Фор­му­ла без­зби­тко­во­сті

Осо­бли­ві­стю фер­мер­сько­го го­спо­да­рю­ва­н­ня є ди­вер­си­фі­ка­ція на­пря­мів ви­ро­бни­цтва, ті­сний кон­такт із мі­сце­вою гро­ма­дою

The Ukrainian Farmer - - РОСЛИННИЦТВО - ІННА БІРЮКОВА

Уфер­мер­сько­му го­спо­дар­стві «Жу­ра­ву­шка» (Ки­їв­ська обл.), як у до­бро­го укра­їн­сько­го го­спо­да­ря, є все. Тут ви­ро­щу­ють зер­но­ві, те­хні­чні, бо­бо­ві куль­ту­ри, бор­що­вий на­бір ово­чів, три­ма­ють ху­до­бу на молоко та м’ясо, на­віть ви­го­тов­ля­ють справ­жню (як ко­лись) ков­ба­су. Уні­каль­ність цьо­го го­спо­дар­ства й у то­му, що не­за­ба­ром во­но свя­тку­ва­ти­ме 30-лі­тній юві­лей, на який збе­ру­ться всі три­над­цять чле­нів ве­ли­кої фер­мер­ської ро­ди­ни. Про те, як го­спо­да­рю­ють у «Жу­ра­ву­шці», в ін­терв’ю на­шо­му жур­на­лу роз­по­вів го­ло­ва ФГ «Жу­ра­ву­шка» Сер­гій Пла­кся.

«По­ста­ви­ли ви­мо­гу: або ди­ре­ктор­ство — або зем­ля. Я обрав зем­лю»

Сер­гію Лу­ки­чу, роз­ка­жіть тро­хи про господарство: як роз­по­чи­на­ли, що ви­ро­бля­є­те сьо­го­дні…

— На­ше фер­мер­ське господарство за­сно­ва­не 1991 ро­ку — від­ра­зу пі­сля то­го, як роз­по­ча­ло­ся ре­фор­му­ва­н­ня сіль­сько­го го­спо­дар­ства. Пе­ре­ді­сто­рія та­ка. На по­ча­тку 1990-х я пра­цю­вав ди­ре­кто­ром ра­дго­спу «Пу­хів­ський», що в Бро­вар­сько­му ра­йо­ні. Пі­сля ви­хо­ду за­ко­ну про фер­мер­ські го­спо­дар­ства ра­йон­не на­чаль­ство по­ста­ви­ло зав­да­н­ня: ви­ді­ли­ти 10% ра­дго­спів­ської зем­лі для фер­ме­рів. По­ча­ли роз­по­ді­ля­ти на­ді­ли, я ви­рі­шив і со­бі взя­ти 35 га зем­лі. Май­бу­тніх фер­ме­рів то­ді за­твер­джу­ва­ли на се­сії ра­йон­ної ра­ди. Во­ни, мо­жна ска­за­ти, скла­да­ли іспи­ти на зна­н­ня аграр­ної спра­ви: їх «га­ня­ли» по агро­но­мії, еко­но­мі­ці то­що. До ме­не, оскіль­ки маю агро­но­мі­чний фах, пре­тен­зій не бу­ло, але по­ста­ви­ли ви­мо­гу: або ди­ре­ктор­ство — або зем­ля. Спо­ча­тку я обрав пер­ше й від­мо­вив­ся від зем­лі, однак, усе зва­жив­ши, як ка­жуть, пе­ре­но­чу­вав­ши з про­бле­мою, від­пра­вив­ся у «ра­йон» і на­пи­сав за­яву: «Прошу звіль­ни­ти з по­са­ди ди­ре­кто­ра ра­дго­спу»… З то­го ча­су став фер­ме­ром.

