Го­ду­є­мо пра­виль­но

При­бу­тко­вість сви­нар­ства чи­ма­лою мі­рою за­ле­жить від опти­маль­но­го скла­ду та яко­сті ком­бі­кор­му. І не зав­жди най­до­рож­чий ком­бі­корм дає ма­кси­маль­ний при­бу­ток

The Ukrainian Farmer - - ТЕМА НОМЕРА - ВІ­КТОР РОБЕЙКО, ке­рів­ник ви­ро­бни­цтва ком­па­нії «Да­но­ша»

Спо­сіб го­дів­лі сви­ней на­сам­пе­ред за­ле­жить від їхньо­го ві­ку та при­зна­че­н­ня. Є рі­зні під­хо­ди до скла­да­н­ня ра­ціо­нів, у рі­зних кра­ї­нах існу­ють на­віть рі­зне оці­ню­ва­н­ня енер­ге­ти­чної цін­но­сті си­ро­ви­ни, але вре­шті-решт ли­ше сви­ні мо­жуть ска­за­ти, як до­бре зба­лан­со­ва­но ре­цепт кор­му, сво­ї­ми що­ден­ни­ми при­ро­ста­ми, кон­вер­сі­єю кор­му та фі­нан­со­ви­ми ви­тра­та­ми. Однак слід ро­зу­мі­ти, що на­віть най­до­свід­че­ні­ший фа­хі­вець не скла­де до­брий ре­цепт, якщо не отри­має прав­ди­вих да­них що­до вмі­сту про­те­ї­ну в си­ро­ви­ні. А для цьо­го по­трі­бно ма­ти пе­ре­ві­ре­ні ла­бо­ра­тор­ні до­слі­дже­н­ня си­ро­ви­ни.

Ви­бір ком­бі­кор­му

На­сам­пе­ред по­трі­бно ви­зна­чи­ти­ся, який ком­бі­корм ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти: по­ро­шко­вий чи гра­ну­льо­ва­ний. По­ро­шко­вий зна­чно про­сті­ший у ви­ро­бни­цтві, не по­тре­бує до­да­тко­во­го обла­дна­н­ня для гра­ну­лю­ва­н­ня. Однак має й не­до­лі­ки. За­зви­чай він гру­бо­го по­ме­лу, а от­же, гір­ше за­сво­ю­є­ться. Під час транс­пор­ту­ва­н­ня ван­та­жів­ка­ми та в кор­мо­лі­нії є ри­зик роз­ша­ру­ва­н­ня, під час яко­го мі­не­раль­ні до­бав­ки, що важ­чі за ча­стин­ки зер­на, опи­ня­ю­ться зни­зу. В ре­зуль­та­ті де­я­кі сви­ні отри­му­ють за­ма­ло мі­не­ра­лів, а ін­ші — за­ба­га­то. По­ро­шко­вий ком­бі­корм, осо­бли­во дрі­бно зме­ле­ний, за­би­ва­є­ться в си­ло­сах, пе­ре­хо­дах кор­мо­лі­нії, що при­зво­дить до до­да­тко­вих ви­трат ро­бо­чо­го ча­су.

Гра­ну­льо­ва­ний ком­бі­корм не має цих не­до­лі­ків. А йо­го оброб­ка па­рою ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри дає хоч і при­мар­ну, але на­дію на до­да­тко­вий біо­за­хист від збу­дни­ків ін­фе­кцій­них хво­роб, що ни­ні є осо­бли­во акту­аль­ним під час по­ши­ре­н­ня АЧС. Однак усе ж та­ки один не­до­лік є: в про­це­сі гра­ну­ля­ції ком­по­нен­ти до­да­тко­во руй­ну­ю­ться, і на ви­хо­ді ми отри­му­є­мо зна­чно дрі­бні­шу стру­кту­ру ком­бі­кор­му, у яко­му ду­же важ­ко кон­тро­лю­ва­ти рі­вень ча­сти­нок роз­мі­ром мен­шим за 0,4 мм. Осо­бли­во го­стро ця про­бле­ма сто­їть що­до сви­но­ма­ток: на­віть два дні го­дів­лі сви­но­ма­тки за­над­то дрі­бним ком­бі­кор­мом мо­жуть при­зве­сти до утво­ре­н­ня в неї ви­раз­ки шлун­ку і, як на­слі­док, пе­ре­кре­слить усе її подаль­ше про­ду­ктив­не жи­т­тя.

