VIII Ве­ли­кий Збір ОУН очи­ма КҐБ

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Історія - Юрій Щур

За чо­ти­ри дні до то­го, як бу­ло про­го­ло­ше­но не­за­ле­жність Укра­ї­ни, 20 сер­пня 1991 ро­ку, ке­рів­ни­цтво КҐБ УССР ін­фор­му­ва­ло го­ло­ву Вер­хов­ної Ра­ди УССР Ле­о­ні­да Крав­чу­ка про те, що у черв­ні за кор­до­ном від­був­ся VIII На­дзви­чай­ний Ве­ли­кий Збір ОУН. Ма­те­рі­а­ли та по­ста­но­ви Збо­ру бу­ли ви­да­ні окре­мою кни­гою у гру­дні 1991 ро­ку са­мою ОУН у се­рії «Бі­блі­о­те­ка укра­їн­сько­го під­піль­ни­ка» (се­рій­ний № 17) і до­сить ши­ро­ким на­кла­дом ро­зі­йшли­ся по усій те­ри­то­рії Укра­ї­ни. Сьо­го­дні ко­жен охо­чий мо­же озна­йо­ми­ти­ся із кни­гою на сай­ті Ар­хі­ву ОУН (Укра­їн­ська ін­фор­ма­цій­на слу­жба — Лон­дон). Нас же, оче­ви­дно, ці­ка­вить ви­сві­тле­н­ня ці­єї по­дії спе­ца­ми з КҐБ. Тим біль­ше, що лист бу­ло на­прав­ле­но у той час, ко­ли в СССР від­бу­ва­ла­ся спро­ба пе­ре­во­ро­ту (Дер­жав­ний ко­мі­тет із над­зви­чай­но­го ста­ну).

З пер­ших же ряд­ків бу­ла на­да­на ха­ра­кте­ри­сти­ка «бан­де­рів­ській» ОУН. Для КҐБ во­на бу­ла най­більш екс­тре­міст­ським на­ціо­на­лі­сти­чним фор­му­ва­н­ням, яке ви­сту­па­ло за зброй­ні, на­силь­ни­цькі ме­то­ди звіль­не­н­ня Укра­ї­ни. Ме­та Збо­ру по­ля­га­ла у ви­ро­блен­ні та­кої стра­те­гії та та­кти­ки, яка від­по­від­а­ла б но­вим умо­вам ре­во­лю­цій­но­ви­зволь­ної бо­роть­би, що роз­гор­та­ла­ся і три­ва­ла на рі­дних зем­лях.

Осо­бли­вої ува­ги КҐБ за­слу­го­ву­вав ви­ступ лі­де­ра Ан­ти­біль­шо­ви­цько­го Бло­ку На­ро­дів Яро­сла­ви Сте­цько, яка до­по­від­а­ла про по­їзд­ку до Укра­ї­ни. Силь­но тур­бу­ва­ло спів­ро­бі­тни­ків держ­без­пе­ки ство­ре­н­ня на те­ри­то­рії то­ді ще УССР офі­цій­них стру­ктур АБН. Ле­о­ні­ду Крав­чу­ку, зокре­ма, по­ві­дом­ля­ло­ся про те, що 1­2 черв­ня 1991 ро­ку у бу­дів­лі Спіл­ки пи­сьмен­ни­ків Укра­ї­ни (Ки­їв) від­бу­ли­ся збо­ри пред­став­ни­ків на­ціо­на­лі­сти­чних ор­га­ні­за­цій з Укра­ї­ни, Гру­зії, Азер­бай­джа­ну, Ли­тви та крим­ських та­тар, де бу­ло ухва­ле­но рі­ше­н­ня про від­нов­ле­н­ня ді­яль­но­сті АБН на те­ри­то­рії СССР. Там же бу­ло сфор­мо­ва­но но­вий ко­ор­ди­на­цій­ний центр АБН під егі­дою «емі­грант­сько­го» Цен­траль­но­го ко­мі­те­ту бло­ку. На цих збо­рах та­кож ви­сту­па­ла й Сла­ва Сте­цько.

