Від­кри­тий про­цес

При­клад Сло­венії до­во­дить, що на­віть ма­лень­ка пост­со­ціалі­стич­на краї­на, яка з бо­я­ми відір­ва­ла­ся від озброє­ної мет­ро­полії, мо­же бу­ти успіш­ним, гло­баль­ним грав­цем на кон­ку­рент­них рин­ках світу Олек­сандр Пас­хо­вер

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - СЛОВЕНІЯ -

За сві­жим про­гно­зом OECD (Ор­гані­за­ція еко­но­міч­но­го спів­то­ва­ри­ства та роз­вит­ку), еко­но­міч­на ак­тив­ність Сло­венії у най­б­лиж­чі два ро­ки пі­де різ­ко вго­ру. Во­на й за­раз не ко­тить­ся з го­ри. Але з 2017-го пі­дви­щен­ні тем­пи ма­ють при­швид­ши­ти­ся. Од­ним із пе­редвіс­ни­ків стрім­ко­го ви­хо­ду з ре­цесії є ри­нок неру­хо­мо­сті, над­чут­ли­вий у спо­жив­чо­му сек­торі будь-якої краї­ни. Так, Сло­венія за­раз вхо­дить в трій­ку єв­ро­пейсь­ких лі­дерів за тем­па­ми будів­ництва.

Ще один чин­ник, який свід­чить на ко­ристь “по­кра­щен­ня вже сьо­год­ні”,— це за­галь­ні тем- пи ро­сту Ні­меч­чи­ни, Італії, Хо­рватії, Ав­стрії та Фран­ції — п’ятір­ки най­біль­ших рин­ків збу­ту сло­венсь­ких то­варів та по­слуг. Ра­зом ці роз­ви­нуті дер­жа­ви за­без­пе­чу­ють сло­вен­цям дохід близь­ко $15 млрд на рік, тоб­то тро­хи мен­ше по­ло­ви­ни всьо­го екс­пор­ту. При­чо­му це не за­в­дя­ки тор­гів­лі си­ро­ви­ною. Се­ред най­ро­звине-

ні­ших га­лу­зей — ав­то­мо­білі, що зби­рає в Но­во Мє­сто фран­цузь­ка ком­панія Renault, ви­роб­ниц­тво ав­то­зап­ча­стин, наф­то­про­дук­ти, фар­ма­цев­ти­ка. Ін­ши­ми сло­ва­ми, це то­ва­ри з ви­со­кою до­да­ною вар­тістю.

На­ро­ста­ю­чі по­то­ки тран­скор­дон­ної тор­гів­лі — це по­зи­тив­ний сиг­нал світо­ві, що краї­на, в да­но­му ви­пад­ку Сло­венія, є кон­ку­рен­то­здат­ним гло­баль­ним грав­цем. На пор­талі дер­жав­но­го Агент­ства з пи­тань під­при­єм­ництва, іно­зем­них ін­ве­сти­цій та тех­но­ло­гій Сло­венії за­зна­че­но, що екс­порт був ду­же важ­ли­вим для вста­нов­лен­ня на­ціо­наль­ної еко­но­міки на зо- рі неза­леж­но­сті 1991 ро­ку, і та­кою ж мірою це важ­ли­во й сьо­год­ні. Ось то­му вся полі­те­ко­но­міч­на фі­ло­со­фія сло­вен­ців пра­ц­ює за фор­му­лою: ми над­то ма­лень­кі, щоб за­ми­ка­ти­ся на собі, і над­то ам­бі­цій­ні, щоб бо­я­ти­ся кон­ку­рен­ції з еко­но­міч­ни­ми гі­ган­та­ми.

“Ро­зу­мін­ня, що ти го­туєш гло­баль­ний про­дукт, йдеш і про­даєш йо­го, бу­ло їх­ньою ру­шій­ною си­лою,— ка­же Пав­ло Ше­ре­ме­та, пре­зи­дент Київсь­кої шко­ли еко­но­міки.— Во­ни ро­зу­мі­ють: ніх­то до те­бе не прий­де ли­ше то­му, що ти та­кий гар­ний та кра­си­вий”.

