«ЗВИТЯГИ» УСИКА

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Калейдоскоп - Гри­го­рій Жи­бак

Та­ким чи­ном уро­дже­нець Сім­фе­ро­по­ля не тіль­ки здо­був пра­во ви­сту­па­ти у фі­на­лі Все­сві­тньої бо­ксер­ської су­пер­се­рії WBSS, а й став во­ло­да­рем чем­піон­сько­го ре­ме­ня за вер­сі­єю WBC та за­хи­стив чем­піон­ський по­яс WBO. Йо­го опо­нент впер­ше по­сту­пив­ся на про­фе­сій­но­му рин­гу. До­те­пер Брі­є­діс пе­ре­ма­гав у 23 дво­бо­ях, 18 з яких за­кін­чу­ва­ли­ся до­тер­мі­но­во з огля­ду на йо­го без­за­пе­ре­чну ви­щість над су­пер­ни­ка­ми. Усик та­кож не знає гір­ко­ти по­ра­зок. Те­пер у ньо­го 14 трі­ум­фів, в 11 з яких не зна­до­би­ли­ся всі 12 ра­ун­дів.

По­єди­нок у сто­ли­ці Ла­твії ви­дав­ся над­то ви­до­ви­щним. У ви­со­ко­му тем­пі бій­ці обмі­ню­ва­ли­ся уда­ра­ми. Так зва­ний клінч, до яко­го бо­ксе­ри за­зви­чай вда­ю­ться, аби пе­ре­ве­сти по­дих, став­ся аж в остан­ньо­му ра­ун­ді.

Рів­ність опо­нен­тів за­свід­чує той рід­кі­сний для бо­ксу факт, що один із суд­дів ви­знав бій ні­чий­ним — 114:114. Ін­ші двоє ар­бі­трів від­да­ли пе­ре­ва­гу Оле­ксан­дру із одна­ко­вим ра­хун­ком — 115:113. Усі суд­ді бу­ли зі США та Ка­на­ди. Усик зав­дав біль­ше уда­рів, 91 джеб із 550 до­ся­гнув ці­лі. У Брі­є­ді­са ці по­ка­зни­ки зна­чно скром­ні­ші — 46 із 137. Про­те ла­тві­єць був кра­щим у си­ло­вих уда­рах, яких ви­яви­ло­ся аж на 144 біль­ше.

До по­єдин­ку все­зна­ю­чі бу­кме­ке­ри із William Hill від­да­ва­ли без­за­пе­ре­чну пе­ре­ва­гу бо­ксе­ру з Укра­ї­ни. Ко­е­фі­ці­єнт на йо­го пе­ре­мо­гу ста­но­вив 1,14. Убо­лі­валь­ни­ки ла­твій­ця мо­гли зба­га­ти­ти­ся у по­над п’ять ра­зів. За по­єди­нок оби­два бо­ксе­ри одер­жа­ли по 800 ти­сяч до­ла­рів. Ще на та­ку ж су­му аме­ри­кан­ських «зе­ле­них-хва­ле­них» збіль­шив­ся го­но­рар трі­ум­фа­то­ра бою.

У ви­рі­шаль­но­му по­єдин­ку Усик зу­стрі­не­ться із пе­ре­мож­цем дру­гої на­пів­фі­наль­ної па­ри Га­сі­єв — Дор­ти­кос. Цей бій від­бу­де­ться 3 лю­то­го у Со­чі.

Одра­зу пі­сля по­єдин­ку Оле­ксандр Усик від­мо­вив в ін­терв’ю одно­му з укра­їн­ських те­ле­ві­зій­них ка­на­лів: «Я вас ду­же лю­блю і по­ва­жаю, але біль­ше спіл­ку­ва­ти­ся з ва­ми не бу­ду». Річ у то­му, що за ти­ждень до про­ти­сто­я­н­ня у Ри­зі, на прес-кон­фе­рен­ції, яка від­бу­ва­ла­ся у сто­ли­ці на­шої кра­ї­ни, бо­ксе­ру не спо­до­ба­ли­ся за­пи­та­н­ня що­до Кри­му. Де­кіль­ка ро­ків то­му на пря­ме за­пи­та­н­ня «Крим — це Укра­ї­на чи Ро­сія?» Усик від­по­вів: «Крим — це Крим». Сьо­го­дні він да­лі ухи­ля­є­ться від одно­зна­чної від­по­віді: «Крим — це Укра­ї­на? Я не па­пу­га, щоб по­вто­рю­ва­ти по 100 ра­зів, що, де, ко­ли. Ось ви мо­же­те по­їха­ти ту­ди без кор­до­нів, по­їха­ти, як за­зви­чай? Або по­ле­ті­ти лі­та­ком? Ска­жіть, яка ва­ша ме­та, щоб спро­во­ку­ва­ти ме­не і го­во­ри­ти та­кі дур­ни­ці? Щоб по­тім лю­ди з не зов­сім нор­маль­ним ми­сле­н­ням го­во­ри­ли: «Ах, ти пес, зра­дник!». Ко­го я зра­див із вас, що ви ме­ні та­кі за­пи­та­н­ня со­ба­чі за­да­є­те? Я пред­став­ляю Укра­ї­ну в усьо­му сві­ті. Пра­пор під­ні­ма­є­ться укра­їн­ський і гімн грає Укра­ї­ни. Ось моя від­по­відь про­во­ка­то­рам!».

