Без­ме­жні мо­жли­во­сті со­ня­шни­ку

Ме­жі агро­клі­ма­ти­чних зон нев­пин­но ру­ха­ю­ться на пів­ніч. Це зму­шує се­ле­кціо­не­рів со­ня­шни­ку ін­тен­сив­но пра­цю­ва­ти над ада­пта­ці­єю гі­бри­дів до но­вих умов

The Ukrainian Farmer - - РОСЛИННИЦТВО - КАТЕРИНА МАКЛЯК, канд. с.-г. на­ук, Ін­сти­тут ро­слин­ни­цтва ім. В. Я. Юр’єва НААН

За агро­клі­ма­ти­чним ра­йо­ну­ва­н­ням май­же по­ло­ви­на те­ри­то­рії Укра­ї­ни роз­та­шо­ва­на в зо­ні не­до­ста­тньо­го зво­ло­же­н­ня та в по­мір­но­по­су­шли­вій зо­ні. Ва­рі­ю­ва­н­ня по­го­дно-клі­ма­ти­чних умов від­би­ва­є­ться в мін­ли­во­сті вро­жай­но­сті со­ня­шни­ку, яка 2017 ро­ку, за да­ни­ми Мі­на­гро­про­ду, ста­но­вить 1,6 т/га (для по­рів­ня­н­ня: у 2016-му — 2,2 т/га). А в роз­рі­зі основ­них агро­клі­ма­ти­чних зон ви­ро­щу­ва­н­ня со­ня­шни­ку ва­рі­ю­ва­н­ня вро­жай­но­сті ся­гає 0,60–1,05 т/га.

З по­ча­тку 1980-х рр. ХХ ст. й до­те­пер у сві­ті про­сте­жу­є­ться до­во­лі стрім­ка тен­ден­ція до зро­ста­н­ня се­ре­дньо­рі­чної тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря. На по­ча­тку ХХІ ст. вче­ні ді­йшли ви­снов­ку про під­ви­ще­н­ня гло­баль­ної тем­пе­ра­ту­ри на 0,3 °С ко­жне де­ся­ти­лі­т­тя, от­же, до 2025 ро­ку про­гно­зо­ва­но її під­ви­ще­н­ня на 1 °С, а до 2100 ро­ку — на 3 °С.

Це ва­рі­ант май­бу­тньо­го. А ось за остан­ні 50 ро­ків уче­ні вста­но­ви­ли зру­ше­н­ня меж го­лов­них агро­клі­ма­ти­чних зон (ду­же по­су­шли­вої, по­су­шли­вої й не­до­ста­тньо­го зво­ло­же­н­ня) на схо­ді кра­ї­ни в пів­ні­чні­ші ра­йо­ни. Зокре­ма, на схо­ді пів­ні­чна ме­жа по­мір­но­по­су­шли­вої зо­ни у 1960-ті рр. умов­но про­хо­ди­ла пів­ден­ні­ше Хар­ко­ва на від­ста­ні до 100 км. На по­ча­тку ХХІ ст. — пе­ре­мі­сти­ла­ся на пів­ніч від Хар­ко­ва.

Про­тя­гом ХХ ст. в се­ре­дньо­му по те­ри­то­рії Укра­ї­ни при­ріст тем­пе­ра­ту­ри ста­но­вив 0,8 °С. Основ­на тен­ден­ція змі­ни клі­ма­ту — по­те­плі­н­ня в зи­мо­вий пе­рі­од і сут­тє­ве пе­ре­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­тур­но­го опти­му­му, спри­я­тли­во­го для ро­сту й роз­ви­тку сіль­сько­го­спо­дар­ських ро­слин, а та­кож зро­ста­н­ня ча­сто­ти та три­ва­ло­сті пе­рі­о­дів спе­ко­тної по­го­ди в ли­пні й сер­пні. Різ­кі по­го­дні пе­ре­па­ди, не­рів­но­мір­ність роз­по­ді­лу опа­дів упро­довж ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду, по­су­ха й спе­ка впе­ре­міш з опа­да­ми у ви­гля­ді зли­во­вих до­щів — та­кі не­при­єм­ні тен­ден­ції обі­ця­ють уче­ні го­спо­да­рям на зем­лі.

