Вплив мі­ко­то­кси­нів

Про­бле­ма мі­ко­то­кси­ко­зів тва­рин зав­жди є акту­аль­ною че­рез те, що їхньо­го не­га­тив­но­го впли­ву важ­ко уни­кну­ти

The Ukrainian Farmer - - СВИНОКОМПЛЕКС - ЮЛІЯ ДВОРСЬКА, канд. вет. на­ук, до­цент Сум­ський на­ціо­наль­ний аграр­ний уні­вер­си­тет

Ча­сти­на мі­ко­то­кси­нів про­ду­ку­є­ться гри­ба­ми на по­лях під час ро­сту й роз­ви­тку ро­слин (Fusarium, Ergot й ін.), ча­сти­на — під час збе­рі­га­н­ня та го­дів­лі тва­рин (Aspergillius, Penicillium). Ба­га­то на­у­ко­вих да­них що­до впли­ву мі­ко­то­кси­нів на тва­рин, за­по­бі­га­н­ня на­слід­ків та еко­но­мі­чно­го впли­ву вже на­ко­пи­че­но, але на­у­ка ні­ко­ли не зу­пи­ня­є­ться, то­му но­ві да­ні від сві­то­вих до­слі­дни­ків над­хо­дять по­стій­но. Бу­ти в кур­сі остан­ніх до­слі­джень і ре­зуль­та­тів ду­же ва­жли­во для ухва­ле­н­ня пра­виль­них рі­шень у що­ден­но­му ви­ро­бни­чо­му про­це­сі та роз­роб­ці вла­сної стра­те­гії за­по­бі­га­н­ня й бо­роть­би с мі­ко­то­кси­ко­за­ми сви­ней. Про­по­ну­є­мо ва­шій ува­зі кіль­ка ці­ка­вих до­слі­дів.

1. Вплив низь­ких рів­нів афла­то­кси­нів у кор­мах і за­сто­су­ва­н­ня екс­тра­кту мо­ди­фі­ко­ва­ної стін­ки дрі­жджів на ріст і здо­ров’я по­ро­сят на до­ро­щу­ван­ні

До­слі­дже­н­ня аме­ри­кан­ських уче­них по­ля­га­ло у ви­вчен­ні впли­ву ку­ку­ру­дзи, при­ро­дно за­бру­дне­ної афла­то­кси­на­ми (АФ) на низь­ко­му рів­ні (ниж­че від рів­ня, що до­зво­ля­є­ться) на по­ка­зни­ки ро­сту й здо­ров’я мо­ло­дня­ку сви­ней і ефе­ктив­ність кор­мо­вої до­бав­ки ад­сор­бен­ту (КД) на осно­ві клі­тин­ної стін­ки дрі­жджів, що скла­да­є­ться з β-глю­ка­нів і ма­на­но­лі­го­са­ха­ри­дів у про­фі­ла­кти­ці мі­ко­то­кси­ко­зів.

Сви­ні (60 хря­чків і 60 сви­нок ма­сою 6,02 ± 0,83 кг) бу­ли ви­пад­ко­во роз­по­ді­ле­ні на 4 гру­пи й 10 клі­ток (по 5 хря­чків і сви­нок) у гру­пі. По­ро­ся­та отри­му­ва­ли екс­пе­ри­мен­таль­ні ра­ціо­ни про­тя­гом п’яти ти­жнів. Пер­шим кор­мо­вим чин­ни­ком був АФ (0 або 20 мкг/кг у кор­мі), дру­гий — КД (0 або 2 г/кг у кор­мі). Спо­жи­ва­н­ня кор­мів і ма­су ті­ла ви­мі­рю­ва­ли що­ти­жня, зраз­ки кро­ві бу­ли ви­ко­ри­ста­ні для ви­мі­рю­ва­н­ня кіль­ко­сті клі­тин кро­ві, іму­но­гло­бу­лі­ну G (IGG), чин­ни­ка не­кро­зу пу­хли­ни (TNF-A), ста­ту­су оки­слю­валь­но­го ушко­дже­н­ня та се­ро­ло­гі­чно­го оці­ню­ва­н­ня здо­ров’я пе­чін­ки.

