Бі­о­і­но­ку­лян­ти для зер­но­вих

Ни­ні іно­ку­ля­ція не обме­жу­є­ться ли­ше бо­бо­ви­ми. Оброб­ка на­сі­н­ня ози­мої пше­ни­ці жи­ви­ми куль­ту­ра­ми мо­же да­ти при­бав­ку вро­жай­но­сті від 3,5 до 16 ц/га

The Ukrainian Farmer - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - ОКСА­НА ШИТА, за­ві­ду­вач ла­бо­ра­то­рії Ін­сти­тут за­хи­сту ро­слин НААН Спі­вав­тор: Ва­лен­ти­на Сер­гі­єн­ко, канд. с.-г. на­ук

Усу­ча­сних умо­вах аграр­но­го ви­ро­бни­цтва все біль­шої по­пу­ляр­но­сті й по­ши­ре­н­ня на­бу­ва­ють те­хно­ло­гі­чні за­хо­ди, що обме­жу­ють за­сто­су­ва­н­ня пе­сти­ци­дів. Ве­ли­ку роль ві­ді­гра­ють біо­ло­гі­чні пре­па­ра­ти, які ви­ро­бля­ють на осно­ві жи­вих ор­га­ні­змів, про­ду­ктів їх жит­тє­ді­яль­но­сті, біо­ло­гі­чно актив­них ре­чо­вин. Про­ду­кція, отри­ма­на за за­сто­су­ва­н­ня та­ких пре­па­ра­тів, є еко­ло­гі­чно без­пе­чною. Ефе­ктив­ність ви­ко­ри­ста­н­ня біо­ло­гі­чних пре­па­ра­тів у сіль­сько­го­спо­дар­сько­му ви­ро­бни­цтві до­ве­де­на чи­слен­ни­ми до­слі­дже­н­ня­ми про­від­них на­у­ко­вих уста­нов і ла­бо­ра­то­рій Укра­ї­ни та сві­ту.

Ві­до­мо, що де­я­кі біо­пре­па­ра­ти або їх ком­пле­кси спри­я­тли­во впли­ва­ють на про­ду­ктив­ність ро­слин і якість одер­жа­ної про­ду­кції. Во­ни ви­ко­ну­ють у ри­зо­це­но­зі кон­кре­тні фун­кції: азо­тфі­кса­цію, фо­сфа­тмо­бі­лі­за­цію, про­ду­ку­ва­н­ня ре­чо­вин ан­ти­біо­ти­чної й фі­то­гор­мо­наль­ної дії. На жаль, ко­ри­сні еле­мен­ти ґрун­ту не без­ме­жні, та й біль­ша ча­сти­на їх пе­ре­бу­ває в не­до­сту­пній фор­мі. Зав­дя­ки цим про­це­сам змен­шу­є­ться по­тре­ба у вне­сен­ні ви­со­ких доз хі­мі­чних до­брив і за­со­бів за­хи­сту, що не­га­тив­но впли­ва­ють на при­ро­дне се­ре­до­ви­ще.

Сти­мул для роз­ви­тку та за­хист

Се­ред біо­ло­гі­чних пре­па­ра­тів осо­бли­ве мі­сце на­ле­жить іно­ку­лян­там, де як біо­аген­ти ви­ко­ри­сто­ву­ють жи­ві куль­ту­ри ко­ри­сних для ро­слин мі­кро­ор­га­ні­змів. Най­біль­шу по­пу­ляр­ність і по­ши­ре­ність у сві­ті здо­бу­ли пре­па­ра­ти для іно­ку­ля­ції на­сі­н­ня сої й ін­ших бо­бо­вих куль­тур. Цей не­до­ро­гий агро­за­хід за­без­пе­чує ста­біль­не збіль­ше­н­ня вро­жаю сої та го­ро­ху. Про­те за­сто­су­ва­н­ня іно­ку­лян­тів сьо­го­дні не обме­жу­є­ться тіль­ки бо­бо­ви­ми куль­ту­ра­ми. Іно­ку­лян­ти ви­ко­ри­сто­ву­ють та­кож для пе­ре­д­по­сів­ної оброб­ки на­сі­н­ня рі­зно­ма­ні­тних сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур: те­хні­чних, про­са­пних, зер­но­вих ко­ло­со­вих, ку­ку­ру­дзи та со­ня­шни­ку.

