Фо­мо­псис со­ня­шни­ку

Акцен­то­ва­но ува­гу сіль­го­спви­ро­бни­ків на одній із най­не­без­пе­чні­ших хво­роб со­ня­шни­ку, по­да­но зов­ні­шні озна­ки її про­я­ву

The Ukrainian Farmer - - РОСЛИННИЦТВО - ТЕ­ТЯ­НА АН­ДРІЙ­ЧУК, ст. на­ук. спів­ро­бі­тник Укра­їн­ська НДС ка­ран­ти­ну ро­слин Ін­сти­ту­ту за­хи­сту ро­слин НААН Спі­вав­тор: Ал­ла Ско­рей­ко, канд. біол. на­ук

Фо­мо­псис со­ня­шни­ку (збу­дник хво­ро­би Diaporthe (Рhomopsis) helianthi Munt.cvetkovic) — одна з най­не­без­пе­чні­ших хво­роб куль­ту­ри. Хво­ро­ба в остан­нє де­ся­ти­річ­чя ХХ сто­лі­т­тя швид­ко по­ши­ри­ла­ся в рі­зних гео­хі­мі­чних про­він­ці­ях кра­їн сві­ту, де ви­ро­щу­ють со­ня­шник, зав­да­ю­чи не ли­ше еко­но­мі­чно зби­тко­вих втрат уро­жаю, а й по­гір­шу­ю­чи по­сів­ні яко­сті на­сі­н­ня та хар­чо­ву цін­ність олії.

В Укра­ї­ні фо­мо­псис со­ня­шни­ку впер­ше бу­ло ви­яв­ле­но 1985 ро­ку в Ужго­род­сько­му ра­йо­ні За­кар­пат­ської обла­сті, а в 1992 ро­ці епі­фі­то­тія хво­ро­би охо­пи­ла вже цен­траль­ну, пів­ден­но-сте­по­ву й лі­со­сте­по­ву зо­ни Укра­ї­ни, і в 1994 ро­ці її во­гни­ща ви­яв­ля­ли по­всю­дно на по­сі­вах куль­ту­ри.

Не­зва­жа­ю­чи на те, що збу­дник фо­мо­пси­су со­ня­шни­ку бу­ло вклю­че­но до пе­ре­лі­ку ка­ран­тин­них об’єктів ще в 1986 ро­ці, зу­пи­ни­ти по­ши­ре­н­ня хво­ро­би ні се­ле­кцій­но-ге­не­ти­чни­ми, ні хі­мі­чни­ми за­со­ба­ми не вда­ло­ся, а від­бу­ло­ся стрім­ке роз­ши­ре­н­ня її аре­а­лу, що ство­ри­ло за­гро­зу ви­ро­бни­цтву на­сі­н­ня со­ня­шни­ку в Укра­ї­ні та збе­ре­жен­ню які­сних йо­го по­ка­зни­ків.

За­ра­же­н­ня від­бу­ва­є­ться во­се­ни

Шкі­дли­вість фо­мо­пси­су со­ня­шни­ку ду­же ви­со­ка. В ро­ки епі­фі­то­тії втра­ти вро­жаю мо­жуть ста­но­ви­ти 40–100%. Ура­же­не на­сі­н­ня має ма­лу ва­гу, на 40–90% зни­жу­є­ться йо­го схо­жість, змен­шу­є­ться олій­ність і змі­ню­є­ться склад жир­них ки­слот олії.

Ін­фе­кція фо­мо­пси­су по­ши­рю­є­ться, в основ­но­му, з ро­слин­ни­ми реш­тка­ми, ае­ро­ген­но, з ура­же­ним на­сі­н­ням, ґрун­том.

Пер­ші озна­ки фо­мо­пси­су мо­жна ви­яви­ти у фа­зі 2–4 справ­жніх лис­тків, а ма­со­вий про­яв хво­ро­би спо­сте­рі­га­є­ться у фа­зі 4–12 справ­жніх лис­тків за тем­пе­ра­ту­ри +15…+30 °С і від­но­сної во­ло­го­сті по­ві­тря по­над 50%. Ко­ро­тко­ча­сні до­щі у цей пе­рі­од спри­я­ють ура­жен­ню ро­слин.

У при­ро­дних умо­вах гриб ура­жує над­зем­ні ор­га­ни ро­сли­ни всіх ви­дів со­ня­шни­ку.

