Пе­чер­ні лю ди

Сло­вен­ці гор­ді своїм краєм — він по­да­ру­вав світо­ві по­над 9 тис. ди­во­виж­них пе­чер, де­я­кі з яких розта­шо­вані в унікаль­них пар­ках краї­ни. Ось сім з них, які не мож­на оми­ну­ти Ми­ро­сла­ва Ма­ка­ре­вич

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - СЛОВЕНІЯ -

Для від­по­чин­ку у віль­ний час на лоні при­ро­ди та для еко­ту­риз­му в Сло­венії ство­рені унікаль­ні умо­ви. Біль­ше 10% те­ри­торії по­кри­ва­ють при­род­ні пар­ки. НВ ра­зом із на­шим гі­дом, спів­робіт­ни­ком Сло­венсь­кої ту­ри­стич­ної ор­гані­за­ції (STO) — На­та­шею Кай­зер — обрав топ-7 пар­ків для май­бут­ніх по­до­ро­жей.

ПЕ­ЧЕ­РА ПОСТОЙНСЬКА ЯМА (POSTOJNSKA JAMA)

Пе­че­ра Постойнська Яма утво­ри­ла­ся за­в­дя­ки неве­ли­кій річ­ці Пив­ка, яка роз­ми­ва­ла по­ро­ду впро­до­вж ба­гатьох століть. Вже за три ро­ки піс­ля від­крит­тя пе­че­ри сю­ди ста- ли во­ди­ти ек­с­кур­сії (1819 рік), а освіт­лен­ня бу­ло про­ве­де­но у 1884-му — рані­ше, ніж в Люб­ляні. Тут з’яви­ла­ся й пер­ша у світі пе­чер­на за­ліз­ни­ця. Сьо­год­ні її про­тяж­ність ста­но­вить близь­ко 5 км. Ма­лень­кий по­тяг проїж­д­жає крізь ве­ли­чез­ні за­ли і га­ле­реї ви­со­тою в кіль­ка де­сят­ків мет­рів, а су­про­вод­жує про­гу­лян­ку чарів­на му­зи­ка кра­пель. Аку­сти­ка — чу­до­ва. Ін­ко­ли

у пе­чер­них кон­церт­них за­лах від­бу­ва­ють­ся му­зич­ні за­хо­ди. Фан­та­стич­ну ат­мо­сфе­ру ство­рю­ють білі, чер­воні й по­ма­ран­чеві ста­лак­ти­ти і ста­лаг­міти: різ­но­барв’я неру­ко­твор­них ко­лон по­яс­нюєть­ся на­яв­ністю в по­роді до­мі­шок каль­цію, міді і за­лі­за.

БЛЕД (BLED)

За 20 км від Три­главсь­ко­го пар­ку роз­ки­нув­ся Блед, по­пу­ляр­ний ку­рорт Сло­венії. У XIX століт­ті він вва­жав­ся най­кра­щою во­доліку­валь­ною здрав­ни­цею Ав­ст­ро-Угорсь­кої ім­пе­рії. Сло­вен­ці на­зи­ва­ють Блед раєм. Мініа­тюр- ний острів з го­тич­ною церк­вою по­се­ред озе­ра в об­рам­лен­ні гір, без­ліч фе­сти­валів, ка­тан­ня на ли­жах — магніт і для міс­це­вих, і для ін­ту­ри­стів. Про­тя­гом ба­гатьох століть відві­ду­ва­чів до­став­ля­ють на острів тра­ди­цій­ні де­рев’яні чов­ни — бледсь­кі плет­ні. Вес­лярі-плет­ня­ри, схо­жі на ве­не­ціансь­ких гон­дол’єрів, ке­ру­ють ни­ми, сто­я­чи в чов­ні. Гар­ні ви­ди на озе­ро від­кри­ва­ють­ся са­ме з Бледсь­ко­го зам­ку, що на скелі. Для про­гу­ля­нок тут гар­но об­ла­што­ва­но п’яти­кі­ло­мет­ро­вий марш­рут уз­до­вж озе­ра.

