По­чи­на­ти з ва­пну­ва­н­ня

Ви­тра­ти на ва­пну­ва­н­ня оку­па­ю­ться про­тя­гом одно­го-двох ро­ків, а ефект від цьо­го за­хо­ду від­чу­ва­ти­ме­ться не мен­ше як за 5–7 ро­ків

The Ukrainian Farmer - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - БРОНІСЛАВ КОТВИЦЬКИЙ, канд. с.-г. на­ук, екс­перт-до­ра­дник з агро­хі­мії

Спе­ці­а­лі­сти сіль­сько­го го­спо­дар­ства США вва­жа­ють, що на ки­слих ґрун­тах пер­ший до­лар має бу­ти ви­тра­че­ний на ва­пну­ва­н­ня. Ан­глій­ці ствер­джу­ють, що най­ефе­ктив­ні­ші до­бри­ва на ки­слих ґрун­тах — каль­ці­є­ві. Агра­рії Ні­меч­чи­ни по­ра­ху­ва­ли, що змен­ше­н­ня ки­сло­тно­сті (або під­ви­ще­н­ня зна­че­н­ня ph ки­слих ґрун­тів) на 1,0 при­зво­дить до що­рі­чно­го збіль­ше­н­ня вро­жа­їв сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур на 5–6 ц/га у пе­ре­ра­хун­ку на зер­но. Тож з якої при­чи­ни со­тні ти­сяч ге­кта­рів ки­слих ґрун­тів в Укра­ї­ні де­ся­ти­річ­чя­ми не ва­пну­ю­ться?

При­чи­ни рі­зні: від бра­ку ко­штів і які­сних ма­те­рі­а­лів для ва­пну­ва­н­ня до не­ро­зу­мі­н­ня ва­жли­во­сті цьо­го за­хо­ду, який є одним із го­лов­них для успі­шно­го го­спо­да­рю­ва­н­ня на ки­слих ґрун­тах.

Про­бле­ма ки­слих ґрун­тів за мі­зер­них об­ся­гів ва­пну­ва­н­ня за­го­стрю­є­ться з ко­жним на­сту­пним ро­ком че­рез від’єм­ні ба­лан­си каль­цію та ма­гнію. Це осо­бли­во сто­су­є­ться ґрун­то­во-клі­ма­ти­чних зон По­ліс­ся та Лі­со­сте­пу, де пе­ре­ва­жа­ють ґрун­ти з не­ви­со­ким за­па­сом цих еле­мен­тів і про­мив­ним во­дним ре­жи­мом. Зав­да­н­ня ці­єї стат­ті — ще раз при­вер­ну­ти ува­гу агра­рі­їв, зокре­ма ке­рів­ни­цтва всіх рів­нів, до про­бле­ми, яку слід бу­ло розв’язу­ва­ти ще вчо­ра.

Най­біль­ші втра­ти каль­цію та ма­гнію від­бу­ва­ю­ться че­рез їх ви­ми­ва­н­ня з верх­ньо­го ша­ру ґрун­ту в роз­та­шо­ва­ні ниж­че го­ри­зон­ти. По­вер­та­є­ться у зво­ро­тно­му на­пря­му не біль­ше як 15–20% ви­ми­то­го, а ре­шта втра­ча­є­ться на­зав­жди. На­ші ше­сти­рі­чні лі­зи­ме­три­чні до­слі­дже­н­ня, про­ве­де­ні в сі­во­змі­ні на дер­но­во-підзо­ли­сто­му ґрун­ті, зафіксували зна­чні роз­мі­ри се­ре­дньо­рі­чно­го ви­ми­ва­н­ня каль­цію та ма­гнію, які до­ся­га­ли (у пе­ре­ра­хун­ку на кар­бо­на­ти) від­по­від­но 232 і 62 кг/га (рис.).