Зда­ва­ло­ся б, по­зи­ція ві­до­мо­го у сві­ті бо­ксе­ра зро­зумі­ла. Але він жо­дно­го ра­зу так і не ска­зав чі­тко і ствер­дно: «Крим — це Укра­ї­на!». Не­зва­жа­ю­чи на те, що пі­сля зви­тя­жних бо­їв на Олім­пі­а­ді що­ра­зу тан­цю­вав го­па­ка, но­сив ко­за­цько­го чу­ба, зодя­гав ви­ши­ван­ку. То­ді ним за­хо­плю­ва­ли­ся міль­йо­ни укра­їн­ців! Але не­дов­го…

Щой­но сту­пив­ши на рі­дну зем­лю в ран­зі трі­ум­фа­то­ра Олім­пі­а­ди в Лон­до­ні 2012 ро­ку, Оле­ксандр Усик одра­зу по­дав­ся до шта­бу Пар­тії ре­ґіо­нів. Чо­го вар­тує хо­ча б йо­го то­ді­шня за­ява: «Я під­три­мую вла­ду, уряд і Пар­тію ре­ґіо­нів. Для ме­не це ва­жли­во». Так са­мо бу­ло ва­жли­во і для то­ді­шньої зло­чин­ної прав­ля­чої вер­хів­ки ма­ти при­хиль­ни­ка, по­пу­ляр­ність яко­го ся­гну­ла апо­гею. Під час пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у жов­тні 2012 ро­ку Усик не зни­кав з екра­нів те­ле­ві­зій­них ка­на­лів. І що­ра­зу в ото­чен­ні пар­тій­ної сим­во­лі­ки то­ді­шніх бан­ди­тів при вла­ді.

Риль­це в пу­шку і в йо­го ко­лег по це­ху. Мо­жна при­га­да­ти май­стер-клас у До­не­цьку, в па­ла­ці спор­ту «Ди­на­мо», який дво­ра­зо­вий олім­пій­ський чем­піон Ва­силь Ло­ма­чен­ко, срі­бний при­зер Олім­пі­а­ди Де­нис Бе­рин­чик, брон­зо­вий при­зер най­пре­сти­жні­ших зма­гань пла­не­ти Оле­ксандр Гво­здик та Оле­ксандр Усик да­ва­ли на фо­ні сим­во­лі­ки Пар­тії ре­ґіо­нів. То­ді на за­хід за­ві­та­ла кан­ди­дат у де­пу­та­ти Те­тя­на Ба­хтє­є­ва, яка, по­при спів­у­часть у зло­чи­нах су­про­ти Укра­ї­ни та укра­їн­сько­го на­ро­ду, не тіль­ки не отри­ма­ла по­ка­ра­н­ня, а й да­лі ухва­лює за­ко­ни у Вер­хов­ній Ра­ді. Ця ро­ди­чка Ахме­то­ва за­яви­ла то­ді в До­не­цьку, що зов­сім ви­пад­ко­во опи­ни­ла­ся у па­ла­ці спор­ту «Ди­на­мо» і про­ве­ла пе­ред­ви­бор­ну агі­та­цію пе­ред чи­сель­ною ау­ди­то­рі­єю.

Не­зва­жа­ю­чи на пе­ре­мо­жні по­єдин­ки, пі­сля яких справ­ді під­ні­ма­ли вго­ру жов­то-бла­ки­тний стяг і зву­чав на­ціо­наль­ний Сла­вень, оче­ви­дний факт, що всі ці бо­ксе­ри вне­сли свою сум­ну ле­пту у тра­гі­чні по­дії, від яких упро­довж остан­ніх ро­ків по­тер­пає Укра­ї­на.

На ви­бо­рах 2012 ро­ку Оле­ксандр Усик не раз і не два з’яв­ляв­ся у шта­бі Пар­тії ре­ґіо­нів, за­яв­ля­ю­чи, що у та­кий спо­сіб під­три­мує пре­зи­ден­та Фе­де­ра­ції бо­ксу Укра­ї­ни Во­ло­ди­ми­ра Про­ди­ву­са, який був у спи­ску зра­дни­ків та зло­чин­ців під 56 но­ме­ром.

