БАТАЛІЇ НА ПО­ЛІ ТА ПОЗА НИМ

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Калейдоскоп - Гри­го­рій Жи­бак

Най­го­лов­ні­ша аре­на кра­ї­ни — На­ціо­наль­ний спор­тив­ний ком­плекс «Олім­пій­ський» — свя­ткує 95-рі­чний юві­лей.

Най­пер­ші зма­га­н­ня — Олім­пі­а­да Ки­їв­щи­ни — від­бу­ли­ся на ста­діо­ні 12 сер­пня 1923 ро­ку. То­ді це був «Чер­во­ний ста­діон іме­ні Л.Тро­цько­го». На­зи­ва­ти спор­тив­ні аре­ни іме­на­ми ко­му­ні­сти­чних та ін­ших прой­ди­сві­тів бу­ло зви­чним яви­щем. Пі­сля ре­кон­стру­кції, яку про­во­ди­ли в ча­си Дру­гої сві­то­вої вій­ни, з’яви­ла­ся но­ва на­зва — «Ре­спу­блі­кан­ський ста­діон іме­ні М.С. Хру­що­ва». Свя­тко­ве від­кри­т­тя за­пла­ну­ва­ли на 22 черв­ня 1941 ро­ку. Мав від­бу­ти­ся по­єди­нок ки­їв­сько­го «Ди­на­мо» про­ти ко­ман­ди Чер­во­ної ар­мії з Мо­скви. То­ді Ста­лін ціл­ко­ви­то ігно­ру­вав за­сте­ре­же­н­ня роз­від­ки про ймо­вір­ний на­пад Гі­тле­ра на йо­го ім­пе­рію. Ди­кта­тор вва­жав Ні­меч­чи­ну сво­їм со­ю­зни­ком. Та са­ме у день від­кри­т­тя нім­ці роз­по­ча­ли вій­ну з СРСР. Від­кри­т­тя то­ді вже Все­укра­їн­сько­го ста­діо­ну від­бу­ло­ся аж 12 ли­пня 1942 ро­ку. У 1962 ро­ці аре­на зно­ву змі­ни­ла на­зву, від­то­ді то був Цен­траль­ний ста­діон.

Справ­жню сла­ву та ав­то­ри­тет на між­на­ро­дній аре­ні ни­ні­шньо­му «Олім­пій­сько­му» при­ніс ко­роль спор­ту — фут­бол. Ло­гі­чно, що най­біль­ше по­єдин­ків тут про­ве­ло ки­їв­ське «Ди­на­мо», по­чи­на­ю­чи із про­ти­сто­я­н­ня з тбі­лі­ськи­ми одно­клу­бни­ка­ми 9 ве­ре­сня 1945 ро­ку.

Аре­на по­стій­но вдо­ско­на­лю­ва­ла­ся. У жов­тні 1961 ро­ку, ко­ли ки­я­ни здо­бу­ли пер­ше чем­піон­ське зва­н­ня ко­ли­шньої со­вєт­ської ім­пе­рії, во­на вмі­ща­ла 67 ти­сяч гля­да­чів. Зго­дом пар­тій­ні бон­зи так зва­них бра­тніх ре­спу­блік роз­гор­ну­ли не­о­фі­цій­не зма­га­н­ня за най­кра­щу спор­тив­ну аре­ну. Осо­бли­во пе­ред Олім­пі­а­дою 1980 ро­ку, яку бой­ко­ту­ва­ли чи­ма­ло кра­їн. Зві­сно, що най­біль­шим мав вва­жа­ти­ся ста­діон у Мо­скві. «Лу­жни­кам» при­пи­су­ва­ли фан­та­сти­чні 120 ти­сяч місць, хоч на­справ­ді во­ни не мо­гли вмі­сти­ти й 90 ти­сяч по­ша­но­ву­ва­чів спор­ту. Ре­спу­блі­кан­ський ста­діон у Ки­є­ві, який зно­ву пе­ре­йме­ну­ва­ли 1979 ро­ку, міг прийня­ти 100 ти­сяч убо­лі­валь­ни­ків, що бу­ло ре­кор­дом для Єв­ро­пи.

Зго­дом лав­ки за­мі­ни­ли на пла­сти­ко­ві си­ді­н­ня, що по­ни­зи­ло міс­ткість до 86 ти­сяч. Пі­сля здо­бу­т­тя Укра­ї­ною не­за­ле­жно­сті 1996 ро­ку аре­на ді­ста­ла свою сьо­го­дні­шню на­зву — НСК «Олім­пій­ський».

