Як це пра­ц­ює

На­щад­ки ва­ря­гів мог­ли б вра­зи­ти світ своєю епіч­ною історією, ге­роїч­ним ро­до­во­дом, ста­ро­дав­ні­ми ко­ре­ня­ми. На­то­мість су­час­ні шве­ди, ко­ли пре­зен­ту­ють свою краї­ну, роб­лять акцент на своє­му сьо­год­ніш­ньо­му, а по­де­ку­ди й зав­траш­ньо­му дні. Гар­ний при­клад для на­сл

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - ШВЕЦІЯ - Ігор Гут, шведсь­кий про­ект DYB (Develop Your Business)

Для гло­баль­но­го світу має зна­чен­ня не історія краї­ни, а те, що во­на дає йо­му сьо­год­ні"

Ми, шве­ди, — тіль­ки ко­ли грає­мо у футбол чи хокей,— жар­тує мій біз­нес-парт­нер Кріс,— а ре­шту ча­су — ми про­сто єв­ро­пей­ці”. Шве­ція є най­к­ра­щим при­кла­дом то­го, що для гло­баль­но­го світу має зна­чен­ня не історія краї­ни, а те, що во­на дає йо­му сьо­год­ні. Шве­ди ство­ри­ли 50 гло­баль­них ком­паній, се­ред яких Scania, IKEA, Atlas Copco, Electrolux, Oriflame, Volvo, Ericsson то­що. Не ма­ю­чи ве­ли­ко­го внут­ріш­ньо­го рин­ку, шведсь­кі ком­панії від по­чат­ку орієн­ту­ва­ли­ся на екс­порт і між­на­род­ну кон­ку­рен­цію. Кон­сти­ту­цій­на мо­нар­хія, в якій 90% ВВП ство­рю­ють при­ват­ні ком­панії, має один з най­ви­щих рів­нів со­ціаль­но­го за­без­пе­чен­ня на­се­лен­ня. Шве­дам вда­ло­ся ней­мо­вірне — зро­би­ти дер­жав­ні під­при­єм­ства ефек­тив­ни­ми та прак­тич­но нані­ве­ць зве­сти ко­руп­цію.

10 ро­ків по­спіль Шве­ція вхо­дить в п’ятір­ку най­ін­но­ва­цій­ні­ших країн світу за вер­сією Global Innovation Index (за­раз 2-е міс­це). Тех­но­ло­гіч­ність по-шведсь­ки — це обов’яз­ко­ве поєд­нан­ня двох най­важ­ливі­ших прин­ци­пів: міні­мі­за­ції вит­рат і тур­бо­ти про нав­ко­лиш­нє се­ре­до­ви­ще. А тер­мін бе­реж­ли­ве ви­роб­ниц­тво має для них най­шир­ший в світі сенс. Шве­ди од­на­ко­во бе­реж­ли­во став­лять­ся і до вит­рат ком­панії, і до всієї пла­не­ти. Уже в 2020 ро­ці Шве­ція пер­шою в світі пла­нує від­мо­ви­ти­ся від ви­ко­ри­стан­ня наф­ти і га­зу. І щоб під­твер­ди­ти серй­оз­ність на­мірів, був прий­ня­тий за­кон про за­бо­ро­ну ви­ко­ри­стан­ня бен­зи­ну з 2025 ро­ку.

