Олег Ме­ду­ни­ця: «Вер­хов­на Ра­да по­вин­на ухва­ли­ти де­о­ку­па­цій­ні за­ко­ни до за­вер­ше­н­ня се­сії»

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Інтерв’ю - Ал­ла Аки­мен­ко

16 сі­чня низ­ка укра­їн­ських па­трі­о­ти­чних ор­га­ні­за­цій про­йшла Ки­є­вом у мар­ші «Стоп ре­ванш». Під сті­на­ми Вер­хов­ної Ра­ди акти­ві­сти ви­ма­га­ли за­твер­дже­н­ня низ­ки де­о­ку­па­цій­них за­ко­нів. 18 сі­чня пар­ла­мент ухва­лив За­кон Укра­ї­ни «Про осо­бли­во­сті дер­жав­ної по­лі­ти­ки із за­без­пе­че­н­ня дер­жав­но­го су­ве­ре­ні­те­ту Укра­ї­ни над тим­ча­со­во оку­по­ва­ни­ми те­ри­то­рі­я­ми в До­не­цькій та Лу­ган­ській обла­стях» (так зва­ний за­кон про ре­ін­те­гра­цію Дон­ба­су).

Про ва­жли­вість уже ухва­ле­но­го за­ко­ну та про ін­ші де­о­ку­па­цій­ні за­ко­но­про­е­кти ми по­спіл­ку­ва­ли­ся з чле­ном Про­во­ду ОУН (б), на­ро­дним де­пу­та­том Укра­ї­ни Оле­гом Ме­ду­ни­цею.

— За­кон про ре­ін­те­гра­цію Дон­ба­су: як він ухва­лю­вав­ся, які бу­ли пе­ре­по­ни?

— На­віть у пар­ла­мен­ті від­чу­ва­ли, що сто­сов­но цьо­го за­ко­ну чи­ни­ться ша­ле­ний опір та спо­сте­рі­га­є­ться істе­рія з бо­ку Ро­сії. На­ша фра­кція «На­ро­дний фронт» біль­ше ро­ку ло­бі­ю­ва­ла це рі­ше­н­ня у пар­ла­мент­ських ко­мі­те­тах, пе­ре­ко­ну­ва­ла ко­лег із БПП і ко­а­лі­ції об’єд­на­ти в один від­по­від­ні роз­рі­зне­ні за­ко­но­про­е­кти. Са­ме ми на­по­ля­гли на то­му, щоб із за­ко­но­про­е­кту бу­ли ви­клю­че­ні «Мін­ські до­мов­ле­но­сті» (не­фор­маль­ні по­лі­ти­ко-ди­пло­ма­ти­чні до­мов­ле­но­сті, які не ви­ко­ну­ю­ться Ро­сі­єю).

Та­кож бу­ло ба­га­то спе­ку­ля­цій нав­ко­ло ви­зна­н­ня чи від­мо­ви ви­зна­ти «ЛДНР» те­ро­ри­сти­чни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми. На­справ­ді, у схва­ле­но­му Ко­мі­те­том текс­ті за­ко­но­про­е­кту «ЛНР» і «ДНР» ви­зна­ю­ться стру­ктур­ни­ми під­роз­ді­ла­ми оку­па­цій­но­го ре­жи­му, які ді­ють в ін­те­ре­сах дер­жа­ви-агре­со­ра. З то­чки зо­ру між­на­ро­дно­го пра­ва, та­ка ква­лі­фі­ка­ція пе­ред­ба­чає зна­чно сер­йо­зні­ші на­слід­ки, — як для те­ро­ри­стів «ЛДНР», так і для са­мої Ро­сії. Адже йде­ться про дер­жав­ний те­ро­ризм пу­тін­сько­го ре­жи­му, а не про те­ро­ризм у вну­трі­шньо­му кон­флі­кті. До дер­жав, які ви­зна­ю­ться «спон­со­ра­ми те­ро­ри­зму», За­хід за­сто­со­вує жорс­ткі три­ва­лі сан­кції (при­кла­ди: Лі­вія, Іран, Ірак, Пів­ні­чна Ко­рея). Крім то­го, Вер­хов­на Ра­да вже дав­но ви­зна­ла «ЛДНР» те­ро­ри­сти­чни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми — кіль­ко­ма По­ста­но­ва­ми від 2015 ро­ку. То­му ма­ні­пу­ля­ції тут не­до­ре­чні.