Най­біль­шої ре­кон­стру­кції аре­на за­зна­ла до чем­піо­на­ту Єв­ро­пи з фут­бо­лу 2012 ро­ку, який Укра­ї­на про­во­ди­ла ра­зом із Поль­щею. Свя­тко­ве від­кри­т­тя у жов­тні 2011 ро­ку від­бу­ло­ся за уча­сті то­ді­шньо­го Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни Яну­ко­ви­ча. Спер­шу на по­ле ви­бі­гли акти­віс­тки ру­ху FEMEN, які ви­сту­па­ли про­ти про­ве­де­н­ня кон­ти­нен­таль­ної пер­шо­сті. Зго­дом, під час ви­сту­пу дві­чі не­су­ди­мо­го, ста­ло­ся за­го­ря­н­ня у верх­ньо­му яру­сі. По­же­жу вда­ло­ся до­во­лі швид­ко при­бор­ка­ти. Біль­ше то­го, це­ре­мо­нію від­кри­т­тя за­вер­ши­ли пів­го­дин­ним фе­єр­вер­ком. Та­кож від­був­ся матч збір­них Укра­ї­ни та Ні­меч­чи­ни, сце­на­рій яко­го був на­пе­ред за­пла­но­ва­ний. Ко­ман­ди за­би­ли по три го­ли, чим не­аби­як по­ті­ши­ли 70 ти­сяч гля­да­чів. Са­ме стіль­ки те­пер вмі­щає НСК «Олім­пій­ський».

Ни­ні це уні­вер­саль­на спор­тив­на спо­ру­да, одна із най­біль­ших у Єв­ро­пі, ка­те­го­рії «еліт». Про­ве­де­н­ня єв­ро­пей­ської пер­шо­сті 2012 ро­ку, зокре­ма й фі­наль­но­го по­єдин­ку, а та­кож цьо­го­рі­чно­го ви­рі­шаль­но­го ма­тчу най­пре­сти­жні­шо­го клу­бно­го тур­ні­ру Ста­ро­го сві­ту — Лі­ги чем­піо­нів утвер­ди­ло аре­ну в ко­гор­ті най­пре­сти­жні­ших і най­ва­жли­ві­ших фут­боль­них ста­діо­нів сві­ту. Та­кож мо­жна при­га­да­ти по­єди­нок за Су­пер­ку­бок УЄФА 1975 ро­ку.

НСК «Олім­пій­ський» роз­ді­ле­но на 80 се­кто­рів, у яких, окрім зви­чай­них, по­над 3500 бі­зне­смісць, 150 місць для лю­дей із обме­же­ни­ми фі­зи­чни­ми мо­жли­во­стя­ми, пів­то­ри ти­ся­чі місць для пред­став­ни­ків ЗМІ, 365 — для ко­мен­та­то­рів. За по­ве­дін­кою вбо­лі­валь­ни­ків спо­сте­рі­га­ють за до­по­мо­гою 500 ка­мер! Є й зов­ні­шні ка­ме­ри, які до­зво­ля­ють ба­чи­ти при­ле­глі до аре­ни квар­та­ли. Та­кож є ав­то­ма­ти­чні ди­зель­ні ге­не­ра­то­ри, що мо­жуть під­три­му­ва­ти ав­то­ном­не жив­ле­н­ня впро­довж 10 го­дин.

Га­зон при­ве­зли із Сло­вач­чи­ни. У хо­ло­дну по­ру ро­ку тра­ву осві­тлю­ють мо­біль­ні уста­нов­ки. По­ли­ва­н­ня від­бу­ва­є­ться ав­то­ма­ти­чно. Є пі­ді­грів. Від­по­від­а­ють остан­нім ви­мо­гам роз­дя­галь­ні для грав­ців — ван­ни-джа­ку­зі, хо­ло­диль­ни­ки із льо­дом, ду­шо­ві то­що.

