Зу­пи­ни­ти гри­зу­нів

На­бли­жа­є­ться зи­ма, і на сви­но­ком­пле­ксах ма­ють під­го­ту­ва­ти­ся до ма­кси­маль­но «го­стин­ної» зу­стрі­чі гри­зу­нів, що мі­гру­ва­ти­муть із по­лів

The Ukrainian Farmer - - СВИНОКОМПЛЕКС - ВАСИЛЬ УСАТЕНКО, ве­те­ри­нар­ний фа­хі­вець

При­кла­дом най­успі­шні­ших за­хо­дів бо­роть­би з гри­зу­на­ми мо­же бу­ти Ста­ро­дав­ній Єги­пет. У ті ча­си до­ли­на Ні­лу бу­ла жи­тни­цею для всьо­го ре­гіо­ну, єги­птя­нам до­во­ди­лось не ли­ше ви­ро­щу­ва­ти й зби­ра­ти ве­ли­кі вро­жаї зер­но­вих, а й ро­ка­ми збе­рі­га­ти їх. Зві­сно, у ті ча­си не бу­ло ні отру­ти, ні па­сток, ні мі­цних ма­те­рі­а­лів для бу­ді­вель, то­му гі­гант­ські ко­мо­ри бу­ли ра­єм для ми­шви. Не­ві­до­мо, чи кі­шки са­мі при­йшли з Лі­вій­ської пу­сте­лі, чи їх нав­ми­сно за­ве­зли спо­сте­ре­жли­ві єги­птя­ни, але ці тен­ді­тні ство­рі­н­ня до­во­лі швид­ко при­ду­шу­ва­ли на­ва­лу шкі­дни­ків. Жер­ці вча­сно зо­рі­єн­ту­ва­ли­ся й пе­ре­тво­ри­ли кі­шку на бо­же­ство, що охо­ро­няє до­ма­шній за­ти­шок і до­бро­бут, на­ді­ли­ли її ма­гі­чни­ми си­ла­ми й по­ста­ви­ли під ціл­ко­ви­ту охо­ро­ну як еле­мент дер­жав­но­го та на­ціо­наль­но­го зна­че­н­ня. На той час, на­пев­но, це бу­ла не­бу­ва­ла ін­но­ва­ція в за­хи­сті від гри­зу­нів, яка до­зво­ли­ла уни­кну­ти зна­чних зби­тків.

На жаль, кі­шки на ни­ні­шніх сви­но­ком­пле­ксах не та­кі ефе­ктив­ні, як у Ста­ро­дав­ньо­му Єги­пті. По-пер­ше, во­ни са­мі мо­жуть бу­ти пе­ре­но­сни­ка­ми ін­фе­кцій­них за­хво­рю­вань (хво­ро­ба Ау­є­скі, сказ, ле­пто­спі­роз то­що), тож те­ри­то­рію до­во­ди­ться за­хи­ща­ти й від бро­дя­чих кі­шок. По-дру­ге, їх важ­ко кон­тро­лю­ва­ти: ві­до­мо, що кі­шки ро­блять «па­тру­лю­ва­н­ня» сво­їх те­ри­то­рій на кіль­ка кі­ло­ме­трів. По-тре­тє, ра­но чи пі­зно во­ни мо­жуть зі­ткну­ти­ся з убив­чою для них ці­ка­ві­стю сви­ней.

Пер­со­наль­ні да­ні

Най­по­ши­ре­ні­ши­ми в Укра­ї­ні вва­жа­ють ха­тню ми­шу та сі­ро­го па­цю­ка. Ми­ша май­же зав­жди жи­ве по­бли­зу люд­сько­го при­мі­ще­н­ня. Се­ре­дні роз­мі­ри — 10 см у дов­жи­ну за ва­ги 30 г. Масть ча­сті­ше сі­ра, ін­ко­ли з ко­ри­чне­вим від­тін­ком, цу­пкі кіг­ті, що до­зво­ляє їй пов­за­ти по сті­нах, ко­ро­ткий хвіст. Жи­ве ми­ша до пів­то­ра ро­ку. До­бре по­чу­ва­є­ться за тем­пе­ра­ту­ри від +4 до +40 °С, що і є при­чи­ною її мі­гра­ції в зи­мо­вий час у те­плі при­мі­ще­н­ня, які до­ся­га­ють від­ста­ні 5 км. У по­льо­вих умо­вах зи­мує в но­рах зав­глиб­шки до 1,5 м або в скир­тах, ку­пах ли­стя. Що­ден­но по­тре­бує 3 мл во­ди, за її від­су­тно­сті мі­грує або ги­не. Спо­жи­ва­ти мо­же будь-які кор­ми: зер­но­ві, ко­ре­не­буль­бо­пло­ди, ко­мах, хро­ба­ків.