Прин­цип дії біо­ло­гі­чних іно­ку­лян­тів по­ля­гає в то­му, що куль­ту­ри мі­кро­ор­га­ні­змів, які вхо­дять до скла­ду іно­ку­лян­ту, при­жи­ва­ю­ться в при­ко­ре­не­вій зо­ні й по­зи­тив­но впли­ва­ють на ро­сли­ну про­тя­гом усьо­го пе­рі­о­ду ве­ге­та­ції — від схо­дів до зби­ра­н­ня вро­жаю. Основ­ним по­зи­тив­ним ефе­ктом від біо­ло­гі­чних іно­ку­лян­тів є опти­мі­за­ція ре­жи­му жив­ле­н­ня ро­слин, що пов’яза­но зі зро­ста­н­ням фер­мен­та­тив­ної актив­но­сті в ри­зо­сфе­рі ро­слин. Та­кож ва­жли­вим чин­ни­ком під­ви­ще­н­ня про­ду­ктив­но­сті куль­тур є про­ду­ку­ва­н­ня мі­кро­ор­га­ні­зма­ми фі­зіо­ло­гі­чно актив­них ре­чо­вин — фі­то­гор­мо­нів, ві­та­мі­нів й амі­но­ки­слот, що до­зво­ляє сти­му­лю­ва­ти роз­ви­ток ро­слин про­тя­гом усьо­го пе­рі­о­ду ве­ге­та­ції.

Оброб­ка на­сі­н­ня ози­мих зер­но­вих ба­кте­рі­аль­ни­ми іно­ку­лян­та­ми ви­ко­нує та­кож за­хи­сну фун­кцію. До­да­тко­ве вне­се­н­ня в ґрунт ри­зо­сфер­них мі­кро­ор­га­ні­змів обме­жує роз­мно­же­н­ня ґрун­то­вих фі­то­па­то­ге­нів — рі­зних ви­дів гри­бів, що на­ле­жать до ро­дів Helmintosporium, Fusarium, Pytium, Rhizoctonia, Cerkosporella, Ophiobollus, і ба­кте­рій, які спри­чи­ня­ють ко­ре­не­ві гни­лі зер­но­вих куль­тур. Фа­хів­ці за­зна­ча­ють, що по­ши­ре­н­ня й шкі­дли­вість ко­ре­не­вих гни­лей в остан­ні ро­ки зу­мов­ле­ні на­сам­пе­ред змен­ше­н­ням або пов­ною від­су­тні­стю вне­се­н­ня які­сних ор­га­ні­чних до­брив у ґрунт, що ство­рює не­га­тив­ні умо­ви для роз­ви­тку сим­біо­ти­чних ри­зо­сфер­них мі­кро­ор­га­ні­змів. Во­дно­час усе акту­аль­ні­шою стає про­бле­ма фо­сфор­но­го жив­ле­н­ня, адже ці­на фо­сфор­них до­брив із ро­ку в рік зро­стає, та й ко­е­фі­ці­єнт їх ви­ко­ри­ста­н­ня не­ви­со­кий (0,2–0,45).

Види пре­па­ра­тів і їхня дія

Ни­ні для ви­ко­ри­ста­н­ня як іно­ку­лян­тів зер­но­вих куль­тур про­по­ну­ють пре­па­ра­ти на осно­ві рі­зних ви­дів азо­тфі­ксу­валь­них і фо­сфа­тмо­бі­лі­за­цій­них ба­кте­рій: Azotobacter sp., Azospirillum sp., Paenibacillus polymyxa, Bacillus

megatе­rium, Аzotobacter chroococcum, Bacillus subtilis, Enterо­coccus lactobacillus та Pseudomonas fluorescens. Це на­сам­пе­ред ши­ро­ко ві­до­мі в Укра­ї­ні пре­па­ра­ти: Фі­то­до­ктор, Бі­о­маг, Ба­кто­фіт, Азо­гран, Азо­то­фіт, Азо­то­ба­кте­рин, Бі­о­фо­сфо­рин, Еко­фо­сфо­рин, Ри­зо­план, Фі­то­цид, По­лі­мі­ксо­ба­кте­рин, що ма­ють по­лі­фун­кціо­наль­ні вла­сти­во­сті. Їх мо­жна роз­гля­да­ти як дже­ре­ло жив­ле­н­ня ро­слин, ре­гу­ля­то­ри ро­сту та ба­кте­рі­аль­ні до­бри­ва. Нор­ма ви­тра­ти їх не­ве­ли­ка, а під­ви­ще­н­ня вро­жай­но­сті ста­но­вить 15–25%.