Уста­но­ви­ли, що афла­то­ксин змен­шу­вав кіль­кість тром­бо­ци­тів (від 247,4 до 193,5 10³/мл), та­кож спо­сте­рі­га­ли тен­ден­цію до збіль­ше­н­ня рів­ня аль­бу­мі­ну (від 3,46 до 3,63 г/дл), спів­від­но­ше­н­ня аль­бу­мі­ну до гло­бу­лі­ну (2,09–2,37) та Ca (10,79–10,97 мг/дл).

Кор­мо­ва до­бав­ка на осно­ві клі­тин дрі­жджо­вої стін­ки збіль­шу­ва­ла се­ре­дньо­до­бо­ві при­ро­сти ма­си ті­ла (від 493 до 524 г/дл) та спо­жи­ва­н­ня кор­му (з 796 до 846 г/дл), то­ді як кон­вер­сія кор­му не за­зна­ла впли­ву, та­кож тен­ден­цію до збіль­ше­н­ня мав рі­вень аль­бу­мі­ну (від 3,46 до 3,63 г/дл).

Ви­вче­н­ня впли­ву афла­то­кси­ну й ад­сор­бен­ту на рі­вень ге­мо­гло­бі­ну, ге­ма­то­крит і кіль­кість тром­бо­ци­тів по­ка­за­ло, що КД збіль­шу­ва­ла їх рі­вень за зго­до­ву­ва­н­ня по­ро­ся­там за­бру­дне­но­го афла­то­кси­ном кор­му.

Ви­вче­н­ня впли­ву на азот се­чо­ви­ни та від­но­ше­н­ня вмі­сту азо­ту се­чо­ви­ни кро­ві до кре­а­ти­ні­ну по­ка­за­ли, що КД до­да­тко­во зни­жу­ва­ла їх рів­ні, ко­ли кор­ми бу­ли за­бру­дне­ні АФ.

Та­ким чи­ном, низь­кий рі­вень АФ — 20 мкг/кг (ниж­чий від то­го, що до­зво­ля­є­ться ма­ти в ра­ціо­нах сви­ней) про­ти кон­тро­лю не­зна­чно впли­вав на ге­ма­то­ло­гію та не впли­вав на по­ка­зни­ки ро­сту, про­те до­да­ва­н­ня 2 г/кг ад­сор­бен­ту як дже­ре­ла β-глю­ка­нів і МОС до кор­му мо­же по­лі­пши­ти спо­жи­ва­н­ня кор­му та ріст сви­ней.

2. Ан­ти­о­кси­дан­тна зда­тність сли­зо­вої обо­лон­ки ки­шків­ни­ка по­ро­сят на до­ро­щу­ван­ні за зго­до­ву­ва­н­ня ра­ціо­ну, що мі­стить фу­за­рі­о­то­кси­ни, й ефе­ктив­ність ко­мер­цій­них кор­мо­вих до­ба­вок

Ка­над­ські до­слі­дни­ки ви­вчи­ли зда­тність ко­мер­цій­них кор­мо­вих до­ба­вок за­по­бі­га­ти оки­сно­му по­шко­джен­ню ки­шків­ни­ка по­ро­сят де­зо­кси­ні­ва­ле­но­лом (ДОН). Ші­ст­де­сят по­ро­сят (ма­са 6 ± 0,5 кг) роз­по­ді­ли­ли ви­пад­ко­вим чи­ном на шість груп: 1 — кон­троль (<0,5 мг/кг ДOН), 2 — зба­га­че­ний ДOН ра­ціон (4 мг/г ДOН) і чо­ти­ри гру­пи зі зба­га­че­ним ДOН ра­ціо­ном плюс до­бав­ки: 3 — глю­ко­ма­нан (ДОН+ ГМ), 4 — дрі­жджі, жи­ві ба­кте­рії, фер­мен­ти й ро­слин­ний екс­тракт (ДOН+ ДБФ), 5 — алю­мо­си­лі­кат (ДOН+ АС), 5 — су­міш кон­сер­ван­тів (ДOН+К).

