Ро­сії за­гро­жує роз­пад

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Об’єктив -

Вла­да Пу­ті­на над Ро­сі­єю по­чи­нає ди­ха­ти на ла­дан. І пі­сля то­го як пу­тін­ський ре­жим впа­де, не­о­дмін­но го­стро по­ста­не пи­та­н­ня про са­мо­ви­зна­че­н­ня й уне­за­ле­жне­н­ня по­не­во­ле­них і ко­ло­ні­зо­ва­них мо­сков­ця­ми ав­то­ном­них ре­спу­блік. Мо­ва йде про Че­чню, Та­тар­стан, Удмур­тію, Ба­шкор­то­стан, Да­ге­стан, Ін­гу­ше­тію, Ка­бар­ди­но-Бал­ка­рію, Кал­ми­кію, Мор­до­вію, Са­ха-Яку­тію, Ка­ра­ча­є­во-Чер­ке­сію, Ту­ву, Ха­ка­сію, Ади­гею, Ка­ре­лію, Ал­тай, Ко­мі, Ма­рій Ел.

Роз­пад Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції мо­же бу­ти не ду­же швид­ким, але си­стем­ним і не­зво­ро­тнім.

Де­хто з су­сі­дніх кра­їн спро­бує пі­ти за при­кла­дом Ки­таю і ді­я­ти по­віль­но, бе­ру­чи ні­би­то в дов­го­стро­ко­ву орен­ду й аси­мі­лю­ю­чи ко­ли­шні ро­сій­ські зем­лі. А де­хто ра­птом по­чне зга­ду­ва­ти, ко­му ра­ні­ше, ро­ків так 300 чи 200, на­ле­жа­ли ці те­ри­то­рії.

Утім, мо­жли­ві й ін­ші рі­зно­ма­ні­тні ва­рі­ан­ти. Се­ред яких, на­при­клад, що Та­тар­стан, Мор­до­вія, Удмур­тія, Чу­ва­шія і Ма­рій Ел ви­бе­руть ін­шу стра­те­гію ви­жи­ва­н­ня. І до­бро­віль­но об’єд­на­ю­ться в те­ри­то­рі­аль­не утво­ре­н­ня на зра­зок Бул­гар­сько­го со­ю­зу. Тим біль­ше, що усі ці ре­спу­блі­ки роз­та­шо­ва­ні по­руч одна з одною, і всі во­ни, в істо­ри­чні ча­си Волзь­кої Бул­га­рії, вхо­ди­ли до її скла­ду. Та­кож ціл­ком ло­гі­чним та пер­спе­ктив­ним ви­гля­да­ло ство­ре­н­ня, крім Бул­гар­сько­го со­ю­зу, Со­ю­зу мон­голь­ських дер­жав, ку­ди б мо­гли увійти Ал­тай, Бу­ря­тія, Ту­ва і Ха­ка­сія, та Со­ю­зу дер­жав Кав­ка­зу — Че­чня, Да­ге­стан, Ін­гу­ше­тія, Ка­бар­ди­но-Бал­ка­рія, Ка­ра­ча­є­во­Чер­ке­сія. Зро­зумі­ло, що у та­ко­му ра­зі Пів­ні­чна Осе­тія при­єд­на­є­ться до Гру­зії.

Но­ва кар­та по­стро­сій­сько­го про­сто­ру від­обра­жа­ти­ме про­це­си

йо­го де­зін­те­гра­ції

Зві­сно, що на­зви но­во­ство­ре­них те­ри­то­рі­аль­них утво­рень ціл­ком умов­ні, але во­ни від­би­ва­ють го­лов­ні тен­ден­ції від­цен­тро­вих про­це­сів у Ро­сій­ській Фе­де­ра­ції. Во­дно­час при цьо­му не вар­то ви­лу­ча­ти з по­ряд­ку ден­но­го й той факт, що те­ри­то­рі­аль­но РФ дав­но по­ді­ле­на на во­тчи­ни ни­ні­шньо­го ро­сій­сько­го олі­гар­ха­ту, який, по су­ті, і во­ло­діє всім у Ро­сій­ській Фе­де­ра­ції. То­му по­ча­тко­вим сце­на­рі­єм, вра­хо­ву­ю­чи вла­ду олі­гар­хів над Ро­сі­єю, мо­же ста­ти спо­ча­тку транс­фор­ма­ція фі­ктив­ної Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції на ре­аль­ну Ро­сій­ську Кон­фе­де­ра­цію. Оскіль­ки ба­жа­н­ня якнай­швид­ше від­окре­ми­ти­ся від ін­ших стри­му­ва­ти­ме й обме­жу­ва­ти­ме під­го­тов­ка до існу­ва­н­ня у від­окрем­ле­но­му ви­гля­ді, з обір­ва­ни­ми еко­но­мі­чни­ми зв’яз­ка­ми.

