Шля­хом спроб і по­ми­лок

Про що в ку­лу­а­рах спіл­ку­ю­ться агра­рії на про­фе­сій­них кон­фе­рен­ці­ях і тра­ди­цій­них Днях по­ля

The Ukrainian Farmer - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - ІН­НА БІРЮКОВА

На Днях по­ля, які влі­тку у ве­ли­кій кіль­ко­сті про­во­дять ви­ро­бни­ки до­брив, на­сі­н­ня й за­со­бів за­хи­сту ро­слин, агра­рії ма­ють на­го­ду не ли­ше ді­зна­ти­ся про но­ві пре­па­ра­ти, а й по­спіл­ку­ва­ти­ся між со­бою. Під час та­ких зу­стрі­чей во­ни ді­ля­ться здо­бу­тка­ми, а та­кож роз­по­від­а­ють про по­мил­ки, аби їх не по­вто­ри­ли ко­ле­ги. Тож не­га­тив­ний до­свід бу­ває ще цін­ні­шим, ніж по­зи­тив­ний. Ми по­спіл­ку­ва­ли­ся з агро­но­мом СТОВ «Ни­ва» (Во­лин­ська обл.) Ва­си­лем Ку­че­ром, ко­трий роз­по­вів, на які «гра­блі» до­во­ди­ло­ся на­сту­па­ти за 15 ро­ків сво­єї ро­бо­ти.

Да­лі — пря­ма мо­ва па­на Ва­си­ля…

Про­грес руй­нує на­у­ко­ві по­сту­ла­ти

Ще п’ять ро­ків то­му, про­їжджа­ю­чи повз по­ля су­сі­дньо­го го­спо­дар­ства, я по­стій­но роз­мір­ко­ву­вав: «Як так ви­хо­дить, що ми весь час від них від­ста­є­мо? На­чеб­то на­здо­гна­ли за вро­жай­ні­стю, по­сів­ні пло­щі в нас біль­ші, отож за ло­гі­кою і вал має бу­ти тро­хи ви­щим, і до­хід, адже ці­на ре­а­лі­за­ції про­ду­кції — на одно­му рів­ні… Тіль­ки су­сід — Дми­тро Іва­но­вич — май­же що­ро­ку онов­лює те­хні­ку: то шість КАМАЗІВ ку­пить, то два ім­порт­них ком­бай­ни, то два ще не ста­рих тра­кто­ри «Джон Дір» обмі­няє на но­ві. Не ка­жу­чи про куль­ти­ва­тор, бо­ро­ни, сі­вал­ки то­що. А в нас — який би не зі­бра­ли вро­жай, на онов­ле­н­ня те­хні­ки ко­штів бра­кує…

Ось я і за­ду­мав ви­ві­да­ти у Дми­тра Іва­но­ви­ча се­крет йо­го успі­ху. Під’їхав якось до по­ля, де сі­я­ли йо­го агре­га­ти. Пі­ді­йшов до по­сів­но­го ком­пле­ксу: див­лю­ся, а там нор­ма ви­сі­ву «зби­та» ма­ло не на по­ло­ви­ну. По­біг я до Дми­тра Іва­но­ви­ча, ко­трий осо­би­сто кон­тро­лює хід по­сів­ної, ду­маю, по­ві­дом­лю йо­му про не­по­лад­ку, а він ме­ні за це свій се­крет і роз­криє. Ви­слу­хав ме­не су­сід, по­смі­хнув­ся й ка­же: «Ні­я­ко­го се­кре­ту не­має. Ще 10 ро­ків то­му, ку­пу­ю­чи в ін­сти­ту­ті на­сі­н­ня яро­го ячме­ню, вче­ні по­ра­ди­ли по­сі­я­ти за­мість одно­го сор­ту ін­ший, у яко­го нор­ма ви­сі­ву май­же вдві­чі мен­ша, а вро­жай­ність та­ка са­ма або ви­ща. То­ді ми по­ча­ли за­ми­слю­ва­ти­ся, чо­му б нам, як це дав­но ро­блять у Німеччині, не змен­ши­ти нор­му ви­сі­ву ози­мої пше­ни­ці до 3 млн. Спро­бу­ва­ли — й отри­ма­ли до­брі ре­зуль­та­ти».

