Ко­но­пля­ний бі­знес

Ви­ро­бни­цтво й пе­ре­роб­ка ко­но­пель упро­довж сто­літь бу­ли при­бу­тко­вою спра­вою. Укра­їн­ські на­у­ков­ці й під­при­єм­ці до­ве­ли, що так мо­же бу­ти й те­пер

The Ukrainian Farmer - - БІЗНЕС-ПРОЕКТИ - ОЛЕГ ПРИМАКОВ, канд. техн. на­ук, ст. на­ук. спів­роб., за­ві­ду­вач від­ді­лу на­у­ко­вих до­слі­джень з пи­тань ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті та мар­ке­тин­гу ін­но­ва­цій Ін­сти­тут луб’яних куль­тур НААН Спі­вав­тор: Сер­гій Ко­ро­пчен­ко, канд. техн. на­ук

На по­ча­тку 90-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя ко­но­пляр­ство бу­ло ви­со­ко­рен­та­бель­ною га­луз­зю для сіль­го­спви­ро­бни­ків і під­при­ємств пер­вин­ної пе­ре­роб­ки. Під ко­но­пля­ми бу­ло 7–12% по­сів­них площ у го­спо­дар­ствах, і во­ни за­без­пе­чу­ва­ли по­над по­ло­ви­ну всіх гро­шо­вих над­хо­джень від ро­слин­ни­цтва. Рен­та­бель­ність ви­ро­бни­цтва ко­но­пель ся­га­ла 140–150%. За умо­ви вро­жай­но­сті 4 ц/га во­ло­кна та 2 ц/га на­сі­н­ня го­спо­дар­ства вже ма­ли від ко­но­пляр­ства при­бу­тки. В не­да­ле­ко­му ми­ну­ло­му при­кла­дів успі­шної й ефе­ктив­ної ро­бо­ти ко­но­пля­рів, ре­кор­дних до­ся­гнень уро­жай­но­сті й при­бу­тко­во­сті від ре­а­лі­за­ції ко­но­пле­про­ду­кції мо­жна бу­ло б на­ве­сти по ко­жній ко­но­пле­сій­ній обла­сті. Ба­га­то го­спо­дарств, на­сам­пе­ред Сум­ської та Чер­ка­ської обла­стей, ста­біль­но одер­жу­ва­ли з ко­жно­го ге­кта­ра не менш як 11–16 ц во­ло­кна та 9–12 ц на­сі­н­ня. Сьо­го­дні на те­ри­то­рії Укра­ї­ни пра­цю­ють ли­ше чо­ти­ри ко­но­пле­пе­ре­ро­бних під­при­єм­ства, які за­йма­ю­ться пер­вин­ною пе­ре­роб­кою во­ло­кни­стої про­ду­кції. Однак ця га­лузь по­сту­по­во від­ро­джу­є­ться.

Пом’яти, по­ті­па­ти, по­тря­сти

Ко­но­пле­пе­ре­ро­бні за­во­ди ра­дян­сько­го зраз­ка бу­ли орі­єн­то­ва­ні на одер­жа­н­ня дов­го­го во­ло­кна як основ­но­го ви­ду про­ду­кції, чо­му спри­я­ли від­по­від­ні те­хно­ло­гії зби­ра­н­ня по­сі­вів ко­но­пель спе­ці­аль­ною ко­но­пле­зби­раль­ною те­хні­кою, де сте­бла в стрі­чці роз­мі­щу­ва­лись па­ра­лель­но один до одно­го. Су­ча­сні те­хно­ло­гії зби­ра­н­ня спря­мо­ва­ні на за­сто­су­ва­н­ня ви­со­ко­про­ду­ктив­ної те­хні­ки за­галь­но­го при­зна­че­н­ня (не спе­ці­аль­ної ко­но­пле­зби­раль­ної), ре­зуль­та­том ро­бо­ти яких є зі­бра­на сте­бло­ва ма­са з ха­о­ти­чно роз­та­шо­ва­ни­ми сте­бла­ми ко­но­пель, пе­ре­роб­ка яких до­зво­ляє одер­жу­ва­ти ко­ро­тке або одно­ти­пне во­ло­кно.

