Ро­зум­ний під­хід до го­дів­лі

The Ukrainian Farmer - - РТОЕСМЛАИННОИМЦЕТРВАО - ЛЮ­ДМИ­ЛА ЧОРНОЛАТА, канд. с.-г. на­ук Ін­сти­тут кор­мів та сіль­сько­го го­спо­дар­ства По­ді­л­ля НААН

За­галь­на кіль­кість спо­жи­тих тва­ри­ною по­жив­них ре­чо­вин є ва­жли­вою, та їхня якість ва­жли­ва не мен­ше. Якщо взя­ти до ува­ги стан­дарт на ком­бі­кор­ми й кон­цен­тра­ти для сви­ней, то одним із пер­ших по­ка­зни­ків є ма­со­ва час­тка си­ро­го про­те­ї­ну (ДСТУ 4508:2005).

Бі­лок

Про­те­їн по­трі­бен тва­ри­ні не ли­ше для на­ро­щу­ва­н­ня жи­вої ма­си, а й для утво­ре­н­ня ре­чо­вин біл­ко­вої при­ро­ди — фер­мен­тів, гор­мо­нів, імун­них тіл, ну­кле­ї­но­вих ки­слот й ін­ших, що ма­ють ва­жли­ве зна­че­н­ня в про­ті­кан­ні жит­тє­вих про­це­сів ор­га­ні­зму. Кіль­кість не­об­хі­дно­го для сви­ней про­те­ї­ну нор­му­є­ться з роз­ра­хун­ку на 1 кг у від­со­тках до су­хої ре­чо­ви­ни ком­бі­кор­му. У сво­є­му стру­ктур­но­му скла­ді про­те­ї­ни мі­стять 50,6–54,5% ву­гле­цю, 21,5–23,5 — ки­сню, 6,5–7,3 — во­дню, 0,3–2,5 — сір­ки, іно­ді не­ве­ли­ку кіль­кість фо­сфо­ру й 15,0–17,6% (в се­ре­дньо­му 16%) азо­ту. От­же, спів­від­но­ше­н­ня ма­си про­те­ї­ну до ма­си азо­ту в ньо­му бе­руть як 6,25:1. Це зна­че­н­ня є про­те­ї­но­вим ко­е­фі­ці­єн­том.

Про­те, ви­зна­чив­ши за­галь­ний уміст азо­ту й пе­ре­вів­ши йо­го в уміст си­ро­го про­те­ї­ну, не­мо­жли­во бу­ти впев­не­ним, що ми ма­є­мо спра­ву з біл­ком у кор­мі. Адже за­галь­ний азот — це су­ма біл­ко­во­го й не­біл­ко­во­го азо­ту, а остан­ній мо­же під­ви­щу­ва­ти­ся шту­чно. Тоб­то по­ка­зник си­ро­го про­те­ї­ну лег­ко сфаль­си­фі­ку­ва­ти. В су­ча­сних умо­вах ці­ни на кор­ми та ком­бі­кор­мо­ву си­ро­ви­ну по­стій­но під­ви­щу­ю­ться й зна­чною мі­рою за­ле­жать від умі­сту са­ме си­ро­го про­те­ї­ну. Це при­зво­дить до то­го, що на ри­нок усе ча­сті­ше по­тра­пля­ють не­які­сні та фаль­си­фі­ко­ва­ні кор­ми й кор­мо­ва си­ро­ви­на. Ця про­бле­ма по­тре­бує осо­бли­во­го кон­тро­лю.

В Ін­сти­ту­ті кор­мів та сіль­сько­го го­спо­дар­ства По­ді­л­ля НААН Укра­ї­ни кон­тро­лю­ють уміст рі­зних азо­тних фра­кцій у кор­мах і кор- мо­вій си­ро­ви­ні. Най­ча­сті­ше сти­ка­ю­ться з фаль­си­фі­ка­ці­єю вмі­сту си­ро­го про­те­ї­ну в со­є­во­му та со­ня­шни­ко­во­му шро­ті й ма­ку­сі, екс­тру­до­ва­ній сої та ком­бі­кор­мах (рис.).

