За­про­шен­ня в май­бут­нє

По­сол Шве­ції в Україні Мар­тін Хаг­стрем по­яс­нює, що та­ке шведсь­ка фіка і з чим її їдять. Ди­п­ло­мат роз­по­ві­дає, лю­ди яких про­фесій знад­об­лять­ся в світ­ло­му май­бут­ньо­му, яке і про­по­нує україн­цям бу­ду­ва­ти ра­зом Ми­ро­сла­ва Ма­ка­ре­вич

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - ШВЕЦІЯ -

Про­пра­ц­ю­вав­ши три ро­ки жур­налі­стом у різ­них ви­дан­нях — від про­він­цій­ної га­зе­ти до на­ціо­наль­но­го агент­ства но­вин, ниніш­ній по­сол Шве­ції в Україні Мар­тін Хаг­стрем усві­до­мив, що йо­го біль­ше при­ва­блює сфе­ра між­на­род­них від­но­син. До­ле­нос­ні події, які від­бу­ва­ли­ся в 1990-х у Схід­ній Єв­ро­пі, ще в сту­дентсь­кі ро­ки спо­ну­ка­ли май­бут­ньо­го шведсь­ко­го ди­пло­ма­та вив­ча­ти російсь­ку мо­ву. Сьо­год­ні по­сол ак­тив­но опа­но­вує і українсь­ку. Од­нак для ін­терв’ю ми ви­би­рає­мо lingua franca су­час­ної ди­пло­матії — ан­глійсь­ку.

— 15 черв­ня по­соль­ство Шве­ції в шо­стий раз ор­гані­зо­вує біз­нес-фо­рум в Києві: Шве­ція—Украї­на: Зро­стає­мо ра­зом.

Роз­шиф­руй­те цей сло­ган. Що він озна­чає?

— Цьо­го ро­ку фо­рум про­хо­ди­ти­ме на тлі двох важ­ли­вих подій. 11 черв­ня бу­дуть ска­со­вані ві­зи для гро­ма­дян Украї­ни в 30 країн шен­генсь­кої зо­ни. Крім то­го, за­кін­чуєть­ся ро­бо­та над ра­ти­фіка­цією Уго­ди про асо­ціа­цію між Єв­ро­со­ю­зом та Украї­ною. Для моєї краї­ни важ­ливі як екс­порт, так і ім­порт, то­му ми при­ді­ляє­мо ува­гу не тіль­ки шведсь­ко­му екс­пор­ту, а й українсь­ко­му — в Шве­цію. І ре­зуль­тат не за­ба­ри­вся. Екс­порт в Украї­ну зі Шве­ції ви­ріс на 60% за остан­ній рік. За пер­ший квар­тал цьо­го ро­ку, в порів­нян­ні з ми­ну­лим, українсь­кий екс­порт до Шве- ції зріс на 34%. За­раз спо­стері­гаєть­ся хо­ро­ша ди­на­міка, але в аб­со­лют­них циф­рах об­ся­ги по­ки що неве­ли­кі. І ми, зро­зу­мі­ло, хо­ті­ли б на це впли­ну­ти. Фору­ми фі­нан­с­у­ють­ся здебіль­шо­го са­ми­ми ком­панія­ми, що го­во­рить про якість і сту­пінь за­ці­кав­ле­но­сті.

— Які про­фесії сьо­год­ні особ­ли­во по­пу­ляр­ні в Шве­ції? Фахів­ці яких спе­ціаль­но­стей ма­ти­муть по­пит в 10-річ­ній пер­спек­тиві?

— За про­гно­за­ми по­тріб­ні за­раз і бу­дуть по­тріб­ні в май­бут­ньо­му лікарі і мед­сест­ри, со­ціаль­ні пра­ців­ни­ки, вчи­телі, будівель­ни­ки і фахів­ці в IT. В освіт­ній сфері Шве­ції сьо­год­ні ба­га­то роз­мір­ко­ву­ють про те, в яко­му на­прям­ку йти, які ре­фор­ми про­во­ди­ти — так са­мо, як і в Україні. У шведсь­кій школі тра­ди­цій­но сут­тєвий акцент ро­бить­ся на ви­хо­ван­ні де­мо­кра­тич­них цін­но­стей, при­міром ген­дер­ної рів­но­прав­но­сті, і це за­ли­шаєть­ся пріо­ри­те­том. Але остан­нім ча­сом та­кож все біль­ше об­го­во­рю­ють якість са­мо­го нав­чан­ня і та­кі пи­тан­ня, як по­тре­ба про­до­в­жу­ва­ти вчи­ти­ся про­тя­гом усьо­го жит­тя.

