Пше­ни­ця без мух

На­у­ков­ці до­слі­ди­ли стій­кість сор­тів ози­мої пше­ни­ці про­ти зла­ко­вих мух і ді­йшли ви­снов­ку, що є сор­ти, які мо­жна ви­ро­щу­ва­ти на­віть без ін­се­кти­ци­дів

The Ukrainian Farmer - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - ОЛЕ­КСАНДР СТРИГУН, д-р с.-г. на­ук Ін­сти­тут за­хи­сту ро­слин НААН Спі­вав­то­ри: Ста­ні­слав Три­бель, д-р с.-г. на­ук, Єв­ген Кі­вель

Се­ред шкі­дни­ків зер­но­вих куль­тур на те­ри­то­рії Укра­ї­ни по­ши­ре­ни­ми й не­без­пе­чни­ми фі­то­фа­га­ми пше­ни­ці, що по­шко­джу­ють ро­сли­ни від схо­дів до до­сти­га­н­ня зер­на, є зла­ко­ві му­хи (Diptera). Згі­дно з да­ни­ми Дер­жве­тфі­то­слу­жби, ком­плекс мух най­біль­шої шко­ди зав­дає в зо­ні Сте­пу й пів­ден­но­схі­дній і цен­траль­ній ча­сти­ні Лі­со­сте­пу, де шкі­дли­вість швед­ських, пше­ни­чної та гес­сен­ської мух в осін­ній пе­рі­од під­си­лю­є­ться бра­ком во­ло­ги. В осін­ній пе­рі­од ли­чин­ки цих мух про­ро­бля­ють хо­ди все­ре­ди­ні сте­бла, яке за­си­хає. За бра­ку во­ло­ги по­шко­дже­ні ро­сли­ни ги­нуть, при­гні­чу­є­ться ін­тен­сив­ність їх ку­щі­н­ня, по­ни­жу­є­ться стій­кість до пе­ре­зи­мів­лі. У ве­сня­ний пе­рі­од шкі­дли­во­сті ли­чин­ки мух по­шко­джу­ють ни­жню ча­сти­ну цен­траль­но­го лис­тка, зни­щу­ють ем­бріо­наль­ний за­ча­ток ко­ло­са, ро­блять хо­ди в сте­блі. У лі­тній пе­рі­од — обме­жу­ю­ться по­шко­дже­н­ням ге­не­ра­тив­них ор­га­нів (ко­лос­ся й сте­бел), що при­зво­дить до бі­ло­ко­ло­си­ці, че­рез­зер­ни­ці, по­шко­дже­ні сте­бла облом­лю­ю­ться, що зни­жує вро­жай­ність і по­гір­шує то­вар­ну якість зер­на, утру­днює ме­ха­ні­зо­ва­не зби­ра­н­ня вро­жаю, а че­рез під­гін і роз­тя­гну­тий пе­рі­од до­зрі­ва­н­ня ство­рю­ю­ться умо­ви для жив­ле­н­ня шкі­дни­ків ко­лос­ся.

По­льо­ві до­слі­ди про­во­ди­ли у 2011– 2014 рр. на сор­тах еко­ло­гі­чно­го сор­то­ви­про­бу­ва­н­ня Ми­ро­нів­сько­го ін­сти­ту­ту пше­ни­ці ім. В. М. Ре­ме­сла НААН Укра­ї­ни (МІП). При­на­дність схо­дів рі­зних сор­тів пше­ни­ці ози­мої в осін­ній пе­рі­од ве­ге­та­ції вста­нов­лю­ва­ли за до­по­мо­гою жов­тих па­сток Мйо­ри­ке. За­се­ле­ність ро­слин клад­ка­ми яєць і по­шко­дже­ність сте­бел ли­чин­ка­ми ви­вча­ли на облі­ко­вих май­дан­чи­ках (на ро­сли­ну). По­рів­няль­ну за­се­ле­ність рі­зних сор­тів іма­го у ве­сня­но-лі­тній пе­рі­од уста­нов­лю­ва­ли за до­по­мо­гою ко­сі­н­ня ен­то­мо­ло­гі­чним са­чком.

