Ні­ме­цька якість на укра­їн­ській зем­лі

ПІД ТА­КИМ ГАСЛОМ ПРА­ЦЮЄ В УКРА­Ї­НІ ВІДОМА НІ­МЕ­ЦЬКА НАСІННЄВА КОМ­ПА­НІЯ KWS, ЩО ВХО­ДИТЬ ДО П’ЯТІР­КИ СВІ­ТО­ВИХ ЛІДЕРІВ У СВО­ЇЙ ГА­ЛУ­ЗІ

The Ukrainian Farmer - - РОСЛИННИЦТВО - Во­ло­ди­мир КОЛЮБАКІН

Як ві­до­мо, най­кра­щі ре­зуль­та­ти на зем­лях будь-якої кра­ї­ни дає те на­сі­н­ня, що бу­ло ви­ро­ще­не у цій-та­ки кра­ї­ні, в її клі­ма­ти­чних і ґрун­то­вих умо­вах. Та­кий ефект на­у­ков­ці на­зи­ва­ють ада­пта­ці­єю куль­ту­ри до умов ре­гіо­ну, а в на­ро­ді скла­ли при­каз­ку — де на­ро­див­ся, там і зго­див­ся. То­му пе­ре­ва­жна біль­шість гі­бри­дно­го на­сі­н­ня, яке ре­а­лі­зує ком­па­нія KWS в Укра­ї­ні, тут-та­ки і ство­ре­на. По­єд­на­н­ня укра­їн­ських умов із ні­ме­цьки­ми стан­дар­та­ми яко­сті дає той ре­зуль­тат, зав­дя­ки яко­му ком­па­нія опи­ни­ла­ся се­ред лідерів укра­їн­сько­го на­сін­ни­цько­го рин­ку.

Як ство­рю­ю­ться гі­бри­ди ку­ку­ру­дзи і як во­ни пе­ре­тво­рю­ю­ться на по­сів­ний ма­те­рі­ал, фа­хів­ці ком­па­нії роз­по­ві­ли й на­о­чно про­де­мон­стру­ва­ли на Дні по­ля, який від­був­ся 22 сер­пня по­бли­зу Кам’ян­ця-по­діль­сько­го. Са­ме там роз­та­шо­ва­не по­ле, де роз­мі­сти­ли­ся ді­лян­ки гі­бри­ди­за­ції, тут-та­ки по­руч — над­су­ча­сний за­вод із кон­ди­ці­ю­ва­н­ня на­сі­н­ня.

Від­так сіль­го­спви­ро­бни­ки отри­ма­ли чі­тке уяв­ле­н­ня, який дов­гий і не­лег­кий шлях про­хо­дить на­сі­н­ня від ство­ре­н­ня гі­бри­ду й до йо­го ре­а­лі­за­ції. Тож для них роз­по­віді фа­хів­ців ком­па­нії ви­яви­ли­ся вель­ми ко­ри­сни­ми та ці­ка­ви­ми.

Ге­не­ти­чну чи­сто­ту гі­бри­дів, ство­ре­них в Укра­ї­ні, пе­ре­ві­ря­ють не ли­ше в укра­їн­ській ла­бо­ра­то­рії, ай у ла­бо­ра­то­рії штаб-квар­ти­ри ком­па­нії у Німеччині. Крізь та­кий по­двій­ний кон­троль до покупця має на­ді­йти тіль­ки якісне на­сі­н­ня.

Гі­бри­ди бу­ва­ють про­сті та скла­дні, про спосо­би їх ство­ре­н­ня та рі­зни­цю між ни­ми мо­жна роз­по­від­а­ти дов­го, але най­кра­ще це зро­блять все ж фа­хів­ці ком­па­нії. Вар­то ли­ше зга­да­ти про де­я­кі по­ши­ре­ні за­бо­бо­ни, що не від­по­від­а­ють дій­сно­сті. На­при­клад, ні­би­то у про­сто­го гі­бри­да вро­жай­ність ви­ща… Як­би це бу­ло так, на­що мо­ро­чи­ти­ся й ство­рю­ва­ти скла­дні гі­бри­ди?

Або: на одно­му по­лі в ку­ку­ру­дзи одно­го гі­бри­да тра­пля­ю­ться стри­жні (кві­тко­ві лу­ски) рі­зно­го ко­льо­ру — то бі­лі, то фі­о­ле­то­ві. Це що, не­до­лік? Ні, та­ке тра­пля­є­ться у скла­дних гі­бри­дів, але на­справ­ді ні­чо­го по­га­но­го не озна­чає. Ви­си­ха­н­ня верх­ніх зе­рен ка­ча­на — не ва­да гі­бри­да, а озна­ка бра­ку во­ло­ги.