Ді­знав­шись про «се­крет», я під­ра­ху­вав, що на­ше го­спо­дар­ство за пло­щі сів­би ози­мої пше­ни­ці 3000 га про­тя­гом 10 ро­ків «за­ко­па­ло» в зем­лю вар­тість най­до­рож­чо­го тра­кто­ра. З то­го ча­су ми й ста­ли на шлях низь­ких норм сів­би. При­дба­ли на­сі­н­ня ози­мої пше­ни­ці ні­ме­цької се­ле­кції. Пред­став­ни­ки ком­па­нії по­ре­ко­мен­ду­ва­ли нор­му ви­сі­ву 3 млн. У пер­ші ро­ки це тро­хи ля­ка­ло, а по­тім ста­ло зви­чним.

Остан­нім ча­сом ви­рі­ши­ли спро­бу­ва­ти з та­кою нор­мою ви­сі­ву й ві­тчи­зня­ні сор­ти ози­мої пше­ни­ці. Якщо в ро­ки з до­ста­тнім зво­ло­же­н­ням ґрун­ту про­блем не ви­ни­ка­ло, то ко­ли сі­я­ли в су­хий ґрунт, по­сі­ви ма­ли «рва­ні» схо­ди. На до­по­мо­гу при­йшли сти­му­ля­то­ри ро­сту, яки­ми обро­бля­є­мо на­сі­н­ня під час про­тру­ю­ва­н­ня. Во­ни до­по­ма­га­ють роз­ви­ва­ти по­ту­жну ко­ре­не­ву си­сте­му. Осо­бли­во ефе­ктив­ним є за­сто­су­ва­н­ня сти­му­ля­то­рів в умо­вах не­до­ста­тньо­го зво­ло­же­н­ня, що до­бре ви­дно, як по­рів­ню­ва­ти з кон­тро­лем, де сти­му­ля­тор не за­сто­со­ву­вав­ся.

Ви­тра­ти на сти­му­ля­то­ри під час про­тру­ю­ва­н­ня на­сі­н­ня не­зна­чні, осо­бли­во на тлі змен­ше­н­ня нор­ми ви­сі­ву з 5 млн до 3 млн. У ра­зі сів­би 5 млн на­сі­нин на ге­ктар нор­ма ви­сі­ву ста­но­ви­ти­ме при­бли­зно 200 кг/га, за умо­ви, що ма­са 1000 на­сі­нин до­рів­ню­ва­ти­ме близь­ко 40 г. Якщо ви­сі­ва­ти 3 млн, то ма­со­ва нор­ма змен­ши­ться до при­бли­зно 120 кг на ге­ктар. Рі­зни­ця — 80 кг із ли­шком оку­пає ви­тра­ти на до­да­тко­ву оброб­ку на­сі­н­ня сти­му­ля­то­ра­ми. Гу­сто­та про­ду­ктив­но­го сте­бло­стою за сів­би в 3 і 5 млн на мо­мент зби­ра­н­ня ні­чим не від­рі­зня­є­ться.

Отож усе у сві­ті змі­ню­є­ться, й уста­ле­ні де­ся­ти­лі­т­тя­ми на­у­ко­ві по­сту­ла­ти по­сту­по­во руй­ну­ю­ться. Адже при­йшли в агро­бі­знес но­ві сор­ти ози­мої пше­ни­ці з ви­со­ким ко­е­фі­ці­єн­том ку­щі­н­ня. То­му все ча­сті­ше агра­рії зни­жу­ють нор­ми сів­би, на­при­клад, де­я­кі на­ші ко­ле­ги з Ні­меч­чи­ни й Ар­ген­ти­ни ви­сі­ва­ють на­віть 40–60 кг на­сі­н­ня на ге­ктар, що при­бли­зно ста­но­вить 1–1,5 млн на­сі­нин. І в нас та­ке, впев­не­ний, не за го­ра­ми.