Ре­зуль­та­ти до­слі­джень

В умо­вах Цен­траль­но­го Лі­со­сте­пу на­бу­ли по­ши­ре­н­ня му­хи, що по­шко­джу­ють сте­бла пше­ни­ці. Так, у 2011–2014 рр. у роз­са­дни­ку еко­ло­гі­чно­го ви­про­бу­ва­н­ня МІП за ко­сі­н­ня ен­то­мо­ло­гі­чним са­чком від­лов­лю­ва­ли та­кі види мух: швед­ські — вів­ся­на та ячмін­на, ме­ро­мі­за хлі­бна, зе­ле­но­о­чка, опо­мі­за пше­ни­чна, опо­мі­за зла­ко­ва, пше­ни­чна, ози­ма, па­рос­тко­ва. Під час облі­ків чи­сель­но­сті іма­го мух на жов­ті пас­тки на рі­зних сор­то­зраз­ках еко­ло­гі­чно­го роз­са­дни­ка МІП уста­нов­ле­но, що в стру­кту­рі ком­пле­ксу мух до­мі­ну­ва­ли швед­ські му­хи (вів­ся­на й ячмін­на) час­тка яких ста­но­ви­ла 54%, час­тка му­хи пше­ни­чної ста­но­ви­ла 19,6%, ози­мої — 13,5%, па­рос­тко­вої — 1,6%, ін­ших ви­дів — 6,4%.

Що­до ре­а­кції іма­го мух на рі­зні сор­ти пше­ни­ці, то швед­ські му­хи (вів­ся­на та ячмін­на) за­се­ля­ли всі сор­ти з не­зна­чним від­хи­ле­н­ням від ета­лон­них сор­тів, про­те для швед­ської вів­ся­ної му­хи най­більш при­на­дним був сорт Ми­ро­нів­ська ости­ста, на яко­му час­тка цьо­го ви­ду ста­но­ви­ла 54,9% за­галь­ної кіль­ко­сті мух, для швед­ської ячмін­ної — Сні­жа­на (54,1%), для пше­ни­чної — Ми­ро­нів­ська 808 (40%), Ми­ро­нів­ська 61 (40,3%). Ози­ма му­ха най­більш від­лов­лю­ва­лась на сор­ті Іл­лі­чів­ка (40,9%), па­рос­тко­ва — на сор­ті Ми­ро­нів­ська 40 (13,3%). Не­при­на­дни­ми (ан­ти­ксе­ноз) для му­хи пше­ни­чної бу­ли сор­ти: Ми­ро­нів­ська ости­ста, Ми­ро­нів­ська 67, Ми­ро­нів­ська ран­ньо­сти­гла, Ве­ста, Сні­жа­на, на яких іма­го не від­лов­лю­ва­лись.

Ози­ма му­ха не від­лов­лю­ва­лась на сор­тах: Ми­ро­нів­ська юві­лей­на, Ми­ро­нів­ська ости­ста, Ми­ро­нів­ська 33, Ми­ро­нів­ська 67, Ве­ста, Сні­жа­на, Во­ло­шко­ва, По­до­лян­ка. Па­рос­тко­ва му­ха від­лов­лю­ва­лась ли­ше на 11 сор­тах із 42 у до­слі­ді. За по­рів­ня­н­ня за­галь­ної чи­сель­но­сті (за­се­ле­но­сті) мух на рі­зних сор­тах зі стій­кі­стю по­над 6 ба­лів від­зна­ча­ю­ться сор­ти: Ми­ро­нів­ська 28, Ми­ро­нів­ська ости­ста, Ми­ро­нів­ська 30, Ми­ро­нів­ська 31, Ми­рич, Ми­ро­нів­ська 67, Кри­жин­ка, Ми­ро­нів­ська ран­ньо­сти­гла, Де­ме­тра, Ми­ро­нів­ська сто­рі­чна (тип стій­ко­сті — ан­ти­ксе­ноз).