Ці­на сво­бо­ди

25 черв­ня 1991 ро­ку Сло­венія про­го­ло­си­ла свою неза­леж­ність. 27 черв­ня Юго­славсь­ка на­род­на ар­мія роз­по­ча­ла бом­бар­ду­ван­ня мо­ло­дої рес­пуб­ліки. Це бу­ла так зва­на Де­ся­ти­ден­на вій­на. Що­прав­да, то­ді ніх­то не знав, що вій­на три­ва­ти­ме ли­ше пів­то­ри тиж­ні. Тим більш ніх­то не міг пе­ред­ба­чи­ти, що Сло­венія ви­стоїть. За по­се­ред­ниц­твом Єв­ро­со­ю­зу сто­ро­ни розій­шли­ся по ку­тах. 8 жо­втня 1991 ро­ку, од­ра­зу піс­ля за­кін­чен­ня тер­мі­ну три­мі­сяч­но­го мо­ра­торію, пар­ла­мент Сло­венії під­твер­див дер­жав­ну са­мо­стій­ність рес­пуб­ліки. Сло­вен­ці не зволіка­ли. Вже 25 груд­ня, тоб­то за 2,5 мі­ся­ці, Скуп­щи­на (пар­ла­мент) ухва­ли­ла кон­сти­ту­цію краю. Без­пре­це­дент­на швид­кість. В бе­рез­ні 1992 ро­ку Украї­на ста­ла пер­шою краї­ною се­ред членів ООН, хто визнав су­ве­рені­тет Сло­венії. До кін­ця 1992-го сло­венсь­ку неза­леж­ність прий­ня­ла біль­шість країн світу, в то­му числі Со­юз­на Рес­пуб­ліка Юго­славія.

Втім, все тіль­ки-но по­чи­на­ло­ся. Розрив еко­но­міч­них зв’яз­ків з ко­лиш­ні­ми юго­славсь­ки­ми рес­пуб­лі­ка­ми, на які в 1991 ро­ці при­па­да­ло 60% то­ва­ро­об­мі­ну, поз­ба­вив Сло­венію тра­ди­цій­но­го рин­ку збу­ту і до­сту­пу до де­ше­вої си­ро­ви­ни. Ще на­пе­ре­до­дні ви­хо­ду сло­вен­ців з СФРЮ ін­фля­ція ся­га­ла 550% річ­них.

Інак­ше ка­жу­чи, вже пер­ші дні сло­венсь­кої неза­леж­но­сті по­зна­чи­ли­ся уря­до­вою Ка­бі­нет міністрів, ос­но­ву яко­го скла­дав ко­алі­цій­ний блок з со­ціал-де­мо­кра­тич­них сил, що зі­гра­ла го­лов­ну роль в про­го­ло­шен­ні неза­леж­но­сті му­си­ла по­сту­пи­ти­ся но­вим політич­ним си­лам — Лі­бе­раль­но-де­мо­кра­тич­ній пар­тії, на чолі з Яне­зом Др­нов­ше­ком. Во­ни й взя­ли курс на збли­жен­ня з усі­ма ін­сти­ту­ція­ми Єв­ро­со­ю­зу та за­про­ва­д­жен­ня рин­ко­вих ре­форм. Стрім­ка при­ва­ти­за­ція, де­на­ціо­налі­за­ція, адап­та­ція до єв­ро­пейсь­ко­го за­ко­но­дав­ства то­що. Все це при­зве­ло до від­носно швид­ко­го пе­ре­хо­ду з со­ціаліз­му до ка­піталіз­му.

Вже у 1995 ро­ці ВВП Сло­венії до­сяг­нув сво­го рів­ня зраз­ка 1989 ро­ку. На­ціо­наль­на ва­лю­та — то­лар, став кон­вер­то­ва­ним. В 1997-му ін­фля­ція зни­зи­ла­ся до 9%.

Унікаль­ний на­ціо­наль­ний сим біоз став за­по­ру­кою стрім­ко­го зле­ту. При­найм­ні та­кий вис­но­вок мож­на зро­би­ти зі слів Павла Ше­ре­ме­та, пре­зи­ден­та Київсь­кої шко­ли еко­но­міки. “Сло­венія — це поєд­нан­ня ні­ме­ць­кої точ­но­сті і українсь­кої го­стин­но­сті,— ка­же він.— Сло­ве­ни — це слов’яни”.