Та­кі ре­зуль­та­ти отри­ма­но сво­го ча­су і в лі­зи­ме­три­чних до­слі­дже­н­нях низ­ки ін­ших на­у­ко­во-до­слі­дних уста­нов Укра­ї­ни. До то­го ж уста­нов­ле­но, що збіль­ше­н­ня рів­ня за­сто­су­ва­н­ня мі­не­раль­них до­брив (осо­бли­во азо­тних і ка­лій­них) су­про­во­джу­є­ться по­си­ле­н­ням мі­гра­ції каль­цію з ор­но­го ша­ру ґрун­ту. На­при­клад, ко­жен цен­тнер суль­фа­ту амо­нію — до­бри­ва, яке так актив­но за­сто­со­ву­ють в остан­ні ро­ки, при­зво­дить до ви­ми­ва­н­ня цен­тне­ра ву­гле­ки­сло­го каль­цію.

До втрат че­рез ви­ми­ва­н­ня до­да­є­ться ви­тра­ча­н­ня каль­цію на ней­тра­лі­за­цію ки­слих до­брив. Так, біль­шість за­сто­со­ву­ва­них азо­тних до­брив фі­зіо­ло­гі­чно ки­слі й «від­би­ра­ють» каль­цій із ґрун­ту на свою ней­тра­лі­за­цію. Ки­сло­тний екві­ва­лент на ней­тра­лі­за­цію ки­сло­тно­сті амі­а­чної се­лі­три, амі­а­чної во­ди, без­во­дно­го амі­а­ку, кар­ба­мі­ду ста­но­вить 0,7 кг каль­цію на ко­жен кі­ло­грам азо­ту цих до­брив, а для суль­фа­ту амо­нію та хло­ри­сто­го амо­нію він утри­чі біль­ший.

Ки­слий ґрунт — втра­та гу­му­су

Зна­чна кіль­кість каль­цію ви­ко­ри­сто­ву­є­ться для фор­му­ва­н­ня вро­жаю всіх сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур. То­му за від­су­тно­сті угно­є­н­ня та ва­пну­ва­н­ня фор­му­є­ться го­стро­від’єм­ний ба­ланс цьо­го еле­мен­та, й ґрунт да­лі під­ки­слю­є­ться.

Що ми втра­ча­є­мо? Ки­сло­тність не­га­тив­но впли­ває на вла­сти­во­сті ґрун­ту: акти­ві­зу­є­ться то­кси­чний алю­мі­ній, за­лі­зо та мар­га­нець, зро­ста­ють втра­ти гу­му­су та по­гір­шу­є­ться йо­го якість, змен­шу­є­ться за­галь­на біо­ло­гі­чна актив­ність ґрун­ту й, осо­бли­во, тих мі­кро­ор­га­ні­змів, що до­по­ма­га­ють ро­сли­ні спо­жи­ти важ­ко­до­сту­пні еле­мен­ти жив­ле­н­ня з ґрун­ту й до­брив, фі­ксу­ва­ти азот, здій­сню­ва­ти ні­три­фі­ка­цію та мі­не­ра­лі­за­цію. Ба біль­ше, цю ко­ри­сну мі­кро­фло­ру ґрун­ту під впли­вом си­сте­ма­ти­чно­го за­сто­су­ва­н­ня мі­не­раль­них до­брив (на­сам­пе­ред азо­тних) по­чи­на­ють ви­ті­сня­ти гри­би, зокре­ма ро­ду Penicillium, се­ред яких є й то­кси­чні види. Тоб­то ро­сли­ни по­тра­пля­ють у не­ком­фор­тне для се­бе се­ре­до­ви­ще, яке з ко­жним ро­ком по­гір­шу­є­ться.

На ки­слих ґрун­тах ро­сли­ни ози­мих зер­но­вих зна­чно швид­ше ви­ко­ри­сто­ву­ють за­па­сні пла­сти­чні ре­чо­ви­ни й ста­ють ура­зли­ви­ми під час пе­ре­зи­мів­лі.

Одна з го­лов­них про­блем на ки­слих ґрун­тах — це зни­же­на ефе­ктив­ність мі­не­раль­них до­брив. Щоб ви­йти на пла­но­вий уро­жай, ми зму­ше­ні вно­си­ти на­дли­шок до­брив, не ма­ю­чи на­віть упев­не­но­сті, що це до­по­мо­же.