Роз­по­від­ає тор­го­вий пред­став­ник від­ді­лу ку­ку­ру­дзи й олій­них куль­тур у Жи­то­мир­ській обла­сті Ана­то­лій Не­ро­да: «Ни­ні агра­рії, оби­ра­ю­чи гі­бри­ди на­шої ку­ку­ру­дзи, ви­су­ва­ють дві го­лов­них ви­мо­ги: ви­со­ка вро­жай­ність і швид­ка во­ло­го­від­да­ча, адже енер­го­но­сії до­ро­гі й до­су­шу­ва­н­ня зер­на стає за­над­то ви­тра­тним.

Вар­то за­тя­ми­ти го­лов­не. Якщо агра­рій отри­мує від гі­бри­да не зов­сім той ре­зуль­тат, на який роз­ра­хо­вує, да­ле­ко не зав­жди тут ви­нен гі­брид, ча­сті­ше — сам агра­рій, який не до­три­му­є­ться пев­них умов. Ска­жі­мо, один сіль­го­спви­ро­бник ви­сі­яв на­сі­н­ня не в 20-х чи­слах кві­тня, як ми ре­ко­мен­ду­ва­ли для йо­го ре­гіо­ну, а в пер­ших чи­слах трав­ня, ко­ли ґрунт вже втра­тив зна­чну ча­сти­ну зи­мо­вої во­ло­ги. В ре­зуль­та­ті ро­сли­ни у ньо­го на по­лі по­ча­ли від­чу­ва­ти брак во­ло­ги, ра­но пе­ре­си­ха­ти. Хо­ча сьо­го­дні ми про­по­ну­є­мо но­ві гі­бри­ди, то­ле­ран­тні до по­су­хи та з ви­со­кою во­ло­го­від­да­чею».

Це що­до ку­ку­ру­дзи на зер­но. А у тва­рин­ни­ків, що роз­во­дять ВРХ, 80% кор­му ста­но­вить ку­ку­ру­дзя­ний си­лос. Про ню­ан­си ви­ро­щу­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи на си­лос де­таль­но й ці­ка­во роз­по­вів про­дакт-спе­ці­а­ліст від­ді­лу ку­ку­ру­дзи й олій­них куль­тур Дми­тро Ко­валь­чук. Не те щоб це бу­ли якісь осо­бли­ві хи­тро­щі: є пра­ви­ла, про які на­чеб­то усі зна­ють, та не всі ви­ко­ну­ють.

Ска­жі­мо, опти­маль­на во­ло­гість для за­кла­да­н­ня си­ло­су має ста­но­ви­ти 30–35% у ці­лій ро­сли­ні, то­ді в ній опти­маль­ний уміст кро­хма­лю. Якщо пе­ре­сто­їть, та­кий си­лос важ­ко ущіль­ню­є­ться.

Крім то­го, що мен­ше в си­ло­сній ма­сі ки­сню, то кра­ще. Для цьо­го трам­бу­ва­ти йо­го у ямі слід шар за ша­ром, ко­жен шар окре­мо. Якщо

ж за­си­па­ти все одра­зу, то по­тім мо­жна їзди­ти по ку­пі тра­кто­ром хоч усю ніч, і весь ки­сень звід­ти не ви­ду­шиш. На­че всім зро­зумі­ло, але в сіль­го­спви­ро­бни­ка свій ар­гу­мент: час під­ти­скає, до­ки за­кла­да­ти­меш шар за ша­ром, ре­шта ку­ку­ру­дзи пе­ре­сто­їть. Ви­хо­дить — зно­ву гі­брид «не спра­цю­вав»?

На те Дми­тро Ко­валь­чук ра­дить: ко­ли в го­спо­дар­стві під ку­ку­ру­дзою на си­лос ве­ли­кі пло­щі, то за­сі­ва­ти їх по­трі­бно не одним гі­бри­дом, а при­найм­ні трьо­ма, з рі­зни­ми тер­мі­на­ми до­сти­га­н­ня: до­ки за­кла­да­ють один, тим ча­сом до­сти­гне дру­гий, тре­тій — на чер­зі… Ком­па­нія про­по­нує низ­ку та­ких гі­бри­дів.

Ви­зна­ча­ти сти­глість ку­ку­ру­дзи фа­хі­вець ра­дить не про­сто за мо­ло­чною сти­глі­стю зер­на, а за фран­цузь­кою ме­то­ди­кою: за спів­від­но­ше­н­ням скло­по­ді­бної, бо­ро­шни­стої та мо­ло­чної скла­до­вих.

На­сту­пний пункт про­гра­ми Дня по­ля — на­сін­нє­вий за­вод. Важ­ко по­ві­ри­ти, що яки­хось два ро­ки то­му тут був пу­стир. Те­пер на пло­щі 8,5 га ви­со­чіє під­при­єм­ство, осна­ще­не за остан­нім сло­вом те­хні­ки.