За­галь­ну (ади­тив­ну) стій­кість сор­тів пше­ни­ці ози­мої м’якої се­ле­кції МІП про­ти ком­пле­ксу дво­кри­лих вну­трі­сте­бло­вих фі­то­фа­гів ми ви­вча­ли в осін­ній і ве­сня­но­лі­тній пе­рі­о­ди. Так, во­се­ни на жов­ті пас­тки (ан­ти­ксе­ноз) най­біль­ша кіль­кість мух від­лов­лю­ва­лась на сор­ті Ми­ро­нів­ська 31 (ета­лон, 25,8 екз./пас­тку за день), а най­мен­ша — на сор­тах Укра­їн­ка 0246 (3,2), Іл­лі­чів­ка (4,4), Ми­ро­нів­ська 33 (4,1), Ми­ро­нів­ська 27 (3,1), Ми­рич (2,8), Мир­хад (3,6), Кри­жин­ка (3,4), Ве­ста (4,3), Ре­ме­слів­на (3,9), Сні­жа­на (2,0), Де­ме­тра (4,8), Во­ло­шко­ва (2,6), Ми­ро­нів­ська сто­рі­чна (4,7 екз./пас­тку за день).

За облі­ка­ми кла­док яєць (ан­ти­ксе­ноз) най­біль­шу щіль­ність по­пу­ля­ції спо­сте­ре­же­но на сор­ті Ко­лос Ми­ро­нів­щи­ни (16,3 шт./ ро­сли­ну — ета­лон), а най­менш за­се­ле­ні клад­ка­ми яєць бу­ли сор­ти Укра­їн­ка 0246, Іл­лі­чів­ка, Ми­ро­нів­ська 27, Ми­ро­нів­ська 33, Ми­рич, Кри­жин­ка, Мо­но­тип, Во­ло­шко­ва, По­до­лян­ка.

За облі­ка­ми чи­сель­но­сті ли­чи­нок і по­шко­дже­но­сті ни­ми ро­слин най­більш за­се­ле­ним був сорт Ми­ро­нів­ська 29 (11,2 екз./ро­сли­ну — ета­лон), а най­мен­ше

(1,3–2,7 екз./ро­сли­ну) — сор­ти Ми­ро­нів­ська 27, Мо­но­тип, Укра­їн­ка 0246, Іл­лі­чів­ка, Во­ло­шко­ва.

Ан­ти­біоз (ко­е­фі­ці­єнт роз­мно­же­н­ня) роз­ра­ху­ва­ли ді­ле­н­ням чи­сель­но­сті ли­чи­нок на ро­сли­ну на по­ка­зник кіль­ко­сті яєць на ро­сли­ну. Най­біль­шим цей ко­е­фі­ці­єнт був на сор­ті Ве­ста (1,60 — ета­лон), від яко­го роз­ра­хо­ву­ва­ли змен­ше­н­ня на ін­ших сор­тах, а за шка­лою (та­бли­ця) ви­зна­ча­ли бал. Окрім то­го, ан­ти­біоз роз­ра­хо­ву­ва­ли за по­шко­дже­ні­стю ро­слин, яка най­біль­шою бу­ла на сор­ті Мир­хад (20,4% — ета­лон), від яко­го роз­ра­хо­ву­ва­ли змен­ше­н­ня на ін­ших сор­тах у від­со­тках і ви­зна­ча­ли бал за шка­лою.

То­ле­ран­тність ви­зна­ча­ли за кіль­кі­стю за­ги­блих сте­бел на одну ли­чин­ку. Най­біль­ше за­ги­блих сте­бел на одну ли­чин­ку бу­ло на сор­ті Пам’ять Ре­ме­сла (6,0% — ета­лон), за яким роз­ра­хо­ву­ва­ли змен­ше­н­ня за­ги­блих сте­бел у пе­ре­ра­хун­ку на одну ли­чин­ку.

