Єв­ро­пей­ські пер­спе­кти­ви сор­го

У Єв­ро­пі роз­по­чав­ся дов­го­стро­ко­вий про­ект по­пу­ля­ри­за­ції сор­го. Про йо­го осо­бли­во­сті ді­зна­ли­ся укра­їн­ські жур­на­лі­сти під час по­їзд­ки до Фран­ції

The Ukrainian Farmer - - РОСЛИННИЦТВО - ЛЮ­ДМИ­ЛА МО­РО­ЗО­ВА

На­при­кін­ці ве­ре­сня гру­па укра­їн­ських жур­на­лі­стів із про­від­них аграр­них ви­дань, зокре­ма й із The Ukrainian Farmer, на за­про­ше­н­ня Фран­цузь­кої фе­де­ра­ції ви­ро­бни­ків на­сі­н­ня ку­ку­ру­дзи та сор­го (FNPSMS) від­ві­да­ла фран­цузь­кий округ Ту­лу­за. Ме­та по­їзд­ки — озна­йо­ми­ти­ся з ви­ро­бни­цтвом сор­го у Фран­ції та з пер­спе­кти­ва­ми роз­ви­тку ці­єї куль­ту­ри у Єв­ро­пі.

От­же, чо­му са­ме сор­го? Щоб від­по­ві­сти на це за­пи­та­н­ня, ке­рів­ник фе­де­ра­ції Люк Ес­пріт пі­сля при­бу­т­тя жур­на­лі­стів у Ту­лу­зу на­віть зро­бив для нас не­ве­ли­чку пре­зен­та­цію. Ви­яв­ля­є­ться, ни­ні у сві­ті ви­ро­бни­цтво зер­но­во­го сор­го, яким що­ро­ку за­сі­ва­ють 42 млн ге­кта­рів, по­сі­дає п’яте мі­сце се­ред зер­но­вих куль­тур і ста­но­вить 62 млн тонн на рік. Для по­рів­ня­н­ня: ви­ро­бни­цтво ку­ку­ру­дзи (кон­ку­рен­та сор­го в го­дів­лі тва­рин) ся­гає 1 млрд тонн. Най­біль­ше сор­го ви­ро­щу­ють у Пів­ні­чній Аме­ри­ці й Афри­ці. Най­біль­ши­ми екс­пор­те­ра­ми зер­на та на­сі­н­ня сор­го є США, Ар­ген­ти­на, Ав­стра­лія, най­біль­ши­ми ім­пор­те­ра­ми — Ки­тай, Япо­нія та Ме­кси­ка.

Во­дно­час час­тка єв­ро­пей­сько­го ви­ро­бни­цтва зер­но­во­го та кор­мо­во­го сор­го ста­но­вить ли­ше 1,5% сві­то­во­го. Об­сяг же ви­ро­бни­цтва на­сі­н­ня сор­го на ста­ро­му кон­ти­нен­ті ста­но­вить ли­ше 3% сві­то­во­го ви­ро­бни­цтва. Тоб­то фа­кти­чно Єв­ро­па має де­фі­цит ви­ро­бни­цтва сор­го. На­то­мість по­тре­ба у спо­жи­ван­ні сор­го з ро­ку в рік зро­стає, у чо­му пе­ре­свід­чи­ли­ся й ми, жур­на­лі­сти, під час цьо­го прес-ту­ру.

Са­ме для по­пу­ля­ри­за­ції сор­го й з’явив­ся цей про­ект — Sorghum international development (Між­на­ро­дний роз­ви­ток сор­го). Він за­ро­див­ся 26 ве­ре­сня 2017 ро­ку на уста­нов­чих збо­рах єв­ро­пей­ської між­про­фе­сій­ної асо­ці­а­ції ви­ро­бни­ків сор­го. Об’єд­нав­ши се­ле­кціо­не­рів, ви­ро­бни­ків на­сі­н­ня, зер­на та пе­ре­ро­бни­ків сор­го, ця брюс­сель­ська зу­стріч фор­маль­но по­кла­ла по­ча­ток но­вої стру­кту­ри й чі­тко ви­зна­чи­ла її ме­ту: роз­ви­ток ви­ро­бни­цтва сор­го у Єв­ро­пі (зер­но­во­го, кор­мо­во­го, для ви­ро­бни­цтва біо­па­ли­ва), а та­кож про­ве­де­н­ня ге­не­ти­чних до­слі­джень для отри­ма­н­ня які­сних гі­бри­дів.