Так і є. Сло­венсь­ку історію вря­ту­ва­ла сло­венсь­ка гео­гра­фія. Ком­пакт­на краї­на, за роз­міром тро­хи мен­ша за Ль­вівсь­ку об­ласть, а за кіль­кістю на­се­лен­ня — за Оде­щи­ну, Сло­венія є по­туж­ним грав­цем на од­но­му з най­гро­шо­ви­ті­ших рин­ків світу, де жи­вуть

500 млн гро­ма­дян Єв­ро­со­ю­зу.

На сході — кор­дон з Угор­щи­ною, на за­ході — з Італією, на півд­ні — Хо­рватія, на пів­но­чі — Ав­стрія. Що ще тре­ба, щоб зустріти си­тість? А тре­ба чи­ма­ло. Вий­ти на ці істо­рич­но кон­ку­рент­ні рин­ки. Най­к­ра­щий при­клад цьо­го де­мон­стру­ють близь­ко 270 ло­каль-

них ком­паній, що за­діяні в ав­то­про­мі. Га­лузь за­без­пе­чи­ла 16,8 тис. ро­бо­чих міс­ць. А ці ро­бочі ру­ки торік при­нес­ли ви­руч­ку в €3,7 млрд. При­чо­му €3,3 млрд — це екс­порт як в сусід­ні краї­ни, так і да­ле­ке за­рубі­ж­жя: Ве­ли­ко­бри­танію, Мек­си­ку, США.

Всьо­го в Сло­венії пра­ц­ю­ють по­над 80 між­на­род­них ком­паній, які че­рез під­ряд­ни­ків ви­роб­ля­ють в цій бал­кансь­кій країні ав­то­мо­біль­ні ком­по­нен­ти для аме­ри­кансь­ких, єв­ро­пейсь­ких, азіатсь­ких ав­то­брен­дів пла­не­тар­но­го мас­шта­бу, се­ред яких Ford, BMW, Audi, Volvo, Toyota, Nissan то­що.

Зад­ля світо­вої екс­пан­сії 15 ро­ків то­му в Сло­венії був ство­ре­ний ав­то­мо­біль­ний кла­стер. В йо­го роз­ви­ток сло­вен­ці вкла­ли по­над €1 млрд. Кла­стер об’єд­нав ав­то­за­во­ди, до­слід­ни­ць­кі цен­три, малі та се­ред­ні під­при­єм­ства. Ця, так би мо­ви­ти, люб­лянсь­ка унія доз­во­ли­ла ав­то­кла­сте­ру за­лу­чи­ти де­шеві кре­ди­ти. Вже у 2004-му, тоб­то за два ро­ки іс­ну­ван­ня кла­сте­ра, з’яви­вся до­слід­ни­ць­кий центр, що фі­нан­с­у­ва­ла дер­жа­ва.

В бесіді з Ше­ре­ме­тою де­кан IEDC School of Management (Бленд, Сло­венія) Дані­ца Пург під­твер­ди­ла, що уряд її краї­ни під­т­ри­мує під­при­єм­ців із різ­них га­лу­зей в їх ба­жан­ні ста­ва­ти більш кон­ку­рен­то­спро­мож­ни­ми за ра­ху­нок но­вих знань. “Біз­нес у Сло­венії став над­зви­чай­но ін­но­ва­цій­ним,— ка­же Пург.— Ми дійс­но під­т­ри­мує­мо рух в цьо­му на­пря­мі. Наш уряд фі­нан­с­ує на­віть спе­ціаль­ні кам­панії, так зва­них при­хо­ва­них чем­піонів. Аби во­ни й далі мог­ли роз­ви­ва­ти свої до­слід­жен­ня”.