У се­ре­дньо­му вміст не­біл­ко­во­го азо­ту має бу­ти в ме­жах 0,4–1,0%, але тра­пля­ю­ться зраз­ки, у яких цей по­ка­зник до­ся­гає 1,2–2,4%, а це 7,5–15,0% си­ро­го про­те­ї­ну не­ві­до­мої при­ро­ди. Та­кий азот ча­сто пред­став­ле­ний ніт­ра­тним азо­том, уміст яко­го не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 500 мг/кг, адже він на­ле­жить до то­кси­чних ре­чо­вин. От­же, по­ряд із по­ка­зни­ком «си­рий про­те­їн», вар­то бра­ти до ува­ги по­ка­зни­ки яко­сті — «за­галь­ний азот», «біл­ко­вий азот» і «не­біл­ко­вий азот».

Ви­со­кою біо­ло­гі­чною цін­ні­стю ха­ра­кте­ри­зу­є­ться про­те­їн кор­мів тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня: м’ясо-кіс­тко­ве та ри­бне бо­ро­шно, мо­ло­ко, а та­кож зер­но-бо­бо­вих куль­тур — сої, го­ро­ху, ви­ки то­що. Во­ни най­кра­ще від­по­від­а­ють амі­но­ки­сло­тно­му скла­ду біл­ка мо­ло­ка та ті­ла сви­ней. Про­те­їн зер­на зла­ко­вих куль­тур — ячме­ню, ку­ку­ру­дзи, пше­ни­ці, яке є осно­вою ра­ціо­нів сви­ней, бі­дний на вміст лі­зи­ну (табл. 1). Крім то­го, де­фі­ци­тни­ми амі­но­ки­сло­та­ми в зер­ні зла­ко­вих куль­тур є тре­о­нін, ар­ге­нін, а та­кож три­пто­фан (осо­бли­во в зер­ні ку­ку­ру­дзи). За вве­де­н­ня в ра­ціон сви­ней шро­ту со­ня­шни­ко­во­го або со­є­во­го які­сний склад про­те­ї­ну зна­чно по­лі­пшу­є­ться й мо­же бу­ти пов­ні­стю зба­лан­со­ва­ний і без про­те­ї­но­вої до­бав­ки. Зві­сно, за умо­ви, що ці кор­ми мі­стять си­ро­го про­те­ї­ну 36–38 і 42–45% від­по­від­но.

Ба­лан­су­ва­н­ня ра­ціо­нів сви­ней зво­ди­ться до усу­не­н­ня де­фі­ци­ту не­за­мін­них амі­но­ки­слот і про­во­ди­ться дво­ма спосо­ба­ми:

• пер­ший — за­мі­ною скла­до­вих ви­со­ко­біл­ко­вим кор­мом, ба­га­тим на вміст лі­зи­ну; • дру­гий — до­да­ва­н­ня до ра­ціо­ну від­су­тніх амі­но­ки­слот у ви­гля­ді кор­мо­вих або син­те­ти­чних пре­па­ра­тів. Ефе­ктив­ність цих спосо­бів до­ста­тньо ви­со­ка.

Ву­гле­во­ди

Ву­гле­во­ди та по­хі­дні — це ве­ли­кий клас скла­дних ор­га­ні­чних ре­чо­вин, що мі­стя­ться в усіх при­ро­дних ро­слин­них кор­мах. За­ле­жно від ви­ду ро­слин­но­го ор­га­ні­зму й фа­зи йо­го роз­ви­тку їхня час­тка мо­же ста­но­ви­ти від 40 до 80%. У пра­кти­ці ві­тчи­зня­но­го зоо­те­хні­чно­го оці­ню­ва­н­ня ву­гле­во­ди роз­ді­ля­ють на дві гру­пи:

• пер­ша — стру­ктур­ні ву­гле­во­ди, що ха­ра­кте­ри­зу­ю­ться по­ка­зни­ком си­рої клі­тко­ви­ни, ней­траль­но-де­тер­ген­тна (НДК) і ки­сло­то­де­тер­ген­тна (КДК) клі­тко­ви­ни, а та­кож ки­сло­то-де­тер­ген­тний лі­гнін (КДЛ);

• дру­га — не­стру­ктур­ні ву­гле­во­ди (НСВ), які за­ве­де­но ото­то­жню­ва­ти з без­а­зо­то­ви­ми екс­тр­актив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми (БЕР).