То­му в го­спо­дар­стві тре­ба по­стій­но мо­ні­то­ри­ти рі­вень по­ме­лу за до­по­мо­гою спе­ці­аль­них при­стро­їв із си­та­ми рі­зно­го ді­а­ме­тра. Якщо ком­бі­корм гра­ну­лю­є­ться, то в ра­ціо­ні для сви­но­ма­ток ва­жли­во ма­ти не мен­ше як 30% ячме­ню. Обо­лон­ка зер­на ячме­ню жорс­ткі­ша про­ти пше­ни­ці чи ку­ку­ру­дзи й важ­че роз­ме­лю­є­ться в мли­ні. Та­кий са­мий уміст ячме­ню в ра­ціо­ні для сви­ней на від­го­дів­лі та­кож по­зи­тив­но впли­ва­ти­ме на здо­ров’я шлун­ку, але за­зви­чай при­зво­дить до здо­рож­ча­н­ня ком­бі­кор­му. За­га­лом, чим стар­ші сви­ні, тим груб­ший роз­мел ком­бі­кор­му для них по­трі­бен. З ін­шо­го бо­ку, дов­ший ки­шків­ник у сви­ней стар­шо­го ві­ку (на­при­клад, у сви­но­ма­ток) дає їм мо­жли­вість лі­пше за­сво­ю­ва­ти гру­бі кор­ми.

Ко­жно­му — за по­тре­бою

Для го­дів­лі кну­рів мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ком­бі­корм для ла­кту­ю­чих сви­но­ма­ток, то­му що він має ви­щий уміст мі­не­раль­них ре­чо­вин і ві­та­мі­нів. Про­те опти­маль­ні­ше ро­би­ти окре­мий ком­бі­корм гру­бі­шої фра­кції та з ви­со­ким рів­нем умі­сту ячме­ню. До­да­ва­н­ня до ком­бі­кор­му ві­та­мі­ну Е та се­ле­ну по­зи­тив­но впли­ває на якість і кіль­кість спер­ми. Ду­же ва­жли­во не пе­ре­го­до­ву­ва­ти кну­рів і кон­тро­лю­ва­ти їхню вго­до­ва­ність. Во­ни по­вин­ні бу­ти під­тя­гну­ті й актив­ні. За­над­то жир­ні кну­ри ма­ти­муть про­бле­ми з но­га­ми та бу­дуть більш лі­ни­ви­ми, що ча­сто при­зво­дить до їх пе­ред­ча­сно­го ви­бра­ку­ва­н­ня.

Ре­мон­тних сви­нок мо­жна не­о­бме­же­но го­ду­ва­ти зви­чай­ним ком­бі­кор­мом для від­го­дів­лі сви­ней ли­ше до на­бу­т­тя ни­ми 60 кг. На­да­лі кіль­кість ком­бі­кор­му слід обме­жи­ти до 2,5 к. од. на до­бу, а сам ком­бі­корм по­ви­нен ма­ти ви­со­кий рі­вень мі­не­раль­них ре­чо­вин і ві­та­мі­нів. Вар­то до­би­ти­ся то­го, щоб свин­ки не ро­сли біль­ше ніж на 750 г на до­бу. Це до­зво­лить кіс­ткам змі­цні­ти й ви­три­му­ва­ти ва­гу сви­но­ма­тки в май­бу­тньо­му. Та­кі сви­но­ма­тки ма­ти­муть мен­ше про­блем із но­га­ми, що осо­бли­во ва­жли­во за віль­но­го утри­ма­н­ня сви­но­ма­ток у гру­пах під час су­по­ро­сно­го пе­рі­о­ду.

