Вен­ти­ля­ція при­мі­щень

Опи­са­но осо­бли­во­сті кіль­кох си­стем вен­ти­ля­ції сви­нар­ських при­мі­щень, що є най­по­ши­ре­ні­ши­ми в го­спо­дар­ствах Укра­ї­ни

The Ukrainian Farmer - - Зміст - АН­ДРІЙ ПА­ЛІЙ, канд. с.-г. на­ук, до­цент Хар­ків­ський НТУ сіль­сько­го го­спо­дар­ства ім. П. Ва­си­лен­ка

Мі­кро­клі­мат сви­нар­ни­ків скла­да­є­ться з низ­ки па­ра­ме­трів: тем­пе­ра­ту­ра, во­ло­гість, рух і хі­мі­чний склад по­ві­тря, вміст у ньо­му пи­лу, мі­кро­бів і шкі­дли­вих га­зів. Під­три­ма­н­ня на­ле­жним чи­ном зоо­гі­гі­є­ні­чних умов на­бу­ває осо­бли­во зна­че­н­ня у ве­ли­ких сви­нар­ських під­при­єм­ствах, де зо­се­ре­дже­но зна­чну кіль­кість по­го­лів’я тва­рин і ви­ро­бни­цтво сви­ни­ни ве­де­ться із за­про­ва­дже­н­ням скла­дних по­то­чних те­хно­ло­гій, що ви­су­ва­ють під­ви­ще­ні ви­мо­ги до біо­ло­гі­чних осо­бли­во­стей тва­рин. Не­до­три­ма­н­ня зоо­гі­гі­є­ні­чно­го ре­жи­му в та­ких умо­вах при­зво­дить до осла­бле­н­ня ре­зи­стен­тно­сті, збіль­ше­н­ня

за­хво­рю­ва­но­сті тва­рин і зни­же­н­ня ефе­ктив­но­сті ви­ро­бни­цтва сви­ни­ни.

Тем­пе­ра­ту­ра по­ві­тря в при­мі­щен­ні є най­ва­жли­ві­шим чин­ни­ком, що ви­зна­чає фі­зіо­ло­гі­чний стан тва­рин. Най­біль­шу скла­дність пред­став­ляє під­три­ма­н­ня йо­го за­да­них па­ра­ме­трів, що зна­чною мі­рою пов’яза­но, по-пер­ше, з осо­бли­во­стя­ми тер­мо­ре­гу­ля­ції у сви­ней і, по-дру­ге, з рі­зни­ми ви­мо­га­ми до тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря в при­мі­ще­н­нях сви­ней рі­зних ста­те­во­ві­ко­вих груп.

Для під­три­ма­н­ня опти­маль­но­го тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му у сви­нар­ських при­мі­ще­н­нях ви­ко­ри­сто­ву­ють при­плив­но-ви­тя­жні си­сте­ми вен­ти­ля­ції. Во­ни опти­маль­ні для ор­га­ні­за­ції вен­ти­ля­ції на не­ве­ли­ких фер­мах або в ра­зі роз­мі­ще­н­ня в одній бу­дів­лі кіль­кох ста­те­во­ві­ко­вих груп. Суть ці­єї си­стем в то­му, що і при­плив, і ви­да­ле­н­ня по­ві­тря від­бу­ва­є­ться зав­дя­ки ро­бо­ті від­по­від­них вен­ти­ля­то­рів.

Ці си­сте­ми вен­ти­ля­ції рі­зня­ться за роз­та­шу­ва­н­ням ви­тя­жних вен­ти­ля­то­рів, які мо­жуть уста­нов­лю­ва­ти­ся в сте­лі, сті­нах і ка­на­лах си­сте­ми гно­є­ви­да­ле­н­ня. За­галь­ний прин­цип при­плив­но-ви­тя­жної вен­ти­ля­ції зо­бра­же­но на рис. 1. У цьо­му ра­зі при­плив­на вен­ти­ля­ція ре­а­лі­зо­ва­на за до­по­мо­гою осьо­вих вен­ти­ля­то­рів ти­пу ВКО-5,6 та ВКО-7,1 про­ду­ктив­ні­стю від­по­від­но 8000 і 10000 м³/год.