Вре­шті кон­сен­су­су бу­ло до­ся­гну­то. Укра­їн­ський пар­ла­мент по­ка­зав, що зда­тний об’єд­ну­ва­ти­ся та ста­ви­ти на­ціо­наль­ні ін­те­ре­си над пар­тій­ни­ми, і 18 сі­чня за­кон № 7163 та­ки був про­го­ло­со­ва­ний. На­ра­зі він пе­ре­бу­ває на під­пи­сан­ні у Пре­зи­ден­та.

— Які клю­чо­ві нор­ми ухва­ле­но­го за­ко­но­про­е­кту, що він має змі­ни­ти?

— Як за­ува­жив Се­кре­тар РНБО Оле­ксандр Тур­чи­нов, най­го­лов­ні­ше, що за­кон № 7163 пе­ре­кре­слює усі по­ту­ги Крем­ля за­ма­ску­ва­ти вій­ну про­ти Укра­ї­ни під «ми­ро­твор­чу опе­ра­цію», оскіль­ки ви­знає Ро­сію кра­ї­ною-агре­со­ром, а те­ри­то­рії окре­мих ра­йо­нів До­не­цької та Лу­ган­ської обла­стей оку­по­ва­ни­ми. Так, цей за­кон ство­рює пра­во­ві та ор­га­ні­за­цій­ні умо­ви для від­нов­ле­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни у До­не­цькій і Лу­ган­ській обла­стях. Він роз­ши­рює мо­жли­во­сті та по­си­лює мо­біль­ність Зброй­них сил Укра­ї­ни й ін­ших вій­сько­вих фор­му­вань, їх зда­тність ре­а­гу­ва­ти на за­гро­зи, які тра­пля­ю­ться на всій лі­нії зі­ткне­н­ня з агре­со­ром.

Те­пер ми очі­ку­є­мо на подаль­ші дії Пре­зи­ден­та і між­на­ро­дної спіль­но­ти що­до ре­а­лі­за­ції по­ло­жень за­ко­ну про де­о­ку­па­цію. На­сам­пе­ред, про­дов­же­н­ня і роз­ши­ре­н­ня сан­кцій про­ти Ро­сії, на­да­н­ня Укра­ї­ні ле­таль­них ви­дів озбро­єнь, рі­ше­н­ня Ра­ди Без­пе­ки ООН про вве­де­н­ня до оку­по­ва­них ра­йо­нів Дон­ба­су ми­ро­твор­чих мі­сій на умо­вах Укра­ї­ни з чі­тким ман­да­том. Ми­ро­твор­ча мі­сія ООН має кон­тро­лю­ва­ти всю те­ри­то­рію ОРДЛО, за­без­пе­чи­ти ви­ве­де­н­ня ро­сій­ських військ та на­йман­ців і від­нов­ле­н­ня кон­тро­лю укра­їн­ських при­кор­дон- ни­ків над укра­ї­но-ро­сій­ським кор­до­ном.

Ухва­ле­н­ня про­е­кту № 7163 до­зво­лить, зокре­ма, чі­тко за­хи­сти­ти пра­ва та ін­те­ре­си Укра­ї­ни в хо­ді ймо­вір­ної ми­ро­твор­чої опе­ра­ції ООН на Дон­ба­сі. У цьо­му пи­тан­ні ми сто­ї­мо на трьох прин­ци­по­вих ви­мо­гах. По-пер­ше: ані Ро­сія, ані афі­лі­йо­ва­ні з нею дер­жа­ви (на­при­клад, Бі­ло­русь) не мо­жуть бу­ти ми­ро­твор­ця­ми в Укра­ї­ні, бо Ро­сія — агре­сор. Ми­ро­твор­ча опе­ра­ція на Дон­ба­сі не­мо­жли­ва без ви­ве­де­н­ня ро­сій­ських військ та те­ро­ри­сти­чних угру­пу­вань. По­дру­ге: умо­ви, ви­кла­де­ні в ро­сій­сько­му про­е­кті від­по­від­ної ре­зо­лю­ції Ра­дбе­зу ООН, — це не­при­пу­сти­мий нон­сенс. По­тре­тє: без укра­їн­сько­го пар­ла­мен­ту жо­дне рі­ше­н­ня про будь-яких «ми­ро­твор­ців» на те­ри­то­рії Укра­ї­ни ухва­ле­не не бу­де.