Ні для ко­го не се­крет, що для отри­ма­н­ня біль­шої кіль­ко­сті по­ро­сят від сви­но­ма­тки під час пер­шо­го опо­ро­су ва­жли­во збіль­ши­ти їм кіль­кість ком­бі­кор­му до 3–3,5 к. од. за 5–10 днів до да­ти очі­ку­ва­ної ову­ля­ції. Для цьо­го по­трі­бно по­мі­ти­ти пер­шу охо­ту в ре­мон­тних сви­нок і сфор­му­ва­ти від­по­від­ні гру­пи. На пра­кти­ці це вда­є­ться да­ле­ко не зав­жди. Для то­го, щоб по­мі­ти­ти яко­мо­га біль­ше сви­нок під час пер­шої охо­ти, по­трі­бно дві­чі на день пе­ре­ві­ря­ти їх у при­су­тно­сті кну­ра, але по­мі­ча­ти не ли­ше сви­нок, які ви­яв­ля­ють ре­флекс не­ру­хо­мо­сті, а й тих, що ма­ють ли­ше по­чер­во­ні­н­ня вуль­ви. Ви­ко­ри­ста­н­ня син­хро­ні­за­ції охо­ти в ре­мон­тних сви­нок за до­по­мо­гою ви­ко­ри­ста­н­ня гор­мо­наль­них пре­па­ра­тів та­кож дає мо­жли­вість вча­сно збіль­ши­ти нор­му го­дів­лі для сти­му­лю­ва­н­ня про­ду­ктив­ні­шої ову­ля­ції.

Сви­но­ма­ток у пе­рі­од пі­сля від­лу­че­н­ня та до за­плі­дне­н­ня та­кож по­трі­бно го­ду­ва­ти до­схо­чу. Це ва­жли­вий чин­ник для під­ви­ще­н­ня кіль­ко­сті на­ро­дже­них по­ро­сят. На­да­лі в пер­ший мі­сяць пі­сля за­плі­дне­н­ня ва­жли­во до­ста­тньо го­ду­ва­ти сви­но­ма­ток, то­му що во­ни по­тре­бу­ють енер­гії для ім­план­та­ції ем­бріо­нів.

Про­те основ­ним ін­ди­ка­то­ром для ви­зна­че­н­ня рів­ня го­дів­лі сви­но­ма­ток має бу­ти їхня вго­до­ва­ність, а то­чні­ше — тов­щи­на шпи­ку на рів­ні остан­ньо­го ре­бра, ко­тру ви­мі­рю­ють за до­по­мо­гою спе­ці­аль­но­го при­строю. Опти­маль­на тов­щи­на шпи­ку — 18–21 мм. Якщо мен­ше — сви­но­ма­тка по­тре­бує до­да­тко­вої кіль­ко­сті кор­му. Якщо біль­ше, нав­па­ки, обме­же­н­ня. За­над­то жир­ні сви­но­ма­тки — ве­ли­ка про­бле­ма у ста­ді. Во­ни по­тре­бу­ють біль­ше мі­сця й кор­му для за­без­пе­че­н­ня жит­тє­ді­яль­но­сті сво­го ор­га­ні­зму, ма­ють зна­чно мен­ше мо­ло­ка та за­зви­чай ви­бра­ко­ву­ю­ться швид­ше че­рез свої роз­мі­ри і не­зда­тність ви­го­до­ву­ва­ти ба­га­то по­ро­сят.

Пе­рі­од су­по­ро­сно­сті (мі­сяць пі­сля за­плі­дне­н­ня й за три ти­жні до опо­ро­су) — це той

пе­рі­од, ко­ли ду­же ва­жли­во від­ре­гу­лю­ва­ти вго­до­ва­ність сви­но­ма­ток; пра­кти­чно це єди­ний пе­рі­од, ко­ли це мо­жли­во зро­би­ти ефе­ктив­но. За­над­то жир­ні сви­но­ма­тки ма­ють отри­му­ва­ти мен­ше ком­бі­кор­му — 1,8–2 к. од. на до­бу. За­над­то ху­ді, нав­па­ки — 2,5–3 к. од. Корм для су­по­ро­сних сви­но­ма­ток має мі­сти­ти ба­га­то клі­тко­ви­ни й мен­ше енер­гії, щоб во­ни по­чу­ва­ли­ся си­ти­ми та спо­кій­ни­ми. Для цьо­го до­бре до­да­ва­ти в ра­ціон гра­ну­льо­ва­ний бу­ря­ко­вий жом — близь­ко 12% ра­ціо­ну.