Кон­цен­тра­цію ма­ло­но­во­го ді­аль­де­гі­ду (MДA), актив­ність глу­та­тіон­пе­ро­кси­да­зи (ГП), актив­ність ка­та­ла­зи (КAT) і актив­ність су­пе­ро­ксид­ди­сму­та­зи (СOД) у тон­ко­му ки­ше­чни­ку ви­мі­рю­ва­ли пі­сля 14 днів до­слі­ду.

Ра­ціон із до­да­ва­н­ням ДOН збіль­шу­вав уміст МДА в тон­кій ки­шці, змен­шу­ю­чи КАТ у тон­кій ки­шці та СОД у клу­бо­вій ки­шці й збіль­шу­вав ГП у клу­бо­вій ки­шці. Ра­ціон ДOН + ГМ змен­шу­вав ГП і СOД та мав тен­ден­цію до зни­же­н­ня МДА у клу­бо­вій ки­шці. Ра­ціон ДOН + ДБФ, ДOН + АС і ДOН + К зни­зи­ли КАТ у тон­кій ки­шці, а ДОН + ДБФ і ДОН + К та­кож ро­би­ли це в ді­лян­ці клу­бо­вої ки­шки. ДOН + ГМ зни­зив СOД у тон­кій ки­шці, в той час як ДОН + ДБФ збіль­шив йо­го. У клу­бо­вій ки­шці ДOН + К змен­шив СOД, то­ді як ДOН + АС збіль­шив ГП.

Сут­тє­вих від­мін­но­стей в за­галь­ній ан­ти­о­кси­дан­тній зда­тно­сті ки­шко­вих тка­нин зна­йде­но не бу­ло. Це до­слі­дже­н­ня по­ка­за­ло, що мі­ко­то­ксин ДOН і кор­мо­ві до­бав­ки — ад­сор­бен­ти мі­ко­то­кси­нів мо­ди­фі­ку­ють оки­слю­валь­ний стан, вклю­чно з актив­ні­стю ан­ти­о­кси­дан­тних фер­мен­тів (КAT, СOД або ГП) у сли­зо­вій обо­лон­ці ки­шків­ни­ка по­ро­сят. Однак не­мо­жли­во бу­ло ви­зна­чи­ти спе­ци­фі­чний ан­ти­о­кси­дан­тний фер­мент, який бе­ре участь у про­ти­дії впли­ву ДОН.

3. Вплив екс­тра­кту мо­ди­фі­ко­ва­ної клі­тин­ної стін­ки дрі­жджів на при­ро­сти й стан здо­ров’я по­ро­сят, які отри­му­ва­ли ра­ціо­ни з низь­ким рів­нем мі­ко­то­кси­нів

Це до­слі­дже­н­ня бу­ло про­ве­де­но для ви­зна­че­н­ня ефе­кту екс­тра­кту мо­ди­фі­ко­ва­ної клі­тин­ної стін­ки дрі­жджів на при­ріст і стан здо­ров’я по­ро­сят, які отри­му­ва­ли ра­ціон, при­ро­дно кон­та­мі­но­ва­ний афла­то­кси­ном B1 та фу­мо­ні­зи­ном від­по­від­но до ре­гу­ля­тор­но­го рів­ня FDA (Food and Drug Administration — Управ­лі­н­ня про­до­воль­ства й ме­ди­ка­мен­тів).

