Пі­дні­ма­ю­чи за­не­дба­ні зем­лі

Про­ана­лі­зо­ва­но до­свід роз­ви­тку аграр­но­го під­при­єм­ства в роз­рі­зі онов­ле­н­ня те­хні­чно­го пар­ку та за­сто­су­ва­н­ня ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій

The Ukrainian Farmer - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - ВО­ЛО­ДИ­МИР ОГІЙЧУК

Го­спо­дар­ство «Во­линь Агро» бу­ло за­сно­ва­не шість ро­ків то­му, ни­ні обро­бляє близь­ко 6000 га в Ту­рій­сько­му та Лю­бомль­сько­му ра­йо­нах Во­лин­ської обла­сті. Вкла­дає зна­чні ко­шти у від­нов­ле­н­ня за­не­дба­них зе­мель, які ба­га­то ро­ків не ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли.

Єди­ним на­пря­мом ді­яль­но­сті «Во­линь Агро» є ро­слин­ни­цтво. Ви­ро­щу­ють зер­но­ві й те­хні­чні куль­ту­ри, що при­та­ман­ні са­ме для цьо­го ре­гіо­ну: ози­ма пше­ни­ця, рі­зні сор­ти жи­та, рі­пак, ку­ку­ру­дза. Про­бу­ва­ли ви­ро­щу­ва­ти го­рох, але сти­кну­ли­ся з не­ста­біль­ною вро­жай­ні­стю ці­єї куль­ту­ри. На­при­клад, то­рік уро­жай­ність бу­ла ви­со­кою, а цьо­го — на­ба­га­то мен­ша. Та­кож ви­ро­щу­ва­ли сою, але ре­зуль­та­ти не зав­жди бу­ли по­зи­тив­ни­ми. Зро­зумі­ли, що по­трі­бно ма­ти то­чні­ші про­гно­зи що­до погоди, во­ло­ги й ін­ших чин­ни­ків, які сут­тє­во впли­ва­ють на вро­жай­ність ці­єї куль­ту­ри. На жаль, при­ро­да не дає змо­ги га­ран­то­ва­но отри­му­ва­ти ста­біль­ні вро­жаї сої на Во­ли­ні, то­му це до­во­лі ри­зи­ко­ва­на куль­ту­ра для за­хі­дно­го По­ліс­ся.

Не­о­чі­ку­ва­ний по­зи­тив­ний ре­зуль­тат по­ка­зав со­ня­шник. Чо­ти­ри ро­ки то­му бу­ло по­сі­я­но пер­ші 100 га ці­єї куль­ту­ри й отри­ма­но вро­жай по­над 3 т/га. На на­сту­пний рік збіль­ши­ли пло­щу до 400 га, і те­пер під со­ня­шни­ком близь­ко 1800 га.

Від­по­від­но до сі­во­змі­ни за­сто­со­ву­ють кла­си­чний обро­бі­ток ґрун­ту — оран­ку, ди­ску­ва­н­ня та куль­ти­ва­цію. В го­спо­дар­стві був на­віть гли­бо­ко­роз­пу­шу­вач, але сьо­го­дні ним не ко­ри­сту­ю­ться. Лег­кі пі­ща­ні ґрун­ти мен­ше ущіль­ню­ю­ться, от­же, по­тре­би в цьо­му зна­ряд­ді не вба­ча­ють.

За­те ве­ли­ку ува­гу при­ді­ля­ють удо­брен­ню. Ґрун­ти По­ліс­ся до­во­лі бі­дні, то­му без до­да­тко­во­го жив­ле­н­ня тут не­мо­жли­во отри­ма­ти до­стой­ний уро­жай. У го­спо­дар­стві від­да­ють пе­ре­ва­гу пре­па­ра­там Yaramila та ні­тро­а­мо­фо­сці бі­ло­ру­сько­го ви­ро­бни­цтва, які вно­сять зде­біль­шо­го по мер­зло­та­ло­му ґрун­ту.

Зер­но су­шать вла­сною су­шар­кою, яка пра­цює на дро­вах. Це зру­чно й ви­гі­дно, але в остан­ні ро­ки в ре­гіо­ні все біль­ше від­чу­ва­є­ться де­фі­цит де­ре­ви­ни для ви­ко­ри­ста­н­ня її як па­ли­ва. То­му на цей рік бу­ло зро­бле­но час­тко­ву мо­дер­ні­за­цію су­шар­ки, щоб ра­зом із дро­ва­ми ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти со­ло­му в ма­лих тю­ках. Те­пер є план зро­би­ти ще одне пе­ре­о­сна­ще­н­ня, щоб як па­ли­во ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти про­пан. Це ви­гі­дно, оскіль­ки «куб» дров уже ко­штує 450–500 грн, про­по­зи­ція на мі­сце­во­му рин­ку до­сить ма­ла й змен­шу­є­ться. Су­ши­ти ви­клю­чно со­ло­мою теж не по-го­спо­дар­ськи, оскіль­ки ви­но­си­ти зна­чні об­ся­ги ор­га­ні­ки з по­ля не­ба­жа­но з агро­но­мі­чних ін­те­ре­сів. Отож, оскіль­ки об­ся­ги збіж­жя до­во­лі ве­ли­кі, вла­сна су­шар­ка не зав­жди всти­гає ви­су­ши­ти, і го­спо­дар­ство ча­сти­ну вро­жаю су­шить у су­сі­дів, де для цьо­го є те­хні­чні мо­жли­во­сті.