Якщо сви­но­ма­ток го­ду­ють у гру­пах, то ро­би­ти це по­трі­бно або один раз — за умо­ви ве­ли­ко­го кор­мо­во­го сто­лу, де не бу­де кон­ку­рен­ції між силь­ни­ми й слаб­ши­ми тва­ри­на­ми, або кіль­ка ра­зів під­ряд із не­ве­ли­ки­ми ча­со­ви­ми ін­тер­ва­ла­ми, щоб біль­ші сви­но­ма­тки, що за­зви­чай їдять най­пер­ші, швид­ко на­си­ти­лись, а слаб­ші мо­гли по­їсти з на­сту­пних да­ва­нок. Якщо ін­тер­ва­ли та­кої кіль­ка­ра­зо­вої го­дів­лі бу­дуть роз­тя­гну­ті, то най­біль­ші сви­но­ма­тки ко­жно­го ра­зу під­хо­ди­ти­муть до го­дів­ни­ці й з’їда­ти­муть біль­шу ча­сти­ну кор­му, а мен­ші й слаб­ші не­до­їда­ти­муть.

За три ти­жні до опо­ро­су нор­му ком­бі­кор­му по­трі­бно збіль­ши­ти до 3–3,5 к. од. для всіх сви­но­ма­ток, то­му що са­ме у цей час від­бу­ва­є­ться актив­ний ріст по­ро­сят усе­ре­ди­ні сви­но­ма­тки.

Під час опо­ро­су та в пер­ші дні пі­сля ньо­го сви­но­ма­тці не по­трі­бно ба­га­то ком­бі­кор­му. На­віть нав­па­ки — ве­ли­ка йо­го кіль­кість, осо­бли­во з ви­со­ким умі­стом про­те­ї­ну, при­зве­де до на­бря­ку ви­ме­ні та біль­шої ймо­вір­но­сті роз­ви­тку син­дро­му ММА (ма­стит-ме­три­та­га­ла­ктія). На­да­лі під час ла­кта­ції сви­но­ма­тка по­тре­бує ве­ли­кої кіль­ко­сті ком­бі­кор­му з до­ста­тнім рів­нем про­те­ї­ну для опти­маль­ної мо­ло­чно­сті. Не зав­жди, осо­бли­во на ве­ли­ких фер­мах, є мо­жли­вість го­ду­ва­ти сви­но­ма­ток ком­бі­кор­мом із рі­зним умі­стом про­те­ї­ну в рі­зні те­хно­ло­гі­чні пе­рі­о­ди. Ви­хо­дом із си­ту­а­ції мо­же бу­ти до­да­тко­ве під­го­до­ву­ва­н­ня сви­но­ма­ток че­рез 5–7 днів пі­сля опо­ро­су со­є­вим кон­цен­тра­том, що до­зво­лить збіль­ши­ти кіль­кість про­те­ї­ну в ра­ціо­ні сви­но­ма­тки без змі­ни основ­но­го ра­ціо­ну.

Та­кож ду­же ва­жли­вим є по­сту­по­ве збіль­ше­н­ня до­бо­вої нор­ми кор­му для сви­но­ма­тки на опо­ро­сі для до­ся­гне­н­ня ма­кси­маль­но­го спо­жи­ва­н­ня. Якщо нор­му під­ня­ти за­над­то швид­ко, то сви­но­ма­тка пе­ре­їсть, і у якийсь мо­мент від­мо­ви­ться від кор­му, а пі­сля від­нов­ле­н­ня апе­ти­ту не змо­же їсти ма­кси­маль­ну кіль­кість ком­бі­кор­му.