На ура­же­них лис­тках (за­зви­чай най­більш зрі­лих) або під осно­вою че­ре­шка в ни­жній ча­сти­ні сте­бла з’яв­ля­ю­ться тем­но-бу­рі або ко­ри­чне­во-сі­рі пля­ми (не­кро­зи), що по­чи­на­ю­ться з вер­хів­ки або пе­ри­фе­рії лис­тка й по­ши­рю­ю­ться між йо­го жил­ка­ми.

Фор­ма не­кро­зу пе­ре­ва­жно три­ку­тна й ото­че­на сві­тлою хло­ро­ти­чною сму­гою. Ура­же­ні тка­ни­ни руй­ну­ю­ться, ли­сток в’яне, скру­чу­є­ться й за­си­хає чор­ним, не­мов об­па­ле­ний, а ін­фе­кція по­ши­рю­є­ться вздовж го­лов­ної жил­ки на че­ре­шок, охо­плю­ю­чи йо­го у ви­гля­ді кіль­ця.

З че­ре­шка хво­ро­ба пе­ре­хо­дить на сте­бло, в па­зу­хах лис­тків утво­рю­ю­ться окру­глі або дов­гу­ва­ті не­кро­ти­чні пля­ми спо­ча­тку сві­тло ко­ри­чне­во­го, а зго­дом тем­но-бу­ро­го, сі­ро­го й на­віть чор­но­го за­барв­ле­н­ня.

Ура­же­н­ня сте­бла ча­сті­ше тра­пля­є­ться між 4 та 7 па­ра­ми справ­жніх лис­тків. Кіль­кість і роз­мі­ри не­кро­ти­чних плям рі­зні. Зго­дом у цен­трі цих плям з’яв­ля­є­ться сі­рий на­літ, що по­сту­по­во охо­плює всю не­кро­ти­чну зо­ну. На цих сі­рих пля­мах фор­му­ю­ться ор­га­ни ве­ге­та­тив­но­го роз­мно­же­н­ня гри­ба — пі­кні­ди фо­мо­пси­су. В мі­сцях ура­же­н­ня сте­бла та ску­пче­н­ня пі­кнід епі­дер­міс від­ша­ро­ву­є­ться, утво­рю­ю­чи ха­ра­ктер­ні для фо­мо­пси­су сві­тло-сі­рі пля­ми.

Про­ни­ка­ю­чи в тка­ни­ни сте­бла, па­то­ген розм’якшує їх і за лег­ко­го на­ти­ску­ва­н­ня тка­ни­ни вдав­лю­ю­ться, вна­слі­док руй­ну­ва­н­ня сер­це­ви­ни сте­бла ла­ма­ю­ться, що є одні­єю з ха­ра­ктер­них ознак фо­мо­пси­су.

За ура­же­н­ня ко­ши­ка на тиль­но­му бо­ці з’яв­ля­ю­ться ко­ри­чне­ві з ди­фу­зни­ми кра­я­ми пля­ми, роз­мір яких за­ле­жить від сту­пе­ня ура­же­н­ня ро­слин. На ли­цьо­во­му бо­ці нав­про­ти ці­єї пля­ми спо­сте­рі­га­є­ться по­бу­рі­н­ня труб­ча­стих кві­ток, а пі­зні­ше й на­сі­н­ня. На­сі­н­ня в мі­сці ура­же­н­ня не­ви­пов­не­не, сі­ро-бу­ро­го ко­льо­ру, лег­ко від­па­дає від ко­ши­ка (фо­то 4).

На лу­шпин­ні ура­же­но­го на­сі­н­ня утво­рю­є­ться, пе­ре­ва­жно від се­ре­ди­ни до йо­го за­го­стре­ної

(ко­ре­не­вої) ча­сти­ни, бі­лу­ва­то-сі­рий мі­це­лі­аль­ний на­літ із по­оди­но­ки­ми або ску­пче­ни­ми куль­ко­по­ді­бни­ми пі­кні­да­ми. За­барв­ле­н­ня пі­кнід ча­сто збі­га­є­ться із за­барв­ле­н­ням лу­шпи­н­ня, то­му на­сі­н­ня по­трі­бно ре­тель­но огля­да­ти.