Фа­хів­ці на­го­ло­шу­ють, що се­ред ві­до­мих біо­ло­гі­чних аген­тів ба­кте­рії Pseudomonas fluorescens ви­ді­ля­ю­ться як те­хно­ло­гі­чно пер­спе­ктив­ні за су­ку­пні­стю ко­ри­сних вла­сти­во­стей. Про­ти ін­ших груп мі­кро­ор­га­ні­змів де­я­кі шта­ми Pseudomonas fluorescens по­ка­за­ли більш ви­ра­же­ні фо­сфа­тмо­бі­лі­за­цій­ні вла­сти­во­сті. Спе­ці­а­лі­сти ком­па­нії «Рі­зо­ба­ктер» уста­но­ви­ли, що в ре­зуль­та­ті жит­тє­ді­яль­но­сті ці ба­кте­рії ви­ро­бля­ють фер­мен­ти фо­сфа­та­зи, які гі­дро­лі­зу­ють фо­сфор­ні ор­га­ні­чні спо­лу­ки й ви­ді­ля­ють фо­сфа­та­ніо­ни в ґрун­то­вий роз­чин. Ба­кте­рії та­кож про­ду­ку­ють ор­га­ні­чні ки­сло­ти (глю­ко­но­ву й ін­ші), під ді­єю яких мі­не­раль­ний фо­сфор ґрун­ту з не­до­сту­пних ро­сли­нам форм пе­ре­тво­рю­є­ться на роз­чин­ні спо­лу­ки та спо­жи­ва­є­ться ко­рі­н­ням ро­слин. Та­ким чи­ном по­лі­пшу­є­ться фо­сфор­не жив­ле­н­ня ро­слин.

Ба­кте­рії Pseudomonas fluorescens актив­но про­ду­ку­ють низ­ку абіо­ти­чних ре­чо­вин, що спри­яє зни­жен­ню ура­же­но­сті куль­тур ґрун­то­ви­ми ін­фе­кці­я­ми. Во­ни та­кож ма­ють ви­ра­же­ні вла­сти­во­сті сти­му­ля­ції ро­сту й спри­я­ють кра­що­му роз­ви­тку ко­ре­не­вої си­сте­ми. Це до­ся­га­є­ться зав­дя­ки спе­ци­фі­чній дії фі­то­гор­мо­нів — ау­кси­нів, що ін­ду­ку­ють ріст і по­діл клі­тин, спри­я­ють ад­сорб­ції ре­чо­вин ко­ре­нем; гі­бе­ре­лі­нів, які впли­ва­ють на зда­тність по­дов­же­н­ня клі­тин ко­ре­ня; ци­то­кі­ні­нів, що акти­ву­ють по­діл і за­три­му­ють про­це­си ста­рі­н­ня ко­ре­ня. Ро­сли­ни з умі­стом біль­шої кіль­ко­сті фі­то­гор­мо­нів стій­кі­ші до стре­су.

Усе це свід­чить, що за­сто­су­ва­н­ня пре­па­ра­тів на осно­ві Pseudomonas fluorescens для оброб­ки на­сі­н­ня дає змо­гу одно­ча­сно по­лі­пши­ти фо­сфор­не жив­ле­н­ня, за­по­біг­ти низ­ці хво­роб й акти­ві­зу­ва­ти роз­ви­ток ро­слин. Так, у ре­зуль­та­ті по­льо­вих ви­про­бу­вань одно­го з та­ких пре­па­ра­тів у рі­зних ре­гіо­нах Укра­ї­ни вста­нов­ле­но, що пі­сля оброб­ки на­сі­н­ня ози­мої пше­ни­ці у нор­мі 0,8–1,0 л/100 кг при­ріст уро­жаю в рі­зних го­спо­дар­ствах ста­но­вив від 3,5 до 16 ц/га. Іно­ку­лянт не втра­чає ефе­ктив­но­сті в ра­зі збе­рі­га­н­ня на­сі­н­ня в тем­но­му мі­сці та за тем­пе­ра­ту­ри не біль­ше як 25 °С про­тя­гом 15–20 днів.