Хо­ло­дний стрес як ла­кмус

Стійкість будь-яко­го ро­слин­но­го ор­га­ні­зму про­ти абіо­ти­чних стре­сів кіль­кі­сно змі­ню­є­ться в он­то­ге­не­зі: во­на най­ниж­ча в мо­ло­до­му ві­ці (про­рос­тки, схо­ди), да­лі по­сту­по­во під­ви­щу­є­ться до до­сти­га­н­ня на­сі­н­ня. Про­те впро­довж ве­ге­та­ції кіль­ка ра­зів сут­тє­во зни­жу­є­ться.

Різ­ке зни­же­н­ня тем­пе­ра­ту­ри в кві­тні й трав­ні 2017 ро­ку при­зве­ли до за­ги­бе­лі ран­ніх по­сі­вів со­ня­шни­ку в Ки­їв­ській, Сум­ській, Чер­ні­гів­ській та ін­ших обла­стях. До­ве­ло­ся зна­чні пло­щі пе­ре­сі­ва­ти. Вза­га­лі-то со­ня­шник на ста­дії сім’ядо­лей зда­тний ви­три­му­ва­ти ко­ро­тко­ча­сні зни­же­н­ня тем­пе­ра­ту­ри ниж­че за 0 °С. З по­явою справ­жніх лис­тків ця вла­сти­вість втра­ча­є­ться. Як за­зна­ча­ють фа­хів­ці, ре­зуль­та­ти се­ле­кції со­ня­шни­ку на хо­ло­до­стій­кість зна­чно скром­ні­ші, ніж на по­су­хо- та жа­ро­стій­кість. То­му пи­та­н­ня є від­кри­тим. Ни­ні вче­ні в по­шу­ку ге­но­ти­пів, які хо­ло­до­стій­кі на ран­ніх ста­ді­ях роз­ви­тку (до 2–3-х пар справ­жніх лис­тків), що за­без­пе­чить успі­шність ран­ньої сів­би. Про­су­ва­н­ня со­ня­шни­ку на пів­ніч та­кож пе­ред­ба­чає по­шук стій­ких до низь­ких тем­пе­ра­тур ге­но­ти­пів, але вже на ста­ді­ях до­зрі­ва­н­ня.

Хо­лод і сні­го­па­ди на ран­ніх ета­пах ве­ге­та­ції со­ня­шни­ку за умо­ви опти­маль­них стро­ків сів­би в на­ших кра­ях швид­ше ви­ня­ток, ніж пра­ви­ло. У пів­ден­них ра­йо­нах кра­ї­ни на­сі­н­ня со­ня­шни­ку, що про­ро­стає, ча­сто по­тра­пляє під дію ви­со­ких тем­пе­ра­тур, а за умо­ви пі­зніх стро­ків сів­би — під дію ду­же ви­со­ких тем­пе­ра­тур. Це мо­же при­зве­сти до змен­ше­н­ня кін­це­вої вро­жай­но­сті, на­віть якщо на­да­лі для ро­сли­ни бу­дуть ство­ре­ні опти­маль­ні умо­ви. Оці­ню­ва­н­ня про­рос­тків гі­бри­дів на стійкість до ви­со­ких тем­пе­ра­тур — це ча­сти­на су­ча­сно­го се­ле­кцій­но­го про­це­су, яка до то­го ж розв’язує про­бле­му ви­ді­ле­н­ня стій­ких до ви­со­ких тем­пе­ра­тур до­ро­слих ро­слин зав­дя­ки пев­но­му збі­гу стій­ко­сті на рі­зних ета­пах он­то­ге­не­зу.

Ве­сня­не зни­же­н­ня тем­пе­ра­ту­ри ви­яви­ло й ін­шу про­бле­му. На ве­ли­ких пло­щах по­сі­ви со­ня­шни­ку ма­со­во ура­зи­ли­ся «не­ві­до­мою хво­ро­бою», що при­зве­ла, на­при­клад, до зро­ще­н­ня сім’ядоль­них лис­тків у труб­ку,

по­твор­но­стей ро­слин упро­довж їх подаль­шо­го роз­ви­тку. Ви­хо­дя­чи із зов­ні­шньо­го ви­гля­ду ро­слин, не­ві­до­ма «хво­ро­ба» — це на­слід­ки не­га­тив­но­го впли­ву за­сто­со­ва­них на по­сі­вах гер­бі­ци­дів, фі­то­то­кси­чну дію яких не­спо­ді­ва­но за­го­стри­ли та­кі не­спри­я­тли­ві умо­ви.