— У Єв­ро­пи є по­тен­ці­ал бу­ти ве­ли­ким ви­ро­бни­ком сор­го, — на­го­ло­шує Люк Ес­пріт. — Осо­бли­во­сті ці­єї куль­ту­ри — ге­не­ти­чні, агро­но­мі­чні, еко­но­мі­чні, еко­ло­гі­чні — від­по­від­а­ють усім єв­ро­пей­ським ре­гла­мен­там. Сор­го має ри­нок збу­ту, який роз­ви­ва­ти­ме­ться не на шко­ду рин­кам со­ня­шни­ку та ку­ку­ру­дзи. Це до­да­тко­ве ви­ро­бни­цтво, адже Єв­ро­па вво­зить сор­го. На­то­мість на­ша ме­та — ви­ро­бля­ти біль­ше, зокре­ма й шля­хом гі­бри­ди­за­ції сор­го. Остан­ні 20 ро­ків я обі­ймав ке­рів­ні по­са­ди на єв­ро­пей­сько­му та фран­цузь­ко­му рів­нях що­до ви­ро­бни­цтва ку­ку­ру­дзи. Дев’ять мі­ся­ців як ви­йшов на пен­сію. Про­те ме­не по­про­си­ли про­тя­гом ро­ку опі­ку­ва­ти­ся цим про­е­ктом Sorghum ID. Ми вста­но­ви­ли, що ви­ро­бни­цтво сор­го у Єв­ро­пі не­ор­га­ні­зо­ва­не, роз­по­ро­ше­не. То­му тре­ба на­ве­сти тут лад.

Ство­ре­н­ня про­е­кту Sorghum ID є тре­тім ета­пом низ­ки за­хо­дів, роз­ро­бле­них для по­пу­ля­ри­за­ції сор­го. Пер­ший етап роз­по­чав­ся з про­ве­де­н­ня в Бу­ха­ре­сті в ли­сто­па­ді 2016 ро­ку пер­шо­го єв­ро­пей­сько­го кон­гре­су «Єв­ро­пей­ське сор­го: ре­аль­ний по­тен­ці­ал». І вже з ве­сни 2017 ро­ку по­ча­то ре­а­лі­за­цію три­рі­чно­го пла­ну про­су­ва­н­ня куль­ту­ри в се­ми єв­ро­пей­ських дер­жа­вах — Фран­ції, Іта­лії, Іспа­нії, Ру­му­нії, Бол­га­рії, Укра­ї­ні, Ро­сії. До ре­чі, на­ша кра­ї­на, де сор­го за­сі­ва­ють на 70 тис. ге­кта­рів ріл­лі, по­сі­дає дру­ге пі­сля Ро­сії (225 тис. га) мі­сце се­ред основ­них ви­ро­бни­ків сор­го у Єв­ро­пі. Пі­сля нас — Фран­ція (53 тис.) й Іта­лія (46 тис.). Утім, у пла­нах Sorghum ID по­ши­ри­ти свою ді­яль­ність ще на Ав­стрію, Угор­щи­ну, Ірак і Ту­реч­чи­ну. На пра­кти­ці це озна­чає про­ве­де­н­ня рі­зно­ма­ні­тних за­хо­дів — ви­ста­вок, сіль­го­спяр­мар­ків, кон­фе­рен­цій, ле­кцій, прес-ту­рів то­що. Ко­шти на ці ці­лі ви­ді­ли­ла Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія.

Кон­ку­рент ку­ку­ру­дзі

Вла­сне наш прес-тур і став ча­сти­ною цьо­го дру­го­го ета­пу ре­а­лі­за­ції пла­ну між­на­ро­дно­го роз­ви­тку сор­го. Під час дво­ден­но­го ві­зи­ту, про­гра­ма яко­го, до ре­чі, бу­ла ду­же на­си­че­ною, ми від­ві­да­ли кіль­ка фер­мер­ських го­спо­дарств, які ви­ро­щу­ють зокре­ма й сор­го, по­бу­ва­ли на кор­мо­во­му та на­сін­нє­во­му за­во­дах, що вхо­дять до ко­опе­ра­ти­ву Arterris, по­ба­чи­ли ді­лян­ки гі­бри­ди­за­ції ком­па­нії Euralis і по­слу­ха­ли роз­по­відь се­ле­кціо­не­рів про основ­ні тен­ден­ції у ство­рен­ні но­вих гі­бри­дів сор­го, ді­зна­ли­ся, як на­ла­го­дже­но у Фран­ції си­сте­му ви­ро­бни­цтва на­сі­н­ня сор­го й дер­жав­но­го кон­тро­лю над йо­го які­стю то­що. Рі­зні аспе­кти ви­ро­щу­ва­н­ня та за­сто­со­ву­ва­н­ня сор­го — це те­ми для окре­мих ма­те­рі­а­лів, які зго­дом з’яв­ля­ться в на­шо­му жур­на­лі. Ни­ні ж хо­ті­ло­ся б по­ді­ли­ти­ся ар­гу­мен­та­ми, по­чу­ти­ми від пред­став­ни­ків рі­зних ви­ро­бництв, чо­му вар­то ви­ро­щу­ва­ти сор­го.