Про­хо­ди­мо всі лан­ки те­хно­ло­гі­чно­го про­це­су. Пі­сля зва­жу­ва­н­ня ван­та­жів­ки та її роз­ван­та­жу­ва­н­ня ку­ку­ру­дза над­хо­дить на пункт очи­ще­н­ня від ли­сто­сте­бло­вої ма­си та сор­ту­ва­н­ня. Основ­не очи­ще­н­ня й сор­ту­ва­н­ня на 95% ав­то­ма­ти­зо­ва­но, ли­ше при­кін­це­ве ви­ко­ну­ють вру­чну: це єди­на опе­ра­ція на всьо­му за­во­ді, де час­тко­во за­сто­со­ву­є­ться ру­чна пра­ця. Про­ду­ктив­ність ці­єї ді­лян­ки — 35 т на го­ди­ну.

Ка­ча­ни над­хо­дять до су­шар­ки, по­тім — на обмо­лот і по­пе­ре­днє очи­ще­н­ня, там зер­нів­ки від­ді­ля­ю­ться від ка­ча­нів. Йо­го за­си­па­ють у ко­ро­би, але це ще не на­сі­н­ня — фа­хів­ці ком­па­нії на­зи­ва­ють йо­го про­сто «си­ро­ви­ною». Пе­ред тим як перетворитися на справ­жнє на­сі­н­ня, про яке вже мо­жна ска­за­ти, що це «ні­ме­цька якість на укра­їн­ській зем­лі», си­ро­ви­на му­сить прой­ти ще низ­ку те­хно­ло­гі­чних опе­ра­цій. Це до­очис­тка, ка­лі­бру­ва­н­ня за роз­мі­ром і фор­мою, по­тім фо­то­се­па­ра­ція, яку ви­ко­нує ав­то­мат, що зда­тен «ві­зу­аль­но» пе­ре­ві­ри­ти ко­жну зер­ни­ну. Лю­ди, скіль­кох би не по­ста­ви­ли, не зда­тні ви­ко­на­ти цю ро­бо­ту з на­ле­жною ефе­ктив­ні­стю та про­ду­ктив­ні­стю. По­тім — гра­ві­та­цій­ні сто­ли, де від­би­ра­є­ться би­те та пу­сто­ті­ле на­сі­н­ня (за пи­то­мою ва­гою). Зре­штою про­тру­ю­ва­н­ня та про­су­шу­ва­н­ня на­сі­н­ня по­ві­трям, і вже то­ді — па­ку­ва­н­ня.

Якість на ко­жній ви­ро­бни­чій ді­лян­ці кон­тро­лює за­вод­ська ла­бо­ра­то­рія. Вре­шті на­ро­джу­є­ться ні­ме­цька якість, яку гі­дно оці­ни­ли ві­тчи­зня­ні сіль­го­спви­ро­бни­ки.

Так, Ва­лен­тин Ко­ро­люк, ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор ТОВ «По­діль­ська зер­но­ва ком­па­нія» з Во­ло­чи­сько­го ра­йо­ну Хмель­нич­чи­ни, за­зна­чає: що йо­го під­при­єм­ство, ма­буть, одне з най­ста­рі­ших клі­єн­тів ком­па­нії «КВС-УКРА­Ї­НА», пра­цює з ком­па­ні­єю десь із 1993 ро­ку: «У нас пта­хо­фа­бри­ка, то­му ку­ку­ру­дза, хо­чеш — не хо­чеш, є осно­вою го­дів­лі. А в них на­сі­н­ня від­по­від­не і за ці­ною, і за які­стю».

Фер­мер Сер­гій Оме­лья­нен­ко із се­ла Іва­нів­ка (Но­во­укра­їн­ський р-н, Кі­ро­во­град­ська обл.): «Що­ро­ку за­сі­ва­є­мо не менш як дві ти­ся­чі ге­кта­рів ку­ку­ру­дзи, з них не мен­ше че­твер­тої ча­сти­ни — гі­бри­да­ми се­ле­кції KWS».

Дум­ка ре­шти опи­та­них на­ми агра­рі­їв та­ка ж: на­сі­н­ня від KWS — це опти­маль­не спів­ві­дно­ше­н­ня ці­ни та яко­сті.

За­кін­чив­ся День по­ля уро­чи­стою ча­сти­ною та свя­том, ро­дзин­кою яко­го ста­ли «бо­га­тир­ські ігри» за уча­сті го­стей — агра­рі­їв. А су­див зма­га­н­ня го­лов­ний бо­га­тир Укра­ї­ни Ва­силь Ві­ра­стюк. І ще ці­ка­во: се­ред за­про­ше­них бу­ли пред­став­ни­ки мі­сце­вої вла­ди: і це не ви­пад­ко­во, бо за­вод для міста — не ли­ше дже­ре­ло ро­бо­чих місць: су­хі ро­слин­ні реш­тки з під­при­єм­ства ідуть у ко­му­наль­не го­спо­дар­ство Кам’ян­ця-по­діль­сько­го, на опа­ле­н­ня со­ці­аль­них об’єктів як аль­тер­на­ти­ва до­ро­го­му га­зу.

Ана­то­лій Не­ро­да

Дми­тро Ко­валь­чук

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.