Де­я­кі фер­ми ма­ють ду­же по­зи­тив­ний до­свід ко­ри­сту­ва­н­ня го­дів­ни­ця­ми, з яких сви­но­ма­тки мо­жуть са­мо­стій­но ви­до­бу­ва­ти корм і їсти від­по­від­но до їхньо­го апе­ти­ту. Обме­жу­ва­ти їх по­трі­бно ли­ше в пе­рі­од опо­ро­су та в пер­ші дні пі­сля ньо­го. За ви­ко­ри­ста­н­ня та­ких го­дів­ниць до мі­ні­му­му зво­ди­ться чи­ще­н­ня ко­рит від зі­псо­ва­но­го ком­бі­кор­му. Не­до­лі­ком та­кої си­сте­ми є те, що не зав­жди лег­ко по­ба­чи­ти хво­ру сви­но­ма­тку, яка втра­ти­ла апе­тит, і на­да­ти їй вча­сне лі­ку­ва­н­ня. Про­те за на­яв­но­сті до­свід­че­но­го пер­со­на­лу мо­жна отри­му­ва­ти до­брі ре­зуль­та­ти й змен­ши­ти ви­тра­ти ро­бо­чо­го ча­су на ре­гу­лю­ва­н­ня го­дів­ниць і чи­ще­н­ня ко­рит.

За спе­ко­тної по­го­ди вар­то зва­жа­ти на те, що сви­но­ма­тки їдять мен­ше і, від­по­від­но, їхній ра­ціон має бу­ти більш кон­цен­тро­ва­ний що­до про­те­ї­ну, аби тва­ри­на все одно отри­му­ва­ла не­об­хі­дну кіль­кість амі­но­ки­слот. За мо­жли­во­сті тре­тю го­дів­лю до­бре змі­сти­ти на пі­зній ве­чір, ко­ли спе­ка змен­шу­є­ться.

Під­си­сні по­ро­ся­та теж по­тре­бу­ють під­го­до­ву­ва­н­ня. Хо­ча основ­ною їжею для них є ма­те­рин­ське мо­ло­ко, ки­шків­ник має зви­кну­ти до ро­слин­ної їжі, а йо­го сли­зо­ва обо­лон­ка — утво­ри­ти вор­син­ки та зна­чно збіль­ши­ти пло­щу всмо­кту­ва­н­ня. Пі­дго­до­ву­ва­ти під­си­сних по­ро­сят по­трі­бно із 7–10-ден­но­го ві­ку. Корм по­трі­бно ки­да­ти на під­ло­гу так, щоб сви­но­ма­тка теж мо­гла йо­го ді­ста­ти. Са­ме сви­но­ма­тка має по­ка­за­ти по­ро­ся­там, що ком­бі­корм по­трі­бно їсти, і во­ни по­чнуть це ро­би­ти

швид­ше. Прив­ча­н­ня під­си­сних по­ро­сят до ком­бі­кор­му не дає осо­бли­во­го по­лі­пше­н­ня ва­ги на від­лу­чен­ні, але важ­ко пе­ре­оці­ни­ти ва­жли­вість цьо­го про­це­су для подаль­шо­го ро­сту по­ро­сят у пе­рі­од до­ро­щу­ва­н­ня. Якщо не вда­ва­ти­ся до до­да­тко­вих за­хо­дів для за­охо­че­н­ня по­ро­сят до по­їда­н­ня ком­бі­кор­му, то до від­лу­че­н­ня по­чнуть їсти корм мен­ше по­ло­ви­ни з них. Існує си­сте­ма ана­лі­зу ко­льо­ру маз­ків із пря­мої ки­шки під­си­сних по­ро­сят для ви­зна­че­н­ня то­го, чи по­ча­ли по­ро­ся­та їсти ком­бі­корм: во­на дає мо­жли­вість оці­ни­ти ефе­ктив­ність під­го­до­ву­ва­н­ня та по­лі­пши­ти си­ту­а­цію за по­тре­би.

Ча­сто за не­об­хі­дно­сті від­лу­чи­ти біль­шу кіль­кість мо­ло­дня­ку від­лу­ча­ють по­ро­сят ві­ком мен­ше ніж 21 день. При­ро­дно ви­би­ра­ють най­біль­ших, не вра­хо­ву­ю­чи то­го фа­кту, що най­біль­ши­ми во­ни ста­ли то­му, що ма­ють най­кра­щий до­ступ до мо­ло­ка й за­зви­чай зов­сім не при­вче­ні до по­їда­н­ня ком­бі­кор­му. Та­кі по­ро­ся­та най­гір­ше ада­пту­ю­ться до спо­жи­ва­н­ня кор­му, і їхні по­ка­зни­ки ро­сту в пе­рі­од до­ро­щу­ва­н­ня не­за­до­віль­ні.

