Ло­гі­ка фі­ска­лів

По­да­тків­ці на 2 млн єв­ро оштра­фу­ва­ли під­при­єм­ство за те, що во­но чі­тко до­три­му­ва­ло­ся бу­кви за­ко­ну під час екс­пор­ту про­ду­кції

The Ukrainian Farmer - - АГРАРНА ПОЛІТИКА - ІННА БІРЮКОВА

ТОВ «Рост Агро» сьо­го­дні обро­бляє 8 тис. ге­кта­рів зем­лі в Пол­тав­ській обла­сті. Основ­на спе­ці­а­лі­за­ція го­спо­дар­ства — ви­ро­бни­цтво на­сі­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур, зокре­ма ку­ку­ру­дзи. Ба­га­тьом укра­їн­ським агра­рі­ям це го­спо­дар­ство зна­йо­ме са­ме зав­дя­ки цій ді­яль­но­сті. Однак цьо­го ра­зу в епі­цен­трі по­дій під­при­єм­ство опи­ни­ло­ся з ін­шої при­чи­ни: фі­скаль­на слу­жба оштра­фу­ва­ла йо­го на ве­ли­че­зну су­му. У «Рост Агро» та­ке рі­ше­н­ня вва­жа­ють не­за­кон­ним, то­му, про­йшов­ши всі ста­дії адмі­ні­стра­тив­но­го оскар­же­н­ня, ви­рі­ши­ли по­зи­ва­ти­ся до су­ду. Отож роз­по­чи­на­є­ться не­лег­кий дво­бій: під­при­єм­ці про­ти по­да­тків­ців. У ко­го є біль­ше шан­сів на пе­ре­мо­гу — про це та ін­ше в ін­терв’ю роз­по­вів ди­ре­ктор ТОВ «Рост Агро» Ма­ксим Бер­на­цький.

Ма­кси­ме Ми­хай­ло­ви­чу, роз­ка­жіть пе­ре­д­істо­рію про­бле­ми. З чо­го роз­по­чав­ся весь цей сир-бор?

— Ком­па­нія «Рост Агро» май­же двад­цять ро­ків пра­цює у сфе­рі на­сін­ни­цтва. На цій «ни­ві» ми за­во­ю­ва­ли ав­то­ри­тет в агра­рі­їв і здо­бу­ли по­стій­них клі­єн­тів не ли­ше в Укра­ї­ні, а і за кор­до­ном. Кіль­ка на­ших по­стій­них за­кор­дон­них пар­тне­рів на­хо­дя­ться в Бі­ло­ру­сі, з де­яки­ми спів­пра­ця три­ває по­над 15 ро­ків. Про­тя­гом остан­ніх ро­ків бі­ло­ру­ські пар­тне­ри ма­ють про­бле­ми зі своє­ча­сні­стю роз­ра­хун­ків. Ін­ши­ми сло­ва­ми, на­сі­н­ня клі­єн­там ми від­прав­ля­є­мо (в них жо­ден до­го­вір з пе­ре­д­опла­ти не оформ­ля­є­ться), а опла­та над­хо­дить із за­трим­кою. За три­ва­лий пе­рі­од спів­пра­ці тра­пля­ло­ся вся­ко­го; зві­сно, бу­ли й су­до­ві спо­ри що­до не­по­вер­не­н­ня ко­штів, і для нас во­ни зав­жди за­кін­чу­ва­ли­ся успі­шно. На сьо­го­дні ве­ли­ких бор­жни­ків у «Ро­ста­гро» не­має.

