Чо­му б не ви­пи­ти

Від ста­ро­вин­них тра­ди­цій Ста­ро­дав­ньо­го Ри­му до су­час­них тех­но­ло­гій. Від ви­со­ко­гір’я до адріа­тич­них ни­зин. Від За­хо­ду до Схо­ду — і нав­па­ки. На те­ри­торії, мен­шій за Жи­то­мирсь­ку об­ласть, розта­шо­вані ди­во­виж­ні ви­но­град­ни­ки Сло­венії, а поруч з ни­ми на­род­жу­ютьс

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - СЛОВЕНІЯ -

Ус­ло­венсь­ко­му місті Марі­бор ро­сте най­старі­ша в світі ви­но­град­на ло­за, якій близь­ко пів­ти­ся­чоліт­тя. З її ягід сор­ту Жа­мет­на чр­ні­на що­ро­ку ви­го­тов­ляєть­ся по­над 50 літрів ви­на. Цей світо­вий ре­корд вне­се­ний до Кни­ги ре­кор­дів Гін­не­са. Хі­ба мож­на ма­ти кра­щий талісман ви­но­роб­ства, аніж ця марі­борсь­ка ло­за? Вза­галі-то сло­венсь­ким тра­ди­ціям ви­но­роб­ства по­над 2 тис. ро-

ків. Тоб­то від­то­ді, ко­ли ту­теш­нім світом вер­хо­во­ди­ла Римсь­ка ім­пе­рія у най­ліп­ші свої ча­си.

Сьо­год­ні у Сло­венії ви­ро­щу­ють 52 сор­ти ви­но­град­ної ло­зи у трьох ве­ли­ких ви­но­роб­них ре­гіо­нах: При­мор’є, По­сав’є (уз­до­вж річ­ки Са­ва) і Подрав’є (уз­до­вж річ­ки Дра­ва).

Джен­сіс Робін­сон, вин­ний кри­тик Financial Time та вин­ний кон­суль­тант ко­ро­ле­ви Єли­за­ве­ти II, визна­чи­ла Сло­венію у вин­но­му ат­ласі як “мож­ли­во, най­не­з­вич­ні­шу єв­ро­пейсь­ку куль­ту­ру ви­но- роб­ства й в ба­гатьох мо­мен­тах унікаль­ну в світі”. У влас­но­му блозі чарів­на Робін­сон за­зна­чає: “Це [сло­венсь­кі ви­но­ро­би], пев­но, най­за­хід­ні­ший ви­роб­ник ви­на у Схід­ній Єв­ро­пі, ві­до­мий на­сам­пе­ред свої­ми хрум­ки­ми аро­мат­ни­ми бі­ли­ми ви­на­ми”.

Та­кож во­на за­зна­чає, що над­то ба­га­то сло­венсь­ких ви­но­робів до­сі вва­жа­ють, ні­би ви­со­ка кис­лот­ність, су­ворі ду­биль­ні ре­чо­ви­ни та міні­мум фрук­тів є пе­ре­ва­гою чер­во­них вин. Особ­ли­во у та­ких сор- тах, як Bordeaux Cabernet та Merlot. Робін­сон вва­жає це недоліком.

Про­те во­на за­зна­чає, що Сло­венія здат­на зди­ву­ва­ти непе­ре­вер­ше­ни­ми при­кла­да­ми чер­во­но­го ви­на з ви­но­гра­ду Pinot Noir. Це, на­при­клад, Movia Modri Pinot 2002 Brda. Бр­да — най­за­хід­ні­ша зо­на ви­но­роб­ства Сло­венії, що меж­ує з Італією. Во­на зна­хо­дить­ся під вп­ли­вом Адріа­ти­ки, яку звід­си мож­на на­віть по­ба­чи­ти. Вза­галі, всі сло­венсь­кі ви­но­град­ни­ки розта­шо­вані при­близ­но на ши­ро­ті куль­то­вої фран­цузь­кої ви­но­роб­ної про­він­ції Бор­до.

Робін­сон ци­тує Ма­тя­ша Ле­му­та, ви­но­ро­ба з Тіліа: “На­ші ді­ди та бать­ки пра­г­ну­ли пе­ре­не­сти тра­ди­ції Бор­до в Ви­павсь­ку до­ли­ну [гірсь­кий за­хід­ний ре­гіон Сло­венії], але те­пер їх си­ни куль­ти­ву­ють зви­чаї Бур­гун­дії”. Робін­сон під­во­дить межу, ка­жу­чи, що, на її дум­ку, са­ме білі, а не чер­воні ви­на Сло­венії, є най­біль­шим по­да­рун­ком світо­ві. НВ про­по­нує здійс­ни­ти по­до­рож у трьох на­прям­ках ви­но­роб­ної Сло­венії.