Ма­ю­чи дов­го­стро­ко­ве пла­ну­ван­ня, ком­панії не шко­ду­ють ін­ве­сти­цій і впро­ва­д­жу­ють ро­бо­тів скрізь, де мож­на от­ри­ма­ти ефект від за­мі­ни лю­ди­ни. З трьох світо­вих лі­дерів з ви­роб­ни- цтва про­ми­сло­вих ро­бо­тів один має від­но­шен­ня до Шве­ції (АВВ — зас­но­ва­на в ре­зуль­таті злит­тя шведсь­кої ASEA і швей­царсь­кої Brawn, Boveri & Cie). Ко­ли ми з українсь­ки­ми біз­не­сме­на­ми відві­дує­мо офіс Ericsson в Си­ліко­но­вій до­лині Сток­голь­ма, у нас скла­даєть­ся вра­жен­ня, що ми — на зні­маль­но­му май­дан­чи­ку фан­та­стич­но­го філь­му. Ін­тер­нет ре­чей, або як пред­ме­ти нав­ко­ло нас бу­дуть спіл­ку­ва­ти­ся між со­бою — ос­нов­ний фо­кус но­вих ро­з­ро­бок ком­панії. “Те­пер ROI (Return on Investment), або рен­та­бель­ність ін­ве­сти­цій, по­тріб­но чи­та­ти по-но­во­му: Risk of Ignoring (ROI), тоб­то ри­зик іг­но­ру­ван­ня но­вих тех­но­ло­гій”,— по­пе­реджа­ють нас в Ericsson. Тех­но­ло­гії по-шведсь­ки роб­лять ком­панії не тіль­ки світо­ви­ми лі­де­ра­ми за вит­ра­та­ми, а й ба­жа­ни­ми ін­ве­сто­ра­ми в умо­вах за­го­стрен­ня си­ту­а­ції з при­род­ни­ми ре­сур­са­ми зем­лі.

Ви­со­ка ефек­тив­ність ви­ко­ри­стан­ня ро­бо­чо­го ча­су доз­во­ляє шве­дам ма­ти 34-ден­ну від­пуст­ку (для ро­бо­чих спе­ціаль­но­стей) без най­мен­ших збит­ків для еко­но­міки.

У се­ред­ньо­му ме­недж­мен­ті го­лов­ний дви­гун ре­зуль­та­тив­но­сті — до­ві­ра. Но­вий спів­робіт­ник в ком­панії з пер­ших днів от­ри­мує мак­си­маль­ний кре­дит до­віри до ньо­го як про­фесіо­на­ла і лю­ди­ни. Це сти­му­лює йо­го іні­ціа­тив­ність та вне­сок в ро­бо­ту, в той же час зни­жує вит­ра­ти енер­гії керів­ництва на непо­тріб­ний кон­троль.

Ухва­лен­ня рі­шень на стра­те­гіч­но­му рів­ні мій парт­нер Крістер Фер­лінг на­зи­ває прин­ци­пом від­кри­то­го вік­на. Він лю­бить жар­ту­ва­ти: ми, шве­ди, та­кі наїв­ні та віри­мо, що у від­кри­те вік­но біль­ше влітає, ніж ви­літає. Три­ва­ла дис­кусія і по­шук кон­сен­су­су з усі­ма за­ці­кав­ле­ни­ми сто­ро­на­ми — ос­но­ва рі­шень топ-ме­недж­мен­ту. У біль­шо­сті шведсь­ких ком­паній при­сут­ній по­гляд зов­ніш­ніх екс­пер­тів че­рез ра­ду ди­рек­торів або до­рад­чу ра­ду. В освіт­ніх про­гра­мах мож­на по­ба­чи­ти, як ме­не­дже­ри Scania, на­при­клад, об’єд­нані в од­ну групу, до­по­ма­га­ти­муть зна­хо­ди­ти рі­шен­ня для ме-

