Ро­зум­ний під­хід до го­дів­лі

The Ukrainian Farmer - - РТОЕСМЛАИННОИМЦЕТРВАО - ЛЮ­ДМИ­ЛА ЧОРНОЛАТА, канд. с.-г. на­ук Ін­сти­тут кор­мів та сіль­сько­го го­спо­дар­ства По­ді­л­ля НААН

За­галь­на кіль­кість спо­жи­тих тва­ри­ною по­жив­них ре­чо­вин є ва­жли­вою, та їхня якість ва­жли­ва не мен­ше. Якщо взя­ти до ува­ги стан­дарт на ком­бі­кор­ми й кон­цен­тра­ти для свиней, то одним із пер­ших по­ка­зни­ків є ма­со­ва час­тка си­ро­го про­те­ї­ну (ДСТУ 4508:2005).

Бі­лок

Про­те­їн по­трі­бен тва­ри­ні не ли­ше для на­ро­щу­ва­н­ня жи­вої ма­си, а й для утво­ре­н­ня ре­чо­вин біл­ко­вої при­ро­ди — фер­мен­тів, гор­мо­нів, імун­них тіл, ну­кле­ї­но­вих ки­слот й ін­ших, що ма­ють ва­жли­ве зна­че­н­ня в про­ті­кан­ні жит­тє­вих про­це­сів ор­га­ні­зму. Кіль­кість не­об­хі­дно­го для свиней про­те­ї­ну нор­му­є­ться з роз­ра­хун­ку на 1 кг у від­со­тках до су­хої ре­чо­ви­ни ком­бі­кор­му. У сво­є­му стру­ктур­но­му скла­ді про­те­ї­ни мі­стять 50,6–54,5% ву­гле­цю, 21,5–23,5 — ки­сню, 6,5–7,3 — во­дню, 0,3–2,5 — сір­ки, іно­ді не­ве­ли­ку кіль­кість фо­сфо­ру й 15,0–17,6% (в се­ре­дньо­му 16%) азо­ту. От­же, спів­від­но­ше­н­ня ма­си про­те­ї­ну до ма­си азо­ту в ньо­му бе­руть як 6,25:1. Це зна­че­н­ня є про­те­ї­но­вим ко­е­фі­ці­єн­том.

Про­те, ви­зна­чив­ши за­галь­ний уміст азо­ту й пе­ре­вів­ши йо­го в уміст си­ро­го про­те­ї­ну, не­мо­жли­во бу­ти впев­не­ним, що ми ма­є­мо спра­ву з біл­ком у кор­мі. Адже за­галь­ний азот — це су­ма біл­ко­во­го й не­біл­ко­во­го азо­ту, а остан­ній може під­ви­щу­ва­ти­ся шту­чно. Тоб­то по­ка­зник си­ро­го про­те­ї­ну лег­ко сфаль­си­фі­ку­ва­ти. В су­ча­сних умо­вах ціни на кор­ми та ком­бі­кор­мо­ву си­ро­ви­ну по­стій­но під­ви­щу­ю­ться й зна­чною мі­рою за­ле­жать від умі­сту са­ме си­ро­го про­те­ї­ну. Це при­зво­дить до то­го, що на ри­нок усе ча­сті­ше по­тра­пля­ють не­які­сні та фаль­си­фі­ко­ва­ні кор­ми й кор­мо­ва си­ро­ви­на. Ця про­бле­ма потребує осо­бли­во­го кон­тро­лю.

В Ін­сти­ту­ті кор­мів та сіль­сько­го го­спо­дар­ства По­ді­л­ля НААН України кон­тро­лю­ють уміст рі­зних азо­тних фра­кцій у кор­мах і кор- мо­вій си­ро­ви­ні. Най­ча­сті­ше сти­ка­ю­ться з фаль­си­фі­ка­ці­єю вмі­сту си­ро­го про­те­ї­ну в со­є­во­му та со­ня­шни­ко­во­му шро­ті й ма­ку­сі, екс­тру­до­ва­ній сої та ком­бі­кор­мах (рис.).