Чин­ник по­су­хо- та жа­ро­стій­ко­сті

Про­те основ­ним абіо­ти­чним чин­ни­ком за сту­пе­нем не­га­тив­но­го впли­ву на сіль­ське го­спо­дар­ство є по­су­ха. Під її ді­єю пе­ре­бу­ває близь­ко тре­ти­ни всіх ор­них ґрун­тів у сві­ті. Спе­ци­фі­чні осо­бли­во­сті бу­до­ви со­ня­шни­ко­вої ро­сли­ни (ко­рі­н­ня, сте­бла, лис­тків, ко­ши­ка) ви­гі­дно ви­рі­зня­ють йо­го від ба­га­тьох сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур за по­су­хо- та жа­ро­стій­кі­стю.

По­су­хо­стій­кість со­ня­шни­ку мо­жна за­без­пе­чи­ти кіль­ко­ма шля­ха­ми. Це, на­сам­пе­ред, ре­гу­лю­ва­н­ня три­ва­ло­сті ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду гі­бри­да, зав­дя­ки чо­му від по­су­хи мо­жна «вте­кти». Тоб­то ро­сли­на має за­кін­чи­ти го­лов­ні «кри­ти­чні» пе­рі­о­ди сво­го жит­тє­во­го ци­клу до на­ста­н­ня «пі­ку» стре­со­вих умов. Так, чер­вень — пе­рі­од актив­но­го ро­сту со­ня­шни­ку. Від по­яви ко­ши­ка до цві­ті­н­ня со­ня­шник про­хо­дить сім ду­же ва­жли­вих етапів, зокре­ма за­кла­да­н­ня ге­не­ра­тив­них ор­га­нів кві­тки. Це най­від­по­від­аль­ні­ший пе­рі­од, упро­довж яко­го фор­му­ю­ться еле­мен­ти су­цві­т­тя та га­мет, за­кла­да­ю­ться осно­ви май­бу­тньо­го вро­жаю. Вплив тем­пе­ра­ту­ри по­над +25 °С на за­ча­тки су­цві­т­тя со­ня­шни­ку при­зво­дить до ско­ро­че­н­ня кіль­ко­сті фун­кціо­наль­них кві­ток. У та­ких умо­вах ге­но­ти­пи з ко­ро­тким пе­рі­о­дом від схо­дів до цві­ті­н­ня «про­гра­ють» — по­тер­па­ють від стре­со­вих умов. Ба­га­то­рі­чні спо­сте­ре­же­н­ня й облік уро­жай­но­сті гі­бри­дів в умо­вах пів­ні­чної ча­сти­ни по­мір­но­по­су­шли­вої зо­ни Укра­ї­ни (Хар­ків­ська обл.) про­де­мон­стру­ва­ли рі­зний сту­пінь зни­же­н­ня їхньої вро­жай­но­сті в стре­со­вих умо­вах, який за­ле­жав від гру­пи сти­гло­сті. За зро­ста­н­ня се­ре­дньої ма­кси­маль­ної до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри черв­ня на 4 °С (від 25 до 29 °С) втра­ти вро­жай­но­сті гру­пи ско­ро­сти­глих гі­бри­дів до­ся­гли 0,63 т/га, а це май­же п’ята ча­сти­на від ма­кси­маль­ної отри­ма­ної впро­довж пе­рі­о­ду спо­сте­ре­жень. Во­дно­час втра­ти вро­жай­но­сті гі­бри­дів се­ре­дньо­ран­ньої гру­пи бу­ли впо­ло­ви­ну мен­ши­ми — 0,30 т/га. От­же, ско­ро­сти­глі гі­бри­ди ма­ють біль­ший шанс бу­ти за­че­пле­ни­ми ран­ньою по­су­хою, що ану­лює ін­ші по­зи­тив­ні мо­мен­ти їх ви­ро­щу­ва­н­ня.