Оскіль­ки для ви­зна­че­н­ня ан­ти­ксе­но­зу бу­ло ви­ко­ри­ста­но два по­ка­зни­ки — чи­сель­ність, іма­го/пас­тку на до­бу і щіль­ність по­пу­ля­цій кла­док яєць, для ан­ти­біо­зу — чи­сель­ність ли­чи­нок, екз./ро­сли­ну й по­шко­дже­ність ро­слин у від­со­тках, то се­ре­дні по­ка­зни­ки ви­зна­ча­ли з їхньої су­ми.

Для роз­ра­хун­ків ади­тив­но­го ба­ла стій­ко­сті сор­тів в осін­ній пе­рі­од усі ба­ли за шка­лою мно­жи­ли на від­по­від­ні ко­е­фі­ці­єн­ти, а са­ме: ан­ти­біоз на 0,40, ан­ти­ксе­ноз — 0,35, то­ле­ран­тність — 0,15. Ухи­ле­н­ня не вра­хо­ву­ва­ли, оскіль­ки в осін­ній пе­рі­од цей тип стій­ко­сті ви­зна­ча­є­ться стро­ка­ми сів­би. Стій­ки­ми про­ти гру­пи мух в осін­ній пе­рі­од з ади­тив­ним ба­лом стій­ко­сті по­над 6 є сор­ти: Ми­ро­нів­ська 264 (6,31), Ми­ро­нів­ська юві­лей­на (6,44), Ми­ро­нів­ська 27 (6,99), Ми­рич (6,27), Ми­ро­нів­ська 67 (6,07), Сні­жа­на (6,22), Де­ме­тра (6,28).

У ве­сня­но-лі­тній пе­рі­од ан­ти­ксе­ноз ви­зна­ча­ли за чи­сель­ні­стю іма­го, екз./пас­тку на день, ан­ти­біоз — за спів­від­но­ше­н­ням чи­сель­но­сті ли­чи­нок, екз./ро­сли­ну до чи­сель­но­сті іма­го (ко­е­фі­ці­єнт роз­мно­же­н­ня), то­ле­ран­тність — за кіль­кі­стю за­ги­блих сте­бел у пе­ре­ра­хун­ку на одну ли­чин­ку. Най­біль­ше іма­го мух бу­ло від­лов­ле­но на сор­ті Ми­ро­нів­ська 808 (16,3 екз./пас­тку) — ета­лон. Най­мен­ше за­се­ля­ли­ся му­ха­ми та­кі сор­ти: Ми­ро­нів­ська юві­лей­на (4,2 екз./ пас­тку), Ми­ро­нів­ська 27 (3,4), Ми­рич (3,7), Кри­жин­ка (3,4), Ве­ста (2,6), Ре­ме­слів­на (4,7), Де­ме­тра (3,9), Во­ло­шко­ва (4,7), Ми­ро­нів­ська сто­рі­чна (3,7), Пам’ять Ре­ме­сла (4,6), По­до­лян­ка (4,8 екз./пас­тку).

Що­до чи­сель­но­сті ли­чи­нок, то най­біль­шою во­на бу­ла на сор­ті Ми­ро­нів­ська на­пів­ін­те­сив­на (14,2 екз./ро­сли­ну — ета­лон). Най­мен­шу чи­сель­ність ли­чи­нок (ан­ти­ксе­ноз і ан­ти­біоз) спо­сте­рі­га­ли на сор­тах: Укра­їн­ка 0246 (2,4 екз./ро­сли­ну), Іл­лі­чів­ка (3,2), Ми­ро­нів­ська 25 (4,2), Ми­ро­нів­ська 61 (4,1), Ми­ро­нів­ська 29 (3,2), Ми­ро­нів­ська 27 (1,4), Ми­ро­нів­ська ости­ста (4,3), Ми­ро­нів­ська 33 (3,2), Ми­рич (3,1), Ве­ста (2,0), Ре­ме­слів­на (3,5), Во­ло­шко­ва (1,8), Еко­ном­ка (2,2), Пам’ять Ре­ме­сла (3,1), Ле­ген­да ми­ро­нів­ська (1,2), Ми­ро­нів­ська зо­ло­то­вер­ха (3,5).