Про­бле­ма за­ро­ди­ла­ся у 2016 ро­ці, ко­ли в Бі­ло­ру­сі де­що змі­ни­ло­ся за­ко­но­дав­ство. Змі­ни по­ля­га­ли в то­му, що пев­на ка­те­го­рія го­спо­дар­ських справ бу­ла ви­ве­де­на із су­до­во­го про­ва­дже­н­ня й пе­ре­да­на но­та­рі­у­сам. Тоб­то, якщо спра­ва на­ле­жить до так зва­них без­спір­них, ко­ли не­має кон­флі­кту сто­рін й існу­ють одно­зна­чні ви­мо­ги з одно­го бо­ку й одно­зна­чні зо­бов’яза­н­ня з дру­го­го, то спра­ву має роз­гля­да­ти но­та­рі­ус. Отож, якщо бі­ло­ру­ське під­при­єм­ство за­бор­гу­ва­ло нам за по­став­ле­ну про­ду­кцію, ма­є­мо звер­ну­ти­ся до но­та­рі­у­са, той здій­снить ви­ко­нав­чий на­пис із ви­мо­гою по­вер­ну­ти ко­шти. Якщо ж бор­жник не ви­ко­нує при­пис до­бро­віль­но, по­трі­бно звер­ну­ти­ся до дер­жав­ної ви­ко­нав­чої слу­жби для при­му­со­во­го ви­ко­на­н­ня. Тоб­то ви­ко­нав­чий на­пис має та­ку са­му юри­ди­чну си­лу, як і су­до­ве рі­ше­н­ня й ство­рює та­кі са­мі пра­ва й обов’яз­ки для сто­рін.

Те­пер по­вер­не­мо­ся до укра­їн­ських за­ко­нів. В Укра­ї­ні є за­ко­но­дав­ство про не­по­вер­не­н­ня ва­лю­тної ви­ру­чки, яке прийня­те ще у 1990-х ро­ках і з то­го ча­су пра­кти­чно не змі­ню­ва­ло­ся. Від­по­від­но до ньо­го за не­по­вер­не­н­ня ва­лю­тної ви­ру­чки про­тя­гом 180 днів (не­за­ле­жно від подаль­шо­го по­га­ше­н­ня чи не­по­га­ше­н­ня за­бор­го­ва­но­сті) під­при­єм­ству­ре­зи­ден­ту на­ра­хо­ву­є­ться штраф — 0,3% су­ми не­по­вер­ну­тої у строк ва­лю­тної ви­ру­чки за ко­жен день про­стро­чки по­над 180 днів. Тоб­то, якщо наш бі­ло­ру­ський пар­тнер при­дбав на­сі­н­ня, ска­жі­мо, на 100 тис. до­ла­рів і за ньо­го не роз­ра­ху­вав­ся про­тя­гом 180 днів, ми за ко­жен день про­стро­чки ма­є­мо пла­ти­ти 300 дол. штра­фу (де­я­кі під­при­єм­ства не роз­ра­хо­ву­ю­ться мі­ся­ця­ми, тож по­ра­хуй­те, яка су­ма ви­йде). Однак, якщо під­при­єм­ство-кре­ди­тор, яко­му за­бор­гу­ва­ли ко­шти, звер­та­є­ться до су­ду, на­ра­ху­ва­н­ня пе­ні при­пи­ня­є­ться.

З бі­ло­ру­ськи­ми пар­тне­ра­ми тру­дно­щі ви­ни­ка­ють у то­му, що спра­ви про по­вер­не­н­ня бор­гів, як я вже зга­ду­вав, ви­рі­шу­ють но­та­рі­у­си, а укра­їн­ська фі­скаль­на слу­жба звер­не­н­ня до но­та­рі­у­са не вва­жає звер­не­н­ням до су­ду, як то­го ви­ма­гає за­ко­но­дав­ство про не­по­вер­не­н­ня ва­лю­тної ви­ру­чки. То­му по­да­тків­ці на­ра­ху­ва­ли нам сан­кції, не­зва­жа­ю­чи на те, що під­при­єм­ство здій­сню­ва­ло актив­ну ді­яль­ність із по­вер­не­н­ня ва­лю­тної ви­ру­чки. Ми ж не си­ді­ли склав­ши ру­ки, а звер­ну­ли­ся до ор­га­нів, які в Бі­ло­ру­сі упов­но­ва­же­ні ви­рі­шу­ва­ти та­кі спо­ри. За фа­ктом у біль­шо­сті ви­пад­ків ко­шти вже по­вер­ну­ті.

