Іспан­ські уро­ки

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Панорама - Ігор Ло­сєв

По­ня­т­тя «п’ята ко­ло­на» ду­же ши­ро­ко за­сто­со­ву­є­ться у рі­зних по­лі­ти­чних і по­лі­то­ло­гі­чних ди­скур­сах, ми на­віть то­чно зна­є­мо, із яко­го са­ме пе­рі­о­ду. Це 1936 рік, по­ча­ток вій­ни в Іспа­нії, ко­ли вій­ська на­ціо­на­лі­стів під про­во­дом Фран­сі­ско Фран­ко на­сту­па­ли на Ма­дрид. То­ді со­ра­тник ка­у­ді­льо, ге­не­рал Емі­ліо Мо­ла за­явив, що на­ступ ве­дуть чо­ти­ри ко­ло­ни, а п’ята ді­я­ти­ме в са­мо­му Ма­дри­ді. Від­то­ді аген­ту­ру, що пра­цює в ти­лу су­про­тив­ни­ка, спри­я­ю­чи йо­го по­раз­ці в ін­те­ре­сах зов­ні­шніх сил, за­ве­де­но на­зи­ва­ти п’ятою ко­ло­ною. Хо­ча не­зрід­ка її пред­став­ни­ки є не шта­тною аген­ту­рою во­ро­га, а рад­ше аген­та­ми впли­ву, при­хиль­ни­ка­ми іно­зем­ної дер­жа­ви, що до­по­ма­га­ють їй усу­пе­реч ін­те­ре­сам кра­ї­ни, гро­ма­дя­на­ми якої во­ни є. Іно­зем­ні цен­три за­ці­кав­ле­ні в то­му, щоб їхня кре­а­ту­ра зро­би­ла в дер­жав­но­му апа­ра­ті кра­ї­ни-опо­нен­та ма­кси­маль­но вда­лу кар’єру, то­ді во­ни ма­ти­муть мо­жли­вість ухва­лю­ва­ти там до­ле­но­сні рі­ше­н­ня. Зокре­ма, у ра­зі вій­ни на­віть про ка­пі­ту­ля­цію та су­во­рі умо­ви її при­пи­не­н­ня, по­го­джу­ю­чись на те­ри­то­рі­аль­ні ам­пу­та­ції, по­лі­ти­чну за­ле­жність від пе­ре­мож­ця, еко­но­мі­чний ви­зиск, кон­три­бу­цію то­що. Вла­сне, яви­ще п’ятої ко­ло­ни існує стіль­ки, скіль­ки на Зем­лі існу­ють дер­жа­ви й кон­ку­ру­ють між со­бою.

Ха­ра­ктер п’ятої ко­ло­ни мо­же бу­ти ду­же рі­зним — від фор­му­ва­н­ня та фі­нан­су­ва­н­ня бо­йо­вих ан­ти­дер­жав­них за­го­нів, спри­я­н­ня ге­не­раль­сько-офі­цер­ським за­ко­ло­там до під­трим­ки від­по­від­них по­лі­ти­чних пар­тій і гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій, ЗМІ, рі­зно­ма­ні­тних су­спіль­них се­ре­до­вищ то­що. Тут ча­сто-гу­сто мо­же за­сто­со­ву­ва­ти­ся й спе­ци­фі­чна куль­тур­на по­лі­ти­ка, ко­ли куль­ту­ра є по­ту­жною по­лі­ти­чною си­лою, яка ство­рює ко­ри­сну для дер­жав­ної екс­пан­сії емо­цій­но-пси­хо­ло­гі­чну атмо­сфе­ру в кра­ї­ні, що є жер­твою та ме­тою агре­сії. От­же, спектр до­во­лі ши­ро­кий — від бру­таль­ної си­ли до м’якої. Зро­зумі­ло, що те від­по­від­аль­не су­спіль­ство, яке не втра­ти­ло ін­стин­кту са­мо­збе­ре­же­н­ня, на­ма­га­є­ться зни­щи­ти чи при­найм­ні по­сла­би­ти й ізо­лю­ва­ти п’яту ко­ло­ну. Адже во­на мо­же бу­ти одним із ви­рі­шаль­них чин­ни­ків пе­ре­мо­ги во­ро­га та по­раз­ки тих, хто про­ти­сто­їть йо­го за­зі­ха­н­ням. То­ле­ран­тне став­ле­н­ня до п’ятої ко­ло­ни в умо­вах вій­ни є гра­ни­чно не­без­пе­чним, фа­кти­чно актом на­ціо­наль­но­го су­ї­ци­ду. Та­ких при­кла­дів істо­рія люд­ства збе­рі­гає без­ліч.

