Ша­лені гро­ші

Цен­тро­банк Шве­ції пра­гне від­мо­ви­ти­ся від го­тів­ки та три­ма­ти мі­ну­со­ву де­по­зит­ну став­ку. В но­вих еко­но­міч­них умо­вах ста­ри­ми ме­то­да­ми ка­піталізм не пра­ц­ює Олек­сандр Пас­хо­вер

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - ШВЕЦІЯ -

Шве­ція — ве­ли­ка краї­на в 447 тис. кв. км, але з від­носно ма­лень­ким на­се­лен­ням — 10 млн жи­телів. За пло­щею во­на біль­ша за Ні­меч­чи­ну, Ав­стрію та Тер­но­пільсь­ку об­ласть, ра­зом взя-

тих. А меш­кан­ців у де­сять разів мен­ше. Її еко­но­міка від­кри­та, але ос­но­вою доб­ро­бу­ту є екс­порт. В пер­шій де­сят­ці най­по­туж­ні­ших ком­паній краї­ни п’ять — ін­ве­сти­цій­ні бан­ки з за­галь­ним ка­піта­лом $152,4 млрд. Йо­му тіс­но в за­мож­ній країні з ма­лень­ким рин­ком, і то­му фі­нан­си­сти по­стій­но шу­ка­ють мож­ли­во­сті пра­цевла­шту­ва­ти гро­ші як у Шве­ції, так і за її ме­жа­ми.

Це неваж­ко ро­би­ти, ко­ли еко­но­міка всіх твоїх сусідів йде вго­ру, а у те­бе вдо­ма по­мір­на ін­фля­ція сти­му­лює ді­ло­ву ак­тив­ність. І ду­же про­бле­ма­тич­но, ко­ли в світі не вщу­хає кри­за, а краї- на — на ме­жі де­фля­ції. Ана­стасія Ту­ю­ко­ва, стар­ший аналітик ін­вест­ком­панії Dragon Capital, людсь­кою мо­вою роз’яс­нює що озна­чає де­фля­ція для будь-якої краї­ни. Мі­ся­ць до мі­ся­ця або з ро­ку в рік па­да­ють ці­ни, за­ту­хає біз­нес-ак­тив­ність. “Це небез­печ­на тен­ден­ція,— по­яс­нює Ту­ю­ко­ва.— Ад­же де­фля­ція з ча­сом при­зво­дить до еко­но­міч­ної де­пресії, зни­жен­ню рів­ня зай­ня­то­сті”. При де­фля­ції до­ціль­ні­ше три­ма­ти гро­ші в ки­шені, аніж вит­ра­ча­ти їх. Ад­же за рік за ту ж су­му мож­на бу­де при­дба­ти біль­ше то­варів та по­слуг.

Україн­цям важ­ко спів­чу­ва­ти шве­дам, які по­тер­па­ють від па­дін­ня цін та ку­пи зай­вих гро­шей. Але ще важ­че зба­г­ну­ти ін­стру­мен­ти по­до­лан­ня цієї фор­ми кри­зи. Ще в лип­ні 2009 ро­ку шведсь­кий цен­тро­банк (Sveriges Riksbank) пер­шим у світі ввів від’єм­ну став­ку на бан­ківсь­кі де­по­зи­ти. Зго­дом до цієї прак­ти­ки при­єд­на­ли­ся Данія, Ні­меч­чи­на, Швей­ца­рія, Японія то­що. Але то бу­ло зго­дом. Пер­ши­ми все ж та­ки ри­зик­ну­ли шве­ди. Так во­ни по­ка­за­ли, як бо­ро­ти­ся з паст­кою бан­ківсь­кої ліквід­но­сті, ко­ли три­ма­ти гро­ші на ра­хун­ках ви­гід­ні­ше та спо­кій­ні­ше, аніж пус­ка­ти їх в обіг, вит­ра­ча­ти, ін­ве­сту­ва­ти в біз­нес. Крістіан Ан­дерс­сон, го­ло­ва прав­лін­ня SEB Кор­по­ра­тив­ний Банк (Шве­ція), по­яс­нює НВ, що важ­ли­вий ефект від за­про­ва­д­жен­ня нега­тив­них про­цент­них ста­вок — штов­хан­ня ін­фля­ції вго­ру та сти­му­лю­ван­ня по­пи­ту. Мі­ну­со­ва бан­ківсь­ка став­ка стає драй­ве­ром ро­сту вар­то­сті ак­тивів, кре­ди­ти ста­ють де­ше­ви­ми.