Сі­рий па­цюк ро­дом зі схі­дно­го Ки­таю, по­ши­рив­ся, по­до­ро­жу­ю­чи на ко­ра­блях по всій зем­ній ку­лі. До­ся­гає у дов­жи­ну до 25 см (без хво­ста), ва­жить до 450 г. Шерсть сі­ра з ру­ду­ва­тим від­тін­ком, що з ві­ком стає ви­ра­зні­шим. Осо­бли­ві­стю щу­рів є те, що за до­по­мо­гою пе­ре­дніх кін­ці­вок во­ни мо­жуть ма­ні­пу­лю­ва­ти з їжею, ри­ють но­ри, по­лю­ють, ха­па­ю­чи жер­тву. За­дні кін­ців­ки ма­ють пе­ре­тин­ки, зав­дя­ки чо­му щу­рі до­бре пла­ва­ють, умі­ють пір­на­ти й ру­ха­тись у тов­щі во­ди. Мі­гру­ю­чи, за день мо­жуть до­ла­ти до 8–15 км, зда­тні стри­ба­ти до 1 м зав­ви­шки, до­ла­ти вер­ти­каль­ні пе­ре­шко­ди. Ма­ють слаб­кий чор­но-бі­лий зір із ма­лим ку­том, що ком­пен­су­є­ться ру­хли­вою го­ло­вою. До­бре ви­три­му­ють як низь­кі, так й ви­со­кі тем­пе­ра­ту­ри. Ра­ціон жив­ле­н­ня рі­зно­ма­ні­тний: крім зер­но­вих мо­жуть спо­жи­ва­ти фе­ка­лії ін­ших тва­рин, ор­га­ні­чні реш­тки. За­ле­жні від тва­рин­но­го біл­ка, зда­тні ці­ле­спря­мо­ва­но по­лю­ва­ти на ми­шей, ри­бу, пта­хів, тра­пля­ю­ться ви­пад­ки ка­ні­ба­лі­зму. За спри­я­тли­вих умов са­ми­ця дає до 8 при­пло­дів за рік по 8–10 ма­лю­ків, що на­ро­джу­ю­ться слі­пи­ми й го­ли­ми, але вже че­рез 25 днів пі­сля на­ро­дже­н­ня ста­ють са­мо­стій­ни­ми, а у 3–4-мі­ся­чно­му ві­ці — ста­те­во­зрі­ли­ми. Жи­вуть 1,5–2 ро­ки.

Обо­рон­на стра­те­гія

Як же мо­жна за­хи­сти­ти під­при­єм­ство від по­стій­них атак гри­зу­нів? Для цьо­го існує ці­лий ком­плекс за­хо­дів, об’єд­на­них під на­звою де­ра­ти­за­ція. Су­ча­сна де­ра­ти­за­ція мі­стить ба­га­то рі­зних ме­то­дів: від най­дав­ні­ших — за­сто­су­ва­н­ня при­ро­дних во­ро­гів гри­зу­нів, до най­су­ча­сні­ших — ви­ко­ри­ста­н­ня еле­ктрон­них при­стро­їв, що від­ля­ку­ють їх. Однак на­справ­ді де­ра­ти­за­цій­ні за­хо­ди по­чи­на­ю­ться з пев­них ар­хі­те­ктур­них рі­шень. Щоб зу­пи­ни­ти мі­гра­цію щу­рів і ми­шей на те­ри­то­рію під­при­єм­ства, цю те­ри­то­рію по­трі­бно ма­кси­маль­но обне­сти су­ціль­ним за­лі­зо­бе­тон­ним пар­ка­ном, уздовж яко­го не має бу­ти ча­гар­ни­ків, ви­со­кої тра­ви або бур’янів. У цій зо­ні та­кож не ба­жа­но са­ди­ти фру­кто­ві де­ре­ва та го­рі­хи, оскіль­ки пло­ди цих ро­слин бу­дуть при­ва­блю­ва­ти гри­зу­нів; кра­ще від­да­ти пе­ре­ва­гу хвой­ним по­ро­дам де­рев: об­па­ла хвоя при­гні­чує ріст бур’янів і не­при­да­тна гри­зу­нам як корм. Як не див­но, ми­ші рід­ко се­ля­ться в за­ро­стях бу­зи­ни (усі ча­сти­ни ці­єї ро­сли­ни, крім кві­тів і м’яку­ша ягід, то­кси­чні). Для бо­роть­би з не­ба­жа­ною ро­слин­ні­стю най­кра­ще за­сто­су­ва­ти гер­бі­ци­ди: це по­зба­вить гри­зу­нів про­сто­ру для лі­тньо­го роз­мно­же­н­ня та укри­т­тя під час мі­гра­ції. Ко­ли ж про­во­ди­ться ви­ко­шу­ва­н­ня те­ри­то­рій, ефе­ктив­ні­ше це ро­би­ти до утво­ре­н­ня ви­со­ко­го тра­во­стою.