Ста­рі те­хно­ло­гії пер­вин­ної пе­ре­роб­ки не зав­жди спро­мо­жні да­ти ра­ду та­кій сте­бло­вій ма­сі, а то­му пе­ред на­у­ков­ця­ми-пе­ре­ро­бни­ка­ми по­ста­ло пи­та­н­ня розв’яза­н­ня ці­єї про­бле­ми. На­у­ков­ці Ін­сти­ту­ту луб’яних куль­тур НААН в по­пе­ре­дні ро­ки від­пра­цю­ва­ли те­хно­ло­гі­чні ме­то­ди пе­ре­роб­ки та­кої си­ро­ви­ни на те­хно­ло­гі­чно­му обла­днан­ні ко­но­пле­за­во­дів. Для пе­ре­роб­ки ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться: м’яль­на ма­ши­на лі­нії дов­го­го во­ло­кна без ша­ро­фор­му­валь­но­го ме­ха­ні­зму, си­сте­ма пнев­мо­транс­пор­ту­ва­н­ня та лі­нія ко­ро­тко­го во­ло­кна з по­чер­го­ви­ми ді­я­ми про­це­сів тря­сі­н­ня та м’ят­тя. За­ли­шко­вий уміст ко­стри­ці у во­ло­кні ста­но­вив 6–9%.

Па­ра­лель­но із ци­ми до­слі­дже­н­ня­ми ро­зро­бле­на енер­го­о­ща­дна те­хно­ло­гія пе­ре­роб­ки «не­стан­дар­тної» ко­но­пле­си­ро­ви­ни, за якої не ли­ше ско­ро­чу­ю­ться енер­ге­ти­чні ви­тра­ти, а й зна­чно змен­шу­є­ться (до 0,5%) за­ли­шко­вий уміст ко­стри­ці у во­ло­кні. Зав­да­н­ня пе­ре­роб­ки ко­но­пле­си­ро­ви­ни ви­рі­шу­є­ться тим, що в лі­нії пе­ре­роб­ки луб’яних куль­тур, що скла­да­є­ться з роз­мо­ту­ва­ча ру­ло­нів, м’яль­ної ма­ши­ни, тря­силь­ної ма­ши­ни та си­сте­ми транс­пор­ту­ва­н­ня ко­стри­це­во­ло­кни­стих від­хо­дів, згі­дно з ви­на­хо­дом, пі­сля роз­мо­ту­ва­ча ру­ло­нів уста­нов­ле­но ша­ро­фор­му­валь­но­ті­паль­ну ма­ши­ну, пі­сля м’яль­ної ма­ши­ни вста­нов­ле­но ма­ши­ну для ті­па­н­ня си­ро­ви­ни без за­ти­ска­н­ня, а си­сте­му транс­пор­ту­ва­н­ня ко­стри­це­во­ло­кни­стих від­хо­дів обла­дна­но по­дрі­бню­валь­ним при­стро­єм (рис.).

На сьо­го­дні цю ідею на­у­ков­ці Ін­сти­ту­ту луб’яних куль­тур вті­ли­ли в жи­т­тя (фо­то 1). Уста­нов­ле­н­ня ша­ро­фор­му­валь­но-ті­паль­ної ма­ши­ни без­по­се­ре­дньо пі­сля роз­мо­ту­ва­ча ру­ло­нів до­зво­ляє фор­му­ва­ти шар си­ро­ви­ни з ви­зна­че­ною й опти­маль­ною для пе­ре­роб­ки щіль­ні­стю. До скла­ду ма­ши­ни вхо­дить ті­паль­ний ба­ра­бан, який одно­ча­сно з ша­ро­фор­му­ва­н­ням ви­ко­нує про­чі­су­ва­н­ня си­ро­ви­ни й від­ді­ле­н­ня ча­сти­ни ко­стри­ці. Зав­дя­ки цьо­му до м’яль­ної ма­ши­ни над­хо­дить зба­га­че­на й час­тко­во па­ра­ле­лі­зо­ва­на си­ро­ви­на. Все це спри­яє під­ви­щен­ню ефе­ктив­но­сті від­ді­ле­н­ня ко­стри­ці від во­ло­кна й дає мо­жли­вість пе­ре­ро­бля­ти си­ро­ви­ну із ши­ро­ким ді­а­па­зо­ном щіль­но­сті в ру­ло­ні.