неджерів Atlas Copco. У ма­лих та се­ред­ніх ком­паніях (які ак­тив­но роз­ви­ва­ють­ся остан­ні 20 ро­ків) ви не ча­сто зустрі­не­те од­но­го влас­ни­ка. У біль­шо­сті ви­пад­ків во­ни по­бу­до­вані на за­са­дах парт­нер­ства. Мо­лоді лю­ди відра­зу піс­ля шко­ли по­чи­на­ють жи­ти ок­ре­мо від бать­ків, йдуть пра­ц­ю­ва­ти і тіль­ки че­рез кіль­ка ро­ків про­до­в­жу­ють нав­ча­ти­ся в універ­си­теті. У ре­зуль­таті се­ред­ній вік сту­ден­тів ста­но­вить 25–27 ро­ків. Але і піс­ля 60 во­ни не зу­пи­ня­ють­ся. У мене ба­га­то друзів в Сток­голь­мі, бать­ки яких вже на пен­сії, але ак­тив­но відві­ду­ють кур­си в но­вих для них сфе­рах. У Шве­ції най­ви­щий від­со­ток пер­со­наль­них комп’ютерів на ду­шу на­се­лен­ня і най­біль­ша кіль­кість па­тен­тів на ви­на­хо­ди в Єв­ро­пі. Куль­ту­ра сус­піль­ства визна­чає куль­ту­ру біз­не­су і ро­бить ви­рі­шаль­ний вплив на кор­по­ра­тив­ну куль­ту­ру ком­паній. А остан­ня, в свою чер­гу, ство­рює те, що в мар­ке­тин­гу на­зи­ваєть­ся сustomer еxperience, або до­свід спо­жи­ва­ча. Він ба­чить, від­чу­ває і ви­би­рає. За­в­дя­ки куль­турі ін­но­ва­цій і в тех­но­ло­гіях, і в ди­зай­ні шведсь­кі про­дук­ти ста­ють функ­ціо­наль­ни­ми, мод­ни­ми і ча­сто до­ступ­ни­ми од­но­час­но. Це ро­бить їх маг­не­тич­ни­ми для спо­жи­ва­чів.

По­просіть мене на­зва­ти го­лов­ний сим­вол шведсь­ко­го сус­піль­ства, і я ціл­ком серй­оз­но ска­жу, що це від­сут­ність штор і фіра­нок на вік­нах. І хо­ча са­мі шве­ди жар­ту­ють, що так зруч­ні­ше кон­тро­лю­ва­ти, як сусі­ди сор­ту­ють сміт­тя, я ба­чу в цьо­му сим­вол про­зо­ро­сті та від­кри­то­сті.

Біль­шість екс­пер­тів схо­дять­ся на дум­ці, що в ос­но­ві та­ко­го ви­со­ко­го рів­ня роз­вит­ку краї­ни ле­жать три фак­то­ри — від­сут­ність війн, політич­на кон­цеп­ція Folkhemmet та за­кон Ян­те. У цьо­му суть кон­цеп­ції Folkhemmet, ре­алі­зо­ва­ної со­ціал-де­мо­кра­та­ми в пе­ріод з 1932 по 1976 ро­ки (ві­до­ма як “шведсь­кий се­ред­ній шлях” між ка­піталіз­мом і со­ціаліз­мом). В уні­сон з нею зву­чить за­кон Ян­те, сфор­му­льо­ва­ний пись­мен­ни­ком Ак­се­лем Сан­де­му­се в ро­мані Втікач пе­ре­ти­нає свій слід (1933). Вва­жаєть­ся, що за­кон став ос­но­вою для фор­му­ван­ня шведсь­ко­го мен­талі­те­ту, де го­лов­ною цін­ністю є со­ціаль­на рів­ність. У ШВЕ­ЦІЇ НЕМАЄ ТА­КО­ГО ПО­НЯТ­ТЯ, ЯК ДИТЯЧІ БУДИНКИ АБО ІНТЕРНАТИ.

Як­що бать­ки не мо­жуть впо­ра­ти­ся з ви­хо­ван­ням, ді­тей пе­ре­да­дуть в ін­шу сім’ю. При цьо­му ті, ко­го поз­ба­ви­ли ди­ти­ни, от­ри­му­ють під­т­рим­ку — шве­ди роб­лять все, щоб ди­ти­на по­вер­ну­лась до­до­му. В Шве­ції є чер­га з ба­жа­ю­чих уси­но­ви­ти ді­тей на­віть зі склад­ни­ми ме­дич­ни­ми діа­г­но­за­ми. ШВЕ­ДИ МО­ЖУТЬ ДОМОВИТИСЯ ПРО ЩО ЗАВГОДНО, НА­ВІТЬ ПРО ТЕ, ЯК ВИ­КО­РИ­СТО­ВУ­ВА­ТИ ОДНЕ ПАРКОМІСЦЕ НА КІЛЬ­КА КВАР­ТИР.