Під час бу­дів­ни­цтва як офі­сних, так і тва­рин­ни­цьких при­мі­щень тре­ба ма­кси­маль­но обме­жу­ва­ти ви­ко­ри­ста­н­ня де­ре­ви­ни, пла­сти­ку, а та­кож по­лі­про­пі­ле­но­вих (пі­но­пла­сто­вих) уте­плю­ва­чів, мон­та­жної пі­ни, які при­ва­блю­ють гри­зу­нів. За­лі­зо­бе­тон­ні кон­стру­кції тре­ба пла­ну­ва­ти й бу­ду­ва­ти та­ким чи­ном, щоб во­ни мі­сти­ли якнай­мен­ше щі­лин і ніш, зру­чних для гні­зду­ва­н­ня та мі­гра­ції все­ре­ди­ну при­мі­ще­н­ня щу­рів і ми­шей. Су­ча­сні си­сте­ми ре­ші­тча­стих під­лог із на­ко­пи­чу­ва­ча­ми гно­їв­ки, тру­бо­про­во­ди з її ви­да­ле­н­ня, кор­мо­ві за­кри­ті лі­нії й бун­ке­ри теж зна­чно обме­жу­ють по­ши­ре­н­ня щу­рів і ми­шей.

Обов’яз­ко­ва умо­ва в за­по­бі­ган­ні роз­по­всю­дже­н­ня гри­зу­нів на те­ри­то­рії сви­но­ком­пле­кса — це ма­кси­маль­не від­да­ле­н­ня кор­мо­це­ху та зер­но­вих скла­дів від тва­рин­ни­цьких при­мі­щень. Щоб гри­зу­ни не ма­ли змо­ги віль­но мі­гру­ва­ти нав­ко­ло при­мі­щень, ма­кси­маль­на вну­трі­шня пло­ща, що при­ля­гає до при­мі­щень, має бу­ти за­бе­то­но­ва­на або за­си­па­на ще­бе­нем ве­ли­кої фра­кції.

До за­галь­них за­хо­дів, що ба­жа­но про­во­ди­ти на сви­но­ком­пле­ксі, мо­жуть на­ле­жа­ти вча­сне ви­да­ле­н­ня будь-яко­го смі­т­тя (зокре­ма за­ли­шків кор­мів, гною, по­ро­жньої та­ри), за­по­бі­га­н­ня про­си­пан­ню кор­мів або без­кон­троль­но­му пе­ре­мі­щен­ню гною. Одні­єю зі стри­му­валь­них умов для гри­зу­нів є від­су­тність віль­но­го до­сту­пу до во­ди, при­да­тної для во­до­пою: за­по­бі­га­н­ня утво­рен­ню ка­люж, про­ті­кан­ню во­до­го­ну та від­су­тність від­кри­тих міс­тко­стей із во­дою. В при­мі­ще­н­нях не­д­опу­сти­ме роз­си­па­н­ня кор­мів і їх збе­рі­га­н­ня в мі­шках, а тим біль­ше на­си­пом. За­сто­су­ва­н­ня де­зи­фі­кан­тів і ре­гу­ляр­не ми­т­тя теж не­по­ко­їть гри­зу­нів і при­му­шує їх вті­ка­ти на без­пе­чні­ші ді­лян­ки.