У се­ре­дньо­му вміст не­біл­ко­во­го азо­ту має бу­ти в ме­жах 0,4–1,0%, але тра­пля­ю­ться зраз­ки, у яких цей по­ка­зник до­ся­гає 1,2–2,4%, а це 7,5–15,0% си­ро­го про­те­ї­ну не­ві­до­мої при­ро­ди. Та­кий азот ча­сто пред­став­ле­ний ніт­ра­тним азо­том, уміст яко­го не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 500 мг/кг, адже він на­ле­жить до то­кси­чних ре­чо­вин. От­же, по­ряд із по­ка­зни­ком «си­рий про­те­їн», вар­то бра­ти до ува­ги по­ка­зни­ки яко­сті — «за­галь­ний азот», «біл­ко­вий азот» і «не­біл­ко­вий азот».

Ви­со­кою біо­ло­гі­чною цін­ні­стю ха­ра­кте­ри­зу­є­ться про­те­їн кор­мів тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня: м’ясо-кіс­тко­ве та ри­бне бо­ро­шно, молоко, а та­кож зер­но-бо­бо­вих куль­тур — сої, го­ро­ху, ви­ки то­що. Во­ни най­кра­ще від­по­від­а­ють амі­но­ки­сло­тно­му скла­ду біл­ка мо­ло­ка та ті­ла свиней. Про­те­їн зер­на зла­ко­вих куль­тур — ячме­ню, ку­ку­ру­дзи, пшениці, яке є осно­вою ра­ціо­нів свиней, бі­дний на вміст лі­зи­ну (табл. 1). Крім то­го, де­фі­ци­тни­ми амі­но­ки­сло­та­ми в зер­ні зла­ко­вих куль­тур є тре­о­нін, ар­ге­нін, а та­кож три­пто­фан (осо­бли­во в зер­ні ку­ку­ру­дзи). За вве­де­н­ня в ра­ціон свиней шро­ту со­ня­шни­ко­во­го або со­є­во­го які­сний склад про­те­ї­ну зна­чно по­лі­пшу­є­ться й може бу­ти пов­ні­стю зба­лан­со­ва­ний і без про­те­ї­но­вої до­бав­ки. Зві­сно, за умо­ви, що ці кор­ми мі­стять си­ро­го про­те­ї­ну 36–38 і 42–45% від­по­від­но.

Ба­лан­су­ва­н­ня ра­ціо­нів свиней зво­ди­ться до усу­не­н­ня де­фі­ци­ту не­за­мін­них амі­но­ки­слот і про­во­ди­ться дво­ма спосо­ба­ми:

• пер­ший — за­мі­ною скла­до­вих ви­со­ко­біл­ко­вим кор­мом, ба­га­тим на вміст лі­зи­ну; дру­гий — до­да­ва­н­ня до ра­ціо­ну від­су­тніх амі­но­ки­слот у ви­гля­ді кор­мо­вих або син­те­ти­чних пре­па­ра­тів. Ефе­ктив­ність цих спосо­бів до­ста­тньо ви­со­ка. •

Ву­гле­во­ди

Ву­гле­во­ди та по­хі­дні — це ве­ли­кий клас скла­дних ор­га­ні­чних ре­чо­вин, що мі­стя­ться в усіх при­ро­дних ро­слин­них кор­мах. За­ле­жно від ви­ду ро­слин­но­го ор­га­ні­зму й фа­зи йо­го роз­ви­тку їхня час­тка може ста­но­ви­ти від 40 до 80%. У пра­кти­ці ві­тчи­зня­но­го зоо­те­хні­чно­го оці­ню­ва­н­ня ву­гле­во­ди роз­ді­ля­ють на дві гру­пи:

• пер­ша — стру­ктур­ні ву­гле­во­ди, що ха­ра­кте­ри­зу­ю­ться по­ка­зни­ком си­рої клі­тко­ви­ни, ней­траль­но-де­тер­ген­тна (НДК) і ки­сло­то­де­тер­ген­тна (КДК) клі­тко­ви­ни, а та­кож ки­сло­то-де­тер­ген­тний лі­гнін (КДЛ);

• дру­га — не­стру­ктур­ні ву­гле­во­ди (НСВ), які за­ве­де­но ото­то­жню­ва­ти з без­а­зо­то­ви­ми екс­тр­актив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми (БЕР).

Рис. Склад про­те­ї­но­во­го ком­пле­ксу про­ду­ктів пе­ре­роб­ки со­ня­шни­ку та сої

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.