Се­ред роз­гля­ну­тих на Збо­рі ОУН пи­тань, які за­слу­го­ву­ва­ли на ува­гу КҐБ, був ана­ліз то­го­ча­сно­го по­лі­ти­чно­го ста­но­ви­ща як в Укра­ї­ні, так і в СССР. Ке­рів­ни­цтво ОУН не­без­під­став­но вва­жа­ло, що си­ту­а­ція на рі­дних зем­лях роз­ви­ва­є­ться опти­маль­но. Ві­дзна­ча­ло­ся па­ді­н­ня між­на­ро­дно­го ав­то­ри­те­ту Со­вєт­сько­го Со­ю­зу, зокре­ма вна­слі­док по­дій у кра­ї­нах Схі­дної Єв­ро­пи, об’єд­на­н­ня Ні­меч­чи­ни, ви­ве­де­н­ня со­вєт­ських військ із Поль­щі, Угор­щи­ни, то­ді­шньої Че­хо­сло­вач­чи­ни, на­ціо­наль­них про­це­сів у кра­ї­нах При­бал­ти­ки то­що. Крім то­го, «гли­бин­ні про­це­си на­ціо­наль­но­го від­ро­дже­н­ня Укра­ї­ни» свід­чи­ли про «не­ми­ну­чість роз­па­ду ім­пе­рії СССР на окре­мі дер­жа­ви й крах пе­ре­бу­до­ви».

Се­ред фа­кто­рів, які мо­гли би спри­я­ти про­го­ло­шен­ню не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни, на­зи­ва­ла­ся під­трим­ка уря­да­ми за­хі­дних кра­їн. Однак остан­ні по­бо­ю­ва­ли­ся збіль­ше­н­ня ядер­ної за­гро­зи у ви­пад­ку роз­па­ду СССР. Одне з пер­шо­чер­го­вих зав­дань ОУН по­ля­га­ло у під­трим­ці ідеї не­за­ле­жної Укра­ї­ни як без’ядер­ної зо­ни. Та­кож пла­ну­ва­ло­ся по­си­ли­ти ді­яль­ність на між­на­ро­дній аре­ні АБН та Укра­їн­сько­го дер­жав­но­го прав­лі­н­ня, які ма­ли би пра­цю­ва­ти в на­прям­ку пе­ре­ко­на­н­ня мі­жна­ро­дної спіль­но­ти у не­ми­ну­чо­сті й акту­аль­но­сті роз­па­ду Со­ вєт­сько­го Со­ю­зу на са­мо­стій­ні дер­жа­ви. Зокре­ма, пе­ре­бу­ва­ю­чи на те­ри­то­рії Укра­ї­ни, 27 черв­ня 1991 ро­ку на прес­кон­фе­рен­ції Сла­ва Сте­цько го­во­ри­ла про зав­да­н­ня укра­їн­ських на­ціо­на­лі­стів із ді­а­спо­ри: «Ми по­вин­ні ко­жно­го дня від­прав­ля­ти­ся в Укра­ї­ну, під­ні­ма­ти ро­бі­тни­ків, сту­ден­тів, усі си­ли, які бу­дуть звер­та­ти­ся до пре­зи­ден­тів, щоб во­ни пе­ре­ста­ли на­да­ва­ти еко­но­мі­чну до­по­мо­гу й пе­ре­ста­ли під­три­му­ва­ти Гор­ба­чо­ва. Ми ма­є­мо при­хиль­ну пре­су, пре­зи­ден­тів, дру­зів у пар­ла­мен­тах, у рі­зних гро­мад­ських ор­га­ні­за­ці­ях, а та­кож у вій­сько­вих ко­лах, які нам спри­я­ють».