Ана­лі­зу­ю­чи вміст БЕР і НСВ у кон­цен­тро­ва­них кор­мах, отри­му­є­мо під­твер­дже­н­ня, що це два рі­зних по­ка­зни­ки. Для зер­на ячме­ню, вів­са, пше­ни­ці й ку­ку­ру­дзи по­ка­зник БЕР ви­щий, а то­му й по­жив­ність цих кор­мів у ра­зі вра­ху­ва­н­ня цьо­го по­ка­зни­ка за­ви­ще­на (табл. 2).

Клі­тко­ви­на є осно­вою клі­тин­ної стін­ки ро­слин­но­го ор­га­ні­зму й мі­стить ге­мі­це­лю­ло­зу, це­лю­ло­зу та зв’яза­ний із ни­ми лі­гнін. У єв­ро­пей­ській зоо­те­хні­чній пра­кти­ці під час роз­роб­ки ра­ціо­нів за­ве­де­но бра­ти до ува­ги не ли­ше по­ка­зник си­рої клі­тко­ви­ни, а ней­траль­но-де­тер­ген­тної (НДК) і ки­сло­то­де­тер­ген­тної (КДК) клі­тко­ви­ни, а та­кож ки­сло­то-де­тер­ген­тно­го лі­гні­ну (КДЛ). Ці ор­га­ні­чні ре­чо­ви­ни є не ли­ше дже­ре­лом енер­гії, а й акти­ва­то­ра­ми мо­то­ри­ки, а та­кож ді­яль­но­сті трав­них фер­мен­тів шлун­ко­во­ки­шко­во­го тра­кту сви­ней. На жаль, чин­ни­ми нор­ма­тив­ни­ми стан­дар­та­ми нор­му­є­ться ли­ше си­ра клі­тко­ви­на. Опти­маль­на кон­цен­тра­ція її в ра­ціо­нах сви­ней 4,0–7,0% су­хої ре­чо­ви­ни. У ра­зі її на­дли­шку по­гір­шу­є­ться пе­ре­трав­ність по­жив­них ре­чо­ви­ни ра­ціо­ну, а за бра­ку та­кож по­ру­шу­ю­ться про­це­си трав­ле­н­ня. Сви­ні, що не­до­о­три­му­ють клі­тко­ви­ну, ча­сті­ше хво­рі­ють на ви­раз­ку шлун­ку.

Є ще один ву­гле­во­дний по­ка­зник, на який вар­то звер­та­ти ува­гу під час го­дів­лі сви­ней, — це пен­то­за­ми, вміст яких у зер­ні зла­ко­вих куль­тур сут­тє­вий. Так, на­при­клад, у пше­ни­ці ді­а­па­зон умі­сту пен­то­за­нів ко­ли­ва­є­ться в ме­жах 5,2–9,4%, у ку­ку­ру­дзі — 3,5–4,4, а в жи­ті йо­го най­біль­ше — 7,0–9,5%.

На жаль, в ор­га­ні­змі сви­ней не утво­рю­ю­ться фер­мен­ти, що зда­тні роз­ще­плю­ва­ти пен­то­за­ни, а то­му во­ни май­же не за­сво­ю­ю­ться ор­га­ні­змом. І го­лов­не, що ці ре­чо­ви­ни бло­ку­ють до­ступ трав­них фер­мен­тів до ін­ших по­жив­них ре­чо­вин і зни­жу­ють їх пе­ре­трав­ність. У трав­но­му тра­кті утво­рю­ю­ться в’яз­кі сли­зо­по­ді­бні ре­чо­ви­ни, що обво­лі­ка­ють гра­ну­ли про­те­ї­ну й кро­хма­лю. Від­бу­ва­є­ться за­стій у ки­шків­ни­ку, утво­ре­н­ня рід­ко­го та в’яз­ко­го хі­му­су. Як на­слі­док мо­жуть ви­ни­ка­ти роз­ла­ди трав­ле­н­ня, ін­ші за­хво­рю­ва­н­ня та, зви­чай­но, зни­же­н­ня про­ду­ктив­но­сті.

