Ре­про­ду­ктив­ний цикл і годівля

Роз­гля­ну­то осо­бли­во­сті скла­да­н­ня кор­мо­вих ра­ціо­нів для сви­но­ма­ток на рі­зних ета­пах їхньо­го ре­про­ду­ктив­но­го ци­клу

The Ukrainian Farmer - - ТЕМА НОМЕРА - НА­ТА­ЛІЯ СОРОКА, д-р вет. на­ук, про­фе­сор На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет біо­ре­сур­сів і при­ро­до­ко­ри­сту­ва­н­ня Укра­ї­ни Спі­вав­тор: Іри­на Па­шке­вич, канд. вет. на­ук

Для га­лу­зі сви­нар­ства одним із клю­чо­вих пи­тань є здо­ров’я та пов­но­цін­на годівля сви­но­ма­ток. Від­по­від­но, ефе­ктив­ність від­тво­ре­н­ня, кіль­кість і якість одер­жу­ва­них по­ро­сят зна­чною мі­рою за­ле­жать від за­без­пе­че­н­ня сви­но­ма­ток усі­ма по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми й на­віть то­ді, ко­ли їх утри­му­ють про­тя­гом ро­ку в за­кри­тих при­мі­ще­н­нях.

Дав­но ві­до­мо, що сви­но­ма­тка по­вин­на по­стій­но пе­ре­бу­ва­ти в ста­ні се­ре­дньої вго­до­ва­но­сті. На її пло­дю­чо­сті й мо­ло­чно­сті не­спри­я­тли­во по­зна­ча­є­ться як на­дмір­не ожи­рі­н­ня, так і ви­сна­же­н­ня. Пі­сля під­си­сно­го пе­рі­о­ду сви­но­ма­ток ча­сто па­ру­ють у ста­ні низь­кої вго­до­ва­но­сті, при­чо­му в пе­рі­од ла­кта­ції най­ви­щі втра­ти ма­си ті­ла спо­сте­рі­га­ю­ться у най­більш ба­га­то­плі­дних і ви­со­ко­мо­ло­чних. Ра­зом із тим не до­пу­ска­є­ться на­дмір­на їх годівля. За ожи­рі­н­ня сви­но­ма­тки по­га­но за­плі­дню­ю­ться, в них спо­сте­рі­га­є­ться смер­тність за­род­ків, а по­ро­ся­та, що на­ро­джу­ю­ться, бу­ва­ють дрі­бни­ми і не­жит­тє­зда­тни­ми.

То­му на сви­но­фер­мах і про­ми­сло­вих ком­пле­ксах сви­но­ма­ток го­ду­ють пов­но­ра­ціон­ни­ми кор­мо­ви­ми су­мі­ша­ми або ком­бі­кор­ма­ми з лег­ко­пе­ре­трав­них ком­по­нен­тів і ре­тель­но кон­тро­лю­ють рі­вень їхньої го­дів­лі.

Для хо­ло­стих сви­но­ма­ток ство­рю­ють спри­я­тли­ві умо­ви, які б за­без­пе­чи­ли їхню ви­со­ку за­плі­дню­ва­ність, ба­га­то­плі­дність і нор­маль­ний роз­ви­ток май­бу­тньо­го по­том­ства в ем­бріо­наль­ний і по­стем­бріо­наль­ний пе­рі­о­ди. Пі­сля від­лу­че­н­ня по­ро­сят, осо­бли­во за тра­ди­цій­ною си­сте­мою, та­кі сви­но­ма­тки ма­ють низь­ку вго­до­ва­ність. Ху­ді тва­ри­ни про­ду­ку­ють не­пов­но­цін­ні яй­це­клі­ти­ни, пі­сля за­плі­дне­н­ня в них утво­рю­є­ться не­пов­но­цін­на зи­го­та, яка або ги­не на ран­ніх ста­ді­ях роз­ви­тку (ем­бріо­наль­на смер­тність), або дає не­жит­тє­зда­тне по­том­ство.

