Мод­ний ви­бір

Шведсь­кі ди­зай­не­ри та мо­дель­єри за­мах­ну­ли­ся на віч­ність. Во­ни пра­г­нуть ство­рю­ва­ти речі, не ози­ра­ю­чись на мін­ливість се­зон­них трен­дів, і роб­лять став­ку на про­сто­ту та прак­тич­ність Вік­торія Фур­ма­нюк, ре­дак­тор від­ді­лу Мо­да жур­на­лу Harper’s Bazaar Ukraine

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - ШВЕЦІЯ -

На про­ти­ва­гу яс­кра­вим ко­лек­ціям Мілансь­ко­го тиж­ня мо­ди, аван­гард­ним іде­ям у Лон­доні та кутюр­ним вбран­ням Па­ри­жа шве­ди за­про­по­ну­ва­ли про­стий, але ці­ка­вий і ком­форт­ний одяг: чи­стий крій, міні­мум де­та­лей та від­сут­ність будь-яко­го де­ко­ру. Речі, що ак­ту­аль­ні не один рік. Став­лен­ня до трен­дів до­корін­но змі­ни­ло­ся. На остан­ньо­му Тиж­ні

мо­ди у Сток­голь­мі ста­ло оста­точ­но зро­зу­мі­ло, що у шведів са­мо­бут­нє сприй­нят­тя мо­ди, до яко­го пра­г­нуть ти­сячі лю­дей по всьо­му світу. На шоу брен­ду Rodebjer по­ка­за­ли кла­сич­ні ко­стю­ми oversize-си­лу­етів, ути­літар­ні ком­бі­не­зо­ни, спід­ни­ці, трен­чі та ком­форт­ні кросів­ки. Зас­нов­ни­ці мар­ки House of Dagmar на­ди­ха­ли­ся ар­хі­тек­тур­ни­ми фор­ма­ми, що ві­до­бра­зи­ло­ся у чіт­ких лініях та хо­лод­ній сірій ко­ло­ри­сти­ці. А ко­лек­ція брен­ду Stand май­же по­вністю скла­да­ла­ся з ла­коніч­них ре­чей — сук­ні, брю­ки, со­роч­ки та жа­ке­ти, зши­ті з на­ту­раль­ної шкіри. За най­сві­жі­ши­ми да­ни­ми Асо­ціа­ції шведсь­ких fashion-брен­дів (ASFB), опри­люд­не­ни­ми вже у 2015 ро­ці, га­лузь зрос­ла більш ніж на 15% порів­ня­но з 2014-м, у гро­шо­во­му ви­мірі — 305 млрд шведсь­ких крон ($35,1 млрд). Біль­ше по­ло­ви­ни з обі­гу пе­ре­па­дає на гі­ган­та га­лузі H&M Group — 4 тис. ма­га­зинів у по­над 60 краї­нах світу, де пра­ц­ю­ють 150 тис. фахів­ців своєї спра­ви. Але не єди­ним H&M жи­вить­ся шведсь­кий ри­нок.

Ха­рак­тер нор­дич­ний

Най­більш по­міт­ним у світі fashion-трен­дом стає ідея ан­ти-fashion. Цей тер­мін ви­ко­ри­ста­ла тренд-про­гно­зист Лі Едель­корт, влас­ни­ця най­біль­шо­го агент­ства, яке зай­маєть­ся вив­чен­ням трен­дів біль­ше 40 ро­ків, Trend Union. Він озна­чає від­мо­ву від слі­по­го слі­ду­ван­ня трен­дам, пра­г­нен­ня до ба­зо­во­го одя­гу, який не несе про сво­го влас­ни­ка нія­кої ін­фор­ма­ції, мак­си­маль­но про­сті, непо­міт­ні речі неяс­кра­вих ко­льорів, без склад­них де­та­лей і ві­до­мих ло­го­ти­пів. Кон­цеп­ція мо­ди чи­сто­го ли­ста і є ос­нов­ною ри­сою шведсь­ко­го ди­зай­ну. Об”єм­на бі­ла со­роч­ка, ка­ше­міро­вий гольф, паль­то ла­коніч­но­го си­лу­е­ту, зручне взут­тя — са­ме це за­раз шу­ка­ють ті, хто вто­ми­вся від ін­ве­сти­цій у швид­коп­лин­ні тен­ден­ції. “Скан­ди­навсь­кий ди­зайн ба­зуєть­ся на здо­ро­во­му глузді, що не пе­ре­гу­ку­єть­ся з іде­я­ми ви­со­кої мо­ди. Це зруч­ний одяг, який слу­жи­ти­ме дов­го”,— ка­же ре­дак­тор мо­ди шведсь­ко­го жур­на­лу Hemmaта, ав­тор Dazed Digital Девід Хел­квіст.