Про­те за ви­зна­че­н­ня ти­пу стій­ко­сті ан­ти­біоз (ко­е­фі­ці­єнт ви­жи­ва­н­ня по­пу­ля­ції, ді­ле­н­ня чи­сель­но­сті ли­чи­нок, екз./ро­сли­ну на чи­сель­ність іма­го/пас­тку), най­ви­щим цей по­ка­зник був на сор­ті Де­ме­тра (1,872 — ета­лон), а най­мен­шим — на сор­тах Укра­їн­ка 0246 (0,369), Ми­ро­нів­ська 25 (0,368), Ми­ро­нів­ська 29 (0,314), Ми­ро­нів­ська 30 (0,314), Ма­дяр­ка (0,288), Во­ло­шко­ва (0,383), Еко­ном­ка (0,232), Ле­ген­да ми­ро­нів­ська (0,105), Ми­ро­нів­ська зо­ло­то­вер­ха (0,245), що рів­но­цін­но ефе­ктив­но­сті ан­ти­біо­ти­чної дії сор­тів на фі­то­фа­гів у ме­жах від 74,5 до 94,9%.

То­ле­ран­тність ви­зна­ча­ли за по­ка­зни­ком за­ги­бе­лі сте­бел на одну ли­чин­ку. Най­біль­шу за­ги­бель по­шко­дже­них сте­бел бу­ло спо­сте­ре­же­но на сор­ті Во­ло­шко­ва (7,5 шт./ лич.) — ета­лон. Най­мен­шу — на сор­тах Ми­ро­нів­ська 264 (1,17), Ми­ро­нів­ська 808 (1,16), Іл­лі­чів­ка (0,88), Ми­ро­нів­ська 808 по­лі­пше­на (1,16), Ми­ро­нів­ська 29 (1,44), Ми­ро­нів­ська 28 (1,14), Ми­ро­нів­ська ости­ста (0,86), Ми­ро­нів­ська на­пів­ін­тен­сив­на (0,48), Ми­ро­нів­ська 31 (1,39), Ми­ро­нів­ська 33 (0,97), Ми­ро­нів­ська 65 (1,16), Ми­ро­нів­ська 66 (0,88), Мир­хад (0,81), Ми­ро­нів­ська 67 (0,83), Кри­жин­ка (0,87), Ре­ме­слів­на (0,83), Де­ме­тра (1,36), Мо­но­тип (0,88), Юві­ляр ми­ро­нів­ський (1,38), По­до­лян­ка (1,43).

Ви­снов­ки

Ро­зра­хо­ва­ний ади­тив­ний бал стій­ко­сті сор­тів пше­ни­ці про­ти гру­пи мух у ве­сня­но­лі­тній пе­рі­од свід­чить, що стій­ки­ми (бал стій­ко­сті по­над 6) є сор­ти: Укра­їн­ка 0246 (6,05), Іл­лі­чів­ка (6,30), Ми­ро­нів­ська 33 (6,12), Ми­рич (6,11), Мир­хад (6,10), Ре­ме­слів­на (6,13), Ма­дяр­ка (6,02).

Стій­ки­ми з ба­лом по­над 6 за се­ре­дньою оцін­кою в осін­ній і ве­сня­но-лі­тній пе­рі­о­ди про­ти ком­пле­ксу вну­трі­шньо­сте­бло­вих мух є сор­ти: Укра­їн­ка 0246, Іл­лі­чів­ка, Ми­ро­нів­ська 27, Ми­ро­нів­ська 33, Ми­рич.

Опо­мі­за пше­ни­чна

Швед­ські му­хи

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.