Не на остан­ньо­му мі­сці в за­галь­них де­ра­ти­за­цій­них за­хо­дах є агі­та­цій­на ро­бо­та се­ред пер­со­на­лу: ро­бі­тни­ки по­вин­ні вча­сно по­ба­чи­ти по­яву гри­зу­нів і по­ві­до­ми­ти про це від­по­від­аль­них за де­ра­ти­за­цію фа­хів­ців, вча­сно ви­да­ля­ти за­ги­блих ми­шей і щу­рів. Ко­жен пра­ців­ник по­ви­нен зна­ти, якою є на ви­гляд отруй­на при­на­да й не по­ру­шу­ва­ти пра­вил її за­сто­су­ва­н­ня. Ко­ри­сно до­ве­сти до ві­до­ма й те, що пі­сля ви­пад­ко­во­го уку­су чи то ми­шею, чи щу­ром по­трі­бно звер­ну­ти­ся до ме­ди­чно­го за­кла­ду.

Най­по­ши­ре­ні­ші ме­то­ди фі­зи­чно­го зни­ще­н­ня гри­зу­нів — це пас­тки й отру­ти. Ме­ха­ні­чні пас­тки ви­ко­ри­сто­ву­ють то­ді, ко­ли тре­ба пе­ре­ко­на­ти­ся в на­яв­но­сті гри­зу­нів, ви­зна­чи­ти ви­до­вий склад або до­слі­ди­ти їх на ін­фе­кцій­ні за­хво­рю­ва­н­ня. Для ма­со­во­го зни­ще­н­ня ка­пкан не при­да­тний, оскіль­ки по­тре­бує по­стій­но­го об­слу­го­ву­ва­н­ня. Крім зви­чних ка­пка­нів і ми­шо­ло­вок не так дав­но з’яви­ли­ся кле­йо­ві пас­тки: це по­лі­мер­на осно­ва, що не твер­діє, яка по ко­лу на­но­си­ться на цу­пкий па­пір або па­ку­валь­ний ва­тман, у цен­трі ко­ла мо­жна роз­мі­сти­ти при­на­ду. Гри­зун в’язне у клеї, швид­ко ви­сна­жу­є­ться й ги­не, пі­сля чо­го пас­тка ути­лі­зу­є­ться. Кле­йо­ва пас­тка до­во­лі ефе­ктив­на про­ти ми­шей, але до­во­лі ве­ли­ких щу­рів во­на вряд чи зу­пи­нить.

З хі­мі­чних ме­то­дів най­ефе­ктив­ні­шим є роз­кла­да­н­ня отруй­них ра­ден­та­цій­них при­над (фо­то 1). Отруй­на при­на­да скла­да­є­ться з трьох ком­по­нен­тів: осно­ва (зер­но, кро­хмаль, бо­ро­шно, же­ла­тин), при­ва­бли­вий ком­по­нент (цу­кор, аро­ма­ти­за­тор, олія) та ді­ю­ча ре­чо­ви­на (бро­ди­фа­кум, бро­ма­діо­лон то­що). Ще один із ва­жли­вих ком­по­нен­тів (фо­то 2), що вно­си­ться у отруй­ні при­на­ди, — це барв­ни­ки си­гналь­но­го ко­льо­ру, щоб ви­клю­чи­ти ви­пад­ко­ве їх не­ці­льо­ве ви­ко­ри­ста­н­ня.

Ра­ден­та­цій­ні за­со­би на зер­но­вій осно­ві кра­ще ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти на при­ле­глих те­ри­то­рі­ях, у склад­ських при­мі­ще­н­нях, ко­тель­нях, га­ра­жах — там, де не­має віль­но­го до­сту­пу до зер­на. Для під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті кра­ще па­ку­ва­ти до­зи отру­ти по 20–40 г у па­пе­ро­ві па­ке­ти-куль­ки, по­пе­ре­дньо здо­брив­ши їх кіль­ко­ма кра­пля­ми олії чи цукру. Пе­ре­ва­гою зер­но­вих або гра­ну­льо­ва­них при­над є те, що во­ни від­но­сно дов­го збе­рі­га­ють свої вла­сти­во­сті в скла­дних умо­вах; не­до­лі­ком — від­но­сно низь­ка ефе­ктив­ність без­по­се­ре­дньо у тва­рин­ни­цьких при­мі­ще­н­нях, де є не­о­бме­же­ний до­ступ до зер­но­вих.

