Ре­зер­ви для ку­ку­ру­дзи

Се­зон-2017 про­де­мон­стру­вав про­га­ли­ни в си­стем­но­му під­хо­ді до за­сто­су­ва­н­ня ці­лі­сних те­хно­ло­гій у ви­ро­щу­ван­ні ку­ку­ру­дзи

The Ukrainian Farmer - - РОСЛИННИЦТВО - ВІ­КТОР ТИМЧУК Ін­сти­тут ро­слин­ни­цтва ім. В. Я. Юр’єва НААН Спі­вав­тор: Сер­гій Тимчук

Що­до ни­ні­шньо­го аграр­но­го се­зо­ну — 2017, то, ма­буть, ні в ко­го не ви­ни­кає від­сто­ро­не­но­го й ней­траль­но­го став­ле­н­ня. М’яко ка­жу­чи, цей рік для біль­шо­сті агра­рі­їв був не­за­бу­тнім. Во­дно­час за всі­єї сво­єї не­ор­ди­нар­но­сті цей рік під­ви­щив кон­тра­стність на­яв­ної про­бле­ма­ти­ки, яку не­мо­жли­во за­мов­чу­ва­ти. То­му спро­бу­є­мо на при­кла­ді одно­го з гран­дів ві­тчи­зня­но­го зер­но­во­го ком­пле­ксу — ку­ку­ру­дзи по­мір­ку­ва­ти, що мо­жна бу­ло б пом’якши­ти, а чо­го й уни­кну­ти.

По­чне­мо зі ста­ти­сти­ки, яка в ін­тер­не­ті є у віль­но­му до­сту­пі. Про­гноз сві­то­во­го ви­ро­бни­цтва ку­ку­ру­дзи у 2017/18 МР що­до 2016/17 МР зни­же­но на 50 млн тонн. У США 14% по­сі­вів ку­ку­ру­дзи від­мін­ні, 49 — до­брі та 25% — за­до­віль­ні (2016-го від­по­від­но 20%, 53 і 19%). Ста­ном на 6 жов­тня 2017 ро­ку в Укра­ї­ні се­ре­дня вро­жай­ність ку­ку­ру­дзи ста­но­ви­ла 4,42 т/га (2016-го — 5,40 т/га). На Дні­про­пе­тров­щи­ні на по­ча­ток жов­тня вро­жай­ність ку­ку­ру­дзи ниж­че за то­рі­шню на 20%, а на Ки­їв­щи­ні при­бли­зно вдві­чі ниж­ча про­ти 2016-го, ну й т. д. Тоб­то про­бле­ма є на­о­чною.

Про­ана­лі­зу­є­мо з по­си­ла­н­ням на офі­цій­ну ста­ти­сти­ку стан ку­ку­ру­дзи в Укра­ї­ні. Так, гру­пу­ва­н­ня го­спо­дарств Укра­ї­ни за час­ткою в по­ка­зни­ках зі­бра­ної пло­щі та ва­ло­во­го збо­ру ку­ку­ру­дзи на зер­но за­ле­жно від рів­ня вро­жай­но­сті у 2015-му ма­ло та­кий ви­гляд, як по­ка­за­но на рис.1. До то­го ж на 76,1% зі­бра­них площ 89,2% за­галь­но­го ва­ло­во­го збо­ру бу­ло за­без­пе­че­но вро­жай­ні­стю ку­ку­ру­дзи від >4 до >6 т/га. Що мо­же бу­ти та­кож під­твер­дже­но й ко­ре­ля­ці­єю між ва­ло­ви­ми збо­ра­ми і рів­нем уро­жай­но­сті (рис. 2).

Ви­сно­вок на­про­шу­є­ться сам со­бою: у дії її ве­ли­чність те­хно­ло­гія + спри­я­тли­ві/не­спри­я­тли­ві умо­ви ви­ро­щу­ва­н­ня. Про­те це один рік — 2015-й, а у 2017-му все бу­ло зов­сім з ін­шим при­сма­ком.