Ме­ні за­кар­бу­вав­ся у пам’яті яскра­вий при­клад ва­жли­во­сті ва­пну­ва­н­ня й одно­ча­сно не­ком­пе­тен­тно­го пар­тій­но­го ке­рів­ни­цтва сіль­ським го­спо­дар­ством за ра­дян­ської вла­ди. Пар­тій­на де­ле­га­ція Во­ли­ні від­ві­да­ла ко­лег по соц­зма­ган­ню у Ка­лі­нін­ській обла­сті Ро­сії, де ви­яви­ла, що там під льон­дов­гу­нець уно­сять по 3 ц/га амі­а­чної се­лі­три, і льон сто­їть сті­ною. Оскіль­ки на Во­ли­ні вно­си­ли не біль­ше 1 ц, то пі­сля по­вер­не­н­ня бу­ло да­но до­ру­че­н­ня всім уно­си­ти та­кож по 3 ц/га. У то­го, хто по­слу­хав, льон пов­ні­стю ви­ляг ще в се­ре­ди­ні ве­ге­та­ції з від­по­від­ни­ми ве­ли­ки­ми втра­та­ми вро­жаю льо­но­со­лом­ки та на­сі­н­ня. Не­прав­ди­ва ін­фор­ма­ція? Ні, ро­сі­я­ни справ­ді вно­си­ли по три цен­тне­ри амі­а­чної се­лі­три на ге­ктар, але на ки­слих, жо­дно­го ра­зу не ва­пно­ва­них ґрун­тах. А на Во­ли­ні на той час уже від­бу­ло­ся 2–3 ту­ри ва­пну­ва­н­ня, що ство­ри­ло умо­ви для мо­бі­лі­за­ції азо­ту ґрун­ту й кра­що­го ви­ко­ри­ста­н­ня ро­сли­на­ми азо­ту до­брив.

То­му, від­кла­да­ю­чи ва­пну­ва­н­ня ки­слих ґрун­тів на май­бу­тнє, агра­рії що­ро­ку втра­ча­ють зна­чні ко­шти че­рез не­ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня мі­не­раль­них до­брив. Це не ли­ше зна­чний не­до­бір уро­жаю, а й по­гір­ше­н­ня яко­сті про­ду­кції. Зокре­ма, до­во­лі про­бле­ма­ти­чно на ки­слих ґрун­тах до­сяг­ти ви­со­ко­го вмі­сту біл­ка зер­но­вих і зер­но­бо­бо­вих.

Ва­пну­ва­н­ня й уро­жай­ність

На­ве­де­мо при­клад із на­ших ба­га­то­рі­чних до­слі­джень у зер­но-бу­ря­ко­вій сі­во­змі­ні, як впли­ва­ють, зда­ва­ло­ся, не­зна­чні змі­ни ки­сло­тно­сті ґрун­ту на вро­жай і збір цукру ко­ре­не­пло­дів цукро­вих бу­ря­ків. На ва­рі­ан­ті №2 до­слі­ду ва­пну­ва­ли ґрун­ти тіль­ки у тре­тій ро­та­ції сі­во­змі­ни, а на ва­рі­ан­ті №10 — ко­жну ро­та­цію. Як ре­зуль­тат, ки­сло­тність сі­ро­го опі­дзо­ле­но­го ґрун­ту за ва­пну­ва­н­ня в ко­жній ро­та­ції сі­во­змі­ни ви­яви­ла­ся де­що мен­шою: ph со­льо­ве — на 0,4, а гі­дро­лі­ти­чна ки­сло­тність — на 0,6 оди­ни­ці. Зда­ва­ло­ся б, ли­ше де­ся­ті, а цукро­ві бу­ря­ки від­ра­зу по­зи­тив­но від­ре­а­гу­ва­ли збіль­ше­н­ням уро­жаю ко­ре­не­пло­дів на 67 ц/га і збо­ром цукру на 0,8 ц/га. У цих при­ро­стах про­ду­ктив­но­сті за­кла­де­ний як ефект від без­по­се­ре­дньо­го змен­ше­н­ня ки­сло­тно­сті ґрун­ту, так і кра­що­го ви­ко­ри­ста­н­ня ро­сли­на­ми вне­се­них мі­не­раль­них до­брив. І все це — зав­дя­ки ва­пну­ван­ню.