Зві­сно, що та­кий мас­шта­бний про­ект слу­гує для рі­зно­ма­ні­тних ша­хра­їв і прой­ди­сві­тів об’єктом для рі­зно­ма­ні­тних схем роз­кра­да­н­ня ко­штів. Мо­жна тіль­ки при­пу­сти­ти, скіль­ки на­справ­ді бу­ло вкра­де­но під час ре­кон­стру­кції НСК «Олім­пій­ський» до про­ве­де­н­ня фут­боль­ної пер­шо­сті кон­ти­нен­ту. Ще біль­ший по­див зу­мо­ви­ли за­яви про не­об­хі­дність ви­ді­ле­н­ня ба­га­то­міль­йон­них ко­штів на ре­кон­стру­кцію (чер­го­ву!) до фі­наль­но­го по­єдин­ку Лі­ги чем­піо­нів 2018 ро­ку. З’ясу­ва­ло­ся, що за шість ро­ків, з ча­су Єв­ро-2012, аре­на по­тре­бує мас­шта­бних бу­ді­вель­них втру­чань! Йшло­ся на­віть про ре­монт при­мі­ще­н­ня ко­мір­ни­ка!

Пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни не­о­дно­ра­зо­во про­во­ди­ли рі­зно­ма­ні­тні пе­ре­вір­ки, об­шу­ки у спра­ві роз­кра­да­н­ня гро­шей під час ре­кон­стру­кції НСК «Олім­пій­ський». Ви­лу­ча­ли фі­нан­со­ву до­ку­мен­та­цію під­при­ємств у Ки­є­ві та Оде­сі. Бу­ло ви­яв­ле­но зло­чи­ни у за­ку­пів­лі та вста­нов­лен­ні сві­тло­діо­дних еле­ктрон­них та­бло та крі­сел. Їх при­дба­ли за вель­ми за­ви­ще­ною ці­ною. Тіль­ки у цьо­му су­ма зби­тків ста­но­ви­ла по­над 9 міль­йо­нів гри­вень. Бу­ло від­кри­то кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня що­до при­вла­сне­н­ня, роз­тра­ти май­на або за­во­ло­ді­н­ня ним шля­хом зло­вжи­ва­н­ня слу­жбо­вим ста­но­ви­щем.

Та все це око­за­ми­лю­ва­н­ня. За­зви­чай актив­ність пра­во­охо­рон­ців зу­мов­ле­на ба­жа­н­ням по­жи­ви­ти­ся і со­бі на­жи­ти­ся. Та­кож го­ді очі­ку­ва­ти вста­нов­ле­н­ня та по­ка­ра­н­ня вин­них з огля­ду на ви­со­кі чи­ни та уста­но­ви, які фі­гу­ру­ють у всіх цих схе­мах: Адмі­ні­стра­ція Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни, Мі­ні­стер­ство мо­ло­ді та спор­ту.

На­при­кін­ці ми­ну­ло­го ро­ку Про­ку­ра­ту­ра мі­ста Ки­є­ва опри­лю­дни­ла су­му зби­тків у 27 міль­йо­нів єв­ро. Окрім ко­ли­шньо­го ди­ре­кто­ра НСК «Олім­пій­ський», який пе­ре­хо­ву­вав­ся від слід­ства, пі­до­зрю­ва­ни­ми у спра­ві є ге­не­раль­ний ди­ре­ктор фір­ми-під­ря­дни­ка і ди­ре­ктор по­се­ре­дни­цької стру­кту­ри. Бу­ло вне­се­но кло­по­та­н­ня до су­ду про за­сто­су­ва­н­ня що­до них за­по­бі­жно­го за­хо­ду у ви­гля­ді три­ма­н­ня під вар­тою з мо­жли­ві­стю вне­се­н­ня за­ста­ви у роз­мі­рі 13 міль­йо­нів гри­вень ко­жно­му. Та спра­ва вель­ми галь­мує. У на­скрізь ко­рум­по­ва­ній Укра­ї­ні що­ра­зу стає ві­до­мо про но­ві зло­чи­ни. Від­так, по­пе­ре­дні від­хо­дять у тінь, при­вер­та­ють мен­ше ува­ги. Та й пі­до­зрю­ва­ні, хоч і пе­ре­хо­ву­ю­ться, не си­дять, склав­ши ру­ки. Вкра­де­ні міль­йо­ни до­зво­ля­ють «ді­ли­ти­ся» й уни­ка­ти по­ка­ра­н­ня.

Тіль­ки не­ви­лі­ков­ний мрій­ник по­ві­рить, що вин­ні ді­ста­нуть по за­слу­зі. Не тіль­ки то­му, що по­ді­ли­ли­ся вкра­де­ним. Во­ни ще й зна­ють ба­га­то про ви­со­ких чи­нів, які «бла­го­сло­ви­ли» ці зло­чи­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.