До ре­чі, рік то­му під час по­пе­ре­дньої пе­ре­вір­ки з цьо­го са­мо­го пи­та­н­ня по­да­тків­ці ви­не­сли рі­ше­н­ня на на­шу ко­ристь. Че­рез рік їхня дум­ка різ­ко змі­ни­ла­ся, і нам на­ра­ху­ва­ли ве­ли­че­зні сан­кції — 2 млн єв­ро. Оскар­же­н­ня та­ко­го рі­ше­н­ня в Го­лов­но­му управ­лін­ні ДФУ у Пол­тав­ській обла­сті ви­яви­ло­ся без­успі­шним. То­ді ми звер­ну­ли­ся зі скар­гою на дії ДФС до Ра­ди бі­знес-ом­буд­сме­на — не­за­ле­жно­го ор­га­ну, який фі­нан­су­є­ться з єв­ро­пей­сько­го фон­ду. Ра­да бі­знес-ом­буд­сме­на при­зна­чи­ла роз­слі­ду­ва­н­ня і пов­ні­стю ви­зна­ла на­шу пра­во­ту, взяв­ши участь у роз­гля­ді спра­ви в Го­лов­но­му управ­лін­ні ДФС і про­по­ну­ю­чи фі­ска­лам ви­не­сти рі­ше­н­ня на на­шу ко­ристь.

Однак фі­скаль­ні ор­га­ни ке­ру­ю­ться ін­ши­ми прин­ци­па­ми, їм тре­ба за­без­пе­чи­ти над­хо­дже­н­ня до бю­дже­ту будь-якою ці­ною. По­зи­ція ДФС ґрун­ту­є­ться на то­му, що за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни пе­ред­ба­че­но при­пи­не­н­ня на­ра­ху­ва­н­ня пе­ні в ра­зі звер­не­н­ня до су­ду, а звер­не­н­ня до но­та­рі­у­са не пе­ред­ба­че­но. Про­те ж ми ді­я­ли так, як то­го

ви­ма­гає бі­ло­ру­ське за­ко­но­дав­ство, згі­дно з яким звер­не­н­ня до су­ду в та­кій ка­те­го­рії справ не при­йма­ю­ться. От­же, на дум­ку пра­ців­ни­ків Дер­жав­ної фіскальної слу­жби, нев­ра­ху­ва­н­ня в укра­їн­ських за­ко­нах осо­бли­во­стей за­ко­но­дав­ства ін­шої кра­ї­ни — чу­до­вий спо­сіб на­кла­сти сан­кції на укра­їн­ське під­при­єм­ство.

А на чо­му ґрун­ту­є­ться пра­во­ва по­зи­ція ТОВ «Рост Агро»?

— За­сто­су­ва­н­ня но­во­го спосо­бу пра­во­во­го за­хи­сту здій­сню­ва­ло­ся пі­сля по­пе­ре­дньо­го ви­вче­н­ня за­ко­но­дав­ства й кон­суль­та­цій з юри­ста­ми. Де­таль­но ви­кла­де­на пра­во­ва по­зи­ція з цьо­го пи­та­н­ня на кіль­кох сто­рін­ках, то­му зу­пи­ню­ся ли­ше на двох мо­мен­тах.

У 1992 ро­ці Укра­ї­на ра­ти­фі­ку­ва­ла між­дер­жав­ну Уго­ду «Про по­ря­док ви­рі­ше­н­ня спо­рів, пов’яза­них зі здій­сне­н­ням го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті». У стат­ті 3 ці­єї Уго­ди ска­за­но, що го­спо­да­рю­ю­чі суб’єкти ма­ють пра­во без пе­ре­шкод звер­та­ти­ся до су­дів й ін­ших ор­га­нів, до ком­пе­тен­ції яких на­ле­жить ви­рі­ше­н­ня спо­рів. Ці ор­га­ни ви­зна­ю­ться ком­пе­тен­тни­ми су­да­ми в та­ких спра­вах. На­га­даю, що між­на­ро­дні уго­ди, схва­ле­ні Вер­хов­ною Ра­дою, є ча­сти­ною за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни.