До цьо­го мо­жна ще й на­ве­сти да­ні що­до зв’яз­ку вро­жай­но­сті ку­ку­ру­дзи та фор­ми вла­сно­сті аграр­них під­при­ємств. Ціл­ком очі­ку­ва­но, ви­щі по­ка­зни­ки ма­ють сіль­сько­го­спо­дар­ські під­при­єм­ства й низь­кі — го­спо­дар­ства на­се­ле­н­ня. А ось для фер­мер­ських го­спо­дарств про­сте­жу­є­ться ці­ка­ва тен­ден­ція. По­чи­на­ю­чи з 2010 ро­ку фер­мер­ські го­спо­дар­ства по­ча­ли за те­хно­ло­гі­чним ти­пом на­бли­жа­ти­ся до сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств. То­му є акту­аль­ним пи­та­н­ня: чи пе­ре­тво­ри­ться та­ка тен­ден­ція на за­ко­но­мір­ність у пер­спе­кти­ві? У цьо­му пла­ні мо­жна го­во­ри­ти ба­га­то, але все збі­га­є­ться з ґрун­то­во-клі­ма­ти­чни­ми та ре­сур­со-ор­га­ні­за­цій­ни­ми чин­ни­ка­ми + ло­гі­сти­ка (рис. 3).

А те­пер про­ана­лі­зу­є­мо ди­на­мі­ку вро­жай­но­сті ку­ку­ру­дзи на зер­но по обла­стях Укра­ї­ни за ро­ка­ми (рис. 4). По­рів­няй­те роз­мах уро­жай­но­сті по обла­стях у 1990 і 2015 рр. Це не що ін­ше як про­яв зо­наль­ної спе­ци­фі­чно­сті за ґрун­то­во-клі­ма­ти­чни­ми та ре­сур­со-ор­га­ні­за­цій­ни­ми чин­ни­ка­ми + ло­гі­сти­ка. Те­пер звер­ні­мо ува­гу на ма­кси­маль­ний рі­вень уро­жай­но­сті 2011 ро­ку в Чер­ка­ській обла­сті — 9,11 т/га (ква­дра­тний мар­кер) та мі­ні­маль­ний у 2012 р. у За­по­різь­кій — 1,56 т/га (кру­глий мар­кер) і по­рів­няй­мо з трен­дом уро­жай­но­сті (три­ку­тний мар­кер) — мен­ше ніж 4 т/га!

Однак ви­ро­бни­ка пра­гма­ти­чно ці­ка­вить йо­го ста­но­ви­ще і йо­го рі­вень уро­жай­но­сті. То­му, вра­хо­ву­ю­чи зо­наль­ну спе­ци­фі­чність, роз­гля­да­ти­ме­мо про­бле­ми по бло­ках.

Клі­мат і но­ві мо­жли­во­сті

За да­ни­ми екс­пер­тів, ви­ко­ри­ста­н­ня ме­тео­ро­ло­гі­чних ре­сур­сів сіль­сько­го­спо­дар­ськи­ми куль­ту­ра­ми не пе­ре­ви­щує 40–60%. Чим ниж­чий рі­вень зем­ле­роб­ства, тим біль­ше во­но за­ле­жить від ґрун­то­во-клі­ма­ти­чних умов. За екс­тен­сив­но­го рів­ня ефе­ктив­ність зем­ле­роб­ства на 60% за­ле­жить від при­ро­дних чин­ни­ків, а за ін­тен­сив­но­го вплив умов нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща змен­шу­є­ться май­же втри­чі. То­чність су­ча­сних ма­те­ма­тич-

них роз­ра­хун­ків та­ка, що від­мін­но­сті між про­гно­зо­ва­ною й фа­кти­чною вро­жай­ні­стю ста­но­вить у ме­жах 5–11%. Про­тя­гом ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду най­біль­ший вплив на ро­сли­ни про­яв­ля­ють тем­пе­ра­ту­ри, кіль­кість опа­дів, ве­ли­чи­на гі­дро­тер­мі­чно­го ко­е­фі­ці­єн­та, фо­то­син­те­ти­чно актив­на ра­ді­а­ція й ін­ші. Про­те пе­ред­усім із пер­ши­ми дво­ма чин­ни­ка­ми пов’язу­ють 70% ва­рі­ю­ва­н­ня вро­жай­но­сті, то­му са­ме їх слід ура­хо­ву­ва­ти для про­гно­зу­ва­н­ня вро­жай­но­сті.