— На Ва­шу дум­ку, цей за­кон до­по­мо­же звіль­нен­ню за­ру­чни­ків, га­ран­тує за­хист мир­но­му на­се­лен­ню чи вза­га­лі на­бли­зить за­кін­че­н­ня вій­ни?

— Ув’язу­ва­ти ви­зна­н­ня Ро­сії агре­со­ром і пе­ре­го­во­ри про звіль­не­н­ня за­ру­чни­ків — не­ко­ре­ктно й не­без­пе­чно. Укра­ї­на має чі­тко ви­зна­чи­ти свою по­зи­цію що­до вій­ни. Це ви­зна­че­н­ня ли­ше до­по­мо­же звіль­нен­ню укра­їн­ців: че­рез уви­ра­зне­н­ня між­на­ро­дно-пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті Крем­ля за їх утри­ма­н­ня.

Ухва­ле­н­ня за­ко­но­про­е­ктів № 7164 і № 7163 на­віть те­о­ре­ти­чно не мо­же й не по­вин­но ані зу­пи­ня­ти вій­ну, ані га­ран­ту­ва­ти за­хист мир­но­го на­се­ле­н­ня. Тут не має бу­ти жо­дних ілю­зій чи по­лі­ти­чних ма­ні­пу­ля­цій. Ці за­ко­ни ста­нуть про­ясне­н­ням пра­во­вої по­зи­ції Укра­ї­ни що­до зло­чи­нів Крем­ля. І са­ме це до­зво­лить за­хи­сти­ти мир­не на­се­ле­н­ня оку­по­ва­них те­ри­то­рій че­рез по­ши­ре­н­ня на ньо­го норм між­на­ро­дно­го пра­ва що­до обов’яз­ків кра­ї­ни-оку­пан­та. Крім то­го, ці нор­ма­тив­ні акти ста­нуть під­ста­вою для роз­ши­ре­н­ня укра­їн­ських і між­на­ро­дних сан­кцій про­ти РФ, а та­кож по­ча­тком фор­му­ва­н­ня кон­со­лі­до­ва­ної пра­во­вої пре­тен­зії до Ро­сії за усі зби­тки вна­слі­док агре­сії та оку­па­ції. Йде­ться про вже вчи­не­ні та май­бу­тні су­до­ві по­зо­ви від Укра­ї­ни на со­тні мі­льяр­дів до­ла­рів. Від­нов­ле­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни не­мо­жли­ве без по­ка­ра­н­ня ро­сій­ських во­єн­них зло­чин­ців і зра­дни­ків, які зі збро­єю во­ю­ва­ли про­ти сво­єї кра­ї­ни.

— На Ва­шу дум­ку, які на­ра­зі прі­о­ри­те­ти за­ко­но­твор­чої ді­яль­но­сті ВР що­до за­хи­сту укра­їн­ської дер­жав­но­сті?

— Я вва­жаю, що до ли­пня, тоб­то до за­кри­т­тя во­сьмої се­сії ВР VIII скли­ка­н­ня, ми по­вин­ні ви­ко­на­ти ви­мо­ги на­ціо­наль­ної іні­ці­а­ти­ви «Стоп ре­ванш» і ухва­ли­ти всі не­об­хі­дні для Укра­ї­ни за­ко­ни де­о­ку­па­цій­но­го змі­сту. Ті за­ко­но­про­е­кти, які на­ра­зі за­ре­є­стро­ва­ні у Вер­хов­ній Ра­ді, по яких є по­зи­тив­ні ви­снов­ки про­філь­них ко­мі­те­тів, у то­му чи­слі й за­ко­ни мо­го спів­ав­тор­ства. Це та­кі за­ко­но­про­е­кти, як № 7425 «Про за­хист укра­їн­ської дер­жав­но­сті від про­я­вів ко­ла­бо­ра­ціо­ні­зму» та № 7426 (вне­се­н­ня змін до Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу що­до ко­ла­бо­ра­ціо­ні­зму та від­по­від­аль­но­сті за дер­жав­ну зра­ду). За­ко­но­про­е­кти № 4511 «Про осо­бли­вий ста­тус ре­лі­гій­них ор­га­ні­за­цій, ке­рів­ні цен­три яких зна­хо­дя­ться в дер­жа­ві, яка ви­зна­на Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни дер­жа­вою-агре­со­ром» та № 5670-д «Про за­без­пе­че­н­ня фун­кціо­ну­ва­н­ня укра­їн­ської мо­ви як дер­жав­ної» — так зва­ні акти гу­ма­ні­тар­ної де­о­ку­па­ції. Низ­ка за­ко­но­про­е­ктів, які роз­ши­рю­ють сан­кції про­ти кра­ї­ни-агре­со­ра, зокре­ма, за­кон мо­го спів­ав­тор­ства № 2607 (вне­се­н­ня змін до сан­кцій­но­го за­ко­но­дав­ства що­до за­про­ва­дже­н­ня ін­сти­ту­ту ре­си­ве­рів — тим­ча­со­вих ке­ру­ю­чих).