В осін­ньо-ве­сня­ний пе­рі­од за зни­же­ної тем­пе­ра­ту­ри та ви­со­кої во­ло­го­сті по­ві­тря у фло­е­мі та пе­ри­ци­клі сте­бла фор­му­є­ться сум­ча­ста (ста­те­ва) ста­дія гри­ба, пред­став­ле­на пе­ри­те­ці­я­ми, у яких мі­стя­ться аско­спо­ри. Емі­сія аско­спор за спри­я­тли­вих умов (від­но­сній во­ло­го­сті по­ві­тря не ниж­чої за 50% і тем­пе­ра­ту­ри +20…+27° С) три­ває з кві­тня до сер­пня, а ма­кси­маль­на — із се­ре­ди­ни трав­ня до по­ло­ви­ни ли­пня. Аско­спо­ри роз­но­ся­ться ві­тром і до­щем, і, по­тра­пив­ши на ли­стя, у во­ло­гих умо­вах про­ро­ста­ють і про­ни­ка­ють у ро­сли­ну. Во­се­ни пе­ред зби­ра­н­ням уро­жаю в умо­вах те­плої й во­ло­гої по­го­ди гриб фор­мує ко­ні­ді­аль­не спо­ро­но­ше­н­ня — пі­кні­ди, у яких фор­му­ю­ться два ти­пи без­барв­них одно­клі­тин­них спор - α (аль­фа) і β-(бе­та). Спо­ри α — елі­псо­по­ді­бні з дво­ма кра­пля­ми жи­ру, а β — ви­дов­же­ні й злег­ка зі­гну­ті.

Чин­ни­ка­ми, що спри­я­ють по­ши­рен­ню хво­ро­би, є під­ви­ще­на тем­пе­ра­ту­ра (+20…+26 °С) і від­но­сна во­ло­гість по­ві­тря (60–90%), що спри­яє ви­хо­ду та пе­ре­не­сен­ню аско­спор гри­ба на здо­ро­ві ро­сли­ни.

Ін­тен­сив­ність роз­ви­тку за­хво­рю­ва­н­ня на­пря­му ко­ре­лює з кіль­кі­стю до­що­ви­тих днів у пе­рі­од бу­то­ні­за­ції та цві­ті­н­ня со­ня­шни­ку, ко­ли спо­сте­рі­га­є­ться ма­со­ве роз­по­всю­дже­н­ня аско­спор, а та­кож із ча­сто­тою й кіль­кі­стю опа­дів упро­довж лі­та.

Пі­сля про­я­ву сим­пто­мів хво­ро­би па­то­ге­нез мо­же зу­пи­ни­ти­ся під впли­вом ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри (по­над +30 °С) про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су. Зруй­но­ва­на ча­сти­на лис­тків не впли­ва­ти­ме на уро­жай і якість на­сі­н­ня, оскіль­ки за­галь­на по­верх­ня лис­тків є до­сить ве­ли­кою.

Сту­пінь шкі­дли­во­сті хво­ро­би й ін­тен­сив­ність про­я­ву за­хво­рю­ва­н­ня ро­слин со­ня­шни­ку зу­мов­лю­є­ться рі­зни­ми чин­ни­ка­ми, зокре­ма, агро­те­хні­кою (стро­ка­ми по­сі­ву куль­ту­ри, ха­ра­кте­ром мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня) ро­слин, за­галь­ним фі­зіо­ло­гі­чним ста­ном, ана­то­мо-мор­фо­ло­гі­чни­ми осо­бли­во­стя­ми лис­тків і про­ни­кні­стю клі­тин­них мем­бран. Ви­рі­шаль­ний вплив на ре­зуль­тат вза­є­мо­дії жи­ви­тель-па­ра­зит у по­лі по­чи­на­ю­чи від про­я­ву пер­ших сим­пто­мів до кін­ця ве­ге­та­ції, на­ле­жить тем­пе­ра­ту­рі й опа­дам, від яких за­ле­жа­ти­ме й пе­рі­од за­ра­же­н­ня ро­слин.

Сту­пінь шкі­дли­во­сті та про­фі­ла­кти­ка

Про­ве­де­ні до­слі­дже­н­ня по­ка­за­ли, що ура­же­н­ня фо­мо­пси­сом ко­ши­ків со­ня­шни­ку сут­тє­во впли­ває на на­лив на­сі­н­ня і, в ре­зуль­та­ті, на вро­жай­ність і якість про­ду­кції. Для фор­му­ва­н­ня вро­жаю ва­жли­ву роль ві­ді­грає ура­же­н­ня ко­ши­ка на мо­мент цві­ті­н­ня та на­ли­ву на­сі­н­ня. Гриб швид­ко роз­ви­ва­є­ться в па­рен­хі­мі ко­ши­ка, зу­пи­няє йо­го ріст і роз­ви­ток, зна­чно зни­жує ма­су на­сі­н­ня, що при­зво­дить до зна­чної втра­ти вро­жаю.