Хо­ло­стих сви­но­ма­ток го­ду­ють за нор­ма­ми, вста­нов­ле­ни­ми для пер­ших 84 діб по­ро­сно­сті. Сви­но­ма­ткам, що ниж­чі за се­ре­дню вго­до­ва­ність, нор­му го­дів­лі збіль­шу­ють на 15–20 %. Про­те в жо­дно­му ра­зі їх не пе­ре­го­до­ву­ють, бо во­ни жи­рі­ють, у них зни­жу­є­ться за­плі­дню­ва­ність, спо­сте­рі­га­є­ться ви­со­ка смер­тність за­род­ків, а но­во­на­ро­дже­ні по­ро­ся­та — дрі­бні, із низь­кою жит­тє­зда­тні­стю.

У хо­ло­стих сви­но­ма­ток про­цес ову­ля­ції має зна­чно ін­тен­сив­ні­ший пе­ре­біг, якщо за 10–14 діб до на­ста­н­ня охо­ти рі­вень їх го­дів­лі під­ви­щу­ють на 30–35% (фла­шинг-годівля). У та­ко­му ра­зі під­ви­щу­є­ться пло­дю­чість, збіль­шу­є­ться кіль­кість но­во­на­ро­дже­них по­ро­сят і по­лі­пшу­є­ться роз­ви­ток при­пло­ду під час ви­ро­щу­ва­н­ня. Дія сти­му­ля­цій­ної го­дів­лі осо­бли­во від­чу­тно про­яв­ля­є­ться на свин­ках, яких упер­ше за­плі­дню­ють у 9–11 мі­ся­ців. За ін­тен­сив­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня остан­ніх ча­су між від­лу­че­н­ням по­ро­сят і на­сту­пним осі­ме­ні­н­ням бу­ває не­до­ста­тньо для впли­ву го­дів­лі на кіль­кість і якість яй­це­клі­тин, що ви­ді­ля­ю­ться під час ову­ля­ції.

За прийня­ти­ми нор­ма­ми го­дів­лі на 100 кг ма­си ті­ла до­ро­слі хо­ло­сті сви­но­ма­тки ма­ють одер­жу­ва­ти в ра­ціо­ні 1,5–1,8 кг, мо­ло­ді (ві­ком до 2 ро­ків) — 1,8–2,4 кг су­хої ре­чо­ви­ни за кон­цен­тра­ції в ній 1,05 к. од., або 11,6 МДЖ обмін­ної енер­гії. На 1 кг су­хої ре­чо­ви­ни в ра­ціо­ні не­об­хі­дно за­без­пе­чу­ва­ти 140 г си­ро­го або 105 г пе­ре­трав­но­го про­те­ї­ну. Вміст си­рої клі­тко­ви­ни в су­хій ре­чо­ви­ні ра­ціо­ну хо­ло­стих сви­но­ма­ток має ста­но­ви­ти 12–14%. За фла­шинг-го­дів­лі за 3–14 діб до па­ру­ва­н­ня рі­вень пе­ре­трав­но­го про­те­ї­ну в ра­ціо­ні слід до­ве­сти до 170 г на 100 кг ма­си ті­ла, або 100 г на 1 к. од.

До ра­ціо­ну хо­ло­стих сви­но­ма­ток до­да­ють два-три ви­ди зер­на зла­ко­вих і бо­бо­вих куль­тур, ма­ку­ху або шрот, ви­сів­ки, трав’яне чи сін­не бо­ро­шно, ко­ре­не­буль­бо­пло­ди, ком­бі­но­ва­ний си­лос, улі­тку — сте­бла бо­бо­вих, мі­не­раль­ні та ві­та­мін­ні до­бав­ки.

Від­по­від­но, на пло­дю­чість сви­но­ма­ток по­зи­тив­но впли­ває зго­до­ву­ва­н­ня зе­ле­них і гру­бих кор­мів. Крім ви­со­кої до­сту­пно­сті й пов­но­цін­но­сті цих кор­мів тра­ва, сін­не бо­ро­шно й си­лос мі­стять фі­то­е­стро­ге­ни, які спри­я­тли­во впли­ва­ють на про­це­си ову­ля­ції у сви­но­ма­ток. От­же, для хо­ло­стих сви­но­ма­ток за­без­пе­чу­ють пов­но­цін­ну й нор­мо­ва­ну го­дів­лю, яка за­ле­жить від їхньо­го фі­зіо­ло­гі­чно­го ста­ну. Осо­бли­ву ува­гу при­ді­ля­ють рів­ню та пов­но­цін­но­сті го­дів­лі мо­ло­дих сви­нок пе­ред пер­шим па­ру­ва­н­ням.