У на­ших ба­га­то­рі­чних до­слі­дже­н­нях на дер­но­во-підзо­ли­стих ґрун­тах по­зи­тив­но ре­а­гу­ва­ли вро­жа­єм на пер­вин­не ва­пну­ва­н­ня на­віть та­кі куль­ту­ри-каль­ці­є­фо­би, як льон і лю­пин, а за їх від­су­тно­сті (у зер­но-бу­ря­ко­вих сі­во­змі­нах Лі­со­сте­пу) ва­пну­ва­ти бу­ло до­ціль­но й ви­гі­дно на­віть ґрун­ти з ph со­льо­вим у ме­жах 6,0–6,2. До то­го ж що­рі­чний се­ре­дній при­ріст про­ду­ктив­но­сті сі­во­змі­ни від ва­пну­ва­н­ня (в пе­ре­ра­хун­ку на зер­но­ві оди­ни­ці) ста­но­вив: у пер­шій ро­та­ції — 7,1, а в дру­гій — 11,6 ц/га.

Що ва­жли­во, з ва­пну­ва­н­ням зні­ма­є­ться не ли­ше одна з го­лов­них при­чин не­до­одер­жа­н­ня вро­жа­їв сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур — на­дмір­но ки­сла ре­а­кція се­ре­до­ви­ща, а й одно­ча­сно зні­ма­ю­ться при­чи­ни не­до­ста­тньої ефе­ктив­но­сті мі­не­раль­них до­брив, низь­ко­го вмі­сту біл­ка в ро­сли­нах, ма­со­вої або час­тко­вої за­ги­бе­лі зер­но­вих куль­тур і ба­га­то­рі­чних трав під час пе­ре­зи­мів­лі то­що.

Де­я­кі мі­кро­еле­мен­ти (за­лі­зо, мідь, мар­га­нець, цинк), які за ва­пну­ва­н­ня час­тко­во бло­ку­ю­ться каль­ці­єм, мо­жна, за по­тре­би, вне­сти як у ґрунт, так і по­за­ко­ре­не­во.

Та не­ве­ли­ка кіль­кість го­спо­дарств, що ма­ють мо­жли­вість си­сте­ма­ти­чно й пов­ною мі­рою за­сто­су­ва­ти ор­га­ні­чні до­бри­ва, мо­жуть зня­ти про­бле­му ки­слих ґрун­тів і без ва­пну­ва­н­ня або здій­сню­ва­ти йо­го пе­рі­о­ди­чно під­три­му­валь­ни­ми до­за­ми. Однак для го­спо­дарств, де та­ка мо­жли­вість від­су­тня, тіль­ки ва­пну­ва­н­ня ки­слих ґрун­тів мо­же кар­ди­наль­но змі­ни­ти си­ту­а­цію на кра­ще.

Як про­ве­сти якісне ва­пну­ва­н­ня

На жаль, дер­жа­ва по­сту­по­во зня­ла із се­бе зо­бов’яза­н­ня фі­нан­су­ва­ти ви­тра­ти, пов’яза­ні з ва­пну­ва­н­ням: об­сте­же­н­ня ґрун­тів на ки­сло­тність, ви­го­тов­ле­н­ня прое­кт­ної до­ку­мен­та­ції та без­по­се­ре­днє про­ве­де­н­ня ва­пну­ва­н­ня. Не бе­ре на се­бе дер­жа­ва й обов’яз­ки що­до ви­го­тов­ле­н­ня та по­ста­ча­н­ня ма­те­рі­а­лів для ва­пну­ва­н­ня.

Так, на Во­ли­ні за на­яв­но­сті чи­сель­них ро­до­вищ крей­ди, яка у ба­га­тьох мі­сцях «ви­хо­дить» на по­верх­ню (що зна­чно зде­шев­лює її за­го­тів­лю), не ли­ши­лось жо­дно­го під­при­єм­ства, яке ви­го­тов­ляє су­хе крей­дя­не бо­ро­шно. Якщо у 80-ті ро­ки ми­ну­ло­го сто­річ­чя що­ро­ку на Во­ли­ні ва­пну­ва­ли в ме­жах 45 тис. ге­кта­рів, то то­рік бу­ло ва­пно­ва­но ли­ше 3800 га.