ПРИ­МОР’Є Горіш­ка Бр­да — До­ли­на Ві­па­ва — Крас — Істрія

При­мор’є — ві­до­крем­ле­ний за­тиш­ний ку­то­чок Захід­ної Сло­венії, який ча­сто в путів­ни­ках на­зи­ва­ють сло­венсь­кою Тос­ка­ною. Лю­ди тут роз­мо­в­ля­ють трьо­ма мо­ва­ми: сло­венсь­кою, італійсь­кою, а по­де­ку­ди й екзо­тич­ною фріу­лансь­кою.

Горіш­ка Бр­да (Goriska Brda) — ма­лень­кий ре­гіон, але з ба­га­тою історією. Пер­ші пись­мо­ві згад­ки про ту­теш­нє ви­но­роб­ство да­ту­ють­ся се­ре­ди­ною XVIII ст. Міс­цеві ви­но­ро­би успіш­но про­да­ва­ли свої ви­на Ав­ст­ро-Угорь­ско­му ім­пе­ра­торсь­ко­му дво­ру, па­пі римсь­ко­му. Най­біль­шим ви­но­ро­бом не тіль­ки у Горіш­ці Бр­да, ай в усій Сло­венії є ко­опе­ра­тив Klet Brda, чле­ни яко­го во­лоді­ють 1,2 тис. га ви­но­град­ни­ків. Ре­шта — 800 га — при­па­дає на част­ку неве­ли­ких сі­мей­них гос­по­дарств, де­я­кі з яких во­лоді­ють та­кож ви­но­град­ни­ка­ми й на італійсь­кій зем­лі.

Тут мож­на зустріти ви­но­робів, що ви­го­тов­ля­ють білі сор­ти вин, та­кі як Rebula, Chardonnay, Sauvignon, Pino Blanc, а та­кож чер­воні ви­на Merlot і Cabernet Sauvignon. Най­ві­до­мі­ший сорт ви­ро­ще­но­го тут ви­но­гра­ду — Rebula. На йо­го част­ку при­па­дає близь­ко 25% всьо­го ви­на, ви­роб­ле­но­го в Горіш­ка Бр­да.

У Горіш­ці бри­тансь­кий вин­ний кри­тик пані Робін­сон ра­дить

звер­ну­ти ува­гу на ви­но­робне гос­по­дар­ство Movia, історія яко­го на­ра­хо­вує по­над три століт­тя.

Йо­го те­ри­торія охо­плює 22 га ви­но­град­ни­ків, по­ло­ви­на з яких ви­гід­но розта­шо­ва­на на кор­доні з Італією.

До­ли­на Ві­па­ва (Vipava Valley)

Спри­ят­ли­вий клі­мат Ві­павсь­кої до­ли­ни ство­рює іде­аль­ні умо­ви для до­зрі­ван­ня ви­но­гра­ду і ро­бить ви­на цьо­го ре­гіо­ну унікаль­ни­ми. До­ли­на сла­вить­ся міс­це­ви­ми сор­та­ми ви­но­гра­ду: Zelen, Pinela, Klarnica, Malvasia i Rebula. Особ­ли­во ви­різ­ня­ють­ся ви­ве­дені у Ві­паві бла­го­род­ні сор­ти Зе­лен і Пі­не­ла. Гур­ма­нам по­до­баєть­ся осві­жа­ю­ча Пі­не­ла з фрук­то­ви­ми но­та­ми і тон­ким бу­ке­том. У цен­трі мі­ста розта­шо­ва­на ви­но­те­ка, в якій пред­став­лені ви­на 170 ви­но­робів Ві­павсь­кої до­ли­ни.

Крас (Kras)

Крас — вап­ня­ко­ве при­кор­донне пла­то на пів­ден­но­му за­ході Сло­венії, розта­шо­ване між до­ли­ною Ві­па­ва та пів­ніч­ною Істрією, є бать­ків­щи­ною сло­венсь­ко­го ви­на Те­ран (Teran). Во­но ви­го­тов­ляєть­ся з ви­но­гра­ду сор­тів Refosco та відріз­няєть­ся над­зви­чай­но по­вним, на­си­че­ним сма­ком.