120 сви­ней (60 хря­чків і 60 сви­нок) (55,69 ± 6,29 кг) ви­пад­ко­во роз­по­ді­ле­но на 4 гру­пи в 10 клі­тках — 3 го­ло­ви в гру­пі. Пе­рі­од го­ду­ва­н­ня — 5 ти­жнів. Чин­ни­ка­ми го­дів­лі бу­ли мі­ко­то­кси­ни (0 або 150 мкг/кг афла­то­кси­ну і 19 мкг/кг фу­мо­ні­зи­ну) й ад­сор­бент на осно­ві екс­тра­кту мо­ди­фі­ко­ва­ної клі­тин­ної стін­ки дрі­жджів (0 або 2 г/кг ді­є­ти). Вра­хо­ву­ва­ли про­ду­ктив­ність ро­сту (се­ре­дньо­до­бо­ві при­ро­сти ма­си ті­ла, се­ре­дньо­до­бо­ве спо­жи­ва­н­ня кор­му, кон­вер­сію кор­му), кіль­кість клі­тин кро­ві (лей­ко­ци­ти, ери­тро­ци­ти, тром­бо­ци­ти, ней­тро­фі­ли, лім­фо­ци­ти, мо­но­ци­ти й ін.), ге­ма­то­ло­гі­чні по­ка­зни­ки (аль­бу­мін, хо­ле­сте­рин, лу­жна фо­сфа­та­за, азот се­чо­ви­на кро­ві, глю­ко­за й ін.), по­ка­зни­ки оки­слю­валь­но­го стре­су (MD/ДA та 8-OHDG), імун­ну від­по­відь (IGG) і про­за­паль­ний ци­то­кін (TNF-Α) у си­ро­ва­тці кро­ві та сли­зо­вій обо­лон­ці два­над­ця­ти­па­лої та тон­кої ки­шок, мор­фо­ло­гію у два­над­ця­ти­па­лій і тон­кій ки­шках.

У ре­зуль­та­ті мі­ко­то­кси­ни змен­шу­ва­ли се­ре­дньо­до­бо­ві при­ро­сти ма­си ті­ла че­рез один ти­ждень, ма­ли тен­ден­цію до зни­же­н­ня ма­си ті­ла че­рез два ти­жні й не впли­ва­ли на за­галь­ну про­ду­ктив­ність пі­сля п’яти ти­жнів. Зго­до­ву­ва­н­ня кон­та­мі­но­ва­но­го мі­ко­то­кси­на­ми кор­му зни­жу­ва­ло кіль­кість ней­тро­фі­лів і рі­вень хо­ле­сте­ри­ну в си­ро­ва­тці кро­ві. Кор­мо­ва до­бав­ка на осно­ві клі­тин­ної стін­ки дрі­жджів зни­жу­ва­ла по­ка­зник оки­слю­валь­но­го стре­су 8-OHDG в си­ро­ва­тці й ма­ла тен­ден­цію до змен­ше­н­ня гли­би­ни кри­пту у два­над­ця­ти­па­лій ки­шці. Вплив на TNF-Α, MДA та IGG у си­ро­ва­тці кро­ві та ки­шці не спо­сте­рі­га­ли як у гру­пах із мі­ко­то­кси­на­ми, так і в гру­пі тва­рин, які отри­му­ва­ли ад­сор­бент. Мі­ко­то­кси­ни в ра­ціо­ні сви­ней у до­зі, що не пе­ре­ви­щує ре­гу­ля­тор­ний рі­вень, ма­ли не­зна­чний вплив на ріст, про­ду­ктив­ність і ге­ма­то­ло­гію, але до­да­ва­н­ня ад­сор­бен­ту на осно­ві екс­тра­кту клі­тин­ної стін­ки дрі­жджів до­да­тко­во зни­жу­ва­ло оки­слю­валь­ний стрес у тва­рин.

Та­ким чи­ном, ре­зуль­та­ти остан­ніх до­слі­джень по­ка­за­ли, що мі­ко­то­кси­ни на­віть у низь­ких до­зах зда­тні по­гір­шу­ва­ти здо­ров’я та про­ду­ктив­ність сви­ней.

До мі­ко­то­кси­ко­зів най­біль­ше чу­тли­ві тва­ри­ни з ви­со­кою енер­гі­єю ро­сту (пе­рі­од від­го­дів­лі, до­ро­щу­ва­н­ня), ла­кту­ю­чі та гли­бо­ко­по­ро­сні сви­но­ма­тки

За да­ни­ми між­на­ро­дної ор­га­ні­за­ції про­до­воль­ства (ФАО), якість кор­мів у 25 % ви­пад­ків псу­ють мі­ко­то­кси­ни, що є в кор­мах

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.