«Ро­зве­ли», як шко­ля­ра

За ста­ти­сти­кою, в Укра­ї­ні що­дня один агра­рій стає жер­твою ша­хра­їв. По­при по­ру­ше­ні кри­мі­наль­ні спра­ви, шан­сів по­вер­ну­ти втра­че­не — жо­дних

The Ukrainian Farmer - - АГРАРНА ПОЛІТИКА - ІННА БІРЮКОВА

Агро­бі­знес при­ва­блює вся­ко­го ро­ду лю­би­те­лів лег­кої на­жи­ви. На аграр­ні під­при­єм­ства, як му­хи на мед, «злі­та­ю­ться» ша­храї, що пле­туть хи­тро­му­дрі схе­ми, аби впі­йма­ти сіль­го­спви­ро­бни­ка на «га­чок» і ви­ма­ни­ти в ньо­го по­біль­ше гро­шей. Обман бу­ває та­ким про­фе­сіо­наль­ним і «тон­ким», що жер­тва­ми ста­ють на­віть до­свід­че­ні під­при­єм­ці. Ви­пад­ки обду­рю­ва­н­ня агра­рі­їв остан­нім ча­сом зро­ста­ють у гео­ме­три­чній про­гре­сії, пра­во­охо­рон­ці іно­ді на­віть роз­кри­ва­ють та­кі зло­чи­ни, але, щоб по­тер­пі­лий отри­мав на­зад гро­ші, про це, як ка­жуть, по­лі­цій­на ста­ти­сти­ка за­мов­чує… То­му ми вко­тре по­вер­та­є­мо­ся до те­ми обду­рю­ва­н­ня агра­рі­їв із тим, аби на сві­жих при­кла­дах (лі­пше на­вча­ти­ся на чу­жих «гу­лях», аніж на вла­сних) за­сте­рег­ти на­ших чи­та­чів: будь­те пиль­ни­ми!

Ми вас не зна­є­мо й зна­ти не ба­жа­є­мо

…До Мо­ги­лів-по­діль­сько­го від­ді­лу по­лі­ції звер­нув­ся мі­сце­вий фер­мер. Чо­ло­вік по­ві­до­мив, що пе­ре­ра­ху­вав ко­шти в су­мі 28 400 грн за мі­не­раль­ні до­бри­ва, які до­сі не отри­мав. Ого­ло­ше­н­ня що­до про­да­жу до­брив за при­ва­бли­вою ці­ною по­тер­пі­лий зна­йшов в ін­тер­не­ті. Пе­ре­ра­ху­вав­ши гро­ші на ра­ху­нок злов­ми­сни­ків, за­яв­ник про­тя­гом мі­ся­ця очі­ку­вав опла­че­ний то­вар. Ко­ли зро­зу­мів, що йо­го ошу­ка­ли, від­ра­зу ж звер­нув­ся до по­лі­ції. По­лі­ція за­яву, зві­сно, прийня­ла, кри­мі­наль­ну спра­ву, як го­ди­ться, по­ру­ши­ла, але на­вряд чи цей факт вті­шить ошу­ка­но­го фер­ме­ра, адже ко­штів йо­му ні­хто не по­вер­не. Що ж, мо­жли­во, агра­рій та­ким чи­ном опла­тив «на­у­ку» й зро­зу­мів, що «де­ше­вий сир бу­ває тіль­ки у ми­шо­лов­ці». «Ні­ко­ли не вар­то ку­пу­ва­ти про­ду­кцію че­рез ме­ре­жу Ін­тер­нет, вар­тість якої на­ба­га­то ниж­ча від рин­ко­вої», — ра­дять у по­лі­ції…

Ку­пив ко­та у мі­шку й під­при­є­мець із Гу­ся­тин­сько­го ра­йо­ну, що на Тер­но­піль­щи­ні. Чо­ло­вік пе­ре­ра­ху­вав май­же 400 тис. гри­вень аван­су за пар­тію мі­не­раль­них до­брив фір­мі, яка за­ре­є­стро­ва­на у Ки­є­ві. На то­вар че­кав по­над ти­ждень, але так йо­го й не отри­мав.