Від­по­від­но до зві­ту Бри­тан­сько­го уря­ду, клі­ма­ти­чні змі­ни мо­жуть ко­шту­ва­ти сві­ту близь­ко 5% ВВП що­рі­чно. Якщо ж під­твер­дя­ться най­більш пе­си­мі­сти­чні про­гно­зи, ця ци­фра мо­же зро­сти до 20%.

За гло­баль­но­го по­те­плі­н­ня з ви­со­кою ймо­вір­ні­стю слід очі­ку­ва­ти зни­же­н­ня вро­жа­їв трьох про­від­них зер­но­вих куль­тур сві­ту: ку­ку­ру­дзи, ри­су та пше­ни­ці. За про­гно­за­ми, до 2050 ро­ку зни­же­н­ня очі­ку­є­ться по пше­ни­ці — на 13%, ри­су — 15 та ку­ку­ру­дзи — на по­над 10%.

Ае­ро­ко­смі­чне агент­ство США (НАСА) опу­блі­ку­ва­ло ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня про­це­сів, що ви­зна­ча­ють роз­по­діл в атмо­сфе­рі озо­ну й ін­ших га­зів, ва­жли­вих для ста­ну атмо­сфе­ри. За ци­ми да­ни­ми, се­ре­дня тем­пе­ра­ту­ра на Зем­лі вже до 2030 ро­ку має зро­сти на 1,4–4,0°. За 30 ро­ків (1965–1995) на Зем­лі ста­ло те­плі­ше в се­ре­дньо­му на 0,4 °С, а за сто­річ­чя — на 0,8 °С. По­те­плі­н­ня є не­рів­но­мір­ним (у ви­со­ких ши­ро­тах змі­ни тем­пе­ра­ту­ри в 3,5 ра­за біль­ші, ніж на еква­то­рі) і яскра­ві­ше ви­ра­же­но взим­ку. У Пів­ні­чній пів­ку­лі се­ре­дній ріст тем­пе­ра­ту­ри на 0,3 °С біль­ший, ніж у Пів­ден­ній, над кон­ти­нен­та­ми він до­ся­гає 1,6 °С, а над оке­а­ном — 0,8 °С. У ре­зуль­та­ті в ба­га­тьох ра­йо­нах клі­мат став не­ста­біль­ним, а по­де­ку­ди на­віть похо­ло­да­ло.

Те­пло за­без­пе­че­ність по­сі­вів ха­ра­кте­ри­зу­є­ться су­мою се­ре­дньо­до­бо­вих тем­пе­ра­тур по­ві­тря по­над 10° С за пе­рі­од ве­ге­та­ції. Як ви­со­кі, так і низь­кі тем­пе­ра­ту­ри по­ру­шу­ють про­ті­ка­н­ня біо­хі­мі­чних про­це­сів у клі­ти­нах і тим са­мим мо­жуть спри­чи­ня­ти в них не­зво­ро­тні змі­ни, що при­зво­дять до при­пи­не­н­ня ро­сту й за­ги­бе­лі ро­слин. Під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­ту­ри до +25…+28 °С під­ви­щує актив­ність фо­то­син­те­зу, але за подаль­шо­го її зро­ста­н­ня ди­ха­н­ня по­чи­нає істо­тно пе­ре­ва­жа­ти над фо­то­син­те­зом, що при­зво­дить до зни­же­н­ня ма­си ро­слин. То­му біль­шість сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур за тем­пе­ра­ту­ри по­над +30° С ви­тра­ча­ють ву­гле­во­ди на ди­ха­н­ня й не да­ють, як пра­ви­ло, при­ро­сту вро­жаю. Зни­же­н­ня тем­пе­ра­ту­ри дов­кі­л­ля

з +25 до +10 °С змен­шує ін­тен­сив­ність фо­то­син­те­зу та ріст ро­слин у 4–5 ра­зів.

