Лег­ко у нав­чан­ні

Ви­ща освіта у Шве­ції очи­ма трьох україн­ців і од­но­го шве­да Ав­тор Мак­сим Бут­чен­ко

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - ШВЕЦІЯ -

Згід­но з да­ни­ми Світо­во­го бан­ку, в ці­ло­му на си­сте­му освіти

Шве­ція вит­ра­чає 7,3% ВВП. Це на­ба­га­то біль­ше прак­тич­но всіх єв­ро­пейсь­ких країн. Ска­жі­мо, Ні­меч­чи­на виді­ляє на освіту су­му, рів­ну 4,6% ВВП. Отож згід­но з да­ни­ми Ор­гані­за­ції еко­но­міч­но­го спів­робіт­ництва та роз­вит­ку, Шве­ція вхо­дить до п’ятір­ки країн, які не скуп­лять­ся на фі­нан­с­у­ван­ня на­у­ко­вих до­слід­жень та ро­з­ро­бок (R&D). Так, ця краї­на по­сі­дає п’яту по­зи­цію за вит­ра­та­ми на на­у­ко­ву діяль­ність що­до ВВП піс­ля Із­раї­лю, Ко­реї і Японії.

Та­кі фі­нан­со­ві над­зу­сил­ля да­ли гід­ний ре­зуль­тат. У World University Rankings з 400 ву­зів 11 — шведсь­кі.

То­мас Уж­давініс, ас­пірант Ко­ролівсь­кої ви­щої тех­ніч­ної шко­ли (KTH), до­дає ще од­ну при­чи­ну успі­ху шведсь­кої си­сте­ми освіти: “Ве­ли­кі ком­панії — на­при­клад, Ericsson, Scania та ін­ші — ча­сто за­лу­ча­ють сту­ден­тів для на­пи­сан­ня ди­плом­них про­ек­тів, які іні­ці­ю­ють ве­ли­кий біз­нес. Та­ким чи­ном, і ком­панії ви­рі­шу­ють свої за­в­дан­ня, і сту­ден­ти от­ри­му­ють прак­тич­ний до­свід”. Те­му під­хо­плює 29-річ­на україн­ка Юлія Кай­да­ло­ва, ви­кла­дач шведсь­ко­го Універ­си­те­ту Йон­чо­пін­гу. Во­на про­сить да­ти їй па­ру се­кунд, щоб зібра­ти­ся з дум­ка­ми і роз­по­ві­сти про свій до­свід в міс­цевій освіті. Сім ро­ків то­му во­на при­ї­ха­ла нав­ча­ти­ся до Шве­ції, а те­пер ви­кла­дає дис­ци­плі­ни IT. “80% сво­го ча­су я зай­ма­ю­ся на­у­ко­вою ро­бо­тою. Тут наука має при­кладне, жи­ве зна­чен­ня в ву­зах”,— під­креслює Кай­да­ло­ва.

Во­на уточ­нює, що біль­шу ча­сти­ну фі­нан­сів для до­слід­жень у ву­зах за­без­пе­чує дер­жа­ва. На­при­клад, в по­точ­но­му ро­ці з держ­бюд­же­ту бу­ло виді­ле­но € 820 млн на до­слід­ни­ць­ку ро­бо­ту. Та­ким чи­ном, дер­жав­на полі- ти­ка при­но­сить пло­ди: ви­кла­да­чі мо­жуть по­ча­ти свої про­ек­ти, сту­ден­ти — взя­ти участь, і в ре­зуль­таті ви­грає еко­но­міка.

“Хо­ча не об­хо­дить­ся і без про­блем. На­при­клад, за­раз в Шве­ції го­во­рять про низь­кий рівень шкіль­ної освіти. Але це, на­пев­но, як­що ди­ви­ти­ся очи­ма шве­да. А як­що україн­ця, то і там у них все доб­ре”,— ре­зю­мує Кай­да­ло­ва.

Ви­ща освіта в Шве­ції без­ко­штов­на, але та­кі при­вілеї є тіль­ки у гро­ма­дян ЄС. Нав­чан­ня для іно­зем­ців ко­штує € 8–14 тис. на рік, іноді йо­го мо­жуть опла­ти­ти різ­ні фон­ди. При цьо­му сту­дент от­ри­мує сти­пен­дію близь­ко € 900 плюс піль­ги, на­при­клад 50% вар­то­сті проїз­ду в гро­мадсь­ко­му транс­пор­ті. “Що го­во­ри­ти: на­віть у сту­дентсь­кій їдаль­ні їжа неде­ше­ва. То­му в кож­но­му кам­пусі є мік­рох­ви­льо­ва піч і за­вжди чер­га — сту­ден­ти при­но­сять їжу з до­му, щоб тро­хи зе­ко­но­ми­ти”,— ка­же Оле­на Шкар­по­ва, яка два ро­ки нав­ча­ла­ся в Ко­ролівсь­ко­му тех­но­ло­гіч­но­му ін­сти­туті (Сток­гольм).

Не­зва­жа­ю­чи на те, що гро­ма­дя­нам ЄС не по­тріб­но пла­ти­ти за свою освіту, шве­ди не по­спі­ша­ють пе­ресі­сти зі шкіль­ної пар­ти за сту­дентсь­кі сто­ли. Люд­ми­ла Во­ро­но­ва, стар­ший ви­кла­дач Універ­си­те­ту Се­дер­торн, го­во­рить: тут немає та­кої тра­ди­ції, як на по­стра­дянсь­ко­му про­сторі, — обов’яз­ко­во ма­ти ви­щу освіту.

А ось мі­ну­сом си­сте­ми освіти Во­ро­но­ва вва­жає той факт, що сту­ден­ти став­лять­ся до ви­кла­да­ча як до об­слу­го­ву­ю­чо­го пер­со­на­лу. Це вид­но по сти­лю спіл­ку­ван­ня, по ли­стах, які сту­ден­ти над­си­ла­ють своїм вчи­те­лям. “На­при­клад, не мо­жуть знай­ти під­руч­ник і ви­ма­га­ють їм висла­ти. Ви­кла­дач має мен­ше прав, ніж сту­дент”,— скар­жить­ся Во­ро­но­ва.

Але, не­зва­жа­ю­чи на про­бле­ми, ви­кла­да­чі та сту­ден­ти од­но­го­лос­но ствер­джу­ють, що фе­но­мен шведсь­кої освіти — це не ви­пад­ко­вий збіг різ­них чин­ни­ків, а цілес­пря­мо­ва­на політи­ка дер­жа­ви. В під­сум­ку цей сим­біоз зу­силь дає ди­во­виж­ний ре­зуль­тат, не від­хо­дя­чи від ву­зу.

“Ко­ли я по­тра­пи­ла впер­ше до шведсь­ко­го уніве­ру, див­лю­ся: у дворі сту­ден­ти те­сту­ють на­во­ро­че­ний елек­тро­мо­біль, зібра­ний ни­ми са­ми­ми. Ця кар­тин­ка доб­ре ілюструє освіту в Шве­ції — во­на дійс­но ду­же кру­та”,— ро­бить вис­но­вок Шкар­по­ва.

ОСВІТА:

Цьо­горіч про­від­но­му ву­зу Єв­ро­пи, Ко­ролівсь­ко­му тех­но­ло­гіч­но­му ін­сти­ту­ту Сток­голь­ма, ви­пов­нюєть­ся 190 ро­ків. Юві­ляр (на фо­то­гра­фії — біб­ліо­те­ка ву­зу) в чу­до­вій фор­мі

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.