Пе­редусім вся ця дер­жав­на стра­те­гія спря­мо­ва­на на ду­же важ­ли­вий ре­зуль­тат — до­по­мог­ти кор­по­ра­тив­но­му сек­то­ру за­роб­ля­ти на між­на­род­них рин­ках. Як по­яс­нює НВ еко­но­міч­ний рад­ник по­соль­ства Сло­венії в Україні Та­рас При­ту­ла, це цілес­пря­мо­ва­на еко- но­міч­на ди­пло­матія, що діє че­рез всі сло­венсь­кі по­соль­ства в світі.

“У Сло­венії діє екс­порт­но-кре­дит­ний банк, ме­тою яко­го є страху­ван­ня та кре­ди­ту­ван­ня ін­ве­сти­цій­них та екс­порт­них ри­зи­ків”,— до­дає він. Вре­шті-ре­шт ав­то­мо­біль­на про­ми­сло­вість Сло­венії ви­роб­ляє де­ся­ту ча­сти­ну від ВВП, а єди­ний в країні ав­то­ви­роб­ник фран­цузь­кий Renault, що во­лодіє ком­панією Revoz, за­ли­шаєть­ся най­біль­шим сло­венсь­ким екс­пор­те­ром, де пра­ц­ю­ють по­над 2 тис. лю­дей.

Сло­венія — по­стін­ду­стріаль­на краї­на. За да­ни­ми Statistical Office of the Republic of Slovenia, про­ми­сло­вість на 32,3% фор­мує ВВП краї­ни. Ле­во­ва ча­сти­на ВВП — сфе­ра по­слуг (65,4%). Од­на з них — ту­ризм.

Зі слів При­ту­ли, travel-ін­ду­стрія Сло­венії ге­не­рує 13% ВВП. Це ша­ле­ний ре­зуль­тат, який озна­чає, що те­пер ту­ризм ро­бить най­біль­ший фі­нан­со­вий вне­сок в еко­но­міку краї­ни. По­за­торік 3,9 млн ту­ри­стів ско­ри­ста­ли­ся мож­ливіс- тю від­по­чи­ти в цій бал­кансь­кій країні, 2,7 млн — ін­ту­ри­сти.

Для краї­ни з на­се­лен­ням в 2,1 млн — це каз­ко­ві циф­ри. Це все од­но, як­що б в Украї­ну при­ї­ха­ли від­по­чи­ва­ти 60 млн го­стей плюс 25 млн — внут­ріш­ній ту­ризм. Нас­прав­ді на­віть в мир­ні ча­си по­тік ту­ри­стів тут був вп’яте­ро мен­ше.

Се­ред най­більш важ­ли­вих га­лу­зей Сло­венії — мет­за­во­ди, ви­роб­ниц­тво по­бу­то­вої тех­ніки, фар­ма­цев­тич­на, хі­міч­на, наф­то­пе­ре­роб­на про­ми­сло­вість. Жод­на з них не має аб­со­лют­ної до­мі­нан­ти, як, на­при­клад, єі в Україні, де ме­та­лур­гія та аг­рар­на про­ми­сло­вість скла­да­ють що­най­мен­ше по­ло­ви­ну еко­но­міки, при­чо­му здебіль­шо­го си­ро­вин­ної.

Вод­но­час екс­пер­ти OECD по­пе­реджа­ють сло­вен­ців, що став­ка на по­стійне зрос­тан­ня пром­ви­роб­ництва мо­же зі­гра­ти злий жарт, який в еко­но­міч­ній на­у­ці на­зи­ваєть­ся ре­цесія. Сло­вен­ці те­пер доб­ре зна­ють, що озна­чає це сло­во.

Дві ша­лені п’яти­річ­ки

Кри­за під­кра­ла­ся зне­на­ць­ка. Піс­ля п’яти ро­ків стрім­ко­го ро­сту, у 2003– 2008-х, на­ста­ла п’яти­річ­ка па­дінь 2008–2013-х. Ось та­кий рів­но­бед­ре­ний цикл. Вже за пер­ший рік ре­цесії ВВП Сло­венії впав більш ніж на 8%, то­ді як в краї­нах ЄС — в се­ред­ньо­му на 4%. Гли­бо­кий спад був обу­мо­в­ле­ний різ­ни­ми чин­ни­ка­ми. Ось один з них: на­пе­ре­до­дні кри­зи тем­пи зрос­тан­ня сти­му­лю­ва­ли ін­ве­сти­ції в неру­хо­мість. Бан­ки охо­че роз­да­ва­ли де­шеві кре­ди­ти під ри­зи­ко­ві опе­ра­ції.