За ура­же­н­ня ко­ши­ків у пе­рі­од цві­ті­н­ня їх ді­а­метр був на 11,1 см мен­шим, ніж у здо­ро­вих ро­слин, а ма­са 1000 на­сі­нин — на 41,2 г. Уро­жай ста­но­вив 0,3 т/га за мо­жли­во­го 3,2 т/га (та­бли­ця).

Шкі­дли­вість фо­мо­пси­су за ура­же­н­ня ко­ши­ків у пе­рі­од на­ли­ву на­сі­н­ня де­що мен­ша. Однак і в цей пе­рі­од ма­са 1000 на­сі­нин та­кож змен­ши­ла­ся на 26,6 г, ді­а­метр ко­ши­ка змен­шив­ся на 9,2 см. Втра­ти вро­жаю до­ся­гли 1,1 т/га. У се­ре­дньо­му шкі­дли­вість фо­мо­пси­су за ін­фі­ку­ва­н­ня ко­ши­ків у фа­зу цві­ті­н­ня ста­но­ви­ла 90,6%, у фа­зу на­ли­ву на­сі­н­ня — 34,4%.

Від­чу­тна шко­да про­яв­ля­є­ться в ра­зі пе­ре­ло­му йо­го сте­бел або пов­но­го вси­ха­н­ня ро­слин. Зни­же­н­ня вро­жаю від­бу­ва­є­ться за 5,2% за­ги­блих ро­слин. В умо­вах епі­фі­то­тій­но­го про­я­ву хво­ро­би втра­ти вро­жаю со­ня­шни­ку мо­жуть до­ся­га­ти 46–50% і біль­ше.

Про­тя­гом се­ми ро­ків на стійкість до фо­мо­пси­су бу­ло ви­про­бу­ва­но в ла­бо­ра­тор­них і по­льо­вих умо­вах 260 сор­тів і гі­бри­дів со­ня­шни­ку, 47% з яких — ві­тчи­зня­ної се­ле­кції. Ре­зуль­та­ти оці­ню­ва­н­ня по­ка­за­ли, що біль­шість ви­про­бу­ва­них зраз­ків ха­ра­кте­ри­зу­ю­ться по­мір­ною стій­кі­стю та по­мір­ною сприйня­тли­ві­стю до хво­ро­би.

Для ефе­ктив­ної бо­роть­би з по­ши­ре­н­ням хво­ро­би слід до­три­му­ва­ти­ся та­ких по­рад:

• оби­ра­ти пі­зні­ші стро­ки сів­би;

• до­три­му­ва­ти­ся сі­во­змін: яко­мо­га пі­зні­ше по­вер­та­ти на по­ле со­ня­шник, не до­пу­ска­ти пе­ре­на­си­че­н­ня сі­во­змі­ни ці­єю куль­ту­рою; ви­би­ра­ти опти­маль­ну щіль­ність ви­сі­ву на­сі­н­ня; сі­я­ти за роз­ою ві­трів, оскіль­ки на­пря­мок ряд­ків та­кож має зна­че­н­ня; оби­ра­ти ви­со­ко­то­ле­ран­тні гі­бри­ди со­ня­шни­ку; про­во­ди­ти пре­вен­тив­ні оброб­ки фун­гі­ци­да­ми (ци­мо­кса­ніл + фа­мо­кса­дон, бо­ска­лід + ди­мо­кси­стро­бін); обов’яз­ко­во про­во­ди­ти де­си­ка­цію по­сі­вів.

Фо­то 1. Ура­же­ний фо­мо­пси­сом ли­сток со­ня­шни­ку

Фо­то 2. За­си­ха­н­ня лис­тків со­ня­шни­ку за ура­же­н­ня фо­мо­пси­сом

Фо­то 3. Ура­же­н­ня сте­бла фо­мо­пси­сом

Фо­то 4. Ура­же­ний фо­мо­пси­сом ко­шик со­ня­шни­ку

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.