По­трі­бно пам’ята­ти, що пі­сля від­лу­че­н­ня ор­га­нізм по­ро­ся­ти втра­чає що­ден­ний за­хист, який він отри­му­вав із мо­ло­ком ма­те­рі, тож ма­ле­ча має на­вчи­ти­ся бо­ро­ти­ся з ба­кте­рі­я­ми са­мо­стій­но. Та­кож від­бу­ва­є­ться пе­ре­хід із пе­ре­ва­жно тва­рин­но­го біл­ка ма­те­рин­сько­го мо­ло­ка на ін­ші ви­ди тва­рин­но­го біл­ка (су­хе мо­ло­ко, си­ро­ва­тка то­що) та ро­слин­но­го біл­ка (со­є­ві про­ду­кти). Зде­біль­шо­го цей про­цес су­про­во­джу­є­ться ді­а­ре­єю.

У пер­ший ти­ждень пі­сля від­лу­че­н­ня по­трі­бно ма­кси­маль­но сти­му­лю­ва­ти апе­тит і по­їда­н­ня кор­му. То­му ком­бі­корм має бу­ти ви­со­кої яко­сті, без сто­рон­ніх не­при­єм­них сма­ків. Не менш ва­жли­вим є лег­кий до­ступ до во­ди. До­да­тко­ві го­дів­ни­ці, рід­кий те­плий корм, ча­сте під­го­до­ву­ва­н­ня — за­хо­ди, що під­ні­ма­ти­муть по­ро­сят і сти­му­лю­ва­ти­муть їх до по­їда­н­ня ком­бі­кор­му. Спо­жи­ва­н­ня кор­му та при­ро­сти ва­ги в пер­ший ти­ждень пі­сля від­лу­че­н­ня ви­зна­ча­ють те, як до­бре по­ро­ся­та бу­дуть ро­сти про­тя­гом усьо­го пе­рі­о­ду до­ро­щу­ва­н­ня. На­да­лі має від­бу­ва­ти­ся по­сту­по­ве за­мі­ще­н­ня тва­рин­но­го про­те­ї­ну та со­є­вих кон­цен­тра­тів на де­шев­ші дже­ре­ла ро­слин­но­го про­те­ї­ну (со­є­вий і со­ня­шни­ко­вий шрот). Ва­жли­во вча­сно змі­ню­ва­ти ком­бі­корм від­по­від­но до ва­ги так, щоб що­ден­ні при­ро­сти не змен­шу­ва­лись, а нав­па­ки, зро­ста­ли що­ти­жня.

Існу­ють рі­зні під­хо­ди до вмі­сту про­те­ї­ну в стар­то­во­му ком­бі­кор­мі. Ви­щий уміст про­те­ї­ну дає кра­щий ріст і кон­вер­сію кор­му, але є і ймо­вір­ний роз­ви­ток ді­а­реї, то­му що ки­шко­ві па­ли­чки ма­ють до­ста­тньо про­те­ї­ну для сво­го швид­ко­го роз­мно­же­н­ня. Це пе­ред­ба­чає біль­ше ви­ко­ри­ста­н­ня ан­ти­мі­кро­бних пре­па­ра­тів (окси­ду цин­ку, ан­ти­біо­ти­ків). Та­кож у ра­зі нев­ча­сно­го чи не­ефе­ктив­но­го лі­ку­ва­н­ня сли­зо­ва обо­лон­ка ки­шків­ни­ка по­ро­сят за­над­то руй­ну­є­ться, що в свою чер­гу має не­га­тив­ні на­слід­ки для пе­ре­трав­ле­н­ня кор­му.

Мен­ший уміст про­те­ї­ну при­зво­дить до по­віль­ні­шо­го ро­сту по­ро­сят на по­ча­тку та гір­шої конверсії кор­му. Про­те ки­шків­ник не за­знає ни­щів­но­го впли­ву ді­а­реї та має мо­жли­вість кра­ще роз­ви­ну­ти­ся й під­го­ту­ва­ти­ся до на­сту­пних ви­дів ком­бі­кор­му. Вар­тість та­кої го­дів­лі є мен­шою, то­му що са­ме про­те­ї­но­ва си­ро­ви­на (мо­ло­чні про­ду­кти, спе­ці­аль­но під­го­тов­ле­ні со­є­ві кон­цен­тра­ти) є най­до­рож­чою скла­до­вою стар­то­во­го ком­бі­кор­му. На­да­лі ки­шків­ник та­ких по­ро­сят го­то­вий до ефе­ктив­ні­шо­го пе­ре­трав­ле­н­ня ком­бі­кор­му з ви­со­ким умі­стом про­те­ї­ну, і во­ни на­здо­га­ня­ють втра­че­ний при­ріст.