Ци­ми прин­ци­па­ми ке­ру­ють­ся вже ві­до­мі на весь світ

Acne Studios, які роб­лять по­ка­зи на Paris Fashion Week, бренд з до­ступ­ним цін­ни­ком COS, джин­со­ва мар­ка Cheap Monday, чо­ло­ві­чий одяг Our Legacy, Eytys, що спе­ціалі­зу­ють­ся на взут­ті та ак­се­су­а­рах, та мо­лодіж­ні Whyred. Се­ред менш по­пу­ляр­них, але вар­тих ува­ги імен,— Anne-Sofie Back, Isabella Idberg, Ida Klamborn, CarinWester. А кіль­ка мі­ся­ців то­му ре­тей­лер H&M Group за­яви­ла про за­пуск ще од­но­го брен­ду — Arket. Зі шведсь­ко­го наз­ва пе­ре­кла­даєть­ся бук­валь­но як ар­куш па­пе­ру. За сло­ва­ми арт-ди­рек­то­ра мар­ки Уль­ріки Бер­н­харц, ДНК Arket бу­дуєть­ся нав­ко­ло яко­сті без ча­су та стро­ку при­дат­но­сті. Пер­ший ма­га­зин від­кри­ють во­се­ни у Лон­доні.

Окрім гло­баль­них мак­ро-трен­дів, які при­зве­ли до роз­квіту fashion-ін­ду­стрії Ко­ролів­ства Шве­ція, ін­те­рес до міс­це­вих ди­зай­нерів з бо­ку мо­ло­дих та про­гре­сив­них мод­ни­ків по­яс­нюєть­ся ще од­ним яви­щем — по­явою бло­гін­гу. Ін­тер­нет роз­чи­нив кор­до­ни між людь­ми та краї­на­ми. Аби по­ба­чи­ти, як сьо­год­ні вигля­дає зви­чай­ний меш­ка­не­ць Ам­стер­да­ма, Нью-Йор­ка чи Бер­лі­на, до­стат­ньо зай­ти на streetstyle-блог з ти­ся­ча­ми фо­то­гра­фій ре­аль­них лю­дей на ву­ли­цях міст.

І Шве­ція бу­ла у цьо­му од­нією з пер­ших та най­к­ра­щих. Сот­ні ти­сяч лю­дей з різ­них ку­точ­ків зем­лі роз­див­ля­лись світ­ли­ни, зняті у Сток­голь­мі, і на­ма­га­ли­ся по­вто­ри­ти ці ні на що не схо­жі об­ра­зи. При­чо­му зро­би­ти це бу­ло несклад­но — усі речі вра­жа­ли про­сто­тою та до­ступ­ністю і вод­но­час вигля­да­ли ду­же стиль­но. “Мені здаєть­ся, що Шве­ція зро­би­ла ба­га­то для fashion-бло­гін­гу вці­ло­му, і, нав­па­ки, бло­ги зро­би­ли зі Шве­ції своєрід­ний фе­но­мен”,— вва­жає один із пер­ших ві­до­мих фо­то­гра­фів у жан­рі streetstyle Ай­ван Родік.

На дум­ку Ін­грід Гь­єрц-Мар­тен­ль­сон, ди­рек­то­ра Ра­ди шведсь­ких мод­них ди­зай­нерів (Swedish Fashion Council), іден­тич­ність шведсь­кої мо­ди визна­чаєть­ся трьо­ма го­лов­ни­ми фак­то­ра­ми: релі­гій­ною тра­ди­цією, па­ну­ван­ням де­мо­кратії та тим, що 90% жі­нок у цій країні пра­ц­ю­ють. “Тра­ди­ція лю­те­ран­ства пе­ред­ба­чає, що лю­ди­на не пра­гне виді­ли­ти­ся за­в­дя­ки одя­гу. Мо­да в Шве­ції ві­до­бра­жає, перш за все, на­ші жит­тєві цін­но­сті і те, що ми вва­жає­мо необ­хід­ним для ство­рен­ня хо­ро­ших умов для жит­тя. А жит­тя жін­ки спов­нене тур­бот. Чи так важ­ли­во на­ма­га­ти­ся ві­до­бра­зи­ти цей факт ли­ше з точ­ки зо­ру есте­ти­ки?” Ще од­на особ­ливість шведсь­кої мо­ди по­ля­гає у то­му, що во­на спи­раєть­ся на влас­ну куль­ту­ру. Істо­рич­но шве­ди оби­ра­ли по­зи­цію ней­тралі­те­ту, прак­тич­но не бра­ли участі у вій­нах, не за­вой­о­ву­ва­ли ін­ші на­ро­ди та не ма­ли ко­лоній. То­му все, чим за­раз пи­шаєть­ся ло­каль- на лег­ка про­ми­сло­вість, аб­со­лют­но са­мо­бут­нє та непо­вторне.