Пов­но­цін­ною й зба­лан­со­ва­ною має бу­ти годівля по­ро­сних сви­но­ма­ток. По­тре­ба в енер­гії, про­те­ї­ні, амі­но­ки­сло­тах, клі­тко­ви­ні, ві­та­мі­нах, ма­кро- та мі­кро­еле­мен­тах зу­мов­ле­на ма­сою ті­ла цих тва­рин, ві­ком, пе­рі­о­дом по­ро­сно­сті й умо­ва­ми утри­ма­н­ня. Все це тре­ба вра­хо­ву­ва­ти в ор­га­ні­за­ції їхньої го­дів­лі впро­довж усьо­го пе­рі­о­ду.

Пі­сля осі­ме­ні­н­ня го­дів­лю та­ких сви­но­ма­ток обме­жу­ють. Це спри­яє змен­шен­ню ем­бріо­наль­ної смер­тно­сті в пер­ший мі­сяць по­ро­сно­сті, про­тя­гом яко­го тва­ри­ни не по­тре­бу­ють над­хо­дже­н­ня ве­ли­кої кіль­ко­сті по­жив­них ре­чо­вин для роз­ви­тку за­род­ків, але ра­ціон має бу­ти біо­ло­гі­чно пов­но­цін­ним. Ма­са за­род­ка на 45 до­бу роз­ви­тку ста­но­вить у се­ре­дньо­му 25 г, а за на­яв­но­сті 15 за­род­ків за­галь­на ем­бріо­наль­на ма­са до­ся­гає ли­ше 375 г.

Спо­сте­ре­же­но, що за ви­со­ко­го рів­ня го­дів­лі в пе­рі­од по­ро­сно­сті сви­но­ма­тки ре­зер­ву­ють у ті­лі зна­чну кіль­кість по­жив­них ре­чо­вин і жи­рі­ють. Пі­сля опо­ро­су в них по­гір­шу­є­ться апе­тит, зни­жу­є­ться мо­ло­чна про­ду­ктив­ність.

Під час опо­ро­су сви­но­ма­ток за­без­пе­чу­ють чи­стою сві­жою во­дою тем­пе­ра­ту­рою +15…+18 °С. Че­рез 5–6 год пі­сля опо­ро­су їх на­пу­ва­ють бов­тан­кою з 0,5–0,7 кг кон­цен­тро­ва­них кор­мів (ви­сів­ки, вів­сян­ка, ма­ку­ха), і тіль­ки на 5–6 до­бу ра­ціон до­во­дять до нор­ми.

Пі­сля опо­ро­су в сви­но­ма­ток під впли­вом ла­кта­ції зна­чно змі­ню­є­ться ін­тен­сив­ність обмі­ну ре­чо­вин і зро­стає по­тре­ба в енер­гії, по­жив­них і біо­ло­гі­чно актив­них ре­чо­ви­нах, не­об­хі­дних для син­те­зу мо­ло­ка, від кіль­ко­сті та яко­сті яко­го в пер­ших 2–3 ти­жні ви­ро­щу­ва­н­ня за­ле­жить ін­тен­сив­ність ро­сту й збе­ре­же­н­ня по­ро­сят.

По­тре­ба ла­кту­ю­чих сви­но­ма­ток в енер­гії й по­жив­них ре­чо­ви­нах на утво­ре­н­ня мо­ло­ка зна­чно біль­ша, ніж по­ро­сних на фор­му­ва­н­ня ем­бріо­нів і ма­си ре­про­ду­ктив­них ор­га­нів. За два мі­ся­ці ла­кта­ції сви­но­ма­тки про­ду­ку­ють від 200 до 350 кг мо­ло­ка (ви­со­ко­мо­ло­чні — до 500 кг) або в се­ре­дньо­му за до­бу ви­ді­ля­ють 4–6 кг.