Не­об­хі­дно вра­хо­ву­ва­ти, що, крім вну­трі­шніх про­це­сів де­зін­те­гра­ції, на те­ри­то­рі­аль­ну транс­фор­ма­цію Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції впли­ва­ти­муть і ба­жа­н­ня зов­ні­шніх грав­ців. Для яких існу­ва­н­ня агре­сив­ної і не­про­гно­зо­ва­ної Ро­сії у те­пе­рі­шньо­му ви­гля­ді ста­но­вить ве­ли­ку за­гро­зу. І во­ни ро­би­ти­муть усе від них за­ле­жне, щоб про­цес роз­па­ду РФ на­дов­го не за­тя­гу­вав­ся.

На кар­ті Ро­сії, що роз­па­ла­ся, ба­га­то чо­го мо­жна бу­де по­ба­чи­ти ці­ка­во­го, вклю­чно з втра­тою РФ ко­ли­шньої Ка­лі­нін­град­ської обла­сті, яка зно­ву мо­же ста­ти ча­сти­ною Схі­дної Прус­сії і бу­де по­вер­ну­та до скла­ду Ні­меч­чи­ни. Най­не­без­пе­чні­шим є ви­віль­не­н­ня на­зов­ні за­дав­не­них і за­мо­ро­же­них між­е­тні­чних кон­флі­ктів.

До по­зи­ти­ву про­це­су роз­па­ду Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції мо­жна до­да­ти й те, що це різ­ко змен­шить ко­ру­пцію і ве­ли­че­зне роз­кра­да­н­ня дер­жав­них ко­штів на ко­ли­шніх не­ося­жних про­сто­рах Ро­сії. Бо якщо ці про­сто­ри бу­дуть по­ді­ле­ні на не­за­ле­жні дер­жа­ви, то все­ре­ди­ні цих дер­жав ка­зно­крад­ства ста­не зна­чно мен­ше, а кон­тро­лю за роз­по­ді­лом і ці­льо­вим ви­ко­ри­ста­н­ням ко­штів, від­по­від­но, біль­ше.

Швид­ким мо­же ста­ти і на­ла­го­дже­н­ня між­на­ро­дних зв’яз­ків но­во­утво­ре­них дер­жав, які по­чнуть орі­єн­ту­ва­ти­ся вже не на да­ле­ку Мо­скву, а на су­сі­дні до них кра­ї­ни. Так Со­юз мон­голь­ських дер­жав (Ал­тай, Бу­ря­тія, Ту­ва і Ха­ка­сія) зда­тен по­про­си­ти вій­сько­ву до­по­мо­гу в Ки­таю чи Мон­го­лії, а ті мо­жуть її і на­да­ти.

Вар­то роз­гля­ну­ти рі­зні вер­сії по­ча­тку роз­па­ду Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції. Одні­єю з най­більш ре­аль­них ста­нуть між­е­тні­чні кон­флі­кти у по­не­во­ле­но­му Ро­сі­єю Кав­ка­зі, на тлі на­ро­ста­н­ня еко­но­мі­чно­го ко­ла­псу в РФ. У цьо­му ви­пад­ку не­без­пе­чним є ви­віль­не­н­ня на­зов­ні за­дав­не­них і за­мо­ро­же­них між­е­тні­чних кон­флі­ктів між кав­казь­ки­ми на­ро­да­ми, що мо­же ста­ти при­чи­ною зна­чно­го кро­во­про­ли­т­тя. Не тре­ба за­бу­ва­ти, що усі ці чу­жі зем­лі бу­ло си­лою при­єд­на­но до Ро­сії, вбив­ства­ми й те­ро­ром лі­де­рів і во­ждів цих по­не­во­ле­них на­ро­дів або не­прав­ди­ви­ми обі­цян­ка­ми на­да­ти за­хист.

На­ра­зі все іде до то­го, що Кав­каз зсе­ре­ди­ни і Ки­тай ззов­ні пі­дір­вуть Ро­сію. І цей мо­мент не­від­во­ро­тно на­бли­жа­є­ться. Ко­ли ста­не не­мо­жли­вим за­до­воль­ня­ти де­да­лі біль­ше зро­ста­ю­чі апе­ти­ти пре­зи­ден­та Че­чні Рам­за­на Ка­ди­ро­ва і йо­го ото­че­н­ня, яке оку­пу­ва­ло Мо­скву.