Ра­зом із тим уна­слі­док змін у клі­ма­ті до­да­тко­во мо­жуть від­кри­ти­ся та­кі мо­жли­во­сті. По-пер­ше, опе­ру­ва­н­ня біль­шою су­мою ефе­ктив­них тем­пе­ра­тур і три­ва­лою ве­ге­та­ці­єю і, як на­слі­док, по­тен­цій­ною мо­жли­ві­стю час­тко­во­го розв’яза­н­ня про­бле­ми пе­ре­дзби­раль­ної во­ло­го­сті. До то­го ж не слід за­бу­ва­ти, що пі­зні­ше зби­ра­н­ня спри­чи­нить низ­ку про­блем із під­го­тов­кою ґрун­ту для на­сту­пних куль­тур. Крім цьо­го, вже ни­ні спо­сте­рі­га­є­ться по­ши­ре­н­ня шкі­дни­ків, ра­ні­ше не ха­ра­ктер­них для пев­них ре­гіо­нів.

По-дру­ге, з огля­ду на ди­на­мі­ку опа­дів в остан­ні ро­ки пі­зні куль­ту­ри, до яких на­ле­жить і ку­ку­ру­дза, отри­му­ють мо­жли­вість біль­шої ре­а­лі­за­ції ге­не­ти­чно­го по­тен­ці­а­лу про­ду­ктив­но­сті й ста­бі­лі­за­ції по­ка­зни­ків усьо­го зер­но­во­го ком­пле­ксу.

По-тре­тє, клі­ма­ти­чні змі­ни зна­чно по­си­лять кон­ку­рен­цію, що ви­кли­кає не­об­хі­дність пла­ну­ва­н­ня сі­во­змін за ін­ши­ми сце­на­рі­я­ми.

Чин­ник во­ло­го­сті

Цьо­го ро­ку всі від­чу­ли, що та­ке від­су­тність опа­дів. До то­го ж ма­є­мо рі­чне зро­ста­н­ня їхньої кіль­ко­сті. Не ди­вуй­те­ся: опа­ди зде­біль­шо­го ста­ли не­про­ду­ктив­ни­ми й ло­каль­ни­ми та змі­сти­ли­ся, по­рів­ню­ю­чи з кри­ти­чни­ми пе­рі­о­да­ми ку­ку­ру­дзи та ін­ших куль­тур. Під час об­сте­жень го­спо­дарств Хар­ків­ської обла­сті та подаль­шо­го ана­лі­зу рів­ня біо­ло­гі­чної вро­жай­но­сті на від­мі­ну від ін­ших ро­ків у 2017 ро­ці пра­кти­чно не бу­ло за­фі­ксо­ва­но чі­ткої за­ко­но­мір­но­сті. Та­кож є при­кла­ди, ко­ли опа­ди ло­каль­но ви­прав­ля­ли си­ту­а­цію. Про­те є й при­кла­ди, ко­ли те­хно­ло­гія ви­прав­ля­ла си­ту­а­цію. Ось тіль­ки, на жаль, ми не ма­ли мо­жли­во­сті від­по­від­но­го еко­но­мі­чно­го ана­лі­зу. Опа­ди — це чин­ник, яким ми, на жаль, ще не ке­ру­є­мо. То­му ви­хід один — те­хно­ло­гії…