Де­ше­ва риб­ка — по­га­на юшка

Обов’яз­ко­вим еле­мен­том під­го­тов­ки до по­сів­ної є ор­га­ні­за­ція ви­ро­бни­цтва вла­сно­го на­сі­н­ня. За­зви­чай, це і де­шев­ше, і змен­шує ри­зи­ки не отри­ма­ти вро­жай. На по­ча­тку сво­єї ді­яль­но­сті ми ку­пу­ва­ли на­сі­н­ня в дрі­бних фер­ме­рів. Ні­чо­го по­га­но­го не хо­чу ска­за­ти про цих пра­цьо­ви­тих лю­дей, що ви­йшли зде­біль­шо­го з тра­кто­ри­стів та во­ді­їв, але ре­зуль­тат на­шої сів­би був пла­чев­ний. Отри­ма­ли на круг 6 ц/га ози­мо­го ячме­ню й ще раз під­твер­ди­ли при­слів’я, що з де­ше­вої риб­ки — по­га­на юшка. До­ве­ло­ся в 1996 ро­ці ку­пи­ти елі­тне на­сі­н­ня в на­сін­нє­во­му го­спо­дар­стві. Ви­тра­ти бу­ли на­го­ро­дже­ні не­бу­ва­лим то­ді для нас уро­жа­єм у 92 ц/га ози­мо­го ячме­ню, прав­да, ли­ше на 10 га (при­дба­ти ори­гі­наль­не на­сі­н­ня цьо­го сор­ту на біль­шу пло­щу в той час на­ше го­спо­дар­ство не ма­ло фі­нан­со­вої мо­жли­во­сті).

То­ді зро­зумі­ли: аби ви­ро­сти­ти до­брий уро­жай, по­трі­бно ма­ти ви­со­ко­які­сний по­сів­ний ма­те­рі­ал, а щоб він об­хо­див­ся де­шев­ше, тре­ба ви­ро­щу­ва­ти йо­го у сво­є­му го­спо­дар­стві. Про­те по­трі­бно ви­рі­ши­ти пи­та­н­ня що­до очи­ще­н­ня й ка­лі­бру­ва­н­ня ре­про­ду­кцій­но­го на­сі­н­ня та йо­го пра­виль­но­го збе­рі­га­н­ня в склад­ських при­мі­ще­н­нях.

Ду­же ва­жли­во для пра­виль­но­го ви­бо­ру ін­се­кти­ци­дно­го й фун­гі­ци­дно­го про­труй­ни­ків про­во­ди­ти фі­то­па­то­ло­гі­чний ана­ліз на­сі­н­ня: на жаль, до ці­єї опе­ра­ції ми при­йшли пі­сля 15 ро­ків про­тру­ю­ва­н­ня на­сі­н­ня за ме­то­дом «ти­ку».

По­вер­та­є­ться сто­ри­цею

Зно­ву по­вер­не­мо­ся до су­сі­да Дми­тра Іва­но­ви­ча. Про­їжджа­ю­чи повз йо­го по­ля, я звер­нув ува­гу, що кмі­тли­вий агра­рій при­ду­мав «зці­по­чки» для кіль­кох сі­ва­лок, і МТЗ їх по­ти­хень­ку тя­гає. А ми чі­пля­є­мо до тра­кто­ра по одній сі­вал­ці, про­те швид­кість у нас удві­чі біль­ша. Ди­ви­мо­ся: в ньо­го по­ле вже за­кін­чи­ли за­сі­ва­ти й всти­гли при­ко­тку­ва­ти, а ми все «лі­та­є­мо», а на при­ко­чу­ва­н­ня тра­кто­рів бра­кує.

При­йшов час зби­ра­н­ня. Та­кож спо­сте­ре­гли, що у Дми­тра Іва­но­ви­ча КАМАЗ за ком­бай­на­ми в по­лі не га­ня­є­ться, а під’їжджає до на­ко­пи­чу­ва­ча край по­ля, за­ван­та­жу­є­ться і їде на тік.

А на на­ших по­лях «до­ро­ги» бу­ли на­ка­та­ні кра­ще, ніж асфальт. При­дба­ли спе­ці­аль­ний при­лад, пе­ре­ві­ри­ли щіль­ність ґрун­ту — зля­ка­ли­ся. Окре­мі ді­лян­ки вза­га­лі не при­да­тні до ви­ро­щу­ва­н­ня куль­тур­них ро­слин — по­над 3 кг/см², тоб­то по­трі­бно руй­ну­ва­ти плу­жну пі­до­шву. І то­ді я зро­зу­мів, чо­му Дми­тро Іва­но­вич має гро­ші на ім­порт­ні ком­бай­ни, на­ко­пи­чу­ва­чі зер­на, по­сів­ні ком­пле­кси…