Ри­нок неру­хо­мо­сті стрім­ко йшов уго­ру. Будівель­ні ком­панії не всти­га­ли за по­пи­том. Бан­ки розі­грі­ли ри­нок не ли­ше в будівель­ній сфері, а й на всіх ін­ших спо­жив­чих рин­ках. Ріст зар­плат при­ва­блю­вав пра­це­люб­них сусідів з не над­то за­мож­них бал­кансь­ких країн. Во­ни за­по­ло­ни­ли со­бою ри­нок пра­ці. По­ки ва­кан­сій бу­ло ба­га­то, на цей флеш­моб ма­ло звер­та­ли ува­ги. Але в один нещас­ли­вий день все скін­чи­ло­ся. Буль­баш­ка лоп­ну­ла. За на­ступ­ні п’ять ро­ків рівень без­робіт­тя в Сло­венії пі­дви­щи­вся з 4% до 13%. Мі­гран­ти ніку­ди не ді­ли­ся, ад­же вдо­ма їх­ні спра­ви та­кож бу­ли кеп­сь­кі. В ре­зуль­таті еко­но­мічне, політичне на­пру­жен­ня зрос­та­ло день за днем. Сло­вен­ці втра­ча­ли ро­бо­ту. Ви­роб­ни­ки — спо­жи­ва­чів, бан­кіри — і тих, і ін­ших.

За оцін­кою МВФ, при­чи­ни за­тяж­ної ре­цесії в сло­венсь­кій еко­но­мі­ці бу­ли пов’яза­ні не тіль­ки з бан­ка­ми, а са­ме з ве­ли­кою ча­сти­ною в цьо­му сек­торі дер­жав­ної част­ки. Екс­пер­ти OECD по­яс­ни- ли, що са­ме по­гане кор­по­ра­тивне управ­лін­ня в дер­жав­них бан­ках при­зве­ло до фі­нан­со­вої ка­та­стро­фи. В сло­венсь­кій пресі це, так би мо­ви­ти, “по­гане управ­лін­ня” по­яс­ню­ва­ли ко­руп­цією держ­служ­бов­ців, які ви­да­ва­ли сум­нів­ні кре­ди­ти під низь­кі від­сот­ки та не за­без­пе­чені від­по­від­ною за­ста­вою здебіль­шо­го “своїм” ком­паніям.

Ве­ли­чи­на “по­га­них” ак­тивів у сло­венсь­ких бан­ках у 2013-му до­сяг­ла €7 млрд — 20% ВВП. На “по­гані” зай­ми будівель­них ком­паній пе­ре­па­да­ло 17% від всьо­го кор­по­ра­тив­но­го кре­дит­но­го порт­фе­ля бан­ків. А стрім­ке па­дін­ня цін на ак­ти­ви, що бу­ли у за­ставі, озна­ча­ло для бан­кірів, що немає ре­сур­су, за ра­ху­нок яко­го мож­на по­вер­ну­ти гро­ші.

У світо­вих ЗМІ по­ча­ли з’яв­ля­ти­ся ма­теріа­ли, в яких йш­ло­ся, що піс­ля грі­хо­па­дін­ня фі­нан­со­вої си­сте­ми Кі­пру на­ступ­ною бу­де Сло­венія. Ана­ло­гія з Кі­пром — штучне пе­ребіль­шен­ня. Бан­ківсь­кий сек­тор Сло­венії скла­дав 144% від ВВП, а на Кі­прі — 715%. Стан дер­жав­них фі­нан­сів сло­вен­ців був не та­ким крих­ким, що да­ва­ло ре­сурс для рі­шен­ня про­блем бан­ківсь­ко­го сек­то­ру без при­не­сен­ня в жерт­ву вклад­ни­ків. 2013 рік по­ка­зав сло­вен­цям, як вигля­дає дно. Во­ни від­штовх­ну­ли­ся і пі­шли вго­ру.