Збе­рі­га­ють уро­жай у зви­чай­них кри­тих при­мі­ще­н­нях, які від­по­від­ним чи­ном від­ре­мон­ту­ва­ли. Та­кож ча­сти­ну зер­на збе­рі­га­ють у ру­ка­вах, оскіль­ки площ під да­хом не ви­ста­чає.

На сьо­го­дні головними прі­о­ри­те­та­ми го­спо­дар­ства є збіль­ше­н­ня зе­мель­но­го бан­ку й мо­дер­ні­за­ція те­хні­чно­го пар­ку. Но­ві схо­ви­ща пла­ну­ють збу­ду­ва­ти тро­хи пі­зні­ше, ко­ли для цьо­го ви­віль­ни­ться до­ста­тньо ре­сур­сів.

Тра­ктор­ний парк

У пер­ші ро­ки тра­ктор­ний парк «очо­лю­ва­ли» John Deere 8335 R і Buhler Versatile 2375. Ра­зом з ни­ми пра­цю­ва­ли три оди­ни­ці МТЗ 1221 і ве­ли­ка «ком­па­нія» МТЗ 82. Одним з остан­ніх при­дбань є John Deere 6175 по­ту­жні­стю 175 к. с., і на цьо­му роз­ши­ре­н­ня тра­ктор­но­го пар­ку не за­кін­чу­є­ться. Най­ближ­чим ча­сом «джон ді­рів» ста­не біль­ше. Во­ни за­мі­нять МТЗ на всіх основ­них ро­бо­тах, а ста­рі «бі­ло­ру­си» пра­цю­ва­ти­муть на до­по­мі­жних — під­ве­зе­н­ня во­ди, роз­ки­да­н­ня до­брив то­що. Ре­сурс тра­кто­рів МТЗ май­же ви­чер­па­но (цьо­го ро­ку двом ма­ши­нам уже зро­би­ли ка­пі­таль­ний ре­монт дви­гу­на), во­ни ча­сто ла­ма­ю­ться, їхня на­дій­ність, ефе­ктив­ність і те­хно­ло­гі­чність до­во­лі низь­кі. То­му бу­ло ви­рі­ше­но оно­ви­ти парк. Те­хні­ка, що має при­йти на за­мі­ну, зов­сім ін­шо­го рів­ня, і го­спо­дар­ство отри­має від неї біль­ше ко­ри­сті.

Ґрун­то­об­ро­бні зна­ря­д­дя

Для основ­но­го обро­бі­тку за­сто­со­ву­ють плу­ги Maschio Gaspardo (мо­дель Mirko) й Akpil. Остан­ні до­во­лі до­бре по­ка­за­ли се­бе в ро­бо­ті, то­му власники го­спо­дар­ства пла­ну­ють при­дба­ти ще кіль­ка плу­гів поль­сько­го ви­ро­бни­цтва. Ди­ско­ві бо­ро­ни та­кож рі­зних ви­ро­бни­ків — як укра­їн­ських, так і за­кор­дон­них. Та­кий під­хід зу­мов­ле­но не ли­ше ба­жа­н­ням зі­бра­ти рі­зно­барв­ні зна­ря­д­дя — що­ро­ку умо­ви в по­лях від­рі­зня­ю­ться (по­пе­ре­дни­ки, кіль­кість ро­слин­них ре­шток, во­ло­гість, стру­кту­ра ґрун­ту), то­му для опти­маль­но­го ви­рі­ше­н­ня по­став­ле­них зав­дань під­хо­дить ли­ше якесь одне зна­ря­д­дя. Крім то­го, якщо ра­птом одне зна­ря­д­дя ла­ма­є­ться, йо­го мо­жна лег­ко за­мі­ни­ти ін­шим.