Зро­зу­міти ме­ханіз­ми бо­роть­би із за­ту­хан­ням ді­ло­вої ак­тив­но­сті та штучне зму­шен­ня зай­вих гро­шей пра­ц­ю­ва­ти на роз­ви­ток еко­но­міки важ­ли­ве як для за­мож­ної краї­ни, так і тієї, що зби­раєть­ся та­кою ста­ти бо­дай у цьо­му століт­ті.

Мі­нус на мі­нус

На сьо­год­ніш­ній день об­лі­ко­ва став­ка Sveriges Riksbank — мі­нус 0,5% (в Україні — +12,5%, в Росії — +9,2%, США — +1%, Ве­ли­ко­бри­танії — +0,25%). Це озна­чає, що, на­при­клад, ти от­ри­муєш по­зи­ку в 1 млн крон, а за рік маєш по­вер­ну­ти 995 тис. крон — себ­то на 5 тис. крон мен­ше, аніж по­зи­чав. Це не озна­чає, що світ пе­ре­вер­нув­ся до­го­ри но­га­ми: про­сто кра­що­го варіан­ту, щоб при­му­си­ти гро­ші пра­ц­ю­ва­ти на еко­но­міку, шве­ди не знай­шли.

Ту­ю­ко­ва по­яс­нює, що до та­ко­го кро­ку Шве­цію спо­ну­кав над­то низь­кий рівень ін­фля­ції. “Цілес­пря­мо­ва­на політи­ка всіх цен­тро­бан­ків спря­мо­ва­на на кон­троль над ін­фля­цією,— ка­же стар­ший аналітик Dragon Capital.— Але во­на не по­вин­на бу­ти над­то низь­кою. 3–4% — це вже небез­печ­ний рівень. Як­що її зро­би­ти ниж­че, мож­на зва­ли­ти­ся в де­фля­цію”. Де­фля­ція сти­му­лює на­се­лен­ня не вит­ра­ча­ти гро­ші, а три­ма­ти їх в неру­хо­мо­му стані. Та­кож під час де­фля­ції, ко­ли ці­ни та­нуть, біз­нес поз­бав­ле­ний низ­ки сти­мулів для роз­вит­ку і вже не звер­таєть­ся за кре­ди­та­ми, не ство­рює ро­бочі міс­ця. От­же, в роз­пал світо­вої кри­зи Шве­ція опи­ни­лася на ме­жі де­фля­ції. В груд­ні 2014 ро­ку рівень ін­фля­ції в країні впав ли­ше до 0,3%.

То­му на по­чат­ку 2015-го Sveriges Riksbank по­ста­вив собі за ме­ту хо­ча б до 2016 ро­ку пі­дви­щи­ти її до 2%. Ме­та ця й до­сі не ре­алі­зо­ва­на. Торік Шве­ція за­кін­чи­ла з ін­фля­цією в 0,98%, а за пер­ший квар­тал цьо­го ро­ку — 1,6% порів­ня­но з пер­шим квар­та­лом 2016-го.

Ще од­нією при­чи­ною для то­го, щоб спо­ну­ка­ти шведів три­ма­ти­ся політи­ки нега­тив­них ста­вок, є той факт, що та­ку ж ідею під­т­ри­мує Єв­ро­пейсь­кий цен­тро­банк.

Шве­ди хут­ко про­раху­ва­ли, що в цьо­му разі єв­ро­пей­ці, які три­ма­ють збе­ре­жен­ня в єв­ро, шу­ка­ти­муть мож­ли­во­сті пе­ре­кла­сти свої гро­ші в ін­ші ва­лю­ти. Це, оче­вид­но, озна­ча­ти­ме збіль­шен­ня по­пи­ту на шведсь­ку кро­ну. Її курс зміц­нить­ся, а це по­га­на но­ви­на для екс­пор­терів, на чиїх пле­чах ле­жить еко­но­міка Шве­ції — при­близ­но 80% від ВВП. Від­так три­ма­ти мі­ну­со­ві став­ки ста­ло жит­тєво необ­хід­ним.