На­сам­пе­ред сор­го — це цін­на хар­чо­ва й кор­мо­ва куль­ту­ра. Ці­ка­во, що крім спо­жи­ва­н­ня тра­ди­цій­них каш в остан­ні ро­ки лю­ди на­віть на­вчи­ли­ся ви­ро­бля­ти із сор­го пи­во й ін­ші спир­тні на­пої. Зокре­ма, та­ке ви­ро­бни­цтво на­ла­го­дже­но в Афри­ці.

Окрім то­го, зер­но сор­го є си­ро­ви­ною для ви­го­тов­ле­н­ня рі­зно­ма­ні­тних кор­мів для тва­рин. Як, на­при­клад, на роз­та­шо­ва­но­му по­бли­зу Ту­лу­зи кор­мо­во­му за­во­ді, що вхо­дить до ко­опе­ра­ти­ву Arterris. Тут ви­го­тов­ля­ють 1000–1200 най­ме­ну­вань кор­мів пра­кти­чно для всіх ви­дів тва­рин — від ВРХ до до­ма­шніх де­ко­ра­тив­них пта­шок. Це кла­си­чний для Фран­ції за­вод, збу­до­ва­ний на по­ча­тку 1960-х рр. ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя. Основ­ні по­ту­жно­сті до­во­лі ста­рі — 40–50-рі­чно­го ві­ку, але 20 ро­ків то­му, пі­сля кри­зи, спри­чи­не­ної ко­ров’ячим ска­зом, за­вод бу­ло ав­то­ма­ти­зо­ва­но. Те­пер мо­жна про­сте­жи­ти, з чо­го ви­го­тов­ле­но корм, про­хо­дже­н­ня про­ду­кту до кін­це­во­го спо­жи­ва­ча, а люд­ський чин­ник зве­де­но до мі­ні­му­му, оскіль­ки всі ви­ро­бни­чі про­це­си на за­во­ді кон­тро­лює комп’ютер.

По­ту­жність за­во­ду ста­но­вить 85–90 тис. тонн кор­мів на рік. Тут пра­цю­ють у три змі­ни по 8 го­дин, без скла­дів: пі­сля отри­ма­н­ня за­мов­ле­н­ня про­тя­гом двох днів кор­ми від­прав­ля­ють за­мов­ни­кам у ра­ді­у­сі 200 км.

Си­ро­ви­ну на за­во­ді Arterris ви­ко­ри­сто­ву­ють зде­біль­шо­го ре­гіо­наль­ну, зокре­ма со­є­ву та со­ня­шни­ко­ву ма­ку­хи, ку­ку­ру­дзу, а та­кож зер­но сор­го. За сло­ва­ми ди­ре­кто­ра за­во­ду, час­тка сор­го у ви­ро­бни­цтві кор­мів остан­нім ча­сом зро­стає, оскіль­ки зав­дя­ки но­вій се­ле­кції у цій куль­ту­рі ста­ло мен­ше та­ні­нів, мен­ше ду­биль­них ре­чо­вин. На­то­мість ці­на на сор­го на 5–10 єв­ро/т ниж­ча про­ти ці­ни на ку­ку­ру­дзу, яка ко­штує 150 єв­ро/т. Від­так, ко­ли ви­рі­шу­ють про ви­ко­ри­ста­н­ня ку­ку­ру­дзи чи сор­го, ці­на є основ­ним ар­гу­мен­том на ко­ристь сор­го.

Як уже бу­ло ска­за­но, за­вод Arterris є ча­сти­ною ве­ли­ко­го ко­опе­ра­ти­ву, який вла­сне й за­ку­по­вує си­ро­ви­ну у ви­ро­бни­ків і про­дає її за­во­ду. До ре­чі, ко­опе­ра­тив, за­мов­ля­ю­чи пев­ні куль­ту­ри у фер­ме­рів, та­ким чи­ном ре­гу­лює пло­щі по­сі­вів. Як тут ка­жуть, від­бу­ва­є­ться ком­про­міс між ін­те­ре­са­ми ви­ро­бни­ка й ко­опе­ра­ти­ву.