Для умов по­су­шли­вих зон Укра­ї­ни опти­маль­ною для фор­му­ва­н­ня ге­не­ра­тив­них ор­га­нів й отри­ма­н­ня ма­кси­маль­но­го вро­жаю со­ня­шни­ку ви­зна­че­но тем­пе­ра­ту­ру +23+25 °С, яку за­зви­чай су­про­во­джу­ють ком­фор­тні­ші умо­ви зво­ло­же­н­ня. Вна­слі­док не­га­тив­но­го впли­ву по­су­хи, ви­со­ких (по­над +25 °С) та ду­же ви­со­ких (по­над +30 °С) тем­пе­ра­тур по­ві­тря пе­ред цві­ті­н­ням зни­жу­є­ться жит­тє­зда­тність пил­ку та йо­го зда­тність до за­пи­ле­н­ня. Най­ви­щих зна­чень тем­пе­ра­ту­ра по­ві­тря до­ся­гає в ли­пні-сер­пні, що збі­га­є­ться з пе­рі­о­дом цві­ті­н­ня со­ня­шни­ку. Умо­ви 2017 ро­ку не бу­ли ви­ня­тком. За по­ка­зни­ком аб­со­лю­тно­го ма­кси­му­му тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря спо­сте­рі­га­ли пе­рі­о­ди, ко­ли во­на пе­ре­ви­щу­ва­ла +38 °С, що при­зво­ди­ло до сте­риль­но­сті пил­ку та «ви­го­ра­н­ня» приймо­чок кві­то­чок со­ня­шни­ку (фо­то 1). Ре­зуль­тат — змен­ше­н­ня кіль­ко­сті на­сі­н­ня, що зав’яза­ло­ся, аж до пов­ної йо­го від­су­тно­сті.

Ви­хід у цій си­ту­а­ції — це ви­бір ге­но­ти­пів, що ма­ють та­кі осо­бли­во­сті: про­ду­ку­ють ве­ли­ку кіль­кість пил­ку; пи­лок і ма­то­чки ма­ють під­ви­ще­ну стійкість до ви­со­ких тем­пе­ра­тур. У ра­йо­нах із ду­же ви­со­ки­ми під час цві­ті­н­ня тем­пе­ра­ту­ра­ми пе­ре­ва­жа­ють гі­бри­ди з вда­лим роз­та­шу­ва­н­ням ко­ши­ка (обер­не­ним до­ни­зу), що до­зво­ляє уни­кну­ти на­грі­ва­н­ня ге­не­ра­тив­них ор­га­нів (фо­то 2).

Сер­пень є пе­рі­о­дом ін­тен­сив­но­го на­ли­ву на­сі­н­ня, ко­ли фор­му­є­ться на­сін­нє­ва обо­лон­ка, утво­рю­ю­ться й ін­тен­сив­но ро­стуть сім’ядо­лі, у яких на­ко­пи­чу­ю­ться про­ду­кти фо­то­син­те­зу. Со­ня­шник най­чу­тли­ві­ший до во­дно­го й те­пло­во­го стре­сів у пе­рі­од від 12 до 19 до­би пі­сля цві­ті­н­ня. В та­ких умо­вах, без­умов­но, ви­гра­ють ге­но­ти­пи з ко­ро­тким пе­рі­о­дом ве­ге­та­ції, що за­кін­чи­ли вка­за­ні ва­жли­ві про­це­си до по­ча­тку не­спри­я­тли­вих умов.

Про­те ви­ко­ри­ста­н­ня ско­ро­сти­глих гі­бри­дів сут­тє­во утру­дню­є­ться за­ле­жні­стю про­ду­ктив­но­го по­тен­ці­а­лу ге­но­ти­пів від три­ва­ло­сті їх ве­ге­та­ції. Це спів­від­но­ше­н­ня ча­сто опи­су­є­ться пря­мо­лі­ній­ною за­ле­жні­стю, а вро­жай­ний по­тен­ці­ал ге­но­ти­пів різ­ко зни­жу­є­ться мі­рою ско­ро­че­н­ня три­ва­ло­сті їх ве­ге­та­ції. То­му та­ку ве­ли­ку ува­гу се­ле­кцій­ні ком­па­нії при­ді­ля­ють ско­ро­сти­глим і ран­нім гі­бри­дам, що зда­тні фор­му­ва­ти вро­жай на рів­ні більш пі­зньо­сти­глих або пе­ре­ва­жа­ю­чи їх.