Ін­ша по­ши­ре­на фор­ма ро­ден­та­цій­них при­над — це фільтр-па­ке­ти­ки. Во­ни за­зви­чай аро­ма­ти­зо­ва­ні, здо­бре­ні цукром й олі­єю. На них лег­ко спо­ку­ша­ю­ться гри­зу­ни, що ме­шка­ють на зер­но­вих скла­дах, кор­мо­це­хах, по­бли­зу го­дів­ниць. У по­льо­вих умо­вах во­ни швид­ко ви­ві­трю­ю­ться й по­їда­ю­ться ко­ма­ха­ми.

Най­ін­тен­сив­ні­ше роз­кла­да­ють при­на­ди в лі­тньо-осін­ній пе­рі­од, ко­ли від­бу­ва­є­ться ма­со­ва мі­гра­ція з при­ле­глих до сви­но­ком­пле­ксу ла­нів, що осо­бли­во ви­ра­же­но пі­сля пер­ших похо­ло­дань. Щоб отруй­ні при­на­ди ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ефе­ктив­ні­ше, їх по­мі­ща­ють у за­хи­ще­ні мі­сця: по­за при­мі­ще­н­ня­ми це мо­жуть бу­ти шма­тки ши­фе­ру, ім­про­ві­зо­ва­ні бу­ди­но­чки з це­гли чи шма­тків ка­мі­н­ня; у при­мі­щен­ні мо­жна ім­про­ві­зу­ва­ти з кар­тон­ни­ми па­ку­валь­ни­ми ко­роб­ка­ми, шма­тка­ми труб або на­віть зі ста­рим ді­ря­вим взу­т­тям — го­лов­не під час обла­шту­ва­н­ня «го­дів­ни­ці» за­без­пе­чи­ти по­тен­цій­ну жер­тву без­пе­чною схо­ван­кою. При­на­ди роз­кла­да­ють за пев­ною схе­мою, охо­плю­ю­чи всі мо­жли­ві мі­сця по­яви шкі­дни­ків, але так, щоб бу­ло зру­чно їх про­хо­ди­ти по ко­лу, — вздовж пар­ка­нів, стін бу­ді­вель, у тем­них (за­ти­шних) ку­тках при­мі­щень. Мі­сця, де роз­та­шо­ва­ні схо­ван­ки з при­на­да­ми, для зру­чно­сті кон­тро­лю ба­жа­но по­зна­чи­ти умов­ни­ми мі­тка­ми: це мо­жуть бу­ти яскра­ві ця­тки на сті­нах або по­ряд­ко­ві но­ме­ри. При­на­ди тре­ба по­стій­но під­кла­да­ти за­мість з’їде­них чи зі­псо­ва­них, для чо­го в лі­тній час до­ста­тньо про­хо­ди­ти­ся по схо­ван­ках дві­чі на мі­сяць, а під час осін­ньої на­ва­ли — раз на ти­ждень.

Ві­до­мо, що тру­пи гри­зу­нів зда­тні від­ля­ку­ва­ти ін­ших, і ко­ристь від цьо­го не­зна­чна, то­му їх не­об­хі­дно вча­сно зби­ра­ти й ути­лі­зу­ва­ти.

Оскіль­ки щу­рі та ми­ші ма­ють зна­чне по­ши­ре­н­ня в при­ро­дно­му се­ре­до­ви­щі, де­ра­ти­за­цій­ні за­хо­ди слід про­во­ди­ти ці­лий рік: ли­ше в та­ко­му ра­зі во­ни бу­дуть ефе­ктив­но стри­му­ва­ти на­ва­лу гри­зу­нів.

Фо­то 1. Най­ефе­ктив­ні­шим ме­то­дом бо­роть­би з гри­зу­на­ми вва­жа­є­ться отру­та

Фо­то 2. Отру­та скла­да­є­ться з осно­ви, ді­ю­чої ре­чо­ви­ни та при­ва­бли­во­го ком­по­нен­та

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.