Став­ши до­во­лі ві­до­мою ме­ді­а­пер­со­ною, Усик по­дав­ся у ре­кла­му. Він зняв­ся у ро­ли­ку на під­трим­ку ще одні­єї «ва­жли­вої» укра­їн­ської ді­я­чки Га­ли­ни Ге­ре­ги, яка обі­йма­ла по­са­ду се­кре­та­ря Ки­їв­ської мі­ської ра­ди і пра­гну­ла ста­ти на­ро­дним де­пу­та­том. Зві­сно, що від Пар­тії ре­ґіо­нів.

Не тре­ба за­бу­ва­ти, що Усик від­кри­вав ра­зом із крим­ським за­про­дан­цем та бла­знем Крем­ля Аксьо­но­вим «все­ро­сій­ський тур­нір із бо­ксу», ви­ві­шу­вав геор­гі­їв­ські стрі­чки, про­сто­рі­ку­вав на ко­жно­му кро­ці, що ро­сі­я­ни та укра­їн­ці — один на­род. При цьо­му бо­ксер що­ра­зу на­га­дує про свою апо­лі­ти­чність!

Хо­ті­ло­ся ві­ри­ти, що ти­ся­чі укра­їн­ських смер­тей, які при­не­сла вій­на су­про­ти Мо­ско­вії на Схо­ді на­шої дер­жа­ви, спо­ну­ка­ють Усика пе­ре­о­сми­сли­ти свої дії. Та де там! За лі­че­ні дні до по­єдин­ку у Ри­зі су­про­ти Май­рі­са Брі­є­ді­са Усик «по­про­сив мо­ли­тву» у так зва­но­го па­трі­ар­ха Ону­фрія так зва­ної Укра­їн­ської Пра­во­слав­ної Цер­кви Мо­сков­сько­го Па­трі­ар­ха­ту! Цьо­го са­мо­го «ба­тю­шки», який не встав у Вер­хов­ній Ра­ді під час хви­ли­ни пам’яті за­ги­блих укра­їн­ських ге­ро­їв на Дон­ба­сі. Усик по­да­ру­вав цьо­му Ону­фрію свої бо­ксер­ські ру­ка­ви­чки з ав­то­гра­фом. Ра­зом із ним до Лав­ри при­йшли дру­жи­на та тре­нер Сер­гій Ва­та­ма­нюк.

Зда­ва­ло­ся, що тут до­да­ти? На цьо­му кра­пка. Та від­ра­зу пі­сля бою у сто­ли­ці Ла­твії ста­ло ві­до­мо, що бо­ксе­ра при­ві­тав Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко. «Дя­кую за гі­дну чем­піо­на бо­роть­бу. Укра­ї­на пи­ша­є­ться то­бою. Так три­ма­ти!» — на­го­ло­сив гла­ва дер­жа­ви.

Спор­тив­на бо­роть­ба Усика не ви­кли­кає жо­дних за­пи­тань. Він справ­ді бо­ксер сві­то­во­го рів­ня. Але див­ним чи­ном Пре­зи­дент не по­мі­чає ін­шої йо­го «бо­роть­би». П’ять ро­ків то­му по­пу­ляр­ні­стю Усика ско­ри­ста­ли­ся во­ро­ги Укра­ї­ни від зло­чин­ної Пар­тії ре­ґіо­нів. Те­пер Усик «пі­а­рить» по лі­кті в укра­їн­ській кро­ві так зва­ну мо­сков­ську цер­кву. І ді­є­ться це на фо­ні пи­шань і при­ві­тань Пе­тра По­ро­шен­ка.

І до баб­ці хо­ди­ти не тре­ба, аби зро­зу­мі­ти, яку не­без­пе­ку ста­нов­лять всі ці Уси­ко­ві «прось­би про мо­ли­тву». То­ді йо­го спор­тив­ні успі­хи не ма­ти­муть для Укра­ї­ни жо­дної ва­ги.

Ми­ну­лої су­бо­ти бо­ксер Оле­ксандр Усик пе­ре­міг у Ри­зі ла­твій­ця Май­рі­са Брі­є­ді­са.

Отри­ма­ли пер­ше чи­сло бан­де­рів­сько­го ти­жне­ви­ка «Шлях Пе­ре­мо­ги». Те­пер ре­гу­ляр­но ма­ти­ме­мо мо­жли­вість чи­та­ти вар­ті­сні ана­лі­ти­чні та істо­ри­чні ма­те­рі­а­ли, які пу­блі­кує ча­со­пис.

При­єм­но, що пі­сля озна­йом­ле­н­ня із га­зе­тою та про­ве­де­но­го на­ми фле­шмо­бу чи­ма­ло укра­їн­ців, які за­раз пе­ре­бу­ва­ють у Пор­ту­га­лії, ви­яви­ли ба­жа­н­ня пе­ред­пла­ти­ти це справ­ді вар­ті­сне й акту­аль­не ви­да­н­ня, за­сно­ва­не Сте­па­ном Бан­де­рою.

Чи­тай­те і пе­ред­пла­чуй­те «Шлях Пе­ре­мо­ги»!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.