При­ту­ла роз­по­ві­дає, як все від­бу­ва­лось. Перш за все, як і в ін­ших єв­ро­пейсь­ких краї­нах, бу­ли прий няті за­хо­ди жорст­кої еко­но­мії. По-дру­ге, ре­фор­ма бан­ківсь­ко­го сек­то­ра шля­хом очист­ки йо­го від “по­га­них кре­ди­тів”, які на­ко­пи­чи­ли­ся за непо­гані ча­си. Був ство­ре­ний так зва­ний по­га­ний банк — дер­жав­ний, який взяв на се­бе місію управ­лін­ня “по­га­ни­ми кре­ди­та­ми” трьох дер­жав­них бан­ків. “Третє — це по­ча­ток дру­гої хви­лі ма­со­вої при­ва­ти­за­ції та ство­рен­ня дер­жав­ної ком­панії, яка управ­ля­ла ак­ти­ва­ми держ­ком­паній та про­це­са­ми при­ва­ти­за­ції”,— го­во­рить При­ту­ла.

Що­до при­ва­ти­за­ції, зі слів На­та­ші Прах, посла Сло­венії в Україні, вже до кін­ця цьо­го ро­ку має бу­ти роз­дер­жав­ле­на най­біль­ша фі­нан­со­ва уста­но­ва краї­ни — Но­вий люб лянcь­кий банк. На пи­тан­ня НВ, чо­му не при­ва­ти­зу­ва­ли банк рані­ше, по­сол від­по­ві­ла, що то­ді в країні до­мі­ну­ва­ла та­ка дум­ка: як­що дер­жа­ва во­лодіє ве­ли­ки­ми бан­ка­ми, це уне­мож­лив­лює ве­ли­кі кри­зо­ві яви­ща в фі­нан­со­во­му сек­торі та за­хи­щає на­се­лен­ня від ко­лап­су. Те­пер зро­зу­мі­ло, що це не так.

Піс­ля низ­ки вже зга­да­них ре­форм, за пря­мою та опо­се­ред­ко­ва­ною до­по­мо­гою ЄС Сло­ве- нія здо­ла­ла кри­зу й ру­ши­ла вго­ру. Спо­жив­чі рин­ки вже третій рік по­спіль де­мон­стру­ють ве­ли­кий плюс. Рівень без­робіт­тя зни­зи­вся май­же до до­кри­зо­во­го по­каз­ни­ка — 5%. Од­ним з пер­ших ожи­ває будівель­ний ри­нок.

Торік у ЄС він ви­ріс на 1,3%. Трій­ка лі­дерів у цьо­му сег­мен­ті вигля­дає так: Шве­ція (+11,2%), Ні­дер­лан­ди (+10,4%), Сло­венія (+9,1%). Тоб­то сло­вен­ці ви­сту­пи­ли тут на рів­ні Пів­ніч­ної Єв­ро­пи, що най­мен­ше по­ст­раж­да­ла від остан­ньої еко­но­міч­ної кри­зи.

У своїй бесіді з пані Пург, де­ка­ном IEDC School of Management, Пав­ло Ше­ре­ме­та по­ста­вив їй ду­же важ­ли­ве пи­тан­ня. “Що б ви по­ре­ко­мен­ду­ва­ли ме­не­дже­рам ком­паній Схід­ної Єв­ро­пи?” — “Най­важ­ливі­ша по­ра­да, яку я мо­жу да­ти: будь­те ін­тер­на­ціо­наль­ни­ми, від­кри­ти­ми до но­вих ідей”.

МАШИННЕ ВІДІЛЕННЯ:

Сло­венсь­ка комп­наія Revoz, якою во­лодіє фран­цузь­кий бренд Renault, є най­біль­шим ро­бо­то­дав­цем га­лузі, а мо­же, й всієї на­ціо­наль­ної про­ми­сло­во­сті

ГРО­ШІ З ПО­ВІТ­РЯ: Ту­ризм стає од­ним з го­лов­них грав­ців еко­но­міки. На фото ка­ної­сти та бай­дар­ни­ки го­ту­ють­ся до по­чат­ку Бал­кансь­ко­го ту­ру озе­ром Бохінь, кві­тень 2016-го

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.