Сі­вал­ки

Ку­ку­ру­дзу, со­ня­шник і рі­пак ви­сі­ва­ють сі­вал­ка­ми Kuhn. Та­кож рі­пак сі­я­ли зер­но­ви­ми сі­вал­ка­ми Harvest 540 і Great Plains (за­кри­ва­ли ча­сти­ну со­шни­ків). Це ро­би­ли на по­лях, які ще не до кін­ця очи­ще­ні від ку­щів і де­рев, де є ве­ли­кі бри­ли. Адже зап­ча­сти­ни до про­са­пної сі­вал­ки Kuhn над­то до­ро­гі, то­му ви­рі­ши­ли не ри­зи­ку­ва­ти й за­лу­чи­ти більш про­сту те­хні­ку.

Об­при­ску­ва­чі

Обробляють ро­сли­ни зви­чай­ни­ми при­чі­пни­ми об­при­ску­ва­ча­ми, але сьо­го­дні го­спо­дар­ство при­дба­ло са­мо­хі­дний Berthoud Raptor із ши­ри­ною за­хва­ту 32 м. По­тре­ба в та­кій ма­ши­ні ви­ни­кла в той час, ко­ли чо­ти­ри ро­ки то­му по­ча­ли ви­ро­щу­ва­ти со­ня­шник. Пер­шо­го ро­ку ви­со­та ро­слин пе­ре­ви­щу­ва­ла 2 м, і де­си­ка­цію мо­жна бу­ло зро­би­ти ли­ше за до­по­мо­гою са­мо­хі­дно­го об­при­ску­ва­ча або лі­та­ка. До­ве­ло­ся ви­на­йма­ти са­мо­хі­дний агре­гат у су­сі­дів, але той не ви­ко­нав зав­да­н­ня: ви­со­кі ро­сли­ни по­шко­ди­ли гі­дро­про­во­ди, тож від подаль­шої ро­бо­ти су­сі­ди від­мо­ви­ли­ся. То­ді ви­найня­ли не­ве­ли­чкий лі­так (то­ді по­слу­га авіа­хім­ро­біт ко­шту­ва­ла близь­ко 80 грн/га), який ма­ло­об’єм­ним об­при­ску­ва­н­ням зро­бив де­си­ка­цію. З одно­го бо­ку, це бу­ло ви­гі­дно, але те­хно­ло­гія ма­ло­об’єм­но­го об­при­ску­ва­н­ня по­тре­бує іде­аль­ної погоди (пов­но­го без­ві­тря). Ма­лий роз­мір кра­пель і ве­ли­ка кон­цен­тра­ція пре­па­ра­ту за­гро­жу­ють су­сі­днім по­лям з ін­ши­ми куль­ту­ра­ми, і на­віть слаб­кий ві­те­рець мо­же пе­ре­не­сти «хі­мію» на де­ся­тки ме­трів. То­го ра­зу ви­тра­ти­ли три дні, здій­сню­ю­чи по­льо­ти зде­біль­шо­го зран­ку й уве­че­рі.

Си­ту­а­ція з рі­па­ком ви­яви­ла­ся до­во­лі схо­жою: ко­ли ро­сли­ни ся­га­ють зав­ви­шки пів­то­ра ме­тра, при­чі­пний об­при­ску­вач їх по­шко­джує. От­же, ви­рі­ши­ли при­дба­ти са­мо­хі­дний об­при­ску­вач із клі­рен­сом 180 см, який ни­ні пра­цює ви­клю­чно по ви­со­ко­ро­слих куль­ту­рах.

На по­ча­тко­вих ста­ді­ях роз­ви­тку ро­слин оброб­ки ви­ко­ну­ють при­чі­пни­ми об­при­ску­ва­ча­ми. Во­ни зру­чні­ші для пе­ре­су­ва­н­ня до­ро­га­ми за­галь­но­го ко­ри­сту­ва­н­ня зав­дя­ки ма­лій ви­со­ті, то­му по­ки що є основ­ни­ми «пра­ців­ни­ка­ми» для обро­бок.

Зби­раль­на те­хні­ка

На зби­ран­ні пра­цю­ють чо­ти­ри ком­бай­ни (John Deere та Claas). Та­кож за­лу­ча­ють на­йма­ну те­хні­ку — за­зви­чай це від­бу­ва­є­ться під час зби­ра­н­ня рі­па­ку, ко­ли ко­жна го­ди­на на ра­хун­ку. На зби­ран­ні ран­ніх зер­но­вих по­ряд із вла­сни­ми та­кож пра­цю­ють на­йма­ні ком­бай­ни, оскіль­ки свої не зав­жди всти­га­ють. Со­ня­шник зби­ра­ти зна­чно зру­чні­ше, то­му що є мо­жли­вість по­ета­пно­го ви­ко­на­н­ня ці­єї ро­бо­ти. Ку­ку­ру­дза вза­га­лі мо­же й зи­му пе­ре­сто­я­ти, то­му ці куль­ту­ри зби­ра­ють ви­клю­чно вла­сни­ми ма­ши­на­ми. Під час зби­ра­н­ня по­стій­но ко­ри­сту­є­мо­ся бун­ке­ра­ми-пе­ре­ван­та­жу­ва­ча­ми ПБН-16 ви­ро­бни­цтва за­во­ду Ко­бза­рен­ка. Адже ван­та­жів­ки не зав­жди мо­жуть за­їха­ти в по­ле, та й ло­гі­сти­ка по­кра­щу­є­ться. Крім то­го, бун­ке­ри-пе­ре­ван­та­жу­ва­чі пра­цю­ють на за­ван­та­жен­ні зер­на в ру­ка­ви на збе­рі­га­н­ня.