По­ро­ся­та на до­ро­щу­ван­ні менш чу­тли­ві до спе­ки і, за­зви­чай, їхнє спо­жи­ва­н­ня кор­му зна­чно не змен­шу­є­ться. Во­ни мо­жуть ви­три­му­ва­ти ма­кси­маль­но дрі­бно зме­ле­ний ком­бі­корм. А от якщо на до­ро­щу­ван­ні тра­пля­ю­ться озна­ки ви­раз­ки шлун­ку, це свід­чить про на­яв­ну ін­фе­кцію в ор­га­ні­змі (цир­ко­ві­ру­сна ін­фе­кція, грип то­що), яка при­зво­дить до то­го, що хво­рі по­ро­ся­та не їдять до­ста­тньо кор­му.

Сви­ні на від­го­дів­лі по­тре­бу­ють ба­га­то ком­бі­кор­му, і це ве­ли­кі ви­тра­ти. Як у ра­зі зі сви­но­ма­тка­ми, по­трі­бно кон­тро­лю­ва­ти роз­мел кор­му, то­му що за­над­то гру­бо зме­ле­ний ком­бі­корм при­зво­дить до гір­шої конверсії. Не менш ва­жли­вим для опти­маль­но­го ро­сту є кіль­кість сви­ней на го­дів­ни­цю, пло­ща клі­тки та віль­ний до­ступ до во­ди. Цьо­го ча­сто не­лег­ко до­ся­гну­ти в умо­вах ве­ли­ких сви­но­ком­пле­ксів, осо­бли­во із за­кри­тим ци­клом ви­ро­бни­цтва, які бу­ду­ва­ли­ся ра­ні­ше. Зна­чне збіль­ше­н­ня на­ро­джу­ва­но­сті по­ро­сят че­рез по­лі­пше­н­ня ге­не­ти­ки при­зво­дить до пе­ре­пов­не­н­ня площ ком­пле­ксів до­ро­щу­ва­н­ня та від­го­дів­лі.

У сви­ней на від­го­дів­лі існує кіль­ка пе­рі­о­дів, ко­жен із яких має свої ню­ан­си. До ві­ку 50–55 кг ком­бі­корм має мі­сти­ти ба­га­то енер­гії (1,1 к. од.), і сви­ні мо­жуть ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти цю енер­гію для ро­сту. Про­те на­да­лі рі­вень енер­гії ба­жа­но зни­зи­ти ма­кси­маль­но, як це мо­жли­во, бо ви­со­кий її рі­вень ра­зом із ви­со­ким рів­нем спо­жи­ва­н­ня кор­му мо­же при­зве­сти до за­над­то ви­со­ко­го вмі­сту жи­ру в ту­ші. Пі­сля до­ся­гне­н­ня ва­ги 90–95 кг кон­вер­сія кор­му у сви­ней різ­ко по­гір­шу­є­ться. В цей час во­ни мо­жуть їсти ба­га­то кор­му — біль­ше, ніж транс­фор­му­ва­ти в м’ясо, і ча­сти­на бу­де ви­ко­ри­ста­на для від­кла­да­н­ня жи­ру. Оскіль­ки для на­ро­щу­ва­н­ня жи­ру по­трі­бно біль­ше кор­му, ніж для на­ро­щу­ва­н­ня м’яса, то, від­по­від­но, за­галь­на кон­вер­сія кор­му по­гір­ши­ться. От­же, обме­же­н­ня го­дів­лі у цей пе­рі­од мо­же по­зи­тив­но впли­ну­ти на рі­вень конверсії.