ПАРК ШКО­ЦЯНСЬ­КІ ПЕ­ЧЕ­РИ (ŠKOCJANSKE JAME)

Парк Шко­цянсь­кі пе­че­ри — най­г­либ­ший і най­біль­ший під­зем­ний ка­ньй­он в світі, унікальне при­родне яви­ще. Це ла­біринт хи­мер­них ту­нелів з ди­во­виж­ни­ми ста­лак­ти­та­ми, ка­ньй­о­ни під­зем­ної річ­ки, неве­ли­кі ба­сей­ни з дзюр­кот­ли­вою во­дою. У де­я­ких за­лах ту­ри­сти мо­жуть зі­гра­ти на ста­лак­ти­тах свою влас­ну ме­лодію: при лег­ко­му по­сту­ку­ван­ні во­ни на­род­жу­ють чи­сті зву­ки різ­них то­наль­но­стей. У 2017-му ви­пов­нюєть­ся 30 ро­ків, як Шко­ця­ни бу­ли за­не­сені в спи­сок Все­світ­ньої спад­щи­ни ЮНЕСКО. Всьо­го ж у Сло­венії по­над 9 тис. кар­сто­вих пе­чер. Шко­цянсь­кі — од­ні з най­при­ва­б­ливі­ших.

ТРИГЛАВ (TRIGLAV)

З Три­главсь­ким пар­ком пов’яза­ні дві ле­ген­ди: пер­ша — з Дан­те Аліг’єрі, дру­га — з Ага­тою Крісті. На те­ри­торії пар­ку є Тол­мінсь­ка уще­ли­на (Tolminska Korita). Це унікаль­ний при­род­ний пам’ят­ник і най­г­либ­ше міс­це Сло­венії (180 м ниж­че рів­ня мо­ря). Доб­ре об­лад­на­ний ту­ри­стич­ний марш­рут до­в­жи­ною 3 км про­хо­дить вздо­вж бе­ре­гів гірсь­кої річ­ки і ве­де манд­рів­ни­ків до пе­че­ри Дан­те (Dante Сave). Бі­ля вхо­ду вста­нов­ле­но таб­лич­ку з ім’ям ве­ли­ко­го італійсь­ко­го по­е­та ХІІІ століт­тя. За ле­ген­дою, са­ме відві­ду­ван­ня цьо­го міс­ця на­дих­ну­ло по­е­та на опис пек­ла в йо­го Бо­же­ствен­ній ко­медії.

Дру­га лі­те­ра­тур­на ле­ген­да пов’яза­на з сер­цем Три­гла­ва — озе­ром Бохінь, най­біль­шим льо­до­ви­ко­вим озе­ром Сло­венії (йо­го до­в­жи­на ста­но­вить 4,1 тис. м, ши­ри­на — більш ніж 1,2 тис. м, а гли­би­на най­г­либ­шо­го міс­ця озе­ра ся­гає 45 м). Тут в кін­ці 1960-х на­ди­ха­ла­ся на опис хит­ро­мудрих зло­чинів ко­ро­ле­ва де­тек­тивів Ага­та Крісті.

Єди­ний і унікаль­ний на­ціо­наль­ний парк Сло­венії був на­зва­ний на честь Три­гла­ва, най­ви­що­го піку краї­ни (2.864 м). Цей за­по­від­ник має най­біль­шу пло­щу в Аль­пах. Кри­жані до­ли­ни, лі­си, лу­ки з рід­кіс­ни­ми аль­пійсь­ки­ми квіта­ми й гірсь­кі па­со­ви­ща. Це один з най­старі­ших на­ціо­наль­них пар­ків Єв­ро­пи. На йо­го те­ри­торії ле­жить біль­шість сло­венсь­ких озер льо­до­ви­ко­во­го по­ход­жен­ня (Бохіньсь­ке, Три­главсь­кі озе­ра, Криш­ка, Крансь­ко) й во­до­спа­ди (Пе­реч­ник, Са­ви­ця, Скоч­ни­ки і во­до­спа­ди по­то­ку Мар­ту­лек).

КОЗЯНСЬКИЙ ПАРК (KOZJANSKI PARK)

Ре­гіо­наль­ний парк Kozjansko, ре­гіон в схід­ній ча­стині Сло­венії, є од­нією з най­старі­ших і най­біль­ших при­род­них те­ри­торій, що охо­ро­ня­ють­ся. Пер­ша асо­ціа­ція, пов’яза­на з цим пар­ком,— ки­лим з квіту­чих луків, са­дів,

ви­но­град­ни­ків і струм­ків. Це й міс­ця ар­хео­ло­гіч­них роз­ко­пок, ро­мансь­кі церк­ви, мо­гут­ні зам­ки, се­ред­ньо­віч­ні рин­ки. Але ві­зи­тів­кою пар­ку є ста­ро­вин­ний яб­лу­не­вий сад. Міс­цеві яб­лу­неві са­ди зна­хо­дять­ся під охо­ро­ною 2000 Natura. На­та­ша Кай­зер, спів­робіт­ник STO, за­пев­няє, що ко­зянсь­кі яб­лу­ка зі ста­рих са­дів ма­гіч­ним чи­ном до­да­ють си­ли та енер­гії. Кож­но­го ро­ку про­тя­гом дру­го­го тиж­ня жо­втня у пар­ку та нав­ко­ло від­бу­ваєть­ся Козянський яб­лу­не­вий фе­сти­валь.

