Су­ха гниль со­ня­шни­ку

До­слі­дже­н­ня по­ка­за­ли, що біль­шість су­ча­сних ві­тчи­зня­них гі­бри­дів є стій­кі­ши­ми до су­хої бу­рої гни­лі, по­рів­ню­ю­чи із со­ня­шни­ком іно­зем­ної се­ле­кції

The Ukrainian Farmer - - РОСЛИННИЦТВО - НА­ТА­ЛІЯ ШУГУРОВА Ін­сти­тут олій­них куль­тур НААН Спі­вав­тор: Те­тя­на Дем’янен­ко

Зро­ста­н­ня ви­ро­бни­цтва со­ня­шни­ку остан­ні­ми ро­ка­ми шля­хом збіль­ше­н­ня по­сів­них площ ство­рює не­аби­яку за­гро­зу са­мій куль­ту­рі. Пло­щі під по­сі­ва­ми со­ня­шни­ку зна­чно пе­ре­ви­щу­ють на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­ні нор­ми в сі­во­змі­нах. Не рід­кі­сні ви­пад­ки, ко­ли со­ня­шник по­вер­та­є­ться на те са­ме по­ле че­рез 1–2 ро­ки, і на­віть ви­сі­ва­ють йо­го без­змін­но кіль­ка ро­ків по­спіль.

Та­ке збіль­ше­н­ня площ під со­ня­шни­ком са­ме по со­бі ве­де до зни­же­н­ня вро­жай­но­сті, оскіль­ки по­ру­шу­ю­ться сі­во­змі­ни, не до­три­му­ю­ться агро­те­хні­чні й фі­то­са­ні­тар­ні пра­ви­ла ви­ро­щу­ва­н­ня куль­ту­ри. Це не­га­тив­но по­зна­ча­є­ться і на вро­жай­но­сті ін­ших куль­тур у сі­во­змі­ні. Одним із го­лов­них чин­ни­ків, що зни­жує про­ду­ктив­ний по­тен­ці­ал со­ня­шни­ку, є шкі­дли­ві ор­га­ні­зми, зокре­ма хво­ро­би.

Оці­ню­ю­чи фі­то­са­ні­тар­ний стан по­сі­вів со­ня­шни­ку, вар­то звер­ну­ти ува­гу на за­гроз­ли­ву шко­до­чин­ність су­хої бу­рої гни­лі. Хво­ро­ба про­яв­ля­є­ться на по­ча­тку до­зрі­ва­н­ня со­ня­шни­ку. На ко­ши­ку утво­рю­ю­ться тем­но-ко­ри­чне­ві пля­ми, тро­хи розм’якше­ні з ни­жньо­го йо­го бо­ку (фо­то 1, 2). Осо­бли­во за­гроз­ли­вих роз­мі­рів во­ни на­бу­ва­ють за ви­со­ких тем­пе­ра­тур і низь­ких по­ка­зни­ків від­но­сної во­ло­го­сті по­ві­тря.

Ча­сто пля­ми за­хо­плю­ють біль­шу ча­сти­ну ко­ши­ка. Да­лі тка­ни­на ро­сли­ни стає ма­це­ро­ва­ною, за­гру­бі­лою. В силь­но ура­же­них ко­ши­ків на­сін­нє­ві ко­мір­ки лег­ко від­ді­ля­ю­ться від основ­ної тка­ни­ни. Сім’ян­ки не­до­ро­з­ви­не­ні й зли­па­ю­ться, а ядра на­бу­ва­ють гір­ко­го сма­ку.

Усі сор­ти й гі­бри­ди со­ня­шни­ку по­ка­зу­ють ви­со­кий сту­пінь чу­тли­во­сті до су­хої гни­лі. Її шко­до­чин­ність про­яв­ля­є­ться в по­гір­шен­ні по­сів­них і то­вар­них вла­сти­во­стей на­сі­н­ня (зни­же­н­ня олій­но­сті та по­гір­ше­н­ня жир­но-ки­сло­тно­го скла­ду), що ве­де до зни­же­н­ня які­сних по­ка­зни­ків олії. Збе­рі­га­ю­ться па­то­ге­ни в ґрун­ті, в ро­слин­них реш­тках і на на­сін­ні. Жит­тє­зда­тність ін­фе­кцій­но­го по­ча­тку до­сить ви­со­ка.

Шко­до­чин­ність хво­ро­би ду­же ве­ли­ка. Іно­ді в су­ху по­го­ду ура­же­ність ко­ши­ків до­хо­дить до 100%, а не­до­бір уро­жаю ста­но­вить 50% і біль­ше. За ре­зуль­та­та­ми об­сте­же­н­ня С. Г. Бо­ро­ді­на й ін. (2006), у 1999–2004 рр. по­ши­ре­н­ня хво­ро­би збіль­ши­ло­ся вдві­чі про­ти по­ча­тку 1990-х рр. Най­силь­ні­ше су­ха гниль про­я­ви­ла­ся в 1994, 1996, 1999 рр. По­ши­ре­н­ня ко­ли­ва­ло­ся від 35–60%, а в окре­мих пар­ті­ях на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу схо­жість на­сі­н­ня зни­жу­ва­ла­ся на 44–84%.