Ша­ро­фор­му­валь­ний ме­ха­нізм Де­зін­те­гра­тор Тря­силь­на ма­ши­на

Уста­нов­ле­н­ня ма­ши­ни для ті­па­н­ня си­ро­ви­ни без за­ти­ска­н­ня пі­сля м’яль­ної ма­ши­ни спри­яє ін­тен­сив­но­му від­ді­лен­ню ко­стри­ці від во­ло­кна, що зна­чно по­лег­шує подаль­ше від­ді­ле­н­ня віль­ної ко­стри­ці у тря­силь­ній ма­ши­ні. Крім то­го, під час про­це­су ті­па­н­ня без за­ти­ска­н­ня від­бу­ва­є­ться роз­ді­ле­н­ня дов­гих лу­бо­во­ло­кни­стих ком­пле­ксів на ко­ро­тші, що до­зво­ляє спро­сти­ти подаль­шу пе­ре­роб­ку отри­ма­но­го во­ло­кна. Зав­дя­ки то­му, що до скла­ду ма­ши­ни вхо­дить ро­тор із ло­па­тя­ми, що обер­та­ю­ться, во­на ство­рює по­ві­тря­ний по­тік, який ви­ко­ри­сто­ву­є­ться М’яль­на ма­ши­на Прес для во­ло­кна для транс­пор­ту­ва­н­ня си­ро­ви­ни від м’яль­ної ма­ши­ни до тря­силь­ної ма­ши­ни.

Си­сте­му транс­пор­ту­ва­н­ня ко­стри­це­во­ло­кни­стих від­хо­дів обла­дна­но по­дрі­бню­валь­ним при­стро­єм із ме­тою змен­ше­н­ня ймо­вір­но­сті за­би­ва­н­ня по­ві­тро­про­во­дів ве­ли­ко­га­ба­ри­тни­ми фра­гмен­та­ми ко­стри­ці, що утво­рю­ю­ться під час пе­ре­роб­ки де­яких ви­дів си­ро­ви­ни, зокре­ма, ко­но­пель. По­дрі­бню­валь­ний при­стрій спри­яє під­ви­щен­ню на­дій­но­сті ро­бо­ти си­сте­ми транс­пор­ту­ва­н­ня ко­стри­це­во­ло­кни­стих від­хо­дів. При­стрій уста­нов­ле­но під ша­ро­фор­му­валь­но-ті­паль­ною ма­ши­ною, де від­бу­ва­є­ться най­ін­тен­сив­ні­ше ви­ді­ле­н­ня ко­стри­ці.

Як во­но все пра­цює

Лі­нія пра­цює так. Си­ро­ви­на з роз­мо­ту­ва­ча ру­ло­нів по­да­є­ться до ша­ро­фор­му­валь­но-ті­паль­ної ма­ши­ни, у якій від­бу­ва­є­ться по­тон­ше­н­ня ша­ру, ті­па­н­ня й про­чі­су­ва­н­ня си­ро­ви­ни, а та­кож від­ді­ле­н­ня ча­сти­ни ко­стри­ці. Сфор­мо­ва­ний шар си­ро­ви­ни над­хо­дить у м’яль­ну ма­ши­ну, де від­бу­ва­є­ться йо­го ін­тен­сив­не про­ми­на­н­ня з одно­ча­сним ви­тя­гу­ва­н­ням, ско­блі­н­ням і по­тон­ше­н­ням. Пром’ята й час­тко­во звіль­не­на від ко­стри­ці си­ро­ви­на над­хо­дить до ма­ши­ни для ті­па­н­ня без за­ти­ска­н­ня, де шля­хом оброб­ки би­ла­ми ста­то­ра й ро­то­ра від­бу­ва­є­ться ін­тен­сив­не від­ді­ле­н­ня ко­стри­ці від во­ло­кна та роз­ді­ле­н­ня дов­гих лу­бо­во­ло­кни­стих ком­пле­ксів на ко­ро­тші. Да­лі ко­стри­це­во­ло­кни­ста су­міш над­хо­дить у ци­клон, де від­бу­ва­є­ться її від­ді­ле­н­ня від по­то­ку по­ві­тря, ство­ре­но­го ті­паль­ною ма­ши­ною. Із ци­кло­на ко­стри­це­во­ло­кни­ста су­міш над­хо­дить до тря­силь­ної ма­ши­ни, де від­бу­ва­є­ться оста­то­чне очи­ще­н­ня во­ло­кна від віль­ної ко­стри­ці. Пил, що ви­ді­ля­є­ться під час опе­ра­цій роз­мо­ту­ва­н­ня ру­ло­нів, фор­му­ва­н­ня ша­ру си­ро­ви­ни, ті­па­н­ня, про­чі­су­ва­н­ня та м’ят­тя, зби­ра­є­ться і від­во­ди­ться з ро­бо­чих зон ма­шин агре­га­та за до­по­мо­гою вен­ти­ля­цій­ної си­сте­ми. Під час опе­ра­цій ша­ро­фор­му­ва­н­ня, м’ят­тя та тря­сі­н­ня від ша­ру си­ро­ви­ни від­ді­ля­є­ться ко­стри­ця та фра­гмен­ти во­ло­кна, які ви­да­ля­ю­ться з ро­бо­чих зон за си­сте­мою транс­пор­ту­ва­н­ня ко­стри­це­во­ло­кни­стих від­хо­дів. У си­сте­мі вста­нов­ле­но по­дрі­бню­валь­ний при­стрій, який під­ви­щує на­дій­ність її ро­бо­ти.