Для по­кра­ще­н­ня азо­тно­го жив­ле­н­ня ро­слин за­сто­со­ву­ють пре­па­ра­ти на осно­ві азо­тфі­ксу­валь­них ба­кте­рій Azotobacter chroococcum. На­сам­пе­ред це Азо­то­фіт, Азо­то­ба­кте­рин, Бі­о­маг. Спри­я­тли­ва дія цих пре­па­ра­тів на ро­сли­ни зу­мов­ле­на дво­ма чин­ни­ка­ми: зда­тні­стю за­сво­ю­ва­ти мо­ле­ку­ляр­ний азот із по­ві­тря (20–45 кг/га) та син­те­зу­ва­ти рі­зні біо­ло­гі­чно актив­ні ре­чо­ви­ни ти­пу фі­то­гор­мо­нів ау­кси­но­во­го, гі­бе­ре­лі­но­во­го і ци­то­кі­ні­но­во­го ря­дів, ан­ти­біо­ти­ків, ві­та­мі­нів гру­пи В, ор­га­ні­чних ки­слот і амі­но­ки­слот.

Це дає змо­гу під­ви­щу­ва­ти на 5–15% схо­жість на­сі­н­ня, вко­рі­не­н­ня роз­са­ди рі­зних куль­тур; акти­ві­зу­ва­ти ко­ри­сну ґрун­то­ву біо­ту та при­ско­ри­ти роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­сте­ми; за­оща­ди­ти на азо­тних мі­не­раль­них до­бри­вах (до 120 кг/га амі­а­чної се­лі­три) та зни­жу­ва­ти то­кси­чний вплив на ґрунт від ви­ко­ри­ста­н­ня до­брив та пе­сти­ци­дів; під­ви­щу­ва­ти на 5–15% по­ка­зни­ки вро­жай­но­сті куль­тур та якість про­ду­кції; під­ви­щу­ва­ти стій­кість ро­слин до не­спри­я­тли­вих умов нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща; від­нов­лю­ва­ти ро­дю­чість та стру­кту­ру ґрун­ту.

За­слу­го­ву­ють на ува­гу пре­па­ра­ти ком­пле­ксної дії, які мі­стять у сво­є­му скла­ді як азо­тфі­ксу­валь­ні, так і фо­сфа­тмо­бі­лі­за­цій­ні ба­кте­рії. До та­ких пре­па­ра­тів на­ле­жать Азо­гран і де­я­кі ком­пле­ксні іно­ку­лян­ти. Зав­дя­ки сво­їм вла­сти­во­стям їхня дія екві­ва­лен­тна вне­сен­ню 100 кг фо­сфор­них до­брив і 100 кг амі­а­чної се­лі­три.

Для оброб­ки на­сі­н­ня зер­но­вих куль­тур нор­ма ви­тра­ти пре­па­ра­тів ста­но­вить 0,5– 2,0 л/т. Ро­бо­чі роз­чи­ни іно­ку­лян­тів го­ту­ють, як пра­ви­ло, пе­ред сів­бою і одра­зу ж ви­ко­ри­сто­ву­ють. По­трі­бно уни­ка­ти при цьо­му по­па­да­н­ня пря­мих со­ня­чних про­ме­нів. За­зви­чай оброб­ку на­сі­н­ня біо­пре­па­ра­та­ми про­во­дять окре­мо, пі­сля оброб­ки хі­мі­чни­ми про­труй­ни­ка­ми. Якщо оброб­ку про­во­ди­ти одно­ча­сно з фун­гі­ци­дом й ін­се­кти­ци­дом, на­сі­н­ня по­трі­бно ви­сі­я­ти про­тя­гом 3–5 днів.

Усі до­слі­дже­н­ня, про­ве­де­ні з мі­кро­біо­ло­гі­чни­ми іно­ку­лян­та­ми, за­свід­чи­ли ви­со­ку їх ефе­ктив­ність у під­ви­щен­ні схо­жо­сті ро­слин, кра­що­му роз­ви­тку ко­ре­не­вої си­сте­ми, за­по­бі­ган­ні роз­ви­тку ін­фе­кцій­них за­хво­рю­вань, за­без­пе­чен­ні по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, що ве­де в кін­це­во­му ре­зуль­та­ті до під­ви­ще­н­ня вро­жай­но­сті та яко­сті сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.