А ще су­сі­да дав хо­ро­ший урок з уне­се­н­ня до­брив. Сі­ли во­ни з на­шим ке­рів­ни­ком і роз­мов­ля­ють про вро­жай. От Дми­тро Іва­но­вич роз­по­від­ає анек­дот: «В одно­му го­спо­дар­стві до­зу до­брив ви­зна­ча­ють так: по­ди­ви­ться агро­ном на по­ле, на за­барв­ле­н­ня по­сі­вів пше­ни­ці й ка­же: на це по­ле — 100 кг се­лі­три на ге­ктар, на ін­ше — 200 кг. Уяв­ля­є­те, який до­свід­че­ний хлі­бо­роб, на око до­зу ви­зна­чає!» По­смі­я­ли­ся во­ни то­ді з на­шим ди­ре­кто­ром, а я по­ду­мав: я ж теж так ви­зна­чаю…

По­ча­ли ми зда­ва­ти ґрунт пе­ред уне­се­н­ням се­лі­три на ана­ліз в ін­сти­тут. Один зра­зок із 10 га ко­штує 50 гри­вень. На 8 тис. ге­кта­рів — 40 тис. гри­вень. Ні­би й не­ма­ло. Про­те ана­ліз по­ка­зав, що по­де­ку­ди в ґрун­ті вже мі­сти­ться до 160–180 кг/га азо­ту. Ра­ні­ше я б на це по­ле вніс ще близь­ко 100 кг/га, тоб­то на 1 тис. ге­кта­рів мар­но ви­тра­тив би 100 т се­лі­три. Еко­но­мію від на­у­ко­во­го під­хо­ду під­ра­хуй­те са­мі!

Ко­ристь су­ча­сних те­хно­ло­гій на цьо­му не за­кін­чу­є­ться. По­над 10 ро­ків ми обро­бля­ли по­ле, пло­ща яко­го згі­дно з кар­тою до­рів­нює 275 га, а за­лу­че­ні до зби­ра­н­ня ком­бай­ни по­ка­зу­ва­ли 295 га, че­рез що власники ком­бай­нів ви­ма­га­ли біль­шої опла­ти. В ре­зуль­та­ті наш ди­ре­ктор при­дбав GPS, ми за­мі­ря­ли по­ле й отри­ма­ли ли­ше 240 га! Ма­ло то­го, що ми 10 ро­ків пе­ре­пла­чу­ва­ли ком­па­нії, ком­бай­ни якої за­лу­ча­ли до зби­ра­н­ня вро­жаю, так ще й ме­ха­ні­за­то­рам «да­ру­ва­ли» близь­ко 2 т паль­но­го на рік. По­ча­ли пе­ре­мі­ря­ти й ре­шту по­лів. Тіль­ки одне по­ле ви­я­ви­ло­ся біль­шим на 9 га, ін­ші від­по­від­а­ли ае­ро­фо­то­з­йом­ці або бу­ли мен­ши­ми. Зав­дя­ки то­чно­сті обмі­рів на­ші по­сів­ні пло­щі умов­но змен­ши­ли­ся на 200 га. Так що су­ча­сне то­чне зем­ле­роб­ство — це не ви­тра­ти, а вкла­де­н­ня, які оку­па­ю­ться ду­же швид­ко.

Ін­стру­кції пи­шуть не­да­рем­но

У су­ча­сно­му сіль­го­спви­ро­бни­цтві не­мо­жли­во обі­йти­ся без пе­сти­ци­дів. У стру­кту­рі со­бі­вар­то­сті пе­сти­ци­дам, як і до­бри­вам, на­ле­жить до 30%, а в окре­мі ро­ки й пе­ре­ви­щу­ють цей по­ка­зник. Во­дно­час ПММ і зап­ча­сти­ни ледь до­ся­га­ють 10% по ко­жній ка­те­го­рії, а фонд опла­ти пра­ці ся­гає 5%, але ми зав­жди на­ма­га­ли­ся еко­но­ми­ти на остан­ньо­му. Ли­ше остан­нім ча­сом по­ча­ли звер­та­ти ува­гу на ор­га­ні­за­цію ро­біт з уне­се­н­ня пе­сти­ци­дів.

