Акцент на про­ду­ктив­ність

Змі­ню­є­мо стра­те­гію го­дів­лі пле­мін­них тва­рин, щоб по­лі­пши­ти їхню про­ду­ктив­ність й опти­мі­зу­ва­ти ви­ро­бни­цтво

The Ukrainian Farmer - - ТЕМА НОМЕРА - За ма­те­рі­а­ла­ми Фран­ка Ер­не, за­слу­же­но­го про­фе­со­ра Аль­берт­сько­го уні­вер­си­те­ту (Ка­на­да)

Усі фа­зи ре­про­ду­ктив­но­го ци­клу вза­є­мо­пов’яза­ні. То­му годівля й ме­не­джмент сви­но­ма­тки мо­жуть впли­ва­ти на спо­жи­ва­н­ня кор­му та її про­ду­ктив­ність на на­сту­пних ета­пах ви­ро­бни­цтва. По­си­ле­на годівля під час по­ро­сно­сті впли­ває на тов­щи­ну шпи­ку й мо­же при­зве­сти до гір­шо­го спо­жи­ва­н­ня кор­му під час ла­кта­ції, осо­бли­во на її по­ча­тку. З ін­шо­го бо­ку, якщо під час по­ро­сно­сті сви­но­ма­тки не­до­їда­ють, а за­па­си жи­ру під час опо­ро­су не­ве­ли­кі, по­гір­шу­є­ться се­кре­ція мо­ло­ка й ре­про­ду­ктив­на фун­кція пі­сля від­лу­че­н­ня. Як на­слі­док — ви­щий рі­вень ви­бра­ко­ву­ва­н­ня тва­рин, мен­ша рен­та­бель­ність ви­ро­бни­цтва. То­му ва­жли­во за­без­пе­чи­ти пов­но­цін­ний ра­ціон сви­но­ма­тки, який до­по­мо­же за­по­біг­ти цим про­бле­мам.

У пе­рі­од по­ро­сно­сті сви­но­ма­тка по­тре­бує чи­ма­ло по­жив­них ре­чо­вин й енер­гії для під­три­ма­н­ня фун­кцій ор­га­ні­зму, на­ро­щу­ва­н­ня ма­си та роз­ви­тку гнізд. На за­без­пе­че­н­ня остан­ньо­го во­на ви­тра­чає 75–85% енер­гії, то­ді як на при­ріст ма­си — при­бли­зно 15–25% енер­гії.

Із за­галь­но­го при­ро­сту ма­си сви­но­ма­тки впро­довж по­ро­сно­сті ма­са гні­зда та під­три­му­валь­них тка­нин (ма­тка, пла­цен­та й ін.) ся­гає близь­ко 20–20,5 кг. Ці тка­ни­ни мі­стять чи­ма­ло во­ди, й для під­три­ма­н­ня сво­їх фун­кцій по­тре­бу­ють ли­ше 3–5% до­бо­вої нор­ми енер­гії (0,2–0,3 Мк­кал Ме/до­ба). Основ­на час­тка по­жив­них ре­чо­вин ви­тра­ча­є­ться на роз­ви­ток пло­дів. То­му до­бо­ва нор­ма спо­жи­то­го кор­му має бу­ти до­ста­тньою, щоб не зни­жу­ва­ти роз­мір гнізд або ма­си по­ро­сят на мо­мент на­ро­дже­н­ня, і за­ле­жить від:

• енер­ге­ти­чної цін­но­сті кор­му;

• ма­си сви­но­ма­тки;

• при­ро­сту ма­си та спів­від­но­ше­н­ня

жи­ро­вої й м’язо­вої тка­нин у ній;

• ста­ну здо­ров’я;

• умов утри­ма­н­ня сви­но­ма­тки;

• спосо­бу го­дів­лі.

Оскіль­ки ба­га­то чин­ни­ків впли­ває на по­тре­бу сви­но­ма­ток у кор­мі, успі­шна стра­те­гія го­дів­лі по­вин­на ма­ти ін­ди­ві­ду­аль­ний під­хід. Для цьо­го оці­ню­ють ма­су сви­ней, тов­щи­ну шпи­ку та/або кон­ди­цію на мо­мент осі­ме­ні­н­ня.