Сви­но­ма­тки в пе­рі­од ла­кта­ції ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­ву­ють по­жив­ні ре­чо­ви­ни кор­му й ре­зер­ви ті­ла на син­тез мо­ло­ка, то­му май­же не жи­рі­ють. Нав­па­ки, у цей пе­рі­од сви­но­ма­тки за­зви­чай ви­тра­ча­ють на утво­ре­н­ня мо­ло­ка вну­трі­шні ре­зер­ви ор­га­ні­зму: жир, про­те­їн, мі­не­раль­ні ре­чо­ви­ни та ві­та­мі­ни. Про­те ви­со­кий рі­вень їхньої го­дів­лі в пе­рі­од по­ро­сно­сті має пі­сля опо­ро­су не­га­тив­ні на­слід­ки — змен­шу­є­ться мо­ло­чність і спо­жи­ва­н­ня кор­му. За по­мір­ної го­дів­лі по­ро­сних і по­си­ле­ної в ла­кту­ю­чих сви­но­ма­ток ви­ко­ри­ста­н­ня енер­гії кор­му збіль­шу­є­ться на 30–40%, як по­рів­ня­ти з рів­но­мір­ною го­дів­лею у ці пе­рі­о­ди, оскіль­ки по­жив­ні ре­чо­ви­ни кор­му ефе­ктив­ні­ше ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться на син­тез мо­ло­ка, ніж жи­ру. За та­кої си­сте­ми го­дів­лі за весь ре­про­ду­ктив­ний цикл ви­тра­ча­є­ться мен­ше кор­му, і пі­сля опо­ро­су у сви­но­ма­ток збе­рі­га­є­ться до­брий апе­тит.

То­му го­ду­ва­ти під­си­сних сви­но­ма­ток по­трі­бно так, щоб пов­ні­стю від­шко­до­ву­ва­ти ви­тра­ти ор­га­ні­зму на під­трим­ку жит­тє­ді­яль­но­сті й про­ду­ку­ва­н­ня мо­ло­ка. За де­фі­ци­ту в ра­ціо­ні про­те­ї­ну вміст біл­ка в мо­ло­ці зни­жу­є­ться до 4% сви­но­ма­тки за два мі­ся­ці ла­кта­ції втра­ча­ють до 30 кг і біль­ше ма­си ті­ла. Якщо сви­но­ма­ток го­ду­ють ра­ціо­на­ми, бі­дни­ми на про­те­їн, але ба­га­ти­ми на енер­гію, то во­ни ви­ді­ля­ють мо­ло­ко з 8–10% жи­ру, але бі­дне на бі­лок. Це при­зво­дить до роз­ла­ду трав­ле­н­ня, спо­віль­не­н­ня ро­сту й збіль­ше­н­ня від­хо­ду по­ро­сят.

По­тре­ба під­си­сних сви­но­ма­ток в енер­гії, про­те­ї­ні, амі­но­ки­сло­тах, мі­не­раль­них ре­чо­ви­нах і ві­та­мі­нах за­ле­жить від їхньої ма­си ті­ла (від 140 до 250 кг і біль­ше), ві­ку (до двох і стар­ших двох ро­ків), мо­ло­чно­сті, кіль­ко­сті по­ро­сят-си­су­нів і стро­ків від­лу­че­н­ня остан­ніх (60, 35 і 26 діб). Пев­ним чи­ном на по­тре­бу ла­кту­ю­чих сви­но­ма­ток впли­ва­ють ін­ди­ві­ду­аль­ні та по­ро­дні осо­бли­во­сті, умо­ви утри­ма­н­ня, тем­пе­ра­ту­ра нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща. За се­ре­дньої вго­до­ва­но­сті на ко­жні 100 кг ма­си ті­ла для пов­но­ві­ко­вих тва­рин (стар­ших 2 ро­ків) у ра­ціо­ні по­трі­бно 1,5, мо­ло­дих — 1,7–1,8 к. од. і на ко­жне по­ро­ся до­да­тко­во 0,5–0,4 к. од. Під­си­сні сви­но­ма­тки на 1 к. од. ма­ють отри­му­ва­ти по 110–112 г пе­ре­трав­но­го про­те­ї­ну. Сту­пінь за­без­пе­че­н­ня по­тре­би тва­рин в енер­гії та по­жив­них ре­чо­ви­нах оці­ню­ють за їхньою вго­до­ва­ні­стю й змі­ною ма­си ті­ла. За нор­маль­них умов го­дів­лі за два мі­ся­ці ла­кта­ції сви­но­ма­тки не по­вин­ні втра­ча­ти ма­си ті­ла біль­ше ніж 10–15 кг.