Ухва­ли­ти де­о­ку­па­цій­ні за­ко­ни Вер­хов­на Ра­да по­вин­на до осе­ні, по­ки по­лі­ти­ки не по­ча­ли біль­ше дба­ти про май­бу­тні ви­бо­ри і вла­сні по­лі­ти­чні рей­тин­ги. По­ки пар­ла­мент зда­тний за­твер­джу­ва­ти рі­ше­н­ня в ін­те­ре­сах Укра­ї­ни, а не ли­ше сі­я­ти по­пу­ліст­ські ме­се­джі з три­бу­ни Вер­хов­ної Ра­ди.

— Чо­му в Укра­ї­ні має бу­ти ухва­ле­но за­ко­но­дав­ство про ко­ла­бо­ра­ціо­нізм?

— У тій вій­ні, яку розв’яза­ла РФ із ме­тою оку­па­ції Укра­ї­ни, на мою дум­ку, зна­чну роль ві­ді­грає так зва­на п’ята ко­ло­на, яка зна­хо­ди­ться все­ре­ди­ні Укра­ї­ни. Ця ко­ло­на скла­да­є­ться як з укра­їн­ських гро­ма­дян, так і з пев­них сил, по­лі­ти­ків, яких мо­жна пря­мо на­зва­ти ко­ла­бо­ран­та­ми, по­плі­чни­ка­ми оку­пан­тів. Во­ни ве­дуть де­стру­ктив­ну ді­яль­ність на ко­ристь агре­со­ра. В оку­по­ва­них До­не­цькій та Лу­ган­ській обла­стях, а та­кож у Кри­му є ча­сти­на гро­ма­дян Укра­ї­ни, які пі­шли на спів­пра­цю з оку­пан­та­ми і за всі­ма між­на­ро­дни­ми за­ко­на­ми під­па­да­ють під по­ня­т­тя ко­ла­бо­ран­ти, тоб­то, по­плі­чни­ки оку­пан­тів.

За­кон № 7425, по-пер­ше, дає ви­зна­че­н­ня та­ким по­ня­т­тям, як «ко­ла­бо­рант» і «ко­ла­бо­ра­ціо­нізм», дає мо­жли­во­сті іден­ти­фі­ку­ва­ти, хто та­кі ко­ла­бо­ран­ти. Дру­гий, пов’яза­ний із ним, за­ко­но­про­ект № 7426 пе­ред­ба­чає вне­се­н­ня змін до Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу і дає мо­жли­вість при­тяг­ти ко­ла­бо­ран­тів до від­по­від­аль­но­сті. За­ко­но­дав­ство про ко­ла­бо­ра­ціо­нізм дає мо­жли­вість зне­шко­ди­ти не­без­пе­чну ді­яль­ність та­ких осіб, звіль­ня­ти їх із ор­га­нів вла­ди та мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, обме­жи­ти їхню участь у су­спіль­но-по­лі­ти­чно­му жит­ті Укра­ї­ни.