СЕ­ЧО­ВЕЛЬ­СКІ СО­ЛЯНІ КО­ПАЛЬ­НІ (SECOVELJSKE SOLINE)

У ланд­шафт­но­му пар­ку Се­чо­вель­скі со­ляні ко­паль­ні вже по­над 700 ро­ків тра­ди­цій­ним руч­ним спо­со­бом ви­до­бу­ва­ють сіль. Морсь­ка се­чо­вельсь­ка сіль мі­стить по­над 60 при­род­них мікро­еле­мен­тів. Про­гу­лян­ка со­ля­ни­ми план­та­ція­ми, цілю­ще морсь­ке по­віт­ря — пре- крас­на про­це­ду­ра й пізна­валь­на ек­с­кур­сія че­рез ве­ли­кі лу­ки рос­лин-га­ло­фітів. Біль­шість цих пред­став­ни­ків сло­венсь­ко­го рос­лин­но­го світу є аб­со­лют­но унікаль­ни­ми. Ви­нят­ко­ву роль віді­г­ра­ють Се­чо­вельсь­кі со­ляні ко­паль­ні і з точ­ки зо­ру ор­ніто­ло­гії та охо­ро­ни рід­кіс­них видів птахів в Сло­венії. Там меш­ка­ють по­над 200 видів птахів, чи­ма­ло з яких гніз­дять­ся тіль­ки в цих міс­цях.

ЛІ­ПІ­ЦА (LIPICA)

Лі­пі­ца — неве­ли­ке містеч­ко в ду­же спо­кій­но­му і зе­ле­но­му ре­гіоні Сло­венії. Мож­ли­во, це мі­сто за­гу­би­ло­ся б у сот­нях подіб­них за­тиш­них еко­місте­чок Сло­венії, як­би в 1580 ро­ці тут не бу­ло за­кла­де­но лі­пі­ціансь­кої стай­ні. Са­ме бать­ківсь­ке мі­сто й по­да­ру­ва­ло на­зву бла­го­род­ним, гор­дим кра­се­ням-ко­ням. Тут розта­шо­ва­ний най­старі­ший ко­не­за­вод в Єв­ро­пі, який про­тя­гом століть роз­во­дить бі­лос­ніж­них ко­ней в ото­чен­ні унікаль­но­го кар­сто­во­го ланд­шаф­ту. Поруч із за­во­дом мож­на по­ба­чи­ти най­старі­шу стай­ню з пред­став­ни­ка­ми всіх кла­сич­них ліній лі­пі­ца­нерів, відві­да­ти Му­зей лі­пі­ца­нерів і Му­зей ка­рет.

На­сам­кі­не­ць кіль­ка слів про ста­ро­дав­ню лі­пі­ць­ку тра­ди­цію. Во­на пов’яза­на з місь­кою зе­ле­ною алеєю й ду­же доб­ре ха­рак­те­ри­зує еко­світо­гляд сло­вен­ців: на честь кож­но­го від­прав­ле­но­го до ім­пе­ра­торсь­ко­го дво­ру мо­ло­до­го ска­ку­на на те­ри­торії кін­но­го за­во­ду ви­са­д­жу­ва­ли три ли­по­вих де­ре­ва, ча­сти­на з яких збері­гла­ся й до­сі. Цю тра­ди­цію під­т­ри­му­ють і сьо­год­ні, про­те за кож­но­го про­да­но­го ко­ня ви­са­д­жу­ють де­ре­ва вже по­за мі­стом. Вза­галі, в Сло­венії що­ро­ку ви­са­д­жу­ють по­над мільй­он різ­них де­рев.

Пе­че­ра Постойнська Яма

Блед

Козянський парк

Триглав

Парк Шко­цянсь­кі пе­че­ри

Лі­пі­ца

Се­чо­вель­скі со­ляні ко­паль­ні

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.