Цей ком­плекс до­зво­ляє пе­ре­ро­бля­ти си­ро­ви­ну ко­но­пель, отри­ма­ну за но­вою те­хно­ло­гі­єю зби­ра­н­ня, що ба­зу­є­ться на ви­ко­ри­стан­ні сіль­сько­го­спо­дар­ських ма­шин за­галь­но­го при­зна­че­н­ня. Та­кож та­ка лі­нія, крім ко­но­пле­си­ро­ви­ни, при­да­тна для пе­ре­роб­ки лля­но­го сте­бло­во­го ма­те­рі­а­лу, зі­бра­но­го за те­хно­ло­гі­єю без збе­ре­же­н­ня па­ра­лель­но­сті сте­бел у стрі­чці. За ці­єю те­хно­ло­гі­єю зби­ра­н­ня до пе­ре­роб­ки над­хо­дить си­ро­ви­на у ви­гля­ді ха­о­ти­чної ма­си, сфор­мо­ва­ної або в ру­ло­ни, або в тю­ки. І пі­сля пе­ре­роб­ки на за­про­по­но­ва­но­му агре­га­ті ми одер­жу­є­мо одно­ти­пне во­ло­кно з низь­ким умі­стом ко­стри­ці (та­бли­ця й фо­то 2).

Та­ке во­ло­кно має роз­ши­ре­ний по­тен­ці­ал що­до на­пря­мів сво­го за­сто­су­ва­н­ня. На сьо­го­дні існує до­ста­тньо та­ких на­пря­мів, де не сто­їть обов’яз­ко­вою ви­мо­гою за­сто­су­ва­н­ня са­ме дов­го­го во­ло­кна. Так, для по­ши­т­тя одя­гу й ін­ших ви­ро­бів із ви­со­ки­ми гі­гі­є­ні­чни­ми вла­сти­во­стя­ми на тка­цько­му й три­ко­та­жно­му обла­днан­ні до­ста­тньо ви­ко­ри­ста­ти ко­ро­тке во­ло­кно — йо­го не­об­хі­дно пе­ре­тво­ри­ти на ко­то­нін і ви­ко­ри­ста­ти в су­мі­ші з вов­ною, шов­ком, ба­вов­ною чи син­те­ти­чни­ми во­ло­кна­ми. За ви­го­тов­ле­н­ня не­тка­них, ізо­ля­цій­них, ком­по­зи­цій­них, бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів, па­пе­ру теж до­ста­тньо ви­ко­ри­ста­ти ко­ро­тке во­ло­кно з на­сту­пним до­ве­де­н­ням йо­го до ви­мог від­по­від­но до ко­жно­го на­пря­му.