Як роз­по­вів по­тер­пі­лий по­лі­ці­ян­там, до ньо­го за­те­ле­фо­ну­вав чо­ло­вік, який пред­ста­вив­ся ди­ре­кто­ром сто­ли­чної фір­ми й за­про­по­ну­вав ку­пи­ти мі­не­раль­ні до­бри­ва за ви­гі­дною ці­ною. Агра­рій про­по­зи­ці­єю за­ці­ка­вив­ся й зго­див­ся при­дба­ти 100 т то­ва­ру. До­мо­ви­ли­ся про по­ста­ча­н­ня пер­шої пар­тії в 40 т. По­ку­пець пе­ре­ра­ху­вав на ра­ху­нок по­ста­чаль­ни­ка 391 тис. гри­вень. Че­рез день до ньо­го за­те­ле­фо­ну­ва­ли зі львів­ської фір­ми-пе­ре­ві­зни­ка й по­ві­до­ми­ли, що най­ближ­чим ча­сом до­став­лять ван­таж. Але очі­ку­ва­н­ня за­тя­гну­ло­ся. Під­при­є­мець

упро­довж п’яти днів те­ле­фо­ну­вав пе­ре­ві­зни­ку, де йо­го за­пев­ня­ли, що хви­лю­ва­ти­ся не вар­то, по­трі­бно за­че­ка­ти, бо зла­мав­ся транс­порт, яким ма­ли до­став­ля­ти се­лі­тру. Про­те зре­штою на дзвін­ки агра­рія вза­га­лі пе­ре­ста­ли від­по­від­а­ти. На­сту­пно­го ра­зу по­тер­пі­лий до­дзво­нив­ся до пе­ре­ві­зни­ка вже з ка­бі­не­ту слід­чо­го. По­чу­те оста­то­чно пе­ре­ко­на­ло чо­ло­ві­ка, що то­вар, за який він спла­тив чи­ма­лу су­му, так і не отри­має. На ін­шо­му кін­ці дро­ту рі­шу­че за­яви­ли: «Жо­дних угод ні з ва­ми, ні з по­ста­чаль­ни­ком ми не укла­да­ли».

А «чуй­ка» під­ка­зу­ва­ла…

До Бер­шад­сько­го рай­від­ді­лу по­лі­ції, що на Він­нич­чи­ні, звер­нув­ся ди­ре­ктор одно­го із сіль­сько­го­спо­дар­ських го­спо­дарств ра­йо­ну, який роз­по­вів, що злов­ми­сни­ки за­во­ло­ді­ли ко­шта­ми під­при­єм­ства — 135 тис. гри­вень за по­ста­ча­н­ня 35 т амі­а­чної се­лі­три. Як зя­су­ва­ло­ся, чо­ло­ві­ко­ві на мо­біль­ний за­те­ле­фо­ну­вав пред­став­ник одно­го з то­ва­риств, яке ре­а­лі­зує сіль­сько­го­спо­дар­ські до­бри­ва, та зро­бив йо­му ви­гі­дну про­по­зи­цію що­до при­дба­н­ня амі­а­чної се­лі­три. Спо­ча­тку чо­ло­вік по­вів­ся оба­чно й від­мо­вив­ся від ку­пів­лі до­бри­ва, тож ша­хра­ям до­ве­лось по­пра­цю­ва­ти, аби ошу­ка­ти обра­ну жер­тву. Ще три­чі во­ни те­ле­фо­ну­ва­ли ди­ре­кто­ру під­при­єм­ства, про­по­ну­ю­чи ще ви­гі­дні­ші умо­ви, до­ки той не по­го­див­ся та не пе­ре­ра­ху­вав гро­ші на за­зна­че­ний ра­ху­нок. Отри­мав­ши їх, ша­храї пе­ре­ста­ли ви­хо­ди­ти на зв’язок, а ошу­ка­ний під­при­є­мець, так і не до­че­кав­шись се­лі­три, звер­нув­ся до пра­во­охо­рон­них ор­га­нів.

На­вряд чи вар­то опи­су­ва­ти по­ді­бні ін­ші ви­пад­ки з ана­ло­гі­чним «при­дба­н­ням» мі­не­раль­них до­брив, ко­трі тра­пи­ли­ся з агра­рі­я­ми з Хмель­ни­цької, Пол­тав­ської, Іва­но-фран­ків­ської, Дні­про­пе­тров­ської, Ки­їв­ської, Ми­ко­ла­їв­ської й ін­ших обла­стей. Ві­до­мо одне: в Укра­ї­ні сьо­го­дні ді­ють кіль­ка груп ша­хра­їв, по­тен­цій­ною жер­твою яких мо­же ста­ти будь-який сіль­го­спви­ро­бник.

Ро­зро­бле­на ша­хра­я­ми схе­ма при­вла­сне­н­ня ко­штів у всіх ви­пад­ках ді­я­ла без­від­мов­но че­рез те, що ні­хто з по­тер­пі­лих ні­ко­ли не ба­чив пар­тне­рів-по­ста­чаль­ни­ків, зв’язок із ни­ми здій­сню­вав­ся ви­клю­чно те­ле­фо­ном. Ча­сто жер­твам ски­дав­ся до­го­вір на блан­ку ре­аль­ної фір­ми. Однак, ко­ли ошу­ка­ні агра­рії зв’язу­ва­ли­ся з нею, з’ясо­ву­ва­ло­ся: код, усі ін­ші да­ні — ціл­ком ре­аль­ні, а ось бан­ків­ські ре­кві­зи­ти ін­ші.

