З ко­ролівсь­ким роз­ма­хом

6 черв­ня шве­ди ра­зом із мо­нар­шою сім’єю від­зна­чи­ли най­важ­ливі­ше дер­жавне свя­то — На­ціо­наль­ний день Шве­ції. Але не ко­жен швед зда­тен по­яс­ни­ти, що са­ме він свят­кує 6 черв­ня

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - ШВЕ­ЦІЯ -

Цей день шве­ди офі­цій­но від­зна­ча­ють від­не­дав­на

Пе­ред­містя Сток­голь­ма. Бутік-го­тель в зам­ку XVIII століт­тя на бе­резі озе­ра Ме­ла­рен. Каз­ко­ве міс­це і не менш каз­ко­ві го­сті. 6 черв­ня 2017 ро­ку шведсь­ка крон­прин­це­са Вік­торія, спад­коє­ми­ця ко­ро­ля Шве­ції Кар­ла XVI Густа­ва, ра­зом зі своїм чо­ло­віком, прин­цом Даніе­лем, гер­цо­гом Ве­стер­гьот­ландсь­ким, при­ї­ха­ли сю­ди, щоб від­зна­чи­ти на­ціо­нальне свя­то — День пра­по­ру.

Цей день шве­ди офі­цій­но від­зна­ча­ють від­не­дав­на, ли­ше з 1983 ро­ку. Але корін­ням він оплітає шведсь­ку історію з XVI по XX століт­тя. От­же, 6 черв­ня 1523 ро­ку шведсь­кий пре­стол по­сів ко­роль Густав Ва­са. До цьо­го мо­мен­ту він як дво­ря­нин Густав Ерікс­сон очо­лив по­встан­ня та роз­бив війсь­ко датсь­ко­го ко­ро­ля Хри­стіа­на II. Ця подія по­кла­ла по­ча­ток ди­на­стії Ва­са. Від­то­ді 6 черв­ня вва­жаєть­ся днем на­род­жен­ня шведсь­кої дер­жав­но­сті.

Але на то­му історія з 6 черв­ня не за­кін­чуєть­ся. То є немов за­ча­ро­ва­на да­та, ко­ли в Шве­ції від­бу­ва­ють­ся най­важ­ливі­ші політич­ні події. 6 черв­ня 1654 ро­ку Карл X, який роз­по­чав вій­ну з По­льщею та Данією за роз­ши­рен­ня те­ри­торії шведсь­кої ко­ро­ни, успад­ку­вав трон Шве­ції. Не над­то ве­ли­ким бу­ли ті те­ри­торіаль­ні здо­бут­ки, про­те до­стат­ньо сут­тєви­ми для роз­квіту на пів­но­чі кон­ти­нен­ту мо­ло­дої Шведсь­кої ім­пе­рії. За прим­хою долі 6 черв­ня 1809 ро­ку Шве­ція ухва­ли­ла свою пер­шу кон­сти­ту­цію, яка по­кла­ла край шведсь­ко­му аб­со­лю­тиз­му. На­то­мість з то­го дня мо­нарх поді­лив свою вла­ду з пар­ла­мен­том. І на­ре­шті 6 черв­ня 1857 ро­ку ні­ме­ць­ка прин­це­са Со­фія Нас­са­усь­ка одру­жи­ла­ся з ко­ро­лем Шве­ції та Но­р­ве­гії Оска­ром ІІ. Хі­ба не зро­зу­мі­ло, що 6 черв­ня — не пе­ресіч­ний день в історії Шве­ції?

На по­чат­ку 1890-х Ар­тур Ха­зеліус, шведсь­кий фі­ло­лог, зас­нов­ник пер­шо­го в світі ет­но­гра­фіч­но­го му­зею про­сто неба Скан­сен та Му­зею пів­ніч­них країн, за­про­по­ну­вав від­зна­ча­ти 6 черв­ня як день най­важ­ливі­шо­го на­ціо­наль­но­го шведсь­ко­го свя­та. Зем­ля­ки в своїй біль­шо­сті йо­го не під­т­ри­ма­ли. Тоді Ха­зеліус по­чав са­мо­стій­но про­во­ди­ти на те­ри­торії Скан­се­ту уро­чи­сті за­хо­ди на честь най­важ­ливі­ших політич­них подій краї­ни, які так щас­ли­во збі­г­ли­ся в од­ній даті. Зго­дом, ко­ли Ха­зеліу­са вже не ста­ло (він по­мер у 1901 ро­ці), пар­ла­мент при­єд­нав­ся до йо­го ідеї. Але що са­ме свят­ку­ва­ти — день на­род­жен­ня мо­нар­хії чи день на­род­жен­ня кон­сти­ту­ції? Історія під­ка­за­ла вихід з цьо­го ла­бірин­ту. 6 черв­ня бу­ло про­го­ло­ше­но Днем шведсь­ко­го пра­по­ру. Ад­же в 1905 ро­ці, піс­ля роз­па­ду унії з Но­р­ве­гією, Шве­ція от­ри­ма­ла влас­ний жо­вто-синій стяг — звід­ти і наз­ва свя­та. Вже в 1983 ро­ці пар­ла­мент про­го­ло­сив 6 черв­ня На­ціо­наль­ним днем Шве­ції.

Три­ва­лий час про те, що 6 черв­ня є ве­ли­ким на­ціо­наль­ним свя­том, на­га­ду­ва­ли хі­ба що пра­по­ри на до­мах, гро­мадсь­ко­му транс­пор­ті то­що. Шве­ди три­ва­лий час не сприй­ма­ли цей день як щось над­зви­чай­но важ­ли­ве. Але у 2004 ро­ці пар­ла­мент ухва­лив но­ве рі­шен­ня. 6 черв­ня має бу­ти вихід­ним днем, аби ста­ти на­справ­ді ве­ли­ким дер­жав­ним свя­том. І йо­го по­пу­ляр­ність хут­ко пі­ш­ла вго­ру.

За да­ни­ми ін­сти­ту­ту SOM Універ­си­те­ту Ге­те­бор­га, кіль­кість шведів, що свят­ку­ють 6 черв­ня, стрім­ко зрос­тає. Як ви­хо­дить із ви­щез­га­да­них до­слід­жень, у 2016 ро­ці 31% шведів ак­тив­но свят­ку­ва­ли На­ціо­наль­ний день 6 черв­ня. Це на 65% біль­ше, аніж у 2011-му. Ця ста­ти­сти­ка мо­же зда­ти­ся скром­ною. Втім, во­на озна­чає, що На­ціо­наль­ний день Шве­ції від­те­пер у ко­ролів­стві ша­ну­ють біль­ше, ніж будь-яке ін­ше шведсь­ке свя­то.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.