­кі та Ааль­то за­про­по­ну­ва­ли еко­ло­гіч­ну тех­но­ло­гію, що пе­ре­тво­рює це­лю­ло­зу у тек­стильне во­лок­но. Йо­го ви­роб­ниц­тво не по­тре­бує ви­ко­ри­стан­ня склад­них хі­міч­них ре­чо­вин, як, ска­жі­мо, одяг із син­те­ти­ки, де на­сам­пе­ред за­сто­со­ву­ють­ся про­дук­ти наф­то­пе­ре­роб­ки. Під час ви­про­бу­вань з’ясу­ва­лось, що для цієї технології кра­ще за все під­хо­дить це­лю­ло­за з сос­ни. Ви­на­хід от­ри­мав на­го­ро­ду Global Change Award на кон­кур­сі, що про­во­ди­вся під про­во­дом ві­до­мої шведсь­кої тор­гівель­ної ме­ре­жі H&M.

Па­ли­во з це­лю­ло­зи

Ви­на­хід­ни­ки з фінсь­кої ком­панії UPM, що ви­роб­ляє па­пір, роз­по­ча­ли ви­про­бу­ван­ня но­во­го па­ли­ва на гро­мадсь­ко­му транс­пор­ті сто­ли­ці та в йо­го при­місь­кий зоні. “На­шою ме­тою є ство­рен­ня еко­ло­гіч­но чи­сто­го па­ли­ва, яке здатне за­мі­ни­ти тра­ди­ційне у 100% ди­зель­них ав­то­мо­білів вже у най­б­лиж­чі ро­ки”,— по­яс­нює Са­ри Ман­но­нен, пред­став­ник UPM. За­раз ав­то­бу­си за­прав­ля­ють­ся ди­зе­лем, що ви­роб­ляєть­ся з по­біч­них про­дук­тів пе­ре­роб­ки це­лю­ло­зи, яка ви­ко­ри­сто­вуєть­ся для ви­го­тов­лен­ня па­пе­ру. Од­ним з та­ких про­дук­тів є та­ло­ва олія. Рані­ше її здебіль­шо­го за­сто­со­ву­ва­ли для ви­роб­ництва кані­фолі та ком­по­нен­тів ма­стил. Па­ли­во, що от­ри­му­ва­ти­меть­ся з та­ло­вої олії, спро­можне за­мі­ни­ти со­ляр­ку аб­со­лют­но у всіх ти­пів ди­зель­них дви­гунів.

Де­рев’яні кіст­ки

Фінсь­ка ком­панія Oribone ство­ри­ла унікаль­ний ма­теріал, який від­те­пер мо­же за­сто­со­ву­ва­ти­ся для про­те­зу­ван­ня кі­сток. В йо­го ос­но­ві — де­ре­во та біо­роз­кла­да­ний пла­стик. Ма­теріал от­ри­мав на­зву Woodcast. Він вже ак­тив­но ви­ко­ри­сто­вуєть­ся в Фін­лян­дії в ор­то­пе­дич­них і хірур­гіч­них ці­лях — при­міром, для ліку­ван­ня остео­арт­ріту.

Woodcast неш­кід­ли­вий для па­цієн­та і зруч­ний для ме­ди­ків. Ма­теріал гнуч­кий і, на від­мі­ну від тра­ди­цій­них ро­з­ро­бок, йо­го мож­на ви­ги­на­ти для на­дан­ня необ­хід­ної фор­ми без роз­чи­нен­ня у воді. Про­те­зи зроб­лені за до­по­мо­гою біо­ло­гіч­них ма­теріалів, їх ви­го­тов­лен­ня та на­дан­ня їм необ­хід­ної фор­ми не ви­ма­га­ють ко­штов­но­го об­лад­нан­ня.

ФАБРИКА

МРІЙ: На цьо­му за­воді ком­панії UPM від­те­пер з це­лю­ло­зи ви­роб­ля­ють не ли­ше па­пір, а й еко­ло­гіч­но чи­сте па­ли­во

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.