Осно­ву ра­ціо­нів для сви­но­ма­ток ста­но­вить су­міш кон­цен­тро­ва­них кор­мів із до­да­ва­н­ням не­ве­ли­кої кіль­ко­сті со­ко­ви­тих для син­те­зу мо­ло­ка. У го­спо­дар­ствах, що ви­ро­бля­ють сви­ни­ну на кор­мах вла­сно­го ви­ро­бни­цтва, в зи­мо­вий пе­рі­од у ра­ціо­ни для під­си­сних сви­но­ма­ток вхо­дять 3,5– 5 кг зер­но­вих кор­мів (пше­ни­ці — 20–25%, ячме­ню — 35–40, вів­са — 5–10, ку­ку­ру­дзи — 15–20%, не­ве­ли­ка кіль­кість ма­ку­хи, го­ро­ху й ін.), 3–8 кг со­ко­ви­тих кор­мів, 0,5–0,8 кг трав’яно­го або сін­но­го бо­ро­шна. До­бри­ми со­ко­ви­ти­ми кор­ма­ми для ла­кту­ю­чих сви­но­ма­ток є бу­ря­ки, гар­бу­зи, мор­ква, кар­то­пля, ком­бі­но­ва­ний си­лос. Спри­я­тли­во впли­ва­ють на мо­ло­чність кор­ми тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня — зби­ра­не мо­ло­ко, м’ясо-кіс­тко­ве й ри­бне бо­ро­шно, си­ро­ва­тка. У лі­тній пе­рі­од до ра­ціо­нів під­си­сних сви­но­ма­ток уво­дять су­міш кон­цен­тро­ва­них кор­мів — 75–80% за по­жив­ні­стю й тра­ва бо­бо­вих — 15–20%. Улі­тку сви­но­ма­ток із по­ро­ся­та­ми слід ви­па­са­ти.

Дже­ре­лом про­те­ї­ну й не­за­мін­них амі­но­ки­слот у ра­ціо­нах сви­но­ма­ток є ма­ку­ха, шрот, зер­но­бо­бо­ві, кор­ми тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня. Ві­та­мін­ну по­жив­ність за­без­пе­чу­ють сін­не бо­ро­шно, ком­бі­но­ва­ний си­лос і мі­не­раль­но-ві­та­мін­ні до­бав­ки. Го­ду­ють під­си­сних сви­но­ма­ток три­чі на до­бу.

Пе­ред від­лу­че­н­ням по­ро­сят рі­вень го­дів­лі сви­но­ма­ток змен­шу­ють, із ра­ціо­нів ви­во­дять со­ко­ви­ті кор­ми. У день від­лу­че­н­ня по­ро­сят сви­но­ма­ткам зго­до­ву­ють ли­ше по­ло­ви­ну до­бо­вої да­ван­ки кон­цен­тро­ва­них кор­мів, обме­жу­ють во­ду й пі­сля при­пи­не­н­ня утво­ре­н­ня мо­ло­ка пе­ре­во­дять їх на нор­му хо­ло­стих тва­рин.