До­свід ро­бо­ти ві­тчи­зня­них пень­ко­за­во­дів

Ін­сти­тут луб’яних куль­тур бу­ло ство­ре­но ще 1931 ро­ку як Все­со­ю­зний на­у­ко­во-до­слі­дний ін­сти­тут луб’яних куль­тур, до скла­ду яко­го зго­дом бу­ло при­єд­на­но Глу­хів­ський ко­но­пле­пе­ре­ро­бний за­вод, що ви­сту­пав як екс­пе­ри­мен­таль­на ба­за для від­пра­цю­ва­н­ня на­у­ко­вих роз­ро­бок із пер­вин­ної пе­ре­роб­ки

сте­бел ко­но­пель. Від то­го за­во­ду сьо­го­дні за­ли­ши­ли­ся ли­ше те­ри­то­рія та бу­дів­ля це­хів, а обла­дна­н­ня та під­хід до пе­ре­роб­ки си­ро­ви­ни зна­чно змі­ни­ли­ся. На­зи­ва­є­ться сьо­го­дні цей за­вод — ТОВ «Лі­нен оф Де­сна». Ви­ро­бни­чі по­ту­жно­сті то­ва­ри­ства скла­да­ю­ться з лля­ної та ко­но­пля­ної лі­ній у мі­сті Глу­хів Сум­ської обла­сті. Рі­чний об­сяг ви­ро­бни­цтва льо­но­во­ло­кна пе­ре­ви­щує 1000 т, ко­но­пля­но­го во­ло­кна — від 500 т.

На­шим спів­ро­змов­ни­ком став ге­не­раль­ний ди­ре­ктор ТОВ «Лі­нен оф Де­сна» Сер­гій Гай­дук.

Сер­гію Фе­до­ро­ви­чу, що сьо­го­дні яв­ляє со­бою ва­ше під­при­єм­ство?

— На по­ча­тку 2000-х Глу­хів­ський ко­но­пле­за­вод ле­две зво­див кін­ці з кін­ця­ми й вре­шті при­пи­нив своє існу­ва­н­ня. Цьо­му спри­я­ла й скла­дна еко­но­мі­чна си­ту­а­ція в кра­ї­ні, і май­же від­су­тня си­ро­вин­на ба­за, і вре­шті­решт ча­сті пе­ре­хо­ди за­во­ду від одно­го вла­сни­ка до ін­шо­го.

Від­ро­дже­н­ня ви­ро­бни­цтва від­бу­ло­ся ли­ше з пе­ре­їздом у кра­ї­ну на­щад­ка укра­їн­ських ме­це­на­тів Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка, який за­ці­ка­вив­ся ви­ро­щу­ва­н­ням і пе­ре­роб­кою луб’яних куль­тур. От­же, з 2012 ро­ку за­вод пі­сля пев­но­го пе­рі­о­ду ре­кон­стру­кцій роз­по­чав ре­аль­но пра­цю­ва­ти й ви­да­ва­ти го­то­ву про­ду­кцію. Сьо­го­дні те­ри­то­рія за­во­ду — це ви­ро­бни­чий цех з одер­жа­н­ня лля­но­го та ко­но­пля­но­го во­ло­кна, си­ро­вин­ні скла­ди та скла­ди го­то­вої про­ду­кції, ма­є­мо свій не­ве­ли­чкий ма­шин­ний парк і ме­ха­ні­чний цех, де про­во­ди­мо пер­шо­чер­го­ві ре­мон­тні ро­бо­ти й об­слу­го­ву­ва­н­ня обла­дна­н­ня. За­галь­на те­ри­то­рія під­при­єм­ства — близь­ко 7 га. Від­ро­дже­н­ня ро­бо­ти за­во­ду до­зво­ли­ло ство­ри­ти в мі­сті 80 но­вих ро­бо­чих місць.