Гор­дість сло­венсь­ко­го При­мор’я — чер­воне ви­но Kraskiteran — тро­хи на­га­дує італійсь­ке к’ян­ті. Від усіх чер­во­них вин цієї ча­сти­ни Єв­ро­пи да­ний сорт відріз­няєть­ся ви­со­ким вмі­стом ан­то­ціа­ну. На­у­ко­ві до­слід­жен­ня ре­гу­ляр­но­го по­мір­но­го спо­жи­ван­ня Те­ра­на під­твер­джу­ють йо­го по­зи­тив­ний вплив на здо­ров’я сер­це­во-су­дин­ної си­сте­ми і ро­бо­ту моз­ку. До речі, в ми­ну­ло­му століт­ті са­ме це ви­но до­став­ля­ло­ся до ап­тек Швей­ца­рії у пляш­ках 100 мл як най­більш дієвий за­сіб бо­роть­би з недо­крів’ям.

Істрія (Istra)

Сло­венсь­ка ча­сти­на най­біль­шо­го півост­ро­ва в Адріа­тич­но­му морі ба­га­та вин­ни­ми тра­ди­ція­ми, які по­хо­дять від Римсь­ко­го пе­ріо­ду. Най­по­пу­ляр­ні­ші ви­на міс­це­вих сор­тів: Refosco, Yellow Muscat, Malvazija Istarska.

ПО­САВ’Є

По­сав’є — дру­гий за ве­ли­чи­ною ви­но­роб­ний ре­гіон на кор­доні з Хо­рватією та один з най­важ­ливі­ших ви­но­роб­них цен­трів. Ту­ри­стич­ним магнітом для ви­но­лю­бів є мі­сто Бре­жи

це (Brežice), розта­шо­ване у міс­ці злит­тя Са­ви з річ­кою Кр­ка. Це мініа­тюрне мі­сто — ве­ли­кий му­зей про­сто неба. Од­ни­ми з най­ці­каві­ших будівель мі­ста мож­на вва­жа­ти мо­на­стир фран­цис­кан­ців, за­мок Бре­жи­це і во­до­на­пір­ну ве­жу. Історія зам­ку налі­чує біль­ше 700 ро­ків, а йо­го пер­ші згад­ки від­но­сять до XIII століт­тя. Сьо­год­ні тут мож­на по­ми­лу­ва­ти­ся пре­крас­ни­ми кар­ти­на­ми, які сло­венсь­кі екс­пер­ти визна­ли най­кра­щою га­ле­реєю ба­ро­ко і ма­лою ен­цик­ло­пе­дією ан­тич­ної мі­фо­ло­гії. У під­ва­лах Бре­жі­ць­ко­го зам­ку збері­гаєть­ся зо­ло­тий за­пас міс­це­во­го вин­за­во­ду. До речі, це єдине міс­це в Сло­венії, де роб­лять пор­то.

По­сав’є — ре­гіон бі­лих і ро­же­вих вин (хо­ча і чер­воні тут чу­до­ві — про­сто їх знач­но мен­ше). Най­ві­до­мі­ше ви­но ре­гіо­ну — унікаль­ний ку­паж з чо­ти­рьох сор­тів — лег­кий ро­же­вий Цві­чек (Cviček) з нот­ка­ми аро­мат­ної со­лод­кої ма­ли­ни.

В По­сав’є та­кож ви­ро­щуєть­ся ви­но­град сор­тів Sauvignon, Chardonnay, Laski Rizling, Traminer, Pinot Blanc. З чер­во­них — Blaufrankisch, Pinot Noir Blauer Portugieser.

ПОДРАВ’Є Марі­бор — Птуй — Єру­са­лим

Ви­но­роб­ний рай­он Подрав’є по­кри­ває схід­ну ча­сти­ну Сло­венії і меж­ує з Ав­стрією, Угор­щи­ною та Хо­рватією. Він пи­шаєть­ся свої­ми ви­но­град­ни­ка­ми, що скла­да­ють 4% кра­щих ви­но­град­них схи­лів світу. Ви­но­град­на ло­за на іде­аль­но­му ґрун­ті в іде­аль­них клі­ма­тич­них умо­вах ви­ро­щуєть­ся з часів Римсь­кої ім­пе­рії. Ре­гіон сла­вить­ся еле­гант­ни­ми бі­ли­ми ви­на­ми між­на­род­них і ав­тох­тон­них сор­тів.

Най­по­ши­рені­шим з них є Laski Rizling. Та­кож роз­по­всюд­жені Šipon, Renski Rizling і Chardonnay, далі йдуть Sauvignon, Traminec і Rumeni Muškat. До речі, най­ви­щих ком­пле­мен­тів від вже ци­то­ва­но­го вин­но­го кри­ти­ка пані Робін­сон от­ри­ма­ли са­ме Laski Rizling та Renski Rizling. Чер­воні сор­ти пред­став­лені ви­но­гра­дом Blaufrankisch Pinot Noir.