Во­до­ко­ри­сту­ва­чі про­ти во­до­спо­жи­ва­чів

Ра­н­ня по­су­ха, пі­зня по­су­ха… Як спро­гно­зу­ва­ти умо­ви на рік? То­му й ре­ко­мен­до­ва­но ви­сі­ва­ти «кон­ве­єр» гі­бри­дів, за­сто­со­ву­ю­чи при­найм­ні 3–4 з рі­зни­ми ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми.

Уни­кну­ти со­ня­шни­ку зне­во­дне­н­ня до­зво­ля­ють на­сам­пе­ред мор­фо­ло­гі­чні осо­бли­во­сті ро­сли­ни. Так, гли­би­на про­ни­кне­н­ня ко­ре­не­вої си­сте­ми в ґрунт (до 3–4 м, як ствер­джу­ють до­від­ни­ки) до­зво­ляє ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти во­ло­гу із ша­рів, не­до­сту­пних для ба­га­тьох ін­ших ро­слин. То­му со­ня­шник мо­жна на­зва­ти ро­сли­ною-«во­до­спо­жи­ва­чем». Кла­си­чний зра­зок та­кої со­ня­шни­ко­вої ро­сли­ни — ста­рі сор­ти зав­ви­шки 2,5 м і з ве­ли­че­зним ли­стям. Та­кі сор­ти на фор­му­ва­н­ня біо­ма­си ви­ко­ри­сто­ву­ють во­ди май­же удві­чі біль­ше, ніж зер­но­ві куль­ту­ри. Ни­ні се­ле­кція ру­ха­є­ться впе­ред ду­же ін­тен­сив­но, і су­ча­сні гі­бри­ди на­бу­ва­ють ін­ших вла­сти­во­стей. Се­ле­кцій­ні ком­па­нії, на­при­клад, пред­став­ля­ють низь­ко­ро­слі гі­бри­ди, для яких вла­сти­вою є озна­ка по­су­хо­стій­ко­сті. Для та­ких гі­бри­дів ха­ра­ктер­ний ін­ший шлях уни­кне­н­ня зне­во­дне­н­ня. Ме­та до­ся­га­є­ться ро­зум­ною ви­тра­тою во­ди по­рів­ня­но мен­шим за роз­мі­ром ро­слин­ним ор­га­ні­змом зі змі­не­ни­ми осо­бли­во­стя­ми фі­зіо­ло­гії та зни­же­н­ням транспі­ра­цій­но­го ко­е­фі­ці­єн­та. То­му су­ча­сний со­ня­шник по­сту­по­во пе­ре­тво­рю­є­ться на ро­сли­ну-«во­до­ко­ри­сту­ва­ча» (від­чуй­те рі­зни­цю). До то­го ж ро­сли­на має не пе­ре­грі­ти­ся на спе­ці, не по­си­ли­ти про­це­си ди­ха­н­ня та спря­му­ва­ти по­тік по­жив­них ре­чо­вин не на під­три­ма­н­ня сво­го жи­т­тя, а на фор­му­ва­н­ня ви­со­ко­го вро­жаю. А зав­дя­ки яким ме­ха­ні­змам від­бу­ва­є­ться та­кий по­во­рот, що са­ме в ро­сли­ні до­ко­рін­но змі­ню­є­ться — це та­єм­ни­ця се­ле­кціо­не­рів.

Швид­кість ро­сту ко­ре­не­вої си­сте­ми со­ня­шни­ку від по­ча­тку роз­ви­тку ро­сли­ни ви­пе­ре­джає ріст сте­бла. В ре­зуль­та­ті за ви­со­ти ро­сли­ни 4 см її ко­рі­н­ня про­ни­кає у ґрунт на гли­би­ну при­бли­зно 10 см, і на­да­лі та­кий роз­біг збе­рі­га­є­ться (за умо­ви не­до­ста­тньо­го зво­ло­же­н­ня). Рі­зні гі­бри­ди ма­ють рі­зні тем­пи ро­сту на ран­ніх ета­пах роз­ви­тку й пе­ре­ва­гу, без­сум­нів­но, ма­ють більш «швид­кі». Во­ни й за­па­си во­ло­ги до­бре ви­ко­ри­ста­ють, і по­верх­ню ґрун­ту швид­ко за­ті­нять ли­стям, стри­му­ю­чи тим са­мим ріст бур’янів, і до во­ди швид­ше ді­ста­нуть, якщо умо­ви по­су­шли­ві.