От­же, го­во­ря­чи про уро­жай­ність, слід па­ра­лель­но ана­лі­зу­ва­ти й рі­вень во­ло­го­сті зер­на. За­зви­чай ви­со­ка вро­жай­ність пов’яза­на з ви­со­ким рів­нем во­ло­го­сті. У рин­ко­вих умо­вах не­о­б­ґрун­то­ва­не ви­ко­ри­ста­н­ня до­да­тко­вих за­лу­че­них ре­сур­сів — шлях до втра­ти кон­ку­рен­то­зда­тно­сті. Ціл­ком зро­зумі­ло, що на пра­кти­чно­му рів­ні по­ка­зни­ки пе­ре­дзби­раль­ної во­ло­го­сті від­рі­зня­ю­ться від роз­ра­хун­ко­вих за­ле­жно від ком­пле­ксу чин­ни­ків.

Як свід­чить пра­кти­ка, зби­ра­н­ня ку­ку­ру­дзи при­па­дає на осін­ній пе­рі­од із ви­со­кою ймо­вір­ні­стю ви­па­да­н­ня опа­дів, ко­ли зби­ра­н­ня вро­жаю по­чи­на­є­ться за во­ло­го­сті 25–30%. То­му до 25% уро­жаю ку­ку­ру­дзи мо­же над­хо­ди­ти з ви­со­ким рів­нем во­ло­го­сті. Якщо за­ли­ши­ти ку­ку­ру­дзу в по­лі для під­су­шу­ва­н­ня, то ви­ни­кає за­гро­за її ви­ля­га­н­ня та по­гір­ше­н­ня фі­то­са­ні­тар­но­го ста­ну. До­во­лі ви­со­кою є ймо­вір­ність роз­ви­тку не­га­тив­них мі­кро­біо­ло­гі­чних про­це­сів й ура­же­н­ня ба­кте­рі­аль­ни­ми та гри­бни­ми хво­ро­ба­ми. А про­бле­ма на­слід­ків дії мі­ко­то­кси­нів є ни­ні ду­же го­строю. То­му на­при­кін­ці се­зо­ну якість ку­ку­ру­дзи ча­сто по­гір­шу­є­ться.

Ку­ку­ру­дза на­ле­жить до ро­слин із ти­пом фо­то­син­те­зу С4 з по­ро­го­ви­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми до +50 °С, а в клі­ма­ти­чних умов ре­гіо­ну її по­хо­дже­н­ня во­ло­гість сти­гло­го зер­на ста­но­вить до 20%. У на­ших умо­вах про та­ке го­ді й мрі­я­ти: у 40–50% ви­пад­ків ви­ни­кає по­тре­ба зни­же­н­ня йо­го во­ло­го­сті. То­ді як в Аме­ри­ці в основ­них зо­нах ви­ро­щу­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи пе­ре­дзби­раль­на во­ло­гість ста­но­вить до 20%. По­ка­зо­вим є і пе­ре­хід Фран­ції від пе­ре­дзби­раль­ної во­ло­го­сті 28–31 на 22–28%. У на­ших умо­вах зби­ра­н­ня в ка­ча­нах роз­по­чи­на­ють за во­ло­го­сті зер­на 40%, а в зер­ні — за 32%. Біо­ло­гі­чні про­це­си фор­му­ва­н­ня зер­на за­вер­шу­ю­ться за на­яв­но­сті на ро­сли­нах 35–38% зе­рен не­пов­ної сти­гло­сті, що зу­мов­лює до­во­лі ви­со­ку не­рів­но­мір­ність во­ло­го­сті й ускла­днює су­ші­н­ня.

Та­кож слід ура­хо­ву­ва­ти, що рі­вень во­ло­го­сті зна­чною мі­рою пов’яза­ний із про­ду­ктив­ні­стю та ал­го­ри­тмом зби­ра­н­ня й су­ші­н­ня вро­жаю.