Як на­слі­док, мі­ну­со­ві де­по­зит­ні став­ки зро­би­ли ней­мо­вір­но де­ше­ви­ми бан­ківсь­кі кре­ди­ти. Але не всі. Ан­дрій Го­ген­ко, влас­ник ін­жинірін­го­вої ком­панії в Маль­ме (Шве­ція), ка­же, що під зай­ми в 0,5–1% мо­же от­ри­ма­ти ли­ше без­ри­зи­ко­вий біз­не­смен, на кшталт шведсь­ко­го гі­ган­та Tetra Pak. Не для біз­не­су став­ка ся­гає аж до 5% річ­них. Та­ким чи­ном вла­да спо­ну­кає вит­ра­ча­ти гро­ші здебіль­шо­го на ка­піталь­ні вкла­ден­ня.

“В Шве­ції ба­га­то гро­шей,— про­до­в­жує Го­ген­ко.— Вла­да бе­ре участь у між­на­род­них про­ек­тах, але при цьо­му ста­вить за умо­ву, щоб в них пра­ц­ю­ва­ли шве­ди. Ад­же ті, де б во­ни не пра­ц­ю­ва­ли, пла­тять по­дат­ки на бать­ків­щині”.

Та­ка еко­но­міч­на політи­ка від по­чат­ку да­ла по­міт­ний ре­зуль­тат. У 2015-му ріст ВВП — біль­ше 4%. Це ви­со­кий по­каз­ник. Що­прав­да, в 2016-му ре­зуль­тат був тро­хи скром­ні­ший — 3,2%. Але це на­ба­га­то ви­ще, аніж в се­ред­ньо­му в Єв­ро­зоні (1,7%).

Ру­шій­ною си­лою еко­но­міки ко­ролів­ства став ріст спо­жи­ван­ня на­се­лен­ня та ін­ве­сти­цій. Зо­кре­ма, він був від­чут­ний в ца­рині неру­хо­мо­сті. З 2010 ро­ку вар­тість жит­ло­вих мет­рів ви­рос­ла на 60%. Це ней­мо­вір­ний по­каз­ник.

Але в тій циф­рі за­кла­дені і ри­зи­ки. До­ступ­ність кре­дит­них ре­сур­сів та від’єм­на де­по­зит­на став­ка при­зво­дять до то­го, що неру­хо­мість стає чи не єди­ною мож­ливістю при­мно­жи­ти свої за­о­ща­д­жен­ня. Ту­ю­ко­ва по­яс­нює, у чо­му тут ри­зик: “Уль­тра­де­шеві гро­ші та­ким чи­ном ство­рю­ють буль­баш­ки на рин­ку неру­хо­мо­сті. Ті, хто в ку­пів­лі-про­да­жу стане остан­нім лан­ц­ю­гом, бу­дуть ду­же за­сму­чені, ко­ли ці­ни рух­нуть”.

Крістіан Ан­дерс­сон із SEB вва­жає, що політи­ка мі­ну­со­вої став­ки має ще од­ну оче­вид­ну Ахіл­ле­со­ву п”яту. Ко­ли кре­ди­ти де­шеві, це при­зво­дить до то­го, що їх бе­руть за­над­то ча­сто. Зго­дом ба­гатьом ком­паніям стане важ­ко об­слу­го­ву­ва­ти свої бор­ги, на­віть за умов не над­то ви­со­кої став­ки. “Ком­панії, які не є ефек­тив­ни­ми і які в нор­маль­них умо­вах не ви­жи­ли б, три­ма­ти­му­ть­ся, до­ки їх жив­лять де­шеві гро­ші”,— ка­же Ан­дерс­сон. То­му від­хід від політи­ки від’єм­них де­по­зит­них ста­вок не мо­же бу­ти різ­ким. Ад­же це мо­же при­зве­сти до ло­каль­но­го фі­нан­со­во­го ко­лап­су. А це озна­чає, що яр­ма­рок від’єм­них від­сот­ко­вих щед­рот три­ва­ти­ме. Шведсь­кий цен­тро­банк має на­мір три­ма­ти мі­ну­со­ву став­ку що­най­мен­ше до се­ре­ди­ни 2018-го. Цій політи­ці спри­я­ти­ме ще од­на особ­ливість шведсь­кої еко­но­міки — ма­лень­кий обіг го­тів­ки.