Центр ре­гіо­ну Марі­бор

(Maribor) — іде­альне міс­це для вин­но­го ту­риз­му у Сло­венії. Са­ме у Марі­борі мож­на по­ба­чи­ти най­старі­шу ло­зу у світі, яка пло­до­но­сить по­над 500 ро­ків.

Піс­ля свя­та вро­жаю місь­кі ви­но­ро­би ре­тель­но пе­ре­роб­ля­ють

ви­но­град унікаль­ної ло­зи, пе­ре­тво­рю­ю­чи в ви­но Жа­мет­на чр­ні­на. Йо­го роз­ли­ва­ють у спе­ціаль­ні пляш­ки єм­ністю 250 мл. Бать­ків­щи­на най­старі­шої ло­зи мо­же та­кож пи­ша­ти­ся свої­ми ве­ли­ки­ми вин­ни­ми по­гре­ба­ми. Ту­нелі за­галь­ною до­в­жи­ною 2,5 км, про­кла­дені під ву­ли­ця­ми Марі­бо­ра, про­по­ну­ють де­гу­ста­цію від­мін­них вин всьо­го Подравсь­ко­го ре­гіо­ну.

Далі на схід жи­ве неза­бут­нє каз­ко­ве містеч­ко Птуй (Ptuj), схо­же на ве­ли­чез­ну де­ко­ра­цію до філь­му з се­ред­ньо­віч­ним сю­же­том. Тут пра­ц­ює ду­же ша­но­ва­на в про­фесій­но­му вин­но­му світі Вин­на ака­де­мія.

Ще далі мож­на знай­ти міс­це­вий Єру­са­лим (Jerusalem).

На­зву містеч­ка по­яс­нює ле­ген­да про се­ред­ньо­віч­них хре­сто­нос­ців, які, дістав­шись до цих ма­льов­ни­чих па­гор­бів, чиї ви­но­град­ни­ки да­ва­ли незрів­нянне ви­но, ви­рі­ши­ли, що це і є біб­лій- ний Єру­са­лим, і за­ли­ши­лись тут. Ви­но­те­ка Єру­са­ли­ма є най­біль­шим вин­ним по­гре­бом у Шти­рії, де мож­на про­де­гу­сту­ва­ти 16 сор­тів на­поїв міс­це­вих ви­но­робів. Се­ред них: Šipon, Belipinot, Chardonnay, Kerner, Sivipinot, Renski Rizling, Sauvignon Blanc, Penine, Ledenovino та ін.

Знак яко­сті

Своїм ав­то­ри­те­том сло­венсь­кі ви­на ба­га­то в чо­му зо­бов’яза­ні про­ду­маній си­сте­мі кон­тро­лю за якістю. Асо­ціа­ція сло­венсь­ких ви­но­робів сте­жить за до­три­ман­ням жорст­ких пра­вил тех­но­ло­гії: від ви­бо­ру сор­ту ви­но­гра­ду до оформ­лен­ня ети­кет­ки. При­міт­на особ­ли­ва су­ворість сло­венсь­ко­го за­ко­но­дав­ства що­до екс­пор­ту віт­чиз­ня­них вин, які мо­жуть пе­ре­ти­на­ти кор­дон тіль­ки в пляш­ках з “рід­ни­ми” ети­кет­ка­ми, бо ви­ве­зен­ня ви­но­ма­теріа­лу, не роз­ли­то­го по пляш­ках, за­бо­ро­не­но. Ли­ше два єв­ро­пейсь­ких ви­но­роб­них ре­гіо­ни так са­мо су­ворі, як сло­вен­ці,— фран­цузь­кий Ель­зас й іс­пансь­ка Ріо­ха.

До­ро­го­цінне ви­но

Два ро­ки то­му пляш­ка сло­венсь­ко­го де­серт­но­го ви­на бу­ла про­да­на за €500 тис. Вар­тість до­ро­го­цін­но­го де­серт­но­го ви­на Ре­фос­ко з бі­лим трю­фе­лем збіль­ши­ла пляш­ка, яка бу­ла ін­кру­сто­ва­на діа­ман­том. Ви­но на­ле­жа­ло до пре­стиж­ної серії де­серт­них вин, зба­га­че­них ме­дом, ваніл­лю і бі­лим трю­фе­лем, які мож­на ку­пи­ти в зви­чай­них пляш­ках за знач­но до­ступ­ні­шою ці­ною — €25.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.