Пе­ре­ва­ги для фер­ме­ра

Як ми мо­гли пе­ре­свід­чи­ти­ся, сор­го — до­во­лі по­пу­ляр­на куль­ту­ра се­ред фран­цузь­ких фер­ме­рів. Це ви­дно на­віть ві­зу­аль­но: об’їжджа­ю­чи ре­гіон Ту­лу­зи, не­рід­ко ба­чи­ли ще не зі­бра­ні по­ля сор­го. Ді­зна­ли­ся, що, на­при­клад, ба­га­то­у­кі­сне сор­го у фер­мер­ських го­спо­дар­ствах ви­ко­ри­сто­ву­ють як зе­ле­ний корм для ху­до­би, ви­го­тов­ля­ють із ньо­го сі­наж, си­лос, а та­кож сі­но. Одно­у­кі­сне си­ло­сне сор­го йде зде­біль­шо­го на си­лос.

Так, фер­мер Ло­ран Лан із се­ла Бург­сан­бер­нар, який має в обро­бі­тку 165 га зем­лі й утри­мує 100 го­лів мо­ло­чної ВРХ і 150 кіз, та­кож ви­ро­щує сор­го й до­дає йо­го в корм ко­ро­вам. Що­прав­да, тіль­ки тіль­ним і те­ли­цям.

— Що­до яко­стей сор­го на корм, то йо­го енер­ге­ти­чна цін­ність тро­хи мен­ша за ку­ку­ру­дзу, але це якраз до­бре для та­ких тва­рин, — ка­же Ло­ран Лан. — Тоб­то у цьо­му ра­зі якраз ви­ко­ри­сто­ву­ють усі пе­ре­ва­ги ці­єї куль­ту­ри. Якщо бра­ти до ува­ги ви­хід ве­ге­та­тив­ної ма­си з ге­кта­ра, то сор­го є про­ду­ктив­ні­шим, ніж кор­мо­ві тра­ви: з ньо­го ви­хо­дить 12 т су­хої ре­чо­ви­ни на ге­ктар, а з трав — 5–6 т/га.

До то­го ж сор­го не по­тре­бує зро­ше­н­ня. Якщо, на­при­клад, в ра­йо­ні Ту­лу­зи вро­жай­ність ку­ку­ру­дзи на бо­га­рі ва­рі­ює від 7 до 15 т/га за­ле­жно від кіль­ко­сті опа­дів, то сор­го ста­біль­но дає що­ро­ку 13–15 т/га.

Те­хно­ло­гія ви­ро­щу­ва­н­ня сор­го, за сло­ва­ми Ло­ра­на, не від­рі­зня­є­ться від те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи. Крім по­су­хо­стій­ко­сті сор­го має ще одну ва­жли­ву пе­ре­ва­гу — у жив­лен­ні. Якщо під ку­ку­ру­дзу фер­мер вно­сить 200 оди­ниць ді­ю­чої ре­чо­ви­ни азо­ту, то під сор­го — вдві­чі мен­ше. До то­го ж сор­го ви­яви­ло­ся стій­кі­шим до шкі­дни­ків і хво­роб, ніж ку­ку­ру­дза.

Тож, як ба­чи­мо, Єв­ро­па за­ці­кав­ле­на і в на­шо­му сор­го. Як за­зна­чив Люк Ес­пріт, «Укра­ї­на ду­же ба­га­то екс­пор­тує зер­на. Ми впев­не­ні, що ви ви­ро­бля­ти­ме­те і корм для тва­рин із сор­го. Адже сор­го має ба­га­то пе­ре­ваг. Ви­ро­бни­ки та пе­ре­ро­бна сфе­ра по­вин­ні отри­ма­ти на­дій­не дже­ре­ло по­ста­ча­н­ня для про­ва­дже­н­ня сво­єї ді­яль­но­сті».

Уча­сни­ки прес-ту­ру від Фран­ції, зокре­ма ме­не­джер з роз­ви­тку про­е­кту Sorghum ID Шарль-ан­ту­ан Кур­туа (дру­гий злі­ва) та ке­рів­ник фе­де­ра­ції Люк Ес­пріт (край­ній пра­во­руч)

Жур­на­лі­сти на фер­мі Ло­ра­на Ла­на

Ось та­кий корм ви­го­тов­ля­ють із сор­го на кор­мо­во­му за­во­ді ко­опе­ра­ти­ву Arterris

Фер­мер Ло­ран Лан

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.