Спо­ча­тку пра­цю­ва­ла ли­ше лля­на лі­нія, а вже зго­дом бу­ло змон­то­ва­но й ко­но­пля­ну. До ре­чі, на­ші і лля­на, і ко­но­пля­на лі­нії ви­ро­бни­цтва Vanhauwaert бу­ли при­дба­ні в бель­гій­ської ком­па­нії, яка час­тко­во до­по­ма­га­ла нам із йо­го вста­нов­ле­н­ням. Це ста­ло нам у при­го­ді, оскіль­ки на по­ча­тку на­шої ді­яль­но­сті ма­ло хто був зна­йо­мий не ли­ше з іно­зем­ною пе­ре­ро­бною те­хні­кою, а й уза­га­лі з пе­ре­роб­кою льо­ну та ко­но­пель. Зві­сно, нам до­ве­ло­ся де­що в лі­нії при­ла­што­ву­ва­ти до на­ших мо­жли­во­стей (роз­мі­ще­н­ня це­хів) і по­треб. Зна­чну ро­бо­ту з мо­дер­ні­за­ції ко­но­пля­ної лі­нії нам до­по­міг здій­сни­ти ко­ли­шній ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту луб’яних куль­тур Ру­біль Нурт­ді­но­вич Гі­ля­зет­ді­нов, який пра­цю­вав у нас на­у­ко­вим кон­суль­тан­том. Це не єди­ний при­клад спів­пра­ці на­шо­го під­при­єм­ства з Ін­сти­ту­том. Ми ра­зом із від­ді­лом ін­же­нер­но-те­хні­чних до­слі­джень про­во­ди­мо кон­суль­та­ції та ді­ли­мо­ся до­сві­дом, що до­по­ма­гає більш які­сно і швид­ко ви­рі­шу­ва­ти акту­аль­ні пи­та­н­ня не ли­ше без-

по­се­ре­дньо­го про­це­су пе­ре­роб­ки, а й одер­жа­н­ня, при­йма­н­ня та збе­рі­га­н­ня тре­сти льо­ну та ко­но­пель.

До ре­чі, у ве­ре­сні ми свя­тку­ва­ли день на­ро­дже­н­ня ще одно­го ко­ли­шньо­го ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту луб’яних куль­тур, ви­да­тно­го на­у­ков­ця-ко­но­пля­ра Пав­ла Ар­сен­ті­йо­ви­ча Го­ло­бо­родь­ка, ім’ям яко­го бу­ло на­зва­но наш за­вод, що під­твер­дже­но пам’ятним зна­ком на в’їзді.

Де ва­ше під­при­єм­ство бе­ре си­ро­ви­ну (тре­сту) для пе­ре­роб­ки?

— Ми ма­є­мо ті­сні зв’яз­ки з ТОВ «Елі­фібр», яке ви­ро­щує льон-дов­гу­нець і про­ми­сло­ві ко­но­плі. Во­ни зби­ра­ють сте­бло­ву ча­сти­ну вро­жаю та до­став­ля­ють на наш за­вод. Та­кож ча­сти­ну вро­жаю льо­ну та ко­но­пель ку­пу­є­мо в Ін­сти­ту­ті луб’яних куль­тур. З ло­гі­сти­чно­го по­гля­ду цих два го­спо­дар­ства є для нас ма­кси­маль­но при­ва­бли­ви­ми для спів­пра­ці, оскіль­ки те­ри­то­рі­аль­но ми роз­та­шо­ва­ні в одно­му ре­гіо­ні. До не­дав­ньо­го ча­су для по­ту­жно­стей за­во­ду ви­ста­ча­ло си­ро­ви­ни від цих двох ви­ро­бни­ків, адже ми на­ла­го­джу­ва­ли обла­дна­н­ня, опти­мі­зу­ва­ли ре­жим йо­го ро­бо­ти й не зав­жди ма­ли змо­гу ви­йти на пов­ну по­ту­жність пе­ре­роб­ки. Про­те сьо­го­дні все ча­сті­ше від­чу­ва­є­мо по­тре­бу в си­ро­ви­ні, а то­му шу­ка­є­мо сіль­сько­го­спо­дар­ських ви­ро­бни­ків, які б по­го­ди­ли­ся ви­ро­щу­ва­ти луб’яні куль­ту­ри у сво­їх го­спо­дар­ствах. Це бу­ло б ці­ка­во для них як мі­ні­мум із по­гля­ду до­да­ва­н­ня луб’яних куль­тур до сво­єї сі­во­змі­ни. До то­го ж ми га­ран­ту­є­мо їм збут одер­жа­но­го вро­жаю, що є по­зи­тив­ним мо­мен­том для ви­ро­бни­цтва. От­же, ми від­кри­ті до спів­пра­ці й шу­ка­є­мо но­вих ком­пань­йо­нів з одним «але», щоб во­ни не бу­ли ду­же да­ле­ко від нас.