Ко­ре­не­ва си­сте­ма по­вин­на та­кож ма­ти вла­сти­вість ефе­ктив­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня по­жив­них ре­чо­вин в умо­вах бра­ку во­ло­ги, що від­би­ва­є­ться на кіль­ко­сті та яко­сті вро­жаю.

Біль­ша спе­ка — сма­чні­ша олія

Про­те в по­су­шли­вих і спе­ко­тних умо­вах є свої пе­ре­ва­ги. Осо­бли­ву зна­чу­щість на­бу­ва­ють гі­бри­ди, що зда­тні не ли­ше за­без­пе­чи­ти еко­но­мі­чно ви­прав­да­ний рі­вень про­ду­ктив­но­сті, а й фор­му­ва­ти про­ду­кцію з ви­со­кою які­стю си­ро­ви­ни, по­ка­зни­ки якої сут­тє­во змі­ню­ю­ться під впли­вом зов­ні­шніх чин­ни­ків.

До по­ка­зни­ків яко­сті со­ня­шни­ко­вої си­ро­ви­ни на­ле­жать на­сам­пе­ред кіль­кість олії та її жир­но­ки­сло­тний склад. На­ко­пи­че­н­ня олії в на­сін­ні со­ня­шни­ку по­чи­на­є­ться одра­зу пі­сля йо­го утво­ре­н­ня. Цей про­цес від­бу­ва­є­ться впро­довж 40 діб, за ма­кси­маль­ної швид­ко­сті — про­тя­гом 25–30 діб. Кін­це­вий рі­вень кон­цен­тра­ції олії ви­зна­ча­є­ться як осо­бли­во­стя­ми ге­но­ти­пу, так і по­го­дни­ми умо­ва­ми пе­рі­о­ду ве­ге­та­ції. Впро­довж цві­ті­н­ня й на­ли­ву на­сі­н­ня ро­сли­нам со­ня­шни­ку для утво­ре­н­ня ма­кси­маль­ної кіль­ко­сті олії по­трі­бна со­ня­чна су­ха по­го­да, за на­дли­шку опа­дів у цей пе­рі­од уміст олії зни­жу­є­ться.

Лі­ній­но ко­ре­лює з тем­пе­ра­ту­рою впро­довж роз­ви­тку на­сі­н­ня жир­но­ки­сло­тний склад олії со­ня­шни­ку. Со­ня­шни­ко­ва олія з ви­со­ким умі­стом оле­ї­но­вої ки­сло­ти вва­жа­є­ться ко­ри­сною для здо­ров’я лю­ди­ни. Во­на дов­ше збе­рі­га­є­ться й має кра­щі сма­ко­ві вла­сти­во­сті. Ві­до­мо, що під­ви­ще­на тем­пе­ра­ту­ра спри­яє утво­рен­ню більш на­си­че­них ки­слот, зокре­ма оле­ї­но­вої, а зни­же­на — утво­рен­ню більш не­на­си­че­них ки­слот (лі­но­ле­вої ки­сло­ти). То­му в умо­вах по­су­хи та спе­ки олія на­віть зви­чай­но­го гі­бри­да лі­но­ле­во­го ти­пу мо­же зна­чно під­ви­щи­ти свою якість. Так бу­ло на­дзви­чай­но­го за тем­пе­ра­тур­ни­ми умо­ва­ми 2010 ро­ку, ко­ли вміст оле­ї­но­вої ки­сло­ти в на­сін­ні ба­га­тьох гі­бри­дів під­ви­щив­ся на кіль­ка від­со­тків, і це від­ра­зу від­чу­ли ви­ро­бни­ки та спо­жи­ва­чі — олія ста­ла сма­чні­шою.