Основ­ні чин­ни­ки, що впли­ва­ють на про­ду­ктив­ність сви­но­ма­ток: ге­не­ти­чний про­грес: швид­ший ріст, ба­га­то­плі­дність, пі­сність ту­ші; за­хво­рю­ва­н­ня (на­при­клад, ре­про­ду­ктив­но-ре­спі­ра­тор­ний син­дром сви­ней); укру­пне­н­ня роз­мі­рів фер­ми: мен­ше ча­су на ін­ди­ві­ду­аль­ний до­гляд за тва­ри­на­ми; по­га­ний ме­не­джмент: від­су­тність до­свід­че­них і мо­ти­во­ва­них ка­дрів; пра­кти­ки ке­ру­ва­н­ня, орі­єн­то­ва­ні на збіль­ше­н­ня при­бу­тку (на­при­клад, ран­нє від­лу­че­н­ня, ран­нє осі­ме­ні­н­ня, ав­то­ма­ти­за­ція ви­ро­бни­цтва); не­зба­лан­со­ва­на годівля по­ро­сних і ла­кту­ю­чих сви­но­ма­ток.

Стра­те­гія го­дів­лі

Зде­біль­шо­го для ви­зна­че­н­ня да­ван­ки по­ро­сної сви­но­ма­тки за­сто­со­ву­ють оці­ню­ва­н­ня її кон­ди­ції за зов­ні­шнім ви­гля­дом та за до­по­мо­гою паль­па­ції хреб­та. Про­те та­ке оці­ню­ва­н­ня є суб’єктив­ним і не до­зво­ляє то­чно ви­зна­чи­ти від­со­ток жи­ро­вої тка­ни­ни в ту­ші сви­но­ма­ток і, від­по­від­но, роз­ра­ху­ва­ти її по­тре­бу в по­жив­них ре­чо­ви­нах.

Тож ча­сто ре­ко­мен­ду­ють бра­ти до ува­ги не кон­ди­цію тва­ри­ни, а її ма­су, оскіль­ки са­ме від неї за­ле­жить по­тре­ба в енер­гії: на ко­жні 45 кг при­ро­сту ма­си сви­но­ма­тки во­на зро­стає при­бли­зно на 150 г кор­мів/до­ба.

То­му будь-яка си­сте­ма го­дів­лі, що не вра­хо­вує ма­су сви­ней, бу­де не­за­до­віль­ною.

Зва­жа­ю­чи, що ба­га­то го­спо­дарств не го­то­ві ви­тра­ча­ти час і зу­си­л­ля на зва­жу­ва­н­ня сви­ней, мо­жна ско­ри­ста­ти­ся ре­ко­мен­да­ці­я­ми для ві­зу­аль­но­го оці­ню­ва­н­ня ма­си й кон­ди­ції, роз­ро­бле­ни­ми Уні­вер­си­те­том шта­ту Кан­зас. Во­ни пе­ред­ба­ча­ють ви­мі­рю­ва­н­ня за до­по­мо­гою сан­ти­ме­тро­вої стрі­чки (фо­то 1). Ґрун­ту­ю­чись на цих ви­мі­рю­ва­н­нях, ви­зна­ча­ють ма­су сви­но­ма­тки (табл. 1).

Хо­ча пра­кти­ку­ють фор­му­ва­ти ра­ціо­ни по­ро­сних сви­но­ма­ток за­ле­жно від тов­щи­ни шпи­ку, не­має пе­ре­кон­ли­вих до­ка­зів то­го, що цей по­ка­зник без­по­се­ре­дньо впли­ває на ре­про­ду­ктив­ну зда­тність сви­но­ма­ток. Однак є ін­ди­ка­то­ром за­па­сів ор­га­ні­зму сви­но­ма­тки у «кри­ти­чні» пе­рі­о­ди: чим мен­ше жи­ру, тим мен­ше ре­зер­вів во­на має. То­му ху­дих сви­но­ма­ток по­трі­бно до­бре го­ду­ва­ти: так мо­жна за­по­біг­ти «пе­ре­ви­тра­там» за­па­сів ор­га­ні­зму під час ла­кта­ції. До­ве­де­но, що якщо у цей пе­рі­од сви­но­ма­тка мо­бі­лі­зує по­над 12% біл­ко­вих за­па­сів ор­га­ні­зму, ріст гні­зда спо­віль­ню­ва­ти­ме­ться, а подаль­ша ре­про­ду­ктив­на зда­тність зни­жу­ва­ти­ме­ться.