Ну а іспан­ська п’ята ко­ло­на до­ся­гла сво­єї ме­ти — за­хо­пи­ла сто­ли­цю Іспа­нії. Про­те цьо­му, крім при­хиль­ни­ків фа­лан­гі­стів, ду­же по­с­при­я­ли мо­сков­ські со­ю­зни­ки іспан­ських ко­му­ні­стів. Ста­лін у ти­лу іспан­ських ре­спу­блі­кан­ців мав вла­сну п’яту ко­ло­ну з фа­на­ти­чних при­хиль­ни­ків Мо­скви. Го­лов­ним їхнім зав­да­н­ням бу­ла вій­на про­ти по­слі­дов­ни­ків Льва Тро­цько­го, ко­мін­тер­нів­ців. І під ке­рів­ни­цтвом ра­дян­ських спец­служб Мо­сква ор­га­ні­зу­ва­ла в Іспан­ській ре­спу­блі­ці «ве­ли­кий те­рор», що пе­ре­тво­рив за­пі­л­ля ре­спу­блі­кан­ців на «ви­па­ле­не по­ле» і спри­яв ка­та­стро­фі ан­ти­фран­кіст­ських сил. П’ята ко­ло­на Крем­ля за­вда­ла ре­спу­блі­ці не мен­ше шко­ди, ніж п’ята ко­ло­на Фран­ка.

Ще че­кає на сво­їх гли­бо­ких до­слі­дни­ків істо­рія п’ятих ко­лон Бер­лі­на та Мо­скви під час во­єн­ної ка­та­стро­фи Фран­ції в 1940 ро­ці. То­ді пі­сля під­пи­са­н­ня па­кту Мо­ло­то­ва — Ріб­бен­тро­па ком­пар­тія Фран­ції ді­ста­ла від­по­від­ні вка­зів­ки від во­ждів СРСР і ста­ла одним із лі­де­рів ан­ти­во­єн­ної про­па­ган­ди в кра­ї­ні, що всту­пи­ла у вій­ну з на­ци­змом. Як і в то­ді­шній Мо­скві, фран­цузь­кі ко­му­ні­сти на­зи­ва­ли Фран­цію та Бри­та­нію, що ого­ло­си­ли Ні­меч­чи­ні вій­ну, «роз­па­лю­ва­ча­ми кон­флі­кту». Справ­ді, фор­маль­ні під­ста­ви для цьо­го бу­ли, адже Фран­ція та Бри­та­нія ого­ло­си­ли вій­ну кра­ї­ні, що на­па­ла на Поль­щу, яка ма­ла за­хі­дні га­ран­тії. Гі­тлер пер­шим не роз­по­чи­нав бо­йо­ві дії про­ти Па­ри­жа та Лон­до­на, про­те він ки­нув ви­клик дер­жа­вам, що бу­ли га­ран­та­ми без­пе­ки Поль­щі. Уна­слі­док ді­яль­но­сті прокрем­лів­ських ми­ро­твор­ців Фран­ція, її ар­мія та су­спіль­ство бу­ли по­лі­ти­чно й мо­раль­но геть ви­сна­же­ні са­ме то­ді, ко­ли для них на­став час ве­ли­ких ви­про­бу­вань.

Але є при­кла­ди успі­шної та ефе­ктив­ної бо­роть­би про­ти п’ятої ко­ло­ни. Пі­сля Дру­гої сві­то­вої вій­ни ге­не­ра­лі­си­мус Ста­лін спро­бу­вав пе­ре­тво­ри­ти Юго­сла­вію, якою ке­ру­вав мар­шал Йо­сип Броз Ти­то, на та­кий са­мий без­прав­ний мо­сков­ський про­те­кто­рат, як ко­му­ні­сти­чні Поль­ща, Че­хо­сло­вач­чи­на, Угор­щи­на, Ру­му­нія та Бол­га­рія. Але Ти­то й біль­шість ке­рів­ни­цтва Юго­сла­вії рі­шу­че від­ки­ну­ли ці до­ма­га­н­ня, а го­лов­ний іде­о­лог юго­слав­ської ком­пар­тії Мо­ше Пі­я­де став улю­блен­цем усіх на­ціо­наль­но-па­трі­о­ти­чних сил, ко­ли пу­блі­чно по­слав то­ва­ри­ша Ста­лі­на на три лі­те­ри. Кремль роз­ра­хо­ву­вав на вну­трі­шній за­ко­лот у пар­тій­ній вер­хів­ці Юго­сла­вії, про­те й Ти­то чо­гось та­ки на­вчив­ся в Ко­мін­тер­ні. Не­гай­но по­ча­ла­ся ан­ти­ста­лін­ська чис­тка в пар­тії та дер­жа­ві, ча­сти­ну ста­лі­ні­стів роз­стрі­ля­ли, ча­сти­ну по­са­ди­ли, ба­га­тьом до­ве­ло­ся ті­ка­ти до Ра­дян­сько­го Со­ю­зу. А в Адрі­а­ти­чно­му мо­рі для них бу­ло від­кри­то кон­цта­бір «Го­лі Оток» («Го­лий Острів») із вель­ми жор­сто­ким ре­жи­мом, за яко­го ма­ло хто міг збе­рег­ти жи­т­тя та здо­ров’я.

П’яту ко­ло­ну Крем­ля бу­ло вщент роз­гром­ле­но, а Ти­то 35 ро­ків ке­ру­вав Юго­сла­ві­єю, пе­ре­жив­ши як Ста­лі­на, так і Хру­що­ва. Са­му ж Юго­сла­вію вва­жа­ли най­віль­ні­шою ко­му­ні­сти­чною кра­ї­ною.

Що сто­су­є­ться Укра­ї­ни, то істо­рія не знає ін­шої дер­жа­ви, де п’ята ко­ло­на під час вій­ни ма­ла б на­стіль­ки іде­аль­ні умо­ви для сво­єї ді­яль­но­сті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.