Не­пе­ре­мо­жний вов­чок

Го­лов­ним обме­жу­валь­ним чин­ни­ком ви­ро­щу­ва­н­ня со­ня­шни­ку є хво­ро­би. Річ у то­му, що пер­ві­сна ге­не­ти­чно за­кла­де­на мін­ли­вість куль­тур­но­го со­ня­шни­ку що­до стій­ко­сті про­ти збу­дни­ків хво­роб, шкі­дни­ків і кві­тко­во­го па­ра­зи­та вов­чка ду­же вузь­ка. По­шук стій­ких форм три­ває без­пе­рерв­но, успі­хи без­сум­нів­ні. Бі­да в то­му, що ча­сто па­то­ген спра­цьо­вує на­ба­га­то швид­ше, ніж се­ле­кціо­не­ру вда­є­ться зна­йти стій­кі фор­ми та до­да­ти їх у до­бір. Утво­рю­ю­ться но­ві ра­си вов­чка, не­справ­жньої бо­ро­шни­стої ро­си, з’яв­ля­ю­ться но­ві збу­дни­ки хво­роб і шкі­дни­ки, яких ра­ні­ше не спо­сте­рі­га­ли в ре­гіо­нах. На­при­клад, вов­чок не ви­три­мує зво­ло­же­них умов — на­сі­н­ня в ра­йо­нах із до­брою зво­ло­же­ні­стю ґрун­тів ги­не на­ба­га­то швид­ше, ніж у по­су­шли­вих ра­йо­нах, — про­тя­гом 3–4 ро­ків. То­му зро­ста­н­ня по­су­шли­во­сті клі­ма­ту на тлі за­галь­но­го по­ру­ше­н­ня сі­во­змін при­зво­дить до ка­та­стро­фі­чно­го роз­по­всю­дже­н­ня па­ра­зи­та, втра­ти стій­ко­сті ге­но­ти­пів, що не­що­дав­но вва­жа­ли «не­пе­ре­мо­жни­ми», та не­об­хі­дно­сті без­пе­рерв­ної ро­бо­ти се­ле­кціо­не­ра в на­пря­мі ство­ре­н­ня но­вих стій­ких гі­бри­дів.

За су­ча­сною агро­клі­ма­ти­чною зо­наль­ні­стю, яка в пев­но­му сту­пе­ні змі­ни­ла­ся за остан­ні 50 ро­ків, клі­ма­ти­чні умо­ви Укра­ї­ни є спри­я­тли­ви­ми для ви­ро­щу­ва­н­ня со­ня­шни­ку й до­зво­ля­ють отри­му­ва­ти ви­со­кі ста­біль­ні вро­жаї. За да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни, рі­вень рен­та­бель­но­сті ви­ро­бни­цтва то­вар­но­го на­сі­н­ня со­ня­шни­ку остан­ні­ми ро­ка­ми ва­рі­ює у ме­жах 35–80% і на­ба­га­то пе­ре­ви­щує рі­вень рен­та­бель­но­сті ви­ро­щу­ва­н­ня зер­но­вих куль­тур. Збіль­ше­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва то­вар­ної си­ро­ви­ни со­ня­шни­ку на те­пер від­бу­ва­є­ться зав­дя­ки екс­тен­сив­но­му спосо­бу — по­ру­ше­н­ня на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­них опти­маль­них площ сів­би со­ня­шни­ку й зна­чно­го пе­ре­ван­та­же­н­ня сі­во­змін ці­єю куль­ту­рою, що при­во­дить до по­тре­би їх опти­мі­за­ції шля­хом під­ви­ще­н­ня вро­жай­но­сті куль­ту­ри. На­у­ко­во об­ґрун­то­ва­не зо­наль­не роз­мі­ще­н­ня по­сі­вів со­ня­шни­ку з ура­ху­ва­н­ням сту­пе­ня при­сто­со­ва­но­сті гі­бри­дів до стре­со­вих умов упро­довж ве­ге­та­ції до­зво­лить пов­ною мі­рою ре­а­лі­зу­ва­ти їхній по­тен­ці­ал (фо­то 3).

Фо­то 1. Ек­стре­маль­но ви­со­кі тем­пе­ра­ту­ри та со­ня­чна ін­со­ля­ція в пе­рі­од цві­ті­н­ня при­зве­ли до сте­риль­но­сті пил­ку та «ви­го­ра­н­ня» приймо­чок кві­то­чок со­ня­шни­ку

Фо­то 2. Зав­дя­ки обер­не­но­му до­ни­зу ко­ши­ку мо­жна уни­кну­ти йо­го на­грі­ва­н­ня, а від­так і подаль­шої сте­риль­но­сті пил­ку

Фо­то 3. Та­кий со­ня­шник мо­жна ви­ро­сти­ти ли­ше з ура­ху­ва­н­ням сту­пе­ня при­сто­со­ва­но­сті гі­бри­дів до стре­со­вих умов і зо­наль­но­сті по­сі­вів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.