На Ве­ли­ко­му Збо­рі бу­ло обра­но ке­рів­ні ор­га­ни — зокре­ма Про­від ОУН на чо­лі зі Сла­вою Сте­цько. Се­ред най­більш акту­аль­них пи­тань, які під­ля­га­ли ви­рі­шен­ню у най­ближ­чий час, но­во­обра­на Го­ло­ва Про­во­ду від­зна­чи­ла на­сту­пні.

1. По­ши­ре­н­ня на те­ри­то­рію Укра­ї­ни ді­яль­но­сті та впли­ву Укра­їн­сько­го дер­жав­но­го прав­лі­н­ня. В іде­а­лі, на ба­зі УДП мав по­ста­ти Все­укра­їн­ський дер­жав­ний центр, що від­по­від­но до дер­жа­во­твор­чих Актів 19181919­го, 1939­го та 1941 ро­ків ді­яв би на про­ти­ва­гу існу­ю­чій вла­ді.

2. По­си­ли­ти бо­роть­бу про­ти мо­сков­ських шо­ві­ні­стів та ве­ли­ко­дер­жав­ни­ків в Укра­ї­ні;

3. Всі­ля­ко під­три­му­ва­ти ді­яль­ність ство­ре­них на те­ри­то­рії Укра­ї­ни стру­ктур АБН, зокре­ма у бо­роть­бі про­ти ко­му­ні­стів — як яв­них, так і пе­ре­фар­бо­ва­них.

По­при офіційно ого­ло­ше­ні ре­зуль­та­ти Ве­ли­ко­го Збо­ру ОУН, зокре­ма про ідей­ну єд­ність ка­дрів ОУН, опе­ра­тив­ні дже­ре­ла КҐБ фі­ксу­ва­ли го­стрі роз­бі­жно­сті се­ред де­яких уча­сни­ків сто­сов­но та­кти­ки та ме­то­дів ді­яль­но­сті. Це, в кін­це­во­му ре­зуль­та­ті, при­зве­ло, за да­ни­ми КҐБ, до по­яви опо­зи­ції в ОУН. Зокре­ма, по­пе­ре­дній Го­ло­ва Про­во­ду ОУН Ва­силь Оле­ськів вва­жав дії та за­кли­ки Сла­ви Сте­цько екс­тре­міст­ськи­ми, що на той час, на йо­го дум­ку, бу­ло шкі­дли­вим для бо­роть­би з СССР.

У КҐБ ж, вра­хо­ву­ю­чи змі­ну ке­рів­ни­цтва Про­во­ду ОУН та са­му по­стать ке­рів­ни­ка, очі­ку­ва­ли різ­ко­го по­си­ле­н­ня ді­яль­но­сті укра­їн­ських на­ціо­на­лі­стів та її ра­ди­ка­лі­за­ції. Че­рез це Ко­мі­те­том вжи­ва­ли­ся за­хо­ди для отри­ма­н­ня до­да­тко­вої ін­фор­ма­ції про рі­ше­н­ня Збо­ру ОУН, шля­хах їх ре­а­лі­за­ції, на­ма­га­н­нях пе­ре­не­сти центр ан­ти­со­вєт­ської ді­яль­но­сті на те­ри­то­рію УССР, до­ку­мен­та­ції та пе­ре­шко­джан­ню ді­яль­но­сті на­ціо­на­лі­стів, спря­мо­ва­ної на під­рив со­вєт­сько­го устрою.

Оче­ви­дно, що сенс у цих за­хо­дах про­пав бу­кваль­но че­рез чо­ти­ри дні, а ма­те­рі­а­ли VIII Над­зви­чай­но­го Збо­ру ОУН, які так ці­ка­ви­ли ка­ґе­бі­стів, як уже за­зна­ча­ло­ся ви­ще, бу­ли не­за­ба­ром опу­блі­ко­ва­ні са­ми­ми оу­нів­ця­ми і по­ча­ли ни­ми вті­лю­ва­ти­ся у ре­аль­не жи­т­тя.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.