— Ре­лі­гій­ні пи­та­н­ня сьо­го­дні роз­ді­ля­ють укра­їн­ське су­спіль­ство. У нас є ба­га­то при­хиль­ни­ків укра­їн­ської цер­кви, так са­мо ба­га­то від­да­ють пе­ре­ва­гу кон­фе­сі­ям Пра­во­слав­ної Цер­кви Мо­сков­сько­го Па­трі­ар­ха­ту. Про­ко­мен­туй­те у цьо­му роз­рі­зі не­об­хі­дність за­ко­ну про цер­кву, який на­ра­зі за­ре­є­стро­ва­но у ВР — за­ко­но­про­ект № 4511. УПЦ МП від­ра­зу по­ча­ла ін­фор­ма­цій­ну кам­па­нію про­ти йо­го ухва­ле­н­ня.

— Те, що Мо­сква одра­зу по­чи­нає ін­фор­ма­цій­ну про­па­ган­ду про­ти яко­гось укра­їн­сько­го за­ко­ну, озна­чає ли­ше одне: цей за­кон справ­ді мо­же сут­тє­во обме­жи­ти вплив Ро­сії в Укра­ї­ні. Кремль де­ся­ти­лі­т­тя­ми на­са­джує свою по­лі­ти­чну про­па­ган­ду че­рез цер­кву. Са­ме то­му За­кон «Про осо­бли­вий ста­тус ре­лі­гій­них ор­га­ні­за­цій, ке­рів­ні цен­три яких зна­хо­дя­ться в дер­жа­ві, яка ви­зна­на Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни дер­жа­вою-агре­со­ром» — це ва­жли­вий де­о­ку­па­цій­ний за­кон. Він на­дає ор­га­нам дер­жав­ної вла­ди мо­жли­вість уста­нов­ле­н­ня кон­тро­лю над ре­лі­гій­ни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми, які во­ро­же на­ла­што­ва­ні до Укра­їн­ської дер­жа­ви та здій­сню­ють під­рив­ну ді­яль­ність все­ре­ди­ні неї, ма­ску­ю­чись під ре­лі­гій­ні об’єд­на­н­ня. Ми не­о­дно­ра­зо­во бу­ли свід­ка­ми, ко­ли по­са­до­ві осо­би цер­кви, ке­рів­ні ор­га­ни якої зна­хо­дя­ться на те­ри­то­рії дер­жа­ви-агре­со­ра, за­кли­ка­ли до при­ми­ре­н­ня з во­ро­гом, на­ма­га­ли­ся де­мо­ра­лі­зу­ва­ти на­ші зброй­ні си­ли і пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни, за­кли­ка­ли укра­їн­ську вла­ду при­пи­ни­ти опір зброй­ній агре­сії і пря­мо ста­ва­ли на бік во­ро­га, під­три­му­ю­чи мо­раль­ний дух йо­го військ. То­му я вва­жаю ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­ну пра­виль­ним і вста­нов­ле­н­ня кон­тро­лю обов’яз­ко­вим для за­без­пе­че­н­ня без­пе­ки кра­ї­ни і від­нов­ле­н­ня ці­лі­сно­сті її те­ри­то­рії.

— За­ко­но­про­ект де­хто кри­ти­кує че­рез на­чеб­то «на­дмір­не втру­ча­н­ня дер­жав­них ор­га­нів вла­ди у вну­трі­шнє жи­т­тя кон­фе­сій». Що Ви ду­ма­є­те з цьо­го при­во­ду?

— Ко­ли йде мо­ва про без­пе­ку дер­жа­ви, ми ма­є­мо не тіль­ки пра­во, а й обов’язок втру­ча­ти­ся у будь-які спра­ви в дер­жа­ві, у то­му чи­слі, й у ді­яль­ність ре­лі­гій­них об’єд­нань. Бо жи­т­тя і здо­ров’я гро­ма­дян, те­ри­то­рі­аль­на ці­лі­сність Укра­ї­ни — при­мат на­шої ді­яль­но­сті.

То­му я ціл­ком під­три­мую ви­мо­ги «Віль­них лю­дей» і на­ціо­наль­ної іні­ці­а­ти­ви «Стоп ре­ванш», які сьо­го­дні ро­блять акцент на ва­жли­во­сті ухва­ле­н­ня са­ме де­о­ку­па­цій­них за­ко­нів. Осо­би­сто бу­ду го­ло­су­ва­ти за всі ці за­ко­ни, а та­кож пе­ре­ко­ну­ва­ти­му сво­їх ко­лег у пар­ла­мен­ті під­три­ма­ти да­ні за­ко­но­дав­чі іні­ці­а­ти­ви.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.