Ра­зом із тим ре­ко­мен­до­ва­на тов­щи­на шпи­ку на рів­ні остан­ньо­го ре­бра (на 6,25– 7,5 см від хреб­та) має ся­га­ти на мо­мент:

• осі­ме­ні­н­ня — 15–16 мм;

• опо­ро­су — 18–20 мм;

• від­лу­че­н­ня — 15–16 мм.

Так, тов­щи­на шпи­ку 18–20 мм на мо­мент опо­ро­су до­зво­ляє сви­но­ма­тці без шко­ди для здо­ров’я та про­ду­ктив­но­сті «ви­ко­ри­ста­ти» 4–5 мм шпи­ку під час ви­го­до­ву­ва­н­ня по­ро­сят. Про­те, якщо на мо­мент від­лу­че­н­ня шпик мен­ший за 12–14 мм, сви­но­ма­тка ма­ти­ме ниж­чу про­ду­ктив­ність і гір­ше по­вер­та­ти­ме­ться в кон­ди­цію. То­му роз­мір да­ван­ки для та­ких тва­рин має бу­ти біль­шим, ніж для ре­шти, май­же на 600 г/до­ба. На­то­мість сви­но­ма­тки з тов­щи­ною шпи­ку по­над 20 мм на мо­мент опо­ро­су за­зви­чай гір­ше спо­жи­ва­ють корм упро­довж ла­кта­ції, що теж не­га­тив­но впли­ває на подаль­шу про­ду­ктив­ність.

Про­те, якою б не бу­ла ма­са й кон­ди­ція по­ро­сної сви­но­ма­тки (фо­то 2), во­на по­вин­на отри­му­ва­ти не­об­хі­дну до­бо­ву нор­му по­жив­них ре­чо­вин (табл. 2).

Слід зва­жа­ти, що впро­довж по­ро­сно­сті, осо­бли­во в остан­ні 10 днів, по­тре­ба сви­но­ма­тки в енер­гії зро­стає. То­му ре­ко­мен­ду­ють по­чи­на­ю­чи з 100 дня й до опо­ро­су до­да­тко­во зго­до­ву­ва­ти 900 г кор­му.

Крім то­го, роз­ра­хо­ву­ю­чи нор­му се­ре­дньо­до­бо­вої да­ван­ки для сви­но­ма­тки, тре­ба бра­ти до ува­ги мі­кро­клі­мат у це­ху очі­ку­ва­н­ня й опо­ро­су. На­при­клад, тем­пе­ра­ту­ра в при­мі­щен­ні з ін­ди­ві­ду­аль­ни­ми стан­ка­ми для сви­но­ма­ток із су­ціль­ною бе­тон­ною під­ло­гою має ста­но­ви­ти +20…+21 °С. Якщо там хо­ло­дні­ше, то для ко­жно­го 1 °С ниж­че нор­ми по­трі­бно збіль­ши­ти кіль­кість кор­му на 60–85 г. До то­го ж для тва­рин, яких утри­му­ють у гру­пах або на со­лом’яній під­стил­ці, по­ріг низь­ких тем­пе­ра­тур ста­но­вить +15 і +10 °С від­по­від­но.

Тож годівля по­ро­сних сви­но­ма­ток (фо­то 3) має за­без­пе­чи­ти ма­кси­маль­ну під­трим­ку їхньої про­ду­ктив­но­сті, зни­же­н­ня від­со­тка ви­бра­ко­ву­ва­н­ня тва­рин і ско­ро­че­н­ня ви­ро­бни­чих ви­трат. Для цьо­го тре­ба зва­жа­ти на ін­ди­ві­ду­аль­ні по­тре­би сви­но­ма­ток у по­жив­них ре­чо­ви­нах, ура­хо­ву­ю­чи їхню ма­су, кон­ди­цію, тов­щи­ну шпи­ку й умо­ви утри­ма­н­ня.

Фо­то 1. Ви­зна­че­н­ня ма­си сви­но­ма­тки за­ле­жно від об­хва­ту ту­ші

Дже­ре­ло: Ер­не Ф., 2017

Фо­то 2. Сви­но­ма­тка по­вин­на отри­му­ва­ти не­об­хі­дну до­бо­ву нор­му по­жив­них ре­чо­вин

Дже­ре­ло: Ер­не Ф., 2017

Фо­то 3. Годівля по­ро­сних сви­но­ма­ток за­без­пе­чує їхню про­ду­ктив­ність

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.