Че­рез пе­ре­на­си­че­н­ня сі­во­змін со­ня­шни­ком за спе­ко­тних умов у 2012 ро­ці спо­сте­рі­га­ли епі­фі­то­тій­ний (по­ши­ре­н­ня ін­фе­кцій­ної хво­ро­би ро­слин на зна­чній те­ри­то­рії) рі­вень про­я­ву су­хої бу­рої гни­лі. Для ба­га­тьох сіль­го­спви­ро­бни­ків хво­ро­ба зве­ла на­ні­вець очі­ку­ва­ний при­бу­ток. Осо­бли­во ма­ли зби­тки ті го­спо­да­рі, що бу­ли зо­рі­єн­то­ва­ні на ви­ро­щу­ва­н­ня на­сі­н­ня со­ня­шни­ку іно­зем­ної се­ле­кції. В умо­вах 2012 ро­ку ма­кси­маль­не по­ши­ре­н­ня хво­ро­би ся­га­ло 85,0%, а по­де­ку­ди й 100%. На ба­га­тьох по­лях зби­ра­ти бу­ло ні­чо­го. Річ у тім, що на се­ле­кцій­них ді­лян­ках ін­ших кра­їн зов­сім ін­ший по­ка­зник гі­дро­тер­мі­чно­го ко­е­фі­ці­єн­та, то­му там не­має на­галь­ної по­тре­би ве­сти від­бір за озна­кою стій­ко­сті до ці­єї хво­ро­би.

У 2013–2016 рр. че­рез ано­маль­ність по­го­дних умов (за­над­то ви­со­кі тем­пе­ра­тур­ні по­ка­зни­ки) про­тя­гом трьох мі­ся­ців (сер­пень-жов­тень), у які про­хо­ди­ла фа­за до­сти­га­н­ня со­ня­шни­ку, по­ши­ре­н­ня хво­ро­би бу­ло обме­же­не до 27,0%. Однак, ана­лі­зу­ю­чи фі­то­са­ні­тар­ний стан біо­це­но­зів і вра­хо­ву­ю­чи тен­ден­цію ци­клі­чно­сті епі­фі­то­тій, слід че­ка­ти в най­ближ­чий час но­вої фор­сма­жор­ної си­ту­а­ції. Це при­зве­де до час­тко­вої або пов­ної втра­ти вро­жа­їв со­ня­шни­ку.

Се­ле­кція про­ти па­то­ге­ну

Для обме­же­н­ня не­га­тив­ної дії цьо­го па­то­ге­ну за­сто­со­ву­ють си­сте­му ін­те­гро­ва­но­го

за­хи­сту ро­слин. Во­на по­єд­нує хі­мі­чний і біо­ло­гі­чний за­хо­ди. Най­більш ефе­ктив­ни­ми та су­ча­сни­ми у цій си­сте­мі є се­ле­кцій­ний і ге­не­ти­чний ме­то­ди. Ре­зуль­та­том вза­є­мо­дії цих двох ме­то­дів є вве­де­н­ня у ви­ро­бни­цтво стій­ких гі­бри­дів со­ня­шни­ку.

Зокре­ма, та­кі гі­бри­ди ство­ре­но в Ін­сти­ту­ті олій­них куль­тур НААН. Во­ни по­єд­ну­ють до­но­ри ге­нів стій­ко­сті до збу­дни­ка бу­рої су­хої гни­лі та вов­чка. Оскіль­ки ра­со­вий склад збу­дни­ка вна­слі­док дії рі­зних чин­ни­ків по­стій­но змі­ню­є­ться, то по­шук ефе­ктив­них ге­нів по­тре­бує ви­вче­н­ня й вклю­че­н­ня в се­ле­кцій­ний про­цес рі­зно­ма­ні­тно­го ма­те­рі­а­лу. Се­ле­кціо­нер й іму­но­лог, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи рі­зно­ма­ні­т­тя ге­не­ти­чних ре­сур­сів, ство­рює ви­хі­дний ма­те­рі­ал, що ха­ра­кте­ри­зу­є­ться ма­кси­маль­ним про­яв­ле­н­ням озна­ки стій­ко­сті до хво­роб й ін­ших го­спо­дар­сько-цін­них яко­стей. По­шу­ко­ві ро­бо­ти що­до стій­ко­сті до мі­сце­вих рас бу­рої гни­лі про­во­дя­ться у фа­хо­вих під­роз­ді­лах ІОК НААН.

Для отри­ма­н­ня прав­ди­вих по­ка­зни­ків стій­ко­сті со­ня­шни­ку до бу­рої су­хої гни­лі за­сто­со­ву­ва­ли облік за сту­пе­нем ура­же­но­сті — кіль­кі­сним і які­сним по­ка­зни­ка­ми, які ви­зна­ча­ю­ться фор­мою ура­же­н­ня ко­жної окре­мої ро­сли­ни (табл. 1).