Си­сте­ми то­чно­го зем­ле­роб­ства

Як роз­по­вів за­сту­пник ди­ре­кто­ра з ви­ро­бни­цтва «Во­линь Агро» Сер­гій Хом’як, остан­ні­ми ро­ка­ми го­спо­дар­ство актив­но по­ча­ло впро­ва­джу­ва­ти си­сте­ми то­чно­го зем­ле­роб­ства. Так, то­рік узя­то на озбро­є­н­ня про­гра­му Cropio. Крім зви­чай­но­го су­пу­тни­ко­во­го мо­ні­то­рин­гу те­хні­ки, мо­жна ба­чи­ти, хто та як пра­цю­вав, чи не зли­вав па­ли­во (на всі ма­ши­ни по­ста­ви­ли да­тчи­ки йо­го рів­ня). Актив­но по­слу­го­ву­ю­ться су­пу­тни­ко­ви­ми про­гно­за­ми погоди, знім­ки з ко­смо­су по­ка­зу­ють стан роз­ви­тку ро­слин, ви­зна­ча­ю­ться про­блем­ні зо­ни, на які по­трі­бно звер­ну­ти ува­гу. Та­кож по­ча­ли за­сто­со­ву­ва­ти дро­ни, що пе­рі­о­ди­чно ро­блять знім­ки й ви­зна­ча­ють фа­кти­чний стан ро­слин. До то­го ж фо­то­гра­фії без­по­се­ре­дньо на по­лі ро­блять агро­но­ми. Знім­ки до­сту­пні всім за­ці­кав­ле­ним, у будь-який час мо­жна по­ба­чи­ти істо­рію та стан ко­жно­го по­ля.

На ком­бай­нах да­тчи­ків уро­жай­но­сті по­ки що не­має, але зі­бра­не зер­но зва­жу­ють, і не­хай із мен­шою то­чні­стю, але ін­фор­ма­цію за­но­сять у базу да­них, тож на­віть по окре­мих ді­лян­ках по­ля мо­жна по­ба­чи­ти рі­зни­цю. Про­те ре­аль­на ко­ристь від цьо­го очі­ку­є­ться де­що пі­зні­ше. Сьо­го­дні акту­аль­ни­ми є про­сті­ші ре­чі — на­при­клад, зна­йти по­трі­бне по­ле. Це бу­ло ре­аль­ною про­бле­мою, осо­бли­во ко­ли по­трі­бно щось ро­би­ти вно­чі. Ни­ні пра­ців­ник від­кри­ває план­шет й одра­зу ба­чить, ку­ди по­трі­бно їха­ти й де про­ля­га­ють ме­жі по­ля. Бу­дья­кий но­вий пра­ців­ник (на­при­клад, агро­ном) мо­же по­ба­чи­ти істо­рію по­ля, які там бу­ли по­пе­ре­дни­ки, які вно­си­ли до­бри­ва та ЗЗР. Це дає мо­жли­вість кра­ще пла­ну­ва­ти та­кі дії — як обро­бля­ти ґрунт, що по­сі­я­ти, скіль­ки вно­си­ти до­брив то­що.

Якщо ро­би­ти ко­ро­ткий ана­ліз ро­бо­ти го­спо­дар­ства «Во­линь Агро», то мо­жна чі­тко по­ба­чи­ти пе­ре­хід до дру­гої ста­дії роз­ви­тку. Во­на ха­ра­кте­ри­зу­є­ться на­сам­пе­ред які­сни­ми змі­на­ми: при­дба­н­ням но­вої ефе­ктив­ні­шої те­хні­ки та ви­ко­ри­ста­н­ням су­ча­сних ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій. Це вже ни­ні по­чи­нає да­ва­ти по­зи­тив­ний ефект і в май­бу­тньо­му при­ве­де до при­швид­ше­н­ня роз­ви­тку під­при­єм­ства.

Зер­но­ва сі­вал­ка Harvest 540

За до­по­мо­гою муль­че­ра по­ля очи­щу­ють від ку­щів та ко­рі­н­ня де­рев

Сер­гій Хом’як, за­сту­пник ди­ре­кто­ра з ви­ро­бни­цтва «Во­линь Агро»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.