Брак ці­лі­сних те­хно­ло­гій

Те­хно­ло­гі­я­ми як ці­лі­сни­ми си­сте­ма­ми ма­ло, хто за­йма­є­ться сер­йо­зно. По­при всі ре­ко­мен­да­ції ви­ро­бни­ки зде­біль­шо­го са­мо­стій­но ухва­лю­ють рі­ше­н­ня. Як при­клад мо­жна на­ве­сти де­кіль­ка фа­ктів. Так, на Жи­то­мир­щи­ні ба­га­то агро­під­при­ємств, окрім тих, що пра­цю­ють на пі­ща­них ґрун­тах, по­вер­та­ю­ться до по­ли­це­во­го обро­бі­тку ґрун­ту. На Чер­ні­гів­щи­ні по­ча­ли ви­ро­щу­ва­ти гі­бри­ди ку­ку­ру­дзи з ФАО по­над 300. Що­до ви­бо­ру сор­тів і сі­во­змі­ни й стру­кту­ри по­сів­них площ — про­сто про­мов­чи­мо.

У кла­си­чній аграр­ній на­у­ці дбай­ли­ве став­ле­н­ня до зем­лі є одні­єю зі стра­те­гі­чних па­ра­дигм. У ре­аль­них же умо­вах ви­ро­бни­цтва ді­ють зов­сім ін­ші під­хо­ди й ме­ха­ні­зми. Всі па­те­ти­чні ро­змо­ви про «при­йде­шні по­ко­лі­н­ня», «сіль зем­лі» й «укра­їн­ські чор­но­зе­ми» по­ки що си­стем­но пе­ре­ме­лю­ють рин­ко­ві жор­на. Жо­ден ви­ро­бник в умо­вах жорс­ткої кон­ку­рен­ції не бу­де вкла­да­ти­ся в не­про­ду­ктив­ні ви­тра­ти, які не ма­ють пер­спе­ктив еко­но­мі­чної ре­зуль­та­тив­но­сті. То­му, з одно­го бо­ку, ма­ю­чи ве­ли­кі на­у­ко­ві на­пра­цю­ва­н­ня в ґрун­то­знав­стві, се­ле­кції, ро­слин­ни­цтві, ще не від­бу­ло­ся аде­ква­тно­го їх уті­ле­н­ня в ста­лий по­пит на те­хно­ло­гії як спе­ци­фі­чну про­ду­кцію. З ін­шо­го бо­ку, в дер­жа­ви ни­ні ще не на ча­сі ре­а­лі­за­ція мас­шта­бних ґрун­то­охо­рон­них про­е­ктів. Чи є ви­хід із за­мкне­но­го ко­ла?

Рис. 1. Гру­пу­ва­н­ня го­спо­дарств Укра­ї­ни за час­ткою в по­ка­зни­ках зі­бра­ної пло­щі та ва­ло­во­го збо­ру ку­ку­ру­дзи на зер­но за­ле­жно від рів­ня вро­жай­но­сті, 2015 р., %

Рис. 2. За­ле­жність уро­жай­но­сті ку­ку­ру­дзи на зер­но (т/га) від рів­ня ва­ло­вих збо­рів (т) у го­спо­дар­ствах, 2015 р.

Рис. 4. Ди­на­мі­ка вро­жай­но­сті ку­ку­ру­дзи на зер­но по обла­стях Укра­ї­ни

Рис. 3. Ди­на­мі­ка вро­жай­но­сті ку­ку­ру­дзи на зер­но в Укра­ї­ні за­ле­жно від форм вла­сно­сті го­спо­дарств, т/га

Рис. 5. Ана­ліз рів­ня вро­жай­но­сті ко­мер­цій­них гі­бри­дів ку­ку­ру­дзи (мо­дель­ний об’єкт) за­ле­жно від груп сти­гло­сті (ФАО 180–330) та гу­сто­ти сто­я­н­ня (60–100 тис./га). По­ка­зни­ки гу­сто­ти 60 тис./га бра­ли за 100%

Цьо­го ро­ку агро­екс­пер­ти про­гно­зу­ють об­сяг ви­ро­бни­цтва ку­ку­ру­дзи в Укра­ї­ні на рів­ні 23,5 млн тонн

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.