Стра­те­гі­чною по­мил­кою Пу­ті­на ста­ло ви­ко­ри­ста­н­ня га­зу і на­фти не як то­ва­ру, а як зброї для ви­лу­че­н­ня гро­шей і май­на у За­хо­ду та ску­по­ву­ва­н­ня не­стій­кої ча­сти­ни йо­го по­лі­ти­чної елі­ти на кшталт Шре­де­ра. Де­що вда­ло­ся, але, крім фут­боль­них клу­бів, За­хід ні­чим не по­сту­пив­ся. Це по­ро­ди­ло зло­бу Ро­сії, без­си­лу і ви­сна­жли­ву.

Ро­сій­ська Фе­де­ра­ція зни­щить се­бе са­ма

Кремль вже по­чав втра­ча­ти хо­ло­дний роз­ра­ху­нок, а ді­ю­чи на між­на­ро­дній аре­ні спо­ра­ди­чно і емо­цій­но, про­грає фа­кти­чно на всіх на­прям­ках. І злість пу­ті­ні­стів від не­зда­тно­сті що-не­будь ре­аль­но змі­ни­ти на свою ко­ристь тіль­ки зро­стає. Та гра у від­нов­ле­ну над­дер­жа­ву, у пе­ре­мо­гу в якій ні­хто, крім са­мо­го Пу­ті­на, не ві­рить, при­зве­ла Ро­сію до ста­ну на­пів­роз­па­ду.

Пра­гну­чи роз­ва­ли­ти НА­ТО і спро­во­ку­ва­ти роз­пад Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, крем­лів­ці цим са­мим тіль­ки при­ско­ри­ли про­це­си де­зін­те­гра­ції ро­сій­ських те­ри­то­рій, які те­пер ви­гля­да­ють не­зво­ро­тни­ми. Але якщо Пу­ті­ну шту­чни­ми ме­то­да­ми вда­ло­ся пев­ний час імі­ту­ва­ти про­цес від­нов­ле­н­ня Со­вєт­сько­го Со­ю­зу, то те­пер мо­жна ска­за­ти, що епо­ха СCСР за­кін­чу­є­ться по-справ­жньо­му. При цьо­му по­ту­ги Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції ве­сти бо­роть­бу із За­хо­дом та спро­би до­лу­чи­ти ін­ші дер­жа­ви до сво­єї ан­ти­ци­ві­лі­за­ції ду­же на­га­ду­ють дії не­слу­хня­но­го хло­пчи­ка, який ви­рі­шив від­мо­ро­зи­ти со­бі паль­ці на зло ба­бу­сі.

Розв’язав­ши ви­сна­жли­ву гі­бри­дну вій­ну з Укра­ї­ною і За­хо­дом, Ро­сія до­ся­гає аб­со­лю­тно про­ти­ле­жних ці­лей, ніж ті, які бу­ли за­пла­но­ва­ні Крем­лем.

На­ма­га­ю­чись за­гар­ба­ти укра­їн­ські те­ри­то­рії і пов­ні­стю ігно­ру­ю­чи ки­тай­ську за­гро­зу, пу­ті­ні­сти ста­ли на шлях втра­ти зе­мель на Да­ле­ко­му Схо­ді і в Си­бі­ру. Оскіль­ки, ки­нув­ши біль­шість ре­сур­сів на зро­ста­н­ня вій­сько­вої по­ту­ги і си­ло­вих стру­ктур, Мо­сква цим кри­ти­чно осла­би­ла мо­жли­во­сті свої еко­но­мі­ки. І ні­хто їй не до­по­мо­же, ко­ли Ки­тай, до­че­кав­шись сво­го ча­су, по­ста­вить ви­мо­гу на­да­н­ня ста­ту­су Ки­тай­ської ав­то­но­мії те­ри­то­рі­ям на схо­ді Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції, які ро­сі­я­ни ра­ні­ше до­зво­ли­ли за­се­ля­ти ки­тай­ським ко­ло­ні­стам. А якщо пос­тпу­тін­ська вла­да спро­бує ро­зі­рва­ти ка­баль­ні до­го­во­ри з Ки­та­єм орен­ди на 49 ро­ків ве­ли­че­зних те­ри­то­рій Ро­сії, то но­ві го­спо­да­рі за­крі­плю­ва­ти­муть їхній ста­тус-кво си­лою.

Пу­тін не­о­ба­чно ви­рі­шив зі­гра­ти пар­тію у по­кер з істо­рі­єю. Без ро­зу­мі­н­ня то­го, що во­ю­ю­чи з Укра­ї­ною, Ро­сія вби­ває свою дер­жав­ність. І ко­ли так бу­де про­дов­жу­ва­тись і да­лі, то Ро­сій­ська Фе­де­ра­ція зни­щить се­бе са­ма.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.