Бу­ли в ке­рів­ни­цтва обла­сті спро­би в ми­ну­лих ро­ках «розв’яза­ти» цю про­бле­му одним ма­хом: ми вам екс­ка­ва­то­ром на­ко­па­є­мо крей­ди, а ви со­бі там ва­пнуй­те. Хто за­віз у го­спо­дар­ство бри­ли мо­крої крей­ди, да­лі мав не­аби­яку мо­ро­ку: су­ши­ти й мо­ло­ти не­має як, вне­сти на­ко­па­не — теж про­блем­но. За­те «звер­ху» відзві­ту­ва­ли­ся — ва­пну­ва­н­ня про­ве­де­но.

Не­за­ле­жно від ви­ду ва­пня­ко­вих до­брив (крей­да, ва­пно, до­ло­міт, мер­гель чи від­хо­ди про­ми­сло­во­сті), во­ни ма­ють бу­ти про­фе­сій­но під­го­тов­ле­ні до за­сто­су­ва­н­ня: ма­ти су­хий бо­ро­шно­по­ді­бний стан, во­до­не­про­ни­кну та­ру для пе­ре­ве­зе­н­ня та збе­рі­га­н­ня. Тіль­ки та­кий стан ва­пня­ко­вих ма­те­рі­а­лів за­без­пе­чує на­ле­жний ефект ва­пну­ва­н­ня.

Уне­се­н­ня бри­ла­стих ва­пня­них ма­те­рі­а­лів не­при­пу­сти­ме, бо при­зво­дить до зна­чної ба­га­то­рі­чної стро­ка­то­сті рів­ня ки­сло­тно­сті й уро­жаю на ко­жно­му по­лі, а та­кож пе­ре­ви­трат до­бри­ва.

Щоб ва­пну­ва­н­ня бу­ло до­сту­пне бу­дья­ко­му го­спо­дар­ству, ви­ро­бни­ко­ві ва­пня­них до­брив слід на­да­ти у той чи той спо­сіб піль­ги, які б йо­го за­ці­ка­ви­ли, з одно­ча­сним уста­нов­ле­н­ням до­сту­пних цін на кін­це­ву про­ду­кцію. Ме­ре­жа та­ких під­при­ємств має бу­ти до­ста­тньо роз­га­лу­же­на, щоб мі­ні­мі­зу­ва­ти ви­тра­ти на пе­ре­ве­зе­н­ня. У ва­пну­ван­ні збі­га­ю­ться ін­те­ре­си всіх — від сіль­го­спви­ро­бни­ка до дер­жа­ви. То­му по­трі­бно якнай­швид­ше зна­йти то­чки до­ти­ку й зсу­ну­ти про­бле­му в бік розв’яза­н­ня. Це ва­жли­ва за­галь­но­дер­жав­на спра­ва, яка сут­тє­во під­ви­щить ва­ло­ві збо­ри всіх сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур в Укра­ї­ні.

Осін­ній пе­рі­од — най­кра­щий для ва­пну­ва­н­ня, тож тре­ба йо­го ви­ко­ри­ста­ти на ко­ристь ґрун­ту, май­бу­тнім уро­жа­ям та, у кін­це­во­му під­сум­ку, збіль­ше­н­ня при­бу­тків. На­у­кою, ви­ро­бни­чим до­сві­дом до­ве­де­но: ви­тра­ти на ва­пну­ва­н­ня оку­па­ю­ться про­тя­гом одно­го-двох ро­ків, а на­да­лі не мен­ше як 5–7 ро­ків ва­пну­ва­н­ня при­но­си­ти­ме го­спо­дар­ству зна­чний ста­біль­ний при­бу­ток.

Рис. Ни­схі­дна мі­гра­ція каль­цію та ма­гнію з дер­но­во-підзо­ли­сто­го су­пі­ща­но­го ґрун­ту (ше­сти­рі­чні лі­зи­ме­три­чні до­слі­дже­н­ня, се­ре­дній рі­вень удо­бре­н­ня), в пе­ре­ра­хун­ку на кар­бо­на­ти, кг/га

* — 1 та 2 ро­та­ції; ** — ро­та­ція 3

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.