Ко­лись на мі­сці, де ни­ні роз­мі­ще­но на­ше господарство, бу­ло «го­ле» по­ле. На стар­ті обро­бля­ли 35 га зем­лі, по­сту­по­во роз­ши­ря­ли­ся й сьо­го­дні ма­є­мо ве­ли­ке господарство: 3000 тис. ге­кта­рів зем­лі, ко­ро­ви, сви­ні, пе­ре­роб­ка. На зем­лі пра­цює вся сім’я — дру­жи­на, три си­ни, не­віс­тки, ону­ки — всьо­го нас 13 осіб. В агро­бі­зне­сі я вже понад пів­сто­лі­т­тя й ра­дий з то­го, що маю ко­му пе­ре­да­ти господарство, впев­не­ний, що на­віть пі­сля ме­не спра­ва успі­шно роз­ви­ва­ти­ме­ться.

Що ви­ро­щу­є­те? Чи ве­ли­ке у вас тва­рин­ни­цтво?

— Ви­ро­щу­є­мо зер­но­ві: ни­ні­шньо­го ро­ку зби­ра­ли 500 га жи­та, 300 — пшениці, сою, ку­ку­ру­дзу, рі­пак, со­ня­шник. Ра­ні­ше, ко­ли я пра­цю­вав ди­ре­кто­ром ра­дго­спу, со­ня­шник тут ні­хто ні­ко­ли не сі­яв — зо­на вва­жа­ла­ся не­при­да­тною для ви­ро­щу­ва­н­ня ці­єї куль­ту­ри. Сьо­го­дні по­го­дні умо­ви змі­ни­ли­ся (ча­сто в нас до­щів ви­па­дає мен­ше, ніж на Хер­сон­щи­ні), то­му со­ня­шник на Київщині сі­ють май­же всі.

Сто ге­кта­рів площ від­ве­де­но під ви­ро­щу­ва­н­ня ово­чів — сто­ло­вий бу­ряк, мор­ква, кар­то­пля, ци­бу­ля. Кар­то­плю ви­ро­щу­є­мо про­до­воль­чу й на чи­пси (17 ро­ків по­ста­ча­є­мо буль­бу на ві­до­ме під­при­єм­ство, яке ви­ро­бляє чи­пси). З тва­рин­ни­цтва ма­є­мо 150 дій­них ко­рів, би­чки на від­го­дів­лі, 100 го­лів свиней (чу­ма зму­си­ла ско­ро­ти­ти цю га­лузь).

Господарство на­ше при­бу­тко­ве й та­ким бу­ло зав­жди. Ра­ні­ше, прав­да, бра­ли кре­ди­ти, про­те в остан­ні ро­ки об­хо­ди­мо­ся вла­сни­ми ко­шта­ми.

«Якщо десь в одно­му мі­сці ви­йшов “мі­нус”, то в ін­шо­му не­о­дмін­но бу­де “плюс”»

Зав­дя­ки чо­му на­віть у 1990-ті ви пра­цю­ва­ли без зби­тків?

— Пе­ред­усім зав­дя­ки до­сві­ду ро­бо­ти на зем­лі — три­ва­лий час пра­цю­вав бри­га­ди­ром, агро­но­мом, ди­ре­кто­ром ра­дго­спу. Та­кож зав­жди ви­ру­ча­ла ба­га­то­про­філь­ність го­спо­дар­ства: якщо у яко­мусь мі­сці десь є «мі­нус» (на­при­клад, ку­ку­ру­дза не вро­ди­ла), то в ін­шо­му не­о­дмін­но бу­де «плюс». Зав­дя­ки цьо­му не ли­ше ви­жи­ва­ли, а й роз­ви­ва­ли­ся. Однак зму­ше­ний кон­ста­ту­ва­ти, що про­тя­гом остан­ніх 2–3 ро­ків роз­мір при­бу­тку зна­чно змен­шив­ся. Адже піль­ги з агро­ви­ро­бни­ків зня­ли (у цьо­му пла­ні під­трим­ка бу­ла від­чу­тною), дотацій не­має, то­ді як ра­ні­ше по 700–800 тис. гри­вень до­та­ції на рік отри­му-

Го­ло­ва ФГ «Жу­ра­ву­шка» Сер­гій Пла­кся

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.