Ад­же чим в обі­гу її біль­ше, тим важ­че будь-яко­му цен­тро­бан­ку про­во­ди­ти гнуч­ку мо­не­тар­ну політи­ку. В Шве­ції з го­тів­кою все ду­же доб­ре. Її май­же нема. Мож­на ска­за­ти, що Шве­ція вже май­же без­го­тів­ко­ва еко­но­міч­на зо­на — в обі­гу ли­ше 2% го­тів­ки від об’єму ВВП. При­міром, в Швей­ца­рії — країні, що сла­вить­ся по­туж­ною бан­ківсь­кою си­сте­мою,— цей по­каз­ник скла­дає 10%. До то­го ж шве­ди по­ста­ви­ли собі за ме­ту до 2020 ро­ку до­ве­сти об­сяг го­тів­ки до 0,5% від ВВП, а зго­дом — зве­сти її нані­ве­ць.

“Іс­нує тіль­ки пуб­лічне об­го­во­рен­ня в Шве­ції про від­хід го­тів­ки,— ка­же Бй­орн Се­дерквіст, ар­хі­тек­тор зі Сток­голь­му.— Для де­я­ких верств на­се­лен­ня ро­з­ра­хо­ву­ва­ти­ся ли­ше бан­ківсь­кою карт­кою по­ки що не­мож­ли­во. Але вже три­ва­лий час у моє­му га­ман­ці немає го­тів­ки”.

Те­му під­хо­плює бан­кір Ан­дерс­сон. Він ка­же, що є при­найм­ні кіль­ка по­зи­тив­них фак­торів від еко­но­міки cash free. Пер­ший — мож­ливість від­сте­жу­ва­ти елек­трон­ні пла­те­жі та пі­дви­щен­ня про­зо­ро­сті уск­лад­нює ко­руп­цій­ні обо­руд­ки, які віль­но по­чу­ва­ють се­бе в умо­вах ке­шу в кон­вер­тах. “До то­го ж опе­ра­цій­ні вит­ра­ти ста­ють знач­но ниж­че, як­що ви ро­би­те їх в елек­трон­но­му вигляді,— до­дає Ан­дерс­сон.— Це хо­ро­ший ін­стру­мент для зни­жен­ня опе­ра­цій­них вит­рат”.

От­же, Шве­ція вко­т­ре про­по­нує світу кре­а­тив­ну мо­не­тар­ну ідею — це то­таль­на від­мо­ва від го­тів­ки. Істо­рич­ний па­ра­докс по­ля­гає в то­му, що са­ме Шве­ція у 1661 ро­ці бу­ла пер­шою єв­ро­пейсь­кою краї­ною, що за­про­ва­ди­ла па­пе­ро­ві гро­ші. Тоді цей но­ва­торсь­кий хід світ не вто­ро­пав. При­найм­ні на сході кон­ти­нен­ту цей крок ви­кли­кав паніку.

У 1663 ро­ці русь­кий ку­пе­ць Се­мен Гав­ри­лов на­віть по­дав скар­гу на шведсь­ких тор­гов­ців до мос­ковсь­ко­го ца­ря Олексія Ми­хай­ло­ви­ча Ро­ма­но­ва. “Так в них за­мість гро­шей за­про­ва­д­жені па­пір­ці. Куп­ля­ють то­ва­ри на зо­ло­то та ефім­ки [сріб­ні мо­не­ти] і за­мість зо­ло­тих та ефім­ків да­ють нам та­кі па­пір­ці, хто на скіль­ки то­ва­ру ку­пив, і ми, хо­ло­пи і си­ро­ти, ку­пує­мо у них то­ва­ри”.

Про­май­ну­ло тро­хи біль­ше 350 ро­ків, і те­пер скан­ди­на­ви дик­ту­ють світо­ві но­ву мо­ду на від­мо­ву від го­тів­ки. “Крім то­го, як­що змен­ши­ти кіль­кість го­тів­ки,— ре­зю­мує Ан­дерс­сон,— ви та­кож зни­зи­те ри­зи­ки для по­гра­бу­вань та кра­ді­жок”. Йо­го б сло­ва да кі­бер­полі­ції в вуха.

ШВЕДСЬ­КИЙ МОДЕРН: Екс­те­рьер будів­лі Цен­траль­но­го бан­ку Шве­ції — немов вті­лен­ня шведсь­кої мо­не­тар­ної фі­ло­со­фії, тоб­то ні­чо­го зай­во­го

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.