Ме­та будь-якої зустрічі — не пе­ре­ко­на­ти ін­ших у своїй право­ті, а до­сяг­ти по­ро­зу­мін­ня і кон­сен­су­су. Кон­сен­сус — це ча­сти­на шведсь­кої куль­ту­ри, яка вва­жає рів­ність од­нією з най­важ­ливі­ших цін­но­стей, у то­му числі ген­дер­ну рів­ність. Во­на про­яв­ляєть­ся всю­ди — від сім’ї до кор­по­ра­ції. Ко­жен із по­друж­жя зо­бов’яза­ний взя­ти міні­мум два мі­ся­ці від­пуст­ки по до­гля­ду за ди­ти­ною. Не­зва­жа­ю­чи на те, що біль­шість пар жи­вуть у ци­віль­но­му шлю­бі і оформ­ля­ють сто­сун­ки, ко­ли дітям вже ви­пов­нюєть­ся 5–6 ро­ків. Ген­дерне пра­ви­ло при­сут­нє на­віть в ра­дах ди­рек­торів — міні­мум 40% їх скла­ду по­вин­ні бу­ти пред­став­ни­ка­ми од­нієї та ін­шої статі. КО­ЛИ ЖУР­НАЛІСТ ЗАПИТУЄ ШВЕДСЬ­КО­ГО СПОРТСМЕНА, ЯК ЙО­МУ ВДА­ЛО­СЯ ПЕРЕМОГТИ, МИ НІКО­ЛИ НЕ ПОЧУЄМО, ЩОБ ВІН ХВАЛИВ СЕ­БЕ.

Ска­же, йо­му по­ща­сти­ло, що бу­ли хо­ро­ші умо­ви для тре­ну­ван­ня. Як ка­же наш сток­гольмсь­кий парт­нер

Ін­на Сак­се, шве­ди за­вжди від­чу­ва­ють, що на плечі си­дить цей за­кон Ян­те, пра­ви­ло номер чо­ти­ри яко­го го­во­рить тобі: “Не ду­май, що ти кра­щий за нас”. СЕКУЛЯРНІСТЬ СУС­ПІЛЬ­СТВА СПРОЩУЄ ПОГЛЯДИ ШВЕДІВ НА БА­ГА­ТО РЕ­ЧЕЙ.

На­при­клад, на гро­ші. Тут прий­ня­то вчи­ти ді­тей за­роб­ля­ти са­мо­стій­но з ма­лих ро­ків.

Пе­ред свят­ко­ви­ми дня­ми ви зустрі­не­те в Сток­голь­мі ба­га­то шко­лярів, які спі­ва­ють на ву­ли­цях, щоб за­ро­би­ти ки­шень­ко­ві гро­ші. А сусідсь­кі діти при­близ­но за €5 до­по­мо­жуть при­дба­ти но­воріч­ні по­да­рун­ки за ва­шим спис­ком. НАШ ПАРТ­НЕР КРІСТЕР ФЕР­ЛІНГ ЧА­СТО ГО­ВО­РИТЬ, ЩО ДЛЯ ШВЕ­ДА ВАЖ­ЛИ­ВО ДОТРИМУВАТИСЯ В ЖИТТІ БАЛАНСУ МІЖ РО­БО­ТОЮ, СІМ’ЄЮ І ОСОБИСТИМ ЖИТТЯМ. Ве­ли­чез­ну ча­сти­ну ча­су шве­ди про­во­дять на по­вітрі неза­леж­но від по­ри ро­ку. 99% ав­то­мо­білів ма­ють фор­му ку­зо­ва “ка­ра­ван” — їм по­тріб­но біль­ше міс­ця для спор­тив­них спо­ряд­жень. Час піс­ля ро­бо­ти і ве­ли­ку ча­сти­ну вихід­них во­ни про­во­дять у різ­них гурт­ках за ін­те­ре­са­ми.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.