Ре­ко­мен­да­ції Пре­зи­дії Ви­що­го Го­спо­дар­сько­го су­ду Укра­ї­ни «Про де­я­кі пи­та­н­ня пра­кти­ки за­сто­су­ва­н­ня За­ко­ну Укра­ї­ни «Про по­ря­док здій­сне­н­ня роз­ра­хун­ків в іно­зем­ній ва­лю­ті» від 17 гру­дня 2004 ро­ку за № 04-5/3360 за­зна­ча­ють, що за ви­зна­че­н­ням су­ду, звер­не­н­ня до яко­го зу­пи­няє тер­мі­ни обра­ху­ва­н­ня пе­ні, го­спо­дар­ським су­дам слід ура­хо­ву­ва­ти те, що пе­ред­ба­че­ний стат­тею пе­ре­лік спе­ці­аль­них юрис­ди­кцій­них ор­га­нів не є ви­чер­пним. На­віть по­си­ла­ю­чись на ці нор­ми, стає зро­зумі­ло, що но­та­рі­ус, який згі­дно із за­ко­но­дав­ством Ре­спу­блі­ки Бі­ло­русь має пов­но­ва­же­н­ня вчи­ня­ти ви­ко­нав­чий на­пис на до­ку­мен­ті про без­від­мов­ну ви­мо­гу, на­ле­жить до ка­те­го­рії ком­пе­тен­тно­го су­ду, й під­при­єм­ство, яке ско­ри­ста­ло­ся цим спосо­бом за­хи­сту, не має під­да­ва­ти­ся сан­кці­ям із бо­ку дер­жа­ви.

Мо­жли­во, вам по­трі­бно бу­ло б звер­ну­ти­ся до укра­їн­сько­го су­ду?

— Ко­ли скла­да­є­ться між­на­ро­дний до­го­вір, по­трі­бно за­зна­чи­ти, за­ко­но­дав­ством якої кра­ї­ни сто­ро­ни ке­ру­ва­ти­му­ться в ра­зі спо­рів і до ар­бі­тра­жу якої кра­ї­ни звер­та­ти­му­ться. Оскіль­ки з бо­ку Ре­спу­блі­ки Бі­ло­русь на­шим пар­тне­ром є дер­жав­не під­при­єм­ство, то, зві­сна річ, бу­ли обра­ні бі­ло­ру­ське за­ко­но­дав­ство й бі­ло­ру­ські су­ди.

Штраф із ва­шо­го під­при­єм­ства уже стя­гну­ли?

— Ні, ко­ри­сту­є­мо­ся за­кон­ним пра­вом на оскар­же­н­ня рі­ше­н­ня Дер­жав­ної фіскальної слу­жби. Я не маю сум­ні­ву в за­кон­но­сті на­шої по­зи­ції, то­му під час роз­гля­ду ці­єї спра­ви в Пол­тав­сько­му від­ді­лен­ні ДФС я по­обі­цяв, що в ра­зі ви­не­се­н­ня рі­ше­н­ня про сан­кції бу­де суд, і над ці­єю спра­вою пра­цю­ва­ти­муть най­кра­щі юри­сти кра­ї­ни. По­да­но по­зов­ну за­яву до Адмі­ні­стра­тив­но­го су­ду, на се­ре­ди­ну гру­дня ни­ні­шньо­го ро­ку нам при­зна­чи­ли пер­ше за­сі­да­н­ня. До­ки три­ває су­до­вий про­цес, штра­фні сан­кції із нас стя­гну­ти не­мо­жли­во.

Ви ка­же­те, що бі­ло­ру­ські під­при­єм­ства, че­рез які у вас ви­ни­кла про­бле­ма з фі­скаль­ною слу­жбою, бор­ги по­га­си­ли, і ва­лю­та на­ді­йшла в Укра­ї­ну. За що ж штраф спла­чу­ва­ти?