Обме­же­н­ня спо­жи­ва­н­ня кор­му на рід­кій го­дів­лі до­би­ти­ся не­скла­дно, зна­чно скла­дні­ше до­ся­гну­ти цьо­го на не­о­бме­же­ній го­дів­лі су­хим кор­мом із кор­мо­вих ав­то­ма­тів. Час­тко­во по­зи­тив­ний ефект мо­же ма­ти вве­де­н­ня в ра­ціон жи­та (не ду­же сма­кує сви­ням), збіль­ше­н­ня від­со­тка со­ня­шни­ко­во­го шро­ту, пе­ре­кри­ва­н­ня ні­пель­них на­пу­ва­лок, роз­та­шо­ва­них бі­ля го­дів­ниць, при­кри­ва­н­ня го­дів­ниць, щоб сви­ні ви­тра­ча­ли біль­ше ча­су для ви­до­бу­ва­н­ня кор­му. Не менш ва­жли­вим чин­ни­ком є під­три­ма­н­ня ма­кси­маль­но ви­со­ко­го рів­ня про­те­ї­ну в кор­мі, то­му що брак амі­но­ки­слот уне­мо­жлив­лює на­ро­щу­ва­н­ня м’яса і, від­по­від­но, енер­гія кор­му від­кла­да­є­ться у ви­гля­ді жи­ру. Ва­жли­во пам’ята­ти, що за рід­кої го­дів­лі, якщо корм за­над­то дов­го сто­їть у ко­ри­тах або тру­бах кор­мо­лі­нії, ба­кте­рії й дрі­жджо­ві гри­би, які в ньо­му швид­ко роз­ви­ва­ю­ться, по­гли­на­ють амі­но­ки­сло­ти. То­му по­трі­бно орі­єн­ту­ва­ти­ся на те, щоб сви­ні з’їда­ли корм про­тя­гом 30 хв го­дів­лі.

У спе­ку, ко­ли спо­жи­ва­н­ня кор­му сви­ня­ми зна­чно па­дає, ва­жли­во збіль­ши­ти кон­цен­тра­цію про­те­ї­ну в ра­ціо­ні, щоб і на­да­лі за­без­пе­чу­ва­ти сви­ней по­трі­бною кіль­кі­стю амі­но­ки­слот.

Біль­ше ува­ги си­ро­ви­ні

Ви­ро­бни­цтво які­сно­го ком­бі­кор­му по­чи­на­є­ться з які­сної си­ро­ви­ни. То­му над­зви­чай­но ва­жли­вою у ви­ро­щу­ван­ні вла­сних зер­но­вих є ма­кси­маль­на ува­га до оброб­ки по­сі­вів про­ти гри­бних хво­роб. Цей крок до­по­мо­же зни­зи­ти вміст мі­ко­то­кси­нів у кор­мі. Під час за­ку­пки зер­на та­кож ва­жли­во мо­ні­то­ри­ти рі­вень мі­ко­то­кси­нів. Екс­прес-те­сти, мо­жли­во, не да­дуть то­чно­го ре­зуль­та­ту, але до­по­мо­жуть швид­ко ухва­ли­ти рі­ше­н­ня що­до ко­жної окре­мо взя­тої пар­тії зер­на або ука­жуть на ван­та­жів­ки, які по­трі­бно до­да­тко­во до­слі­ди­ти. Ін­ши­ми чин­ни­ка­ми ви­ро­бни­цтва які­сно­го ком­бі­кор­му, що по­тре­бу­ють ува­ги, є ймо­вір­не ви­зна­че­н­ня по­жив­ної цін­но­сті си­ро­ви­ни, які­сне очи­ще­н­ня зер­на, пра­виль­не збе­рі­га­н­ня. Однак не слід за­бу­ва­ти про вза­є­мо­дію ком­бі­кор­мо­во­го ви­ро­бни­цтва та фер­ми. Ре­цепт кор­му в умо­вах го­спо­дар­ства — це від­прав­на то­чка, від якої по­трі­бно від­штов­ху­ва­ти­ся для опти­мі­за­ції при­ро­стів і конверсії кор­му, ана­лі­зу­ю­чи ре­аль­ні да­ні з фер­ми та про­по­зи­ції си­ро­ви­ни на рин­ку.

Під­си­сні по­ро­ся­та по­тре­бу­ють під­го­до­ву­ва­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.