— У Шве­ції є та­ка тра­ди­ція — фіка. Це зви­чай зби­ра­ти­ся з ко­ле­га­ми на ка­ву, пої­сти і по­го­во­ри­ти. Роз­ка­жіть, у чо­му її шведсь­ка ро­дзин­ка? — Мож­на ска­за­ти, що в Шве­ції немає та­ко­го ро­бо­чо­го міс­ця, де б не бу­ло фіки. Це ду­же важ­ли­ва подія ро­бо­чо­го дня. Ча­сто за фікою мож­на зустріти не тіль­ки ко­лег, з яки­ми по­стій­но спіл­куєш­ся по ро­бо­ті, а й тих, з ким ба­чиш­ся не так ча­сто. Фіка під­т­ри­мує гар­ну ат­мо­сфе­ру на ро­бо­чо­му міс­ці. Та­кож під час фіки в го­ло­ву при­хо­дить ба­га­то ідей. У нас в по­соль­стві фіка від­бу­ваєть­ся щоп’ят­ни­ці: ми об­го­во­рює­мо різ­ні те­ми, п’ємо ка­ву і їмо плюш­ки з ко­ри­цею.

— А ось ще од­на важ­ли­ва тра­ди­ція: 250 ро­ків то­му Шве­ція прий­ня­ла За­кон про сво­бо­ду

сло­ва та дру­ку. Це був пер­ший в світі за­кон, який га­ран­ту­вав від­кри­тість дер­жав­них до-

ку­мен­тів і сво­бо­ду ду­мок. Що ста­ло при­чи­ною для та­ких ціл­ком су­час­них но­ва­цій в се­ре­дині XVIII століт­тя?

— Два з по­ло­ви­ною століт­тя то­му Шве­ція зна­хо­ди­лась в ду­же по­ганій си­ту­а­ції: це бу­ла ко­рум­по­ва­на і бід­на краї­на. Пар­ла­мент кон­тро­лю­ва­ли дві пар­тії: од­ну фі­нан­с­у­ва­ла Фран­ція, ін­шу — Росія та Ве­ли­ка Бри­танія. Але са­ме 250 ро­ків то­му Шве­ція зро­би­ла про­рив: ви­пе­ре­див­ши всі ін­ші краї­ни, вста­но­ви­ла пра­во на де­ба­ти та гро­мадсь­кий до­ступ до ін­фор­ма­ції. Будь-який несек­рет­ний до­ку­мент по­ви­нен був ста­ти до­ступ­ним для гро­мадсь­ко­сті. Цен­зу­ра в біль­шо­сті ви­пад­ків бу­ла за­бо­ро­не­на за­ко­ном. Прав­да, че­рез шість ро­ків піс­ля прий­нят­тя цьо­го за­ко­ну йо­го від­кли­ка­ли. Від­був­ся пе­ре­во­рот, і до вла­ди прий­шов но­вий ко­роль, який ввів осві­че­ну, але аб­со­лют­ну мо­нар­хію. І йо­му, зви­чай­но ж, не по­до­ба­ла­ся кри­ти­ка на свою ад­ре­су. По­тім за­кон від­но­ви­ли, а зго­дом зно­ву по­сла­би­ли. Наш до­свід по­ка­зує, що са­ме сво­бо­да сло­ва і дру­ку ви­яви­ла­ся ви­рі­шаль­ною для зміц­нен­ня вза­єм­ної до­віри в сус­піль­стві — до­віри, без якої, в свою чер­гу, не обій­ти­ся при про­ве­ден­ні ре­форм і в бо­роть­бі з ко­руп­цією.

— 10 ро­ків то­му ЗМІ ряс­ні­ли по­ві­дом­лен­ня­ми, що ко­ро­ля Шве­ції Кар­ла XVI Густа­ва і йо­го доч­ку прин­це­су Мад­лен оштра­фу­ва­ли за непра­вильне пар­ку­ван­ня. Тоді ж міністр куль­ту­ри Сесілія Сте­го Чі­ло по­да­ла у від­став­ку че­рез те, що медіа опуб­ліку­ва­ли ін­фор­ма­цію, що во­на 16 ро­ків не пла­ти­ла абон­пла­ту за те­ле­ба­чен­ня і не за­де­кла­ру­ва­ла на­яв­ність дом­робіт­ни­ці. Рік то­му най­мо­лод­ший міністр в історії Шве­ції, 29-річ­на Аї­да Хад­зіаліч, по­да­ла у від­став­ку піс­ля то­го, як її зу­пи­нив полі­цейсь­кий за водін­ня в нетве­ре­зо­му стані. Як ви мо­же­те оха­рак­те­ри­зу­ва­ти де­мо­кра­тич­ні тра­ди­ції Шве­ції?

