Ми­ко­ла Стри­жак,

Пер­ший ві­це-пре­зи­дент Асо­ці­а­ції фер­ме­рів і при­ва­тних зем­ле­вла­сни­ків Укра­ї­ни

The Ukrainian Farmer - - АГРАРНА ПОЛІТИКА -

— На ко­жний ваш ар­гу­мент мо­жу на­ве­сти де­сять контр­ар­гу­мен­тів. Ка­же­те — вла­сник по­ви­нен ма­ти пра­во роз­по­ря­ди­ти­ся сво­єю вла­сні­стю… До­бре, я фер­мер, хо­чу на сво­їх де­ся­ти ге­кта­рах по­сі­я­ти мак і ко­но­плю. Чо­му ні? То­му, що моє ба­жа­н­ня су­пе­ре­чить ін­те­ре­сам су­спіль­ства!

При­хиль­ни­ки про­да­жу зем­лі ді­ля­ться на дві ка­те­го­рії: єв­ро­пей­ці, які че­сно впа­да­ють в ома­ну, і ві­тчи­зня­ні по­лі­ти­ки, які сві­до­мо бре­шуть. Чи вся осно­ва ді­яль­но­сті се­ла — про­даж і ку­пів­ля зем­лі? А ку­ди по­тім ді­ти лю­дей?

От ми хо­че­мо у Єв­ро­пу — у Єв­ро­пі є агро­хол­дин­ги? Не­ма! Там сі­мей­ні фер­мер­ські го­спо­дар­ства, об’єд­на­ні ко­о­пе­ра­ці­єю. Це біль­ше ніж спо­сіб ви­ро­бни­цтва — це спо­сіб жи­т­тя.

Зем­ля — це ін­стру­мент ви­ро­бни­цтва, хо­ча й осо­бли­вий, і тим ін­стру­мен­том ми бу­ду­є­мо са­мі не зна­є­мо що. Яке се­ло ми вза­га­лі хо­че­мо ба­чи­ти — із са­пою, по ко­лі­но в гною? В нас є якась про­гра­ма роз­ви­тку аграр­но­го се­кто­ру — не­ма! Вза­га­лі є хоч якийсь на­тяк, що ми на се­лі бу­ду­є­мо?

Усі ка­жуть про те, як се­ля­ни­но­ві про­да­ти зем­лю — і ні­хто не по­ру­шує пи­та­н­ня, як її ку­пи­ти (во­че­видь, на ви­щих ща­блях вла­ди це пи­та­н­ня дав­но ви­рі­ше­но). Всі рвуть гор­лян­ки за пра­во сіль­ської ба­бу­сі про­да­ти зем­лю, а ні­хто не ка­же, де та ба­бу­ся жи­ти­ме, ко­ли її про­дасть?

Якщо сьо­го­дні на се­лі від­бу­ва­є­ться зни­ще­н­ня фер­мер­ства, із 45 тис. го­спо­дарств вже ді­йшли до 33 тис., от­же, зав­да­н­ня змі­цне­н­ня ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су на се­лі пе­ред вла­дою то­чно не сто­їть. Та­кож ма­є­мо 1,1 млн одно­о­сі­бни­ків. Ми хо­че­мо ба­чи­ти, щоб усі во­ни ма­ли до­ступ до фі­нан­сів і рин­ків збу­ту про­ду­кції, і щоб їхня ді­яль­ність за­без­пе­чу­ва­ла їм до­стой­не жи­т­тя.

Ни­ні на се­лі се­ля­ни — зай­ві, їх тре­ба бу­дья­ким спосо­бом ви­жи­ти. Агро­хол­дин­ги ство­рю­ють ро­бо­чі мі­сця для най­ми­тів. То ж аби не ви­йшло, як із при­ва­ти­за­цій­ни­ми сер­ти­фі­ка­та­ми: отри­ма­ли їх міль­йо­ни лю­дей, а зго­дом із них ли­ши­ли­ся кіль­ка олі­гар­хів. Дій­сний рух зем­лі по­чне­ться то­ді, ко­ли з’яв­ля­ться ма­лі та се­ре­дні сіль­го­спви­ро­бни­ки, що за­ці­кав­ле­ні ку­пи­ти зем­лю і ма­ють та­ку мо­жли­вість.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.