У Шве­ції пра­ц­ює ам­бі­цій­на до­слід­ни­ць­ка про­гра­ма Mistra Future Fashion, яка пе­ре­слі­дує дві мас­штаб­ні цілі — еко­ло­гіч­ні ре­фор­ми у fashion-ін­ду­стрії та змі­на став­лен­ня спо­жи­ва­чів до то­го, що во­ни но­сять. На кож­но­му ета­пі у звич­но­му цик­лі ство­рен­ня одя­гу ко­ман­да про­ек­ту на­дає на­у­ко­ві ре­ко­мен­да­ції мод­ним брен­дам що­до дбай­ли­во­го став­лен­ня до нав­ко­лиш­ньо­го се­ре­до­ви­ща. Filippa K — один з та­ких від­по­ві­даль­них брен­дів. Її влас­ни­ця — 51-річ­на Філіп­па Кнутссон, ще у 1980-х от­ри­ма­ла у Лон­доні ди­плом fashion-ди­зай­не­ра та по­вер­ну­ла­ся у Шве­цію. У 1992 ро­ці во­на за­по­чат­ку­ва­ла дріб­ний лей­бл Filippa K, який хут­ко пе­ре­тво­ри­вся в один із про­від­них скан­ди­навсь­ких брен­дів. Кнутссон ста­ла про­від­ни­ком ідеї міні­маліз­му в fashion-ін­ду­стрії Шве­ції, а зго­дом — за її ме­жа­ми. За лі­чені ро­ки її тор­го­вель­на ме­ре­жа роз­по­взла­ся всією Єв­ро­пою та США. Сьо­год­ні мо­делі від Кнутссон пред­став­лені у 700 ма­га­зи­нах 17 країн світу.

Ди­зай­нер ство­ри­ла сервіс, що доз­во­ляє бра­ти ек­с­клю­зив­ні речі з ми­ну­лих ко­лек­цій на­про­кат. Та­ким чи­ном во­на при­в­чає клієн­тів до но­вої куль­ту­ри спо­жи­ван­ня. В Україні та­кі про­ек­ти та­кож на­би­ра­ють по­пу­ляр­но­сті. Один з най­по­міт­ні­ших — OhmyLook! — ма­га­зин з ди­зай­нерсь­ким вечір­нім вбран­ням на­про­кат. І дійс­но, роз­кіш­на сук­ня — із ка­те­горії ре­чей, які одя­га­ють двічі або три­чі, не біль­ше. Тож чо­му б не від­да­ти її ту­ди, де во­на бу­де за­тре­бу­ва­на кож­но­го дня. Спо­собів збе­рег­ти при­ро­ду по-мод­но­му — без­ліч. На­при­клад, як і ба­га­то шведсь­ких ко­лег, українсь­кі брен­ди Ksenia Schnaider та Golub UDP пе­ре­роб­ля­ють речі із се­конд-хен­ду і ши­ють із них су­пер­стиль­ний одяг без до­дат­ко­вих вит­рат на енер­гію, во­ду та ін­ші ре­сур­си, які по­тріб­ні для ство­рен­ня тка­ни­ни.

За­до­воль­ня­ти­ся ма­лим — lagom — це ці­ла фі­ло­со­фія, про яку вам роз­ка­же будь-який швед. І сьо­год­ні за ни­ми по­вто­рює увесь світ. Кіль­кість зга­док по­нят­тя lagom — тоб­то до­стат­ній, по­мір­ний — у Instagram пер­ви­щує 500 тис. Про lagom пи­шуть книж­ки, в яких вчать жи­ти за ро­зум­ни­ми шведсь­ким пра­ви­ла­ми. І чис­ло адеп­тів цьо­го спо­со­бу жит­тя по­стій­но зрос­тає у всьо­му світі, ад­же дже­ре­ло по­зи­тив­них емо­цій не в ре­чах, яки­ми ти во­лодієш, а в ко­ри­сті, яку мо­жеш при­не­сти лю­дям.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.