Бу­ло про­те­сто­ва­но та­кож низ­ку ко­мер­цій­них гі­бри­дів ві­тчи­зня­ної та іно­зем­ної се­ле­кції на кіль­ка чин­ни­ків, зокре­ма на озна­ку стій­ко­сті до су­хої гни­лі. Одно­ча­сно всі ці гі­бри­ди бу­ло про­те­сто­ва­но на стійкість до во­сьми рас вов­чка за іспан­ською шка­лою. У ре­зуль­та­ті до­слі­джень ви­ді­ли­ли лі­ній­ку гі­бри­дів, які ма­ли ви­со­ку стійкість до на­зва­них хво­роб (табл. 2).

За­га­лом біль­шість су­ча­сних ві­тчи­зня­них гі­бри­дів є стій­ки­ми або то­ле­ран­тни­ми до су­хої бу­рої гни­лі й за цим по­ка­зни­ком пе­ре­вер­шу­ють біль­шість гі­бри­дів со­ня­шни­ку іно­зем­ної се­ле­кції.

Щоб уни­кну­ти епі­фі­то­тій­но­го роз­ви­тку су­хої бу­рої гни­лі й ін­ших шко­до­чин­них хво­роб, зни­зи­ти на­пру­гу зби­раль­них ро­біт у го­спо­дар­стві, слід ви­ро­щу­ва­ти не мен­ше як два-три гі­бри­ди со­ня­шни­ку, що рі­зні за три­ва­лі­стю ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду. Це дасть змо­гу ви­ро­бни­ку отри­ма­ти ста­біль­ний при­бу­ток із мі­ні­маль­ним еко­но­мі­чним на­ван­та­же­н­ням.

Хі­мі­чний за­хист

Пер­спе­ктив­ним пре­вен­тив­ним і за­хи­сним за­хо­дом про­ти су­хої бу­рої гни­лі є за­сто­су­ва­н­ня лі­ній­ки су­ча­сних фун­гі­ци­дів. У 2017 ро­ці на­у­ков­ці ІОК НААН до­слі­джу­ва­ли дію фун­гі­ци­дів на со­ня­шни­ку, на під­ста­ві яких ви­яви­ли, що пре­па­ра­ти Ар­хі­тект + суль­фат амо­нію, Ре­тен­го, Та­нос, Акан­то Плюс, Амі­стар Екс­тра зна­чною мі­рою кон­тро­лю­ють дію па­то­ге­ну на ро­сли­ну (табл. 3). Ци­ми пре­па­ра­та­ми до­ціль­но обро­бля­ти по­сі­ви со­ня­шни­ку в ран­ні фа­зи ве­ге­та­ції, зокре­ма у фа­зу 3–5 справ­жніх лис­тків — фа­зу ро­зе­тки. В про­гно­зо­ва­ні ро­ки епі­фі­то­тій не­об­хі­дно об­при­ску­ва­ти по­сі­ви ре­ко­мен­до­ва­ни­ми пре­па­ра­та­ми кіль­ка ра­зів че­рез два ти­жні. Остан­ню оброб­ку фун­гі­ци­да­ми тре­ба про­ве­сти до по­ча­тку цві­ті­н­ня со­ня­шни­ку.

Про­фі­ла­кти­ка

Со­ня­шник ви­ма­гає су­во­ро­го до­три­ма­н­ня вста­нов­ле­ної пе­ре­мі­ни куль­тур, оскіль­ки йо­го ча­сте по­вер­не­н­ня на ста­ре мі­сце, на­яв­ність па­да­ли­ці на по­сі­вах ін­ших куль­тур, за­смі­че­ність по­лів є при­чи­ною ма­со­вої по­яви шкі­дни­ків і хво­роб. По­трі­бно та­кож уни­ка­ти вне­се­н­ня на­дмір­них доз азо­тних до­брив, не до­пу­ска­ти за­гу­ще­н­ня та здій­сню­ва­ти кон­троль що­до за­бур’яне­н­ня по­сі­вів.

Одні­єю з основ­них ви­мог що­до ви­бо­ру по­пе­ре­дни­ків під со­ня­шник є на­яв­ність у ґрун­ті во­ло­ги. Най­кра­щи­ми по­пе­ре­дни­ка­ми є ози­мі та ярі зер­но­ві куль­ту­ри; в зо­нах до­ста­тньо­го зво­ло­же­н­ня — ку­ку­ру­дза на зер­но і си­лос, пі­сля яких ура­же­н­ня ро­слин бу­рою су­хою гни­л­лю й ін­ши­ми хво­ро­ба­ми є не­зна­чним про­ти ін­ших по­пе­ре­дни­ків. До най­кра­щих по­пе­ре­дни­ків на­ле­жать та­кож ярі ко­ло­со­ві, що не ви­ко­ри­сто­ву­ють во­ло­гу гли­бо­ких ша­рів ґрун­ту й не ура­жу­ю­ться ти­ми са­ми­ми хво­ро­ба­ми, що й со­ня­шник.

Фо­то 1, 2. По­ча­тко­ва ста­дія ура­же­н­ня ко­ши­ка

Фо­то 3. Ура­же­н­ня ко­ши­ка у фа­зу цві­ті­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.