— Фі­ска­ли та­ко­го не вра­хо­ву­ють. Си­ту­а­ція вза­га­лі па­ра­до­ксаль­на, не­о­фі­цій­но нам ка­жуть: а чо­му ви не звер­ну­ли­ся до Тор­го­во­про­ми­сло­вої па­ла­ти що­до форс-ма­жор­них об­ста­вин чи не пі­шли ін­ши­ми «об­хі­дни­ми шля­ха­ми» на зра­зок яки­хось фор­маль­них су­до­вих роз­гля­дів? Однак, як за­зна­че­но у від­по­віді на на­шу за­яву Бі­знес-ом­буд­сме­на, під­при­єм­ство (ТОВ «Рост Агро») вчи­ни­ло по за­ко­ну, звер­нув­шись до ор­га­ну, у ком­пе­тен­ції яко­го є ви­рі­ше­н­ня зга­да­но­го пи­та­н­ня від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства, що ви­зна­не пра­вом укла­де­но­го до­го­во­ру. А нас за це ще й штра­фу­ють! От як­би ми звер­ну­ли­ся до бі­ло­ру­сько­го су­ду й тя­гну­ли цю спра­ву ро­ка­ми, то для укра­їн­ських фі­ска­лів це бу­ло б нор­маль­но. До ре­чі, ма­ю­чи на ува­зі ви­клю­чно на­сту­пний су­до­вий про­цес про­ти ДФС, ми звер­ну­ли­ся до бі­ло­ру­сько­го су­ду в по­ді­бній спра­ві. Про­гно­зо­ва­но отри­ма­ли від­мо­ву й да­лі, від­по­від­но до мі­сце­во­го за­ко­но­дав­ства, че­рез но­та­рі­у­са отри­ма­ли по­трі­бний для стя­гне­н­ня бор­гу ви­ко­нав­чий на­пис.

На ва­шу дум­ку, чи є у ва­шо­го під­при­єм­ства шан­си на успіх?

— Ко­ли ми звер­та­ли­ся зі скар­гою до Дер­жав­ної фіскальної слу­жби Укра­ї­ни, то там ре­тель­но і, до ре­чі, ду­же про­фе­сій­но ви­вчив­ши спра­ву, ви­зна­чи­ли, що си­ту­а­ція, у яку ми по­тра­пи­ли, є не­ор­ди­нар­ною та нев­ре­гу­льо­ва­ною укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством. Однак смі­ли­во­сті ви­не­сти рі­ше­н­ня на на­шу ко­ристь у фі­ска­лів «на­го­рі» за­бра­кло. Адже су­ма ду­же ве­ли­ка, і в них ви­ни­ка­ють по­бо­ю­ва­н­ня, що їх мо­жуть за­пі­до­зри­ти в ко­ру­пцій­ній ді­яль­но­сті на ко­ристь під­при­єм­ства. Ме­ні зда­є­ться, що цю «ка­шу» за­ва­ри­ли пол­тав­ські по­да­тків­ці, а їхні ко­ле­ги з Ки­є­ва не зов­сім упев­не­ні у їхній пра­во­ті. Однак від­сту­па­ти во­ни не зби­ра­ю­ться, адже про­сті­ше по­ка­ра­ти під­при­єм­ство, ніж під­ста­ви­ти­ся са­мим.

Що ж до успі­ху, то юри­сти за­пев­ня­ють: спра­ва пер­спе­ктив­на. Це під­твер­джує й те, що в Ра­ді Бі­знес-ом­буд­сме­на ква­лі­фі­ко­ва­ні спе­ці­а­лі­сти ви­сту­пи­ли на на­шо­му бо­ці. Па­ра­докс у то­му, що чи­нов­ник ухва­лює рі­ше­н­ня, яке бу­де за­бло­ко­ва­не су­дом, але ви­тра­ти, що під­при­єм­ство за­зна­ло че­рез цю «ме­ту­шню», ні­хто не ком­пен­сує.

Однак укра­їн­ські су­ди від хво­ро­би, яка зве­ться ко­ру­пці­єю, ще не оду­жа­ли. Що ста­не­ться з ТОВ «Рост Агро» в ра­зі не­га­тив­но­го рі­ше­н­ня, ко­ли суд ви­зна­чить спла­ти­ти штраф?

— Це озна­чає одне: пе­ре­тво­ри­ти успі­шне під­при­єм­ство, яке дає не­ма­лі над­хо­дже­н­ня до бю­дже­ту, дбає про роз­ви­ток те­ри­то­рії та за­без­пе­чує ро­бо­чі мі­сця, на ру­ї­ну.

Ди­ре­ктор ТОВ «Рост Агро» Ма­ксим Бер­на­цький

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.