— В ці­ло­му мож­на ска­за­ти, що в Шве­ції ду­же силь­ні тра­ди­ції від­кри­то­сті та де­мо­кратії. Во­ни зас­но­вані на сво­боді сло­ва і дру­ку, а та­кож силь­но­му гро­ма­дянсь­ко­му сус­піль­стві. Лю­ди до­ві­ря­ють один од­но­му та дер­жав­ним ін­сти­ту­там. Гро­ма­дянсь­ке сус­піль­ство по­ча­ло фор­му­ва­ти­ся за­дов­го до то­го, як Шве­ція ста­ла де­мо­кратією, ще в ХІХ століт­ті. Сьо­год­ні, згід­но зі ста­ти­сти­кою, 90% шведів яв­ля­ють­ся чле­на­ми як міні­мум од­нієї гро­мадсь­кої ор­гані­за­ції. В се­ред­ньо­му шве­ди є чле­на­ми трьох різ­них об’єд­нань, ор­гані­за­цій на різ­них рів­нях. Так роз­ви­ваєть­ся куль­ту­ра ко­муніка­ції, вза­є­модії. Віль­но об­го­во­рю­ють­ся різ­ні про­бле­ми, роз­став­ля­ють­ся пріо­ри­те­ти. Для нас гро­ма­дянсь­ке сус­піль­ство ду­же важ­ли­ве, во­но є ру­шій­ною си­лою су­час­ної Шве­ції. В Україні роз­ви­ваєть­ся гро­ма­дянсь­ке сус­піль­ство, і я зна­ход­жу цей факт ба­га­то­обі­ця­ю­чим.

— Роз­ка­жіть про став­лен­ня су­час­них шведів до мо­нар­хії. — Ко­роль, мо­нар­хія — це перш за все тра­ди­ції, сим­вол, об’єд­ну­ю­чий фак­тор. Це важ­ли­во, особ­ли­во

в ча­си кри­зи. Ко­роль, згід­но з кон­сти­ту­цією, поз­бав­ле­ний всіх по­в­но­ва­жень, крім це­ре­моніаль­них. Він пред­став­ляє Шве­цію на ди­пло­ма­тич­но­му рів­ні, роз­ви­ває і про­су­ває імідж краї­ни. Як­що ви по­ди­ви­тесь на со­ціо­ло­гіч­ні опи­ту­ван­ня, дві тре­ти­ни шведів під­т­ри­му­ють справж­ню си­сте­му. І тіль­ки 25% ви­сту­па­ють за рес­пуб­ліку. Крон­прин­це­са Вік­торія ча­сто по­сі­дає топ-по­зи­цію се­ред най­по­пу­ляр­ні­ших шведів. Так що май­бут­нє мо­нар­хії, швид­ше за все, в без­пе­ці.

— 21 трав­ня Шве­ція в де­ся­тий раз за свою історію ста­ла чем­піо­ном світу з хокею. НВ вітає вас з цим зо­ло­том. Назвіть п’ять най­по­пу­ляр­ні­ших у Шве­ції видів спор­ту. На яко­му міс­ці зна­хо­дить­ся хокей з шай­бою?

— Дя­кую за вітан­ня. Хокей за­ми­кає п’ятір­ку най­по­пу­ляр­ні­ших видів спор­ту се­ред шведів. Хокей і футбол — це ті ви­ди спор­ту, які при­вер­та­ють най­біль­шу кіль­кість уболі­валь­ни­ків. Най­у­люб­лені­ший вид спор­ту в Шве­ції — футбол. На дру­го­му міс­ці — флор­бол, який був ви­най­де­ний в Шве­ції і на­га­дує хокей. Далі слі­ду­ють гольф і вер­хо­ва їз­да.

— Який ваш улюб­ле­ний вид спор­ту?

— Моя улюб­ле­на роз­ва­га — ка­тан­ня на ко­в­за­нах на дов­гі ди­стан­ції. Я люб­лю ка­та­ти­ся на за­мерз­лих озе­рах або на Сток­гольмсь­ко­му ар­хі­пе­лазі. Я по­ки не знай­шов гар­но­го міс­ця для тре­ну­вань в Києві. А ще я люб­лю пла­ва­ти з дітьми. Вліт­ку ми ви­ру­ши­мо в мі­сто Хальм­стад, розта­шо­ване на уз­бе­ре­ж­жі Ат­лан­тич­но­го оке­а­ну. Це за­хідне уз­бе­ре­ж­жя Шве­ції, де ба­га­то пі­ща­них пля­жів.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.