Для від­кри­т­тя ра­хун­ку в бан­ку най­ча­сті­ше ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли під­ро­бле­ні па­спор­ти з пе­ре­кле­є­ни­ми фо­то­гра­фі­я­ми. Зняв­ши гро­ші, до цьо­го бан­ків­сько­го від­ді­ле­н­ня ша­храї біль­ше ні­ко­ли не по­вер­та­ли­ся.

«Га­чок», на який ло­ви­ли жертв, про­стий: про­по­зи­ція низь­кої ці­ни (за­зви­чай про­по­ну­є­ться зниж­ка 15–20% рин­ко­вої ці­ни, по­ста­ча­н­ня в най­ко­ро­тші тер­мі­ни пі­сля пов­ної або час­тко­вої пе­ре­д­опла­ти) гі­пно­ти­зу­ва­ла так силь­но, що пов­ні­стю за­глу­ша­ла слаб­кий писк ін­ту­ї­ції: «Що ти ро­биш — мо­жуть „ки­ну­ти”»… Чи­ма­ло агра­рі­їв, да­ю­чи свід­че­н­ня по­лі­ці­ян­там, би­ли се­бе в гру­ди: «Я ж від­чу­вав, що щось во­но не те…»

Ком­байн ви­явив­ся вір­ту­аль­ним

Ду­рять на­шо­го бра­та не ли­ше з до­бри­ва­ми. На­при­клад, фер­ме­ра з Чер­ні­гів­щи­ни «на­кри­ли» з по­ку­пкою тра­кто­ра. Він ви­рі­шив при­дба­ти тра­ктор, ско­ри­став­шись по­слу­га­ми одні­єї з лі­зин­го­вих ком­па­ній. Не про­чи­тав­ши до­го­вір­ної до­ку­мен­та­ції, чо­ло­вік за­пла­тив ком­па­нії 10 200 грн аван­су й під­пи­сав до­ку­мен­ти. І тіль­ки че­рез кіль­ка днів зро­зу­мів, що йо­го обду­ри­ли: в спи­ску зо­бов’язань, за­зна­че­них у до­го­во­рі, по­ста­ча­н­ня спе­цте­хні­ки не зна­чи­ться.

Ни­ні пра­во­охо­рон­ці ве­дуть ре­тель­ну пе­ре­вір­ку всіх об­ста­вин по­дії, про­те вже зро­зумі­ло, що жи­тель Чер­ні­гів­ської обла­сті під­пи­сав до­го­вір, згі­дно з яким лі­зин­го­ва ком­па­нія йо­му ні­чо­го не вин­на. Офіс ком­па­нії-ша­храй­ки роз­та­шо­ва­но на одній із цен­траль­них ву­лиць Кре­мен­чу­ка. Най­при­крі­ше, що до­ве­сти факт ша­храй­ства фер­ме­ру бу­де до­сить скла­дно, адже за до­ку­мен­та­ми — все чи­сто.

«Ки­ну­ли» й фер­ме­ра з До­неч­чи­ни, ко­трий ви­рі­шив при­дба­ти ком­байн. Зна­йшов в ін­тер­не­ті ого­ло­ше­н­ня що­до про­да­жу сіль­гос­пте­хні­ки й обрав ви­гі­дну про­по­зи­цію — ком­байн вар­ті­стю 155 тис. По­ку­пець за­те­ле­фо­ну­вав пред­став­ни­ку фір­ми, до­мо­вив­ся про зу­стріч, яка від­бу­ла­ся в Хар­ко­ві. Із со­бою по­тер­пі­лий при­віз зав­да­ток — 55 тис. гри­вень. Сто­ро­ни укла­ли дво­сто­рон­ній до­го­вір і до­мо­ви­ли­ся, що як тіль­ки під­при­є­мець спла­тить остан­ній пла­тіж за те­хні­ку, фір­ма-по­ста­чаль­ник са­мо­стій­но транс­пор­тує те­хні­ку на вка­за­ну в до­го­во­рі адре­су. В лю­то­му по­то­чно­го ро­ку фер­мер пе­ре­ра­ху­вав остан­ній пла­тіж. Від­то­ді пред­став­ник фір­ми пе­ре­став від­по­від­а­ти на дзвін­ки. Кіль­ка мі­ся­ців обма­ну­тий за­мов­ник на­ма­гав­ся сам ви­йти на по­ста­чаль­ни­ка, про­те, зро­зу­мів­ши, що по­тра­пив на га­чок афе­ри­стів, пі­шов у по­лі­цію.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.