Ку­ди ви ре­а­лі­зо­ву­є­те го­то­ву про­ду­кцію?

— Во­ло­кно, яке ми ви­ро­бля­є­мо, має не­зна­чний по­пит на вну­трі­шньо­му рин­ку, оскіль­ки вла­сно­го укра­їн­сько­го ви­ро­бни­цтва текс­ти­лю в на­шій кра­ї­ні вкрай ма­ло, а те що є — не орі­єн­то­ва­но на ко­но­пле- й льо­но­си­ро­ви­ну. То­му основ­на ча­сти­на ви­ро­бле­но­го во­ло­кна ре­а­лі­зо­ву­є­ться в кра­ї­ни Єв­ро­пи та Азії для по­треб пря­диль­них і текс­тиль­них під­при­ємств, ре­шта — пе­ре­ро­бля­є­ться на вла­сній шпа­га­тній фа­бри­ці, роз­та­шо­ва­ній у се­лі Мар­чи­хи­на-бу­да (Сум­ська обл.), на льо­но­пень­ко­вий шпа­гат і мо­туз­ку, які ма­ють сво­їх ша­ну­валь­ни­ків се­ред укра­їн­ських клі­єн­тів.

Яка стра­те­гія роз­ви­тку ва­шо­го під­при­єм­ства?

— Ми ма­є­мо ба­га­то пла­нів на май­бу­тнє. Осно­вою на­шої стра­те­гії бу­ла і є під­трим­ка пов­но­го ци­клу пе­ре­роб­ки луб’яних куль­тур до отри­ма­н­ня го­то­вої про­ду­кції. Для цьо­го ми по­стій­но мо­дер­ні­зу­є­мо вла­сне ви­ро­бни­цтво, за­по­зи­чу­є­мо до­свід єв­ро­пей­ських ви­ро­бни­ків, спів­пра­цю­є­мо з на­у­ков­ця­ми, які по­стій­но про­по­ну­ють но­ві під­хо­ди в ре­а­лі­за­ції окре­сле­них пла­нів. Ми та­кож впро­ва­джу­є­мо в се­бе на ви­ро­бни­цтві лі­нії з по­гли­бле­ної пе­ре­роб­ки луб’яних куль­тур. Сю­ди мо­жна від­не­сти вла­сне ви­ро­бни­цтво па­лив­них бри­ке­тів, ре­а­лі­за­ція яких успі­шно про­во­ди­ться в рам­ках дер­жав­ної про­гра­ми з енер­го­не­за­ле­жно­сті кра­ї­ни. Хо­ті­ло­ся б, зви­чай­но, ви­ро­бля­ти біль­ше го­то­вої про­ду­кції на кшталт уте­плю­ва­чів із во­ло­кна й ін­ших бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів, але не все від­ра­зу.

Рис. Схе­ма агре­га­та з ви­ро­бле­н­ня одно­ти­пно­го во­ло­кна луб’яних куль­тур: 1 — роз­мо­ту­вач ру­ло­нів; 2 — вен­ти­ля­цій­на си­сте­ма (ви­да­ле­н­ня пи­лу); 3 — ша­ро­фор­му­валь­ний при­стрій; 4 — м’яль­на ма­ши­на; 5 — де­зін­те­гра­тор; 6 — роз­ван­та­жу­вач;

7 — тря­силь­на ма­ши­на; 8 — ва­ги; 9 — прес во­ло­кна; 10 — си­сте­ма ви­да­ле­н­ня ко­стри­ці; 11 — по­дрі­бню­вач ко­стри­ці

Фо­то 1. Екс­пе­ри­мен­таль­на лі­нія пе­ре­роб­ки луб’яних куль­тур

Фо­то 2. За­галь­ний ви­гляд отри­ма­но­го одно­ти­пно­го ко­но­пля­но­го во­ло­кна

Склад льо­но- та ко­но­пле­си­ро­ви­ни

Сер­гій Гай­дук, ге­не­раль­ний ди­ре­ктор ТОВ «Лі­нен оф Де­сна»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.