Пер­ші ро­ки ду­же ча­сто ме­ха­ні­за­то­ри, щоб мен­ше зу­пи­ня­ти­ся для чи­ще­н­ня й про­ду­ва­н­ня роз­пи­лю­ва­чів, мі­ня­ли їх на роз­пи­лю­ва­чі з ве­ли­ким ді­а­ме­тром отво­рів, при­чо­му не по­пе­ре­див­ши агро­но­ма. А я по­тім ди­ву­вав­ся, звід­ки сму­го­ві опі­ки ко­ло­со­вих.

Пі­сля цьо­го ми по­ча­ли, як на­пи­са­но в ін­стру­кції, про­во­ди­ти на­ла­шту­ва­н­ня об­при­ску­ва­ча на мі­сці, під­ві­сив­ши під ко­жну фор­сун­ку пла­сти­ко­ву пля­шку. Ко­жна фор­сун­ка має ви­ли­ва­ти одна­ко­ву кіль­кість роз­чи­ну. Якщо рі­зни­ця пе­ре­ви­щу­ва­ти­ме 5%, ми за­мі­ню­є­мо фор­сун­ку. Пер­ший час рі­зни­ця до­ся­га­ла 20%! Уяв­ля­є­те, вно­сиш гер­бі­цид на ді­лян­ці по мі­ні­маль­ній до­зі й отри­му­єш смуж­ку при­гні­че­н­ня по­сі­вів. На­віть якщо ві­зу­аль­но не­має та­ко­го ефе­кту, то все одно за се­ре­дньої вар­то­сті оброб­ки одно­го ге­кта­ра близь­ко 500 гри­вень ви­ки­да­ти зай­ві 100 гри­вень якось не­ком­фор­тно.

Для подаль­шо­го вдо­ско­на­ле­н­ня те­хно­ло­гії пе­ре­йшли до пи­та­н­ня стро­ків уне­се­н­ня пе­сти­ци­дів і їх які­сно­го скла­ду, бо не­має пе­сти­ци­дів, які не пра­цю­ють, є не­пра­виль­не їх за­сто­су­ва­н­ня. На­пев­но, де­я­кі мо­мен­ти те­хно­ло­гій ко­мусь зда­ду­ться спір­ни­ми, але в на­шо­му го­спо­дар­стві во­ни пра­цю­ють, то­му якщо щось дає при­бав­ку вро­жаю, то не вар­то це від­ки­да­ти. Отож усі, на­пев­но, ро­зу­мі­ють, що не мо­жна пра­цю­ва­ти з об­при­ску­ва­ча­ми під час силь­но­го ві­тру (по­над 4 м/с) і ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря (по­над +25 °С). Ми для се­бе ви­зна­ча­ли ме­жу швид­ко­сті ві­тру так: якщо ві­тер во­ру­шить ли­стя на де­ре­вах і тон­кі гі­ло­чки — це до 4 м/с; якщо зги­нає ске­ле­тні гіл­ки — це по­над 6 м/с. Тем­пе­ра­ту­ру ви­зна­ча­є­мо по тер­мо­ме­тру: як уве­че­рі впа­де ниж­че за 30, роз­по­чи­на­є­мо пра­цю­ва­ти.

За­зви­чай та­ке па­ді­н­ня на­стає пі­сля 16–17 го­ди­ни. Отож ми ви­хо­ди­мо з об­при­ску­ва­чем у по­ле, а су­сі­ди з агро­хол­дин­гу сто­ять і чо­гось че­ка­ють. Пі­ду, ду­маю, за­пи­таю, чо­го во­ни не пра­цю­ють. У від­по­відь во­ни ме­ні ки­ва­ють на пси­хро­метр, який по­ка­зує во­ло­гість по­ві­тря мен­шу від 50%. Ка­жуть, що та­кий низь­кий рі­вень во­ло­го­сті три­ма­є­ться іно­ді до 20–21 го­ди­ни. Тож і ми ку­пи­ли для бри­га­ди­рів пси­хро­ме­три. Те­пер збо­їв у дії пе­сти­ци­дів у нас не бу­ває.

Гу­сто­та тра­во­стою ози­мої пше­ни­ці за нор­ми ви­сі­ву 3 і 5 млн на ге­ктар не від­рі­зня­є­ться

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.