Жир

Уміст си­ро­го жи­ру в кор­мах не нор­му­є­ться, але йо­го по­трі­бно кон­тро­лю­ва­ти, адже він за­ле­жить від ба­га­тьох чин­но­ків, а то­му в зер­ні пше­ни­ці йо­го мо­же бу­ти від 0,5 до 6,25%, у ячме­ні — від 0,8 до 3,0%. Що­до со­є­во­го та со­ня­шни­ко­во­го шро­ту й ма­ку­хи, то вміст си­ро­го жи­ру в них за­ле­жить від те­хно­ло­гії пе­ре­роб­ки. Зві­сно, вміст си­ро­го жи­ру в кор­мах за­ле­жить від ви­ро­щу­ва­н­ня си­ро­ви­ни, спосо­бів су­ші­н­ня, збе­рі­га­н­ня, пе­ре­роб­ки й ба­га­тьох ін­ших чин­ни­ків. Так, якщо в зе­ле­ній ма­сі лю­цер­ни у фа­зу цві­ті­н­ня вміст си­ро­го жи­ру близь­ко 2,86–3,89%, то в отри­ма­но­му з неї сі­ні — 2,65%, а за по­га­них по­го­дних умов ще ниж­чий.

Ма­кро- та мі­кро­еле­мен­ти

Ва­жли­во в го­дів­лі сви­ней звер­та­ти ува­гу на мі­не­раль­не жив­ле­н­ня. Не ли­ше де­фі­цит, а й на­дли­шок ма­кро- та мі­кро­еле­мен­тів, а та­кож не­від­по­від­не спів­від­но­ше­н­ня між ни­ми в ра­ціо­ні сви­ней при­зво­дить до зни­же­н­ня ін­тен­сив­но­сті про­це­сів трав­ле­н­ня та стій­ко­сті до за­хво­рю­вань, по­ру­ше­н­ня ре­про­ду­ктив­ної фун­кції й збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті не­жит­тє­зда­тно­го мо­ло­дня­ку. По­ряд із цим опти­мі­за­ція мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня су­про­во­джу­є­ться нор­ма­лі­за­ці­єю обмін­них про­це­сів в ор­га­ні­змі, під­ви­ще­н­ням про­ду­ктив­но­сті тва­рин й іму­ні­те­ту.

Слід за­зна­чи­ти, що зо­ла, отри­ма­на з тка­нин тва­рин, від­рі­зня­є­ться від зо­ли ро­слин від­но­сною ста­біль­ні­стю скла­ду, то­ді як мі­не­раль­ний склад кор­мів ду­же ко­ли­ва­є­ться. До­ве­де­но, що рі­вень мі­кро­еле­мен­тів у них мо­же під­ви­щу­ва­тись або зни­жу­ва­ти­ся в 50 і біль­ше ра­зів. Ма­буть, у зв’яз­ку із цим у тва­рин у про­це­сі ево­лю­ції роз­ви­ну­ли­ся за­хи­сні ме­ха­ні­зми, які ре­гу­лю­ють обмін еле­мен­тів, а са­ме змі­ню­ють ін­тен­сив­ність усмо­кту­ва­н­ня, екс­тра­кцію із се­чею, збіль­шу­ють або змен­шу­ють ен­до­ген­ні втра­ти з ка­лом, змі­ню­ють від­кла­да­н­ня в тка­ни­нах і ви­ді­ле­н­нях із по­том. Однак та­ке «тер­пі­н­ня» ор­га­ні­зму не без­ме­жне.

Мі­кро­еле­мен­тний склад ро­слин­но­го ор­га­ні­зму фор­му­є­ться під впли­вом мі­кро­еле­мен­тів ґрун­ту, що у свою чер­гу ста­вить від­по­від­ні ви­мо­ги до скла­ду пре­мі­ксів і до­ба­вок, які вво­дя­ться у ра­ціон тва­рин. Під час го­дів­лі сви­ней слід пам’ята­ти про те, що в Укра­ї­ні не­має жо­дно­го го­спо­дар­ства, у яко­му б не бу­ло при­чи­ни для ви­ни­кне­н­ня у тва­рин мі­кро­еле­мен­то­зів на осно­ві де­фі­ци­ту одно­го або кіль­кох жит­тє­во не­об­хі­дних еле­мен­тів. То­му для ба­лан­су ра­ціо­нів за де­та­лі­зо­ва­ни­ми нор­ма­ми го­дів­лі по­трі­бно своє­ча­сно про­во­ди­ти пов­ний хі­мі­чний ана­ліз кор­мів, зокре­ма й мі­не­раль­ний.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.