На про­ми­сло­вих ком­пле­ксах і ме­ха­ні­зо­ва­них ве­ли­ких сви­но­фер­мах для го­дів­лі сви­ней ви­ко­ри­сто­ву­ють пов­но­ра­ціон­ні ком­бі­кор­ми, які роз­бав­ля­ють чи­стою во­дою у спів­від­но­шен­ні 1:3. У та­ких ком­бі­кор­мах для під­си­сних сви­но­ма­ток мі­сти­ться: си­ро­го про­те­ї­ну — 15–16%, си­ро­го жи­ру — 2–2,1 і си­рої клі­тко­ви­ни — 5,5–6,5%. До їх скла­ду вхо­дять ви­со­ко­про­те­ї­но­ві кор­ми ро­слин­но­го та тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня, ві­та­мін­но­мі­не­раль­ні пре­мі­кси й ан­ти­о­кси­дан­ти. За 2–3 до­би пе­ред опо­ро­сом тва­рин пе­ре­во­дять у ро­диль­не від­ді­ле­н­ня й до ра­ціо­ну вво­дять ком­бі­корм для під­си­сних сви­но­ма­ток по 2,3 кг на до­бу у ви­гля­ді рід­ко­го пій­ла. За два­над­цять го­дин пе­ред опо­ро­сом і в пер­шу до­бу пі­сля опо­ро­су тва­рин не го­ду­ють і да­ють тіль­ки во­ду. На дру­гу до­бу зго­до­ву­ють 0,75 кг ком­бі­кор­му, на 3–4 — 1,5 кг, 5–6 — 2,5; на 7–8 — 3,25 і по­чи­на­ю­чи з 9 до­би та до від­лу­че­н­ня по­ро­сят — 4 кг. По­ро­сят від­лу­ча­ють у ві­ці 26 діб.

Обме­же­на годівля сви­но­ма­ток за 2–3 до­би пе­ред опо­ро­сом та 3–4 до­би пі­сля ньо­го де­що зни­жує їхню мо­ло­чність, оскіль­ки в пер­ші дні жи­т­тя по­ро­ся­та не­спро­мо­жні ви­ко­ри­ста­ти все мо­ло­зи­во й мо­ло­ко, яке мо­же син­те­зу­ва­ти­ся за ви­со­ко­го рів­ня го­дів­лі. Це за­по­бі­гає за­хво­рю­ван­ню мо­ло­чних за­лоз і пе­ре­го­до­ву­ван­ню у сви­но­ма­ток і роз­ла­ду трав­ле­н­ня в по­ро­сят.

От­же, ре­про­ду­ктив­ний цикл сви­но­ма­тки має рі­зні фа­зи: ім­план­та­ція ем­бріо­нів, се­ре­дній і пі­зній ета­пи по­ро­сно­сті, пе­рі­од пе­ред опо­ро­сом, по­ча­ток ла­кта­ції та без­по­се­ре­дньо ла­кта­ція, під­го­тов­ка до на­сту­пно­го ци­клу, який роз­по­чи­на­є­ться з осі­ме­ні­н­ня. Упро­довж цих фаз по­тре­ба в енер­гії та по­жив­них ре­чо­ви­нах змі­ню­є­ться, то­му пра­виль­но, ко­ли ра­ціон і стра­те­гії го­дів­лі сви­но­ма­ток та­кож опти­мі­зу­ють за­ле­жно від пе­рі­о­ду ре­про­ду­ктив­но­го ци­клу. З ін­шо­го бо­ку, біль­шість го­спо­дарств по­ста­ють пе­ред тру­дно­ща­ми в ба­га­то­ра­ціон­ній го­дів­лі (скла­да­н­ня ре­це­пту­ри кор­му, те­хно­ло­гі­чні осо­бли­во­сті си­сте­ми го­дів­лі на фер­мі то­що). Ба­га­то ферм че­рез це пра­кти­ку­ють ли­ше два ра­ціо­ни: для по­ро­сних і для ла­кту­ю­чих сви­но­ма­ток. То­му не вар­то за­бу­ва­ти, що пов­но­цін­на годівля сви­но­ма­ток — це біль­ше, ніж за­без­пе­че­н­ня по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, адже впли­ває на роз­ви­ток пло­дів, про­ду­ку­ва­н­ня мо­ло­зи­ва й мо­ло­ка, від­нов­ле­н­ня пі­сля ла­кта­ції.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.