За­сто­су­ва­н­ня їх як при­плив­них вен­ти­ля­то­рів до­зво­ляє ство­ри­ти у верх­ній ча­сти­ні при­мі­ще­н­ня зо­ну під­ви­ще­но­го ти­ску, що спри­яє то­му, що те­пле по­ві­тря не ску­пчу­є­ться під да­хом, а по­тра­пляє в ни­жню зо­ну й рів­но­мір­но пе­ре­мі­шу­є­ться зі сві­жим по­ві­трям.

Пе­ре­ва­га та­кої вен­ти­ля­ції в то­му, що втра­та те­пла по­рів­ня­но з «ви­тяж­кою з-під да­ху» змен­шу­є­ться у 2,8 ра­за. До то­го ж си­сте­ми з «ви­тяж­кою з-під да­ху» іно­ді по­га­но ви­да­ля­ють амі­ак, який важ­чий за по­ві­тря й на­ко­пи­чу­є­ться в зо­ні жит­тє­ді­яль­но­сті тва­рин. Вен­ти­ля­то­ри, роз­та­шо­ва­ні на да­ху, за­без­пе­че­но зво­ро­тним кла­па­ном, що пе­ре­кри­ває до­ступ хо­ло­дно­го по­ві­тря у ви­мкне­но­му ста­ні.

Схе­ма вен­ти­ля­ції з при­пли­вом і ви­тяж­кою по­ві­тря че­рез дах (рис. 2), не­зва­жа­ю­чи на зга­да­ні не­до­лі­ки, та­кож до­во­лі по­ши­ре­на. Ви­ко­ри­ста­н­ня в ша­хтах вен­ти­ля­то­рів низь­ко­го ти­ску спіль­но з роз­по­діль­ни­ка­ми по­ві­тря до­зво­ляє до­мог­ти­ся не­ви­со­кої швид­ко­сті пе­ре­мі­ще­н­ня по­ві­тря при­мі­ще­н­ням і рів­но­мір­но­го йо­го роз­по­ді­лу від­по­від­но до зоо­ве­те­ри­нар­них норм. Аби усу­ну­ти основ­ний не­до­лік си­сте­ми (ви­да­ле­н­ня те­пло­го по­ві­тря з-під да­ху), ви­тя­жну вен­ти­ля­цій­ну ша­хту по­дов­жу­ють униз до рів­ня 1,5–2 м від під­ло­ги (рис. 3).

Ту­нель­на вен­ти­ля­ція сви­нар­ських при­мі­щень ґрун­ту­є­ться на уста­нов­ці спе­ці­аль­них жа­лю­зі, че­рез які по­ві­тря над­хо­дить усе­ре­ди­ну при­мі­ще­н­ня (рис. 4). Жа­лю­зі роз­та­шо­ву­ю­ться на одній зі стін при­мі­ще­н­ня, про­ти­ле­жній тій, на якій вста­нов­ле­но вен­ти­ля­цій­ну уста­нов­ку. Зав­дя­ки та­кій кон­стру­кції по­ві­тря ру­ха­є­ться при­мі­ще­н­ням, як по ту­не­лю. Вен­ти­ля­то­ри пе­ре­хо­дять у ро­бо­чий ре­жим то­ді, ко­ли швид­ко­сті й си­ли по­ві­тря бра­кує для пов­но­цін­но­го при­пли­ву й за­без­пе­че­н­ня за­да­них па­ра­ме­трів мі­кро­клі­ма­ту.

Одним з ефе­ктив­них рі­шень є вен­ти­ля­ція по від­сі­ках. У цьо­му ра­зі вен­ти­ля­то­ри за­без­пе­чу­ють ви­да­ле­н­ня по­ві­тря з окре­мих се­кцій при­мі­ще­н­ня фер­ми че­рез ви­тя­жну тру­бу. Для цьо­го ство­рю­ю­ться де­цен­тра­лі­зо­ва­ні си­сте­ми, у яких вен­ти­ля­то­ри роз­по­ді­ле­но по всій бу­дів­лі. У цен­тра­лі­зо­ва­ній си­сте­мі гру­пи вен­ти­ля­то­рів роз­мі­ще­но в ка­ме­рі під­ви­ще­но­го ти­ску й ви­тя­гу­ють по­ві­тря з при­мі­ще­н­ня че­рез по­ві­тро­во­ди в під­ло­зі або сте­лі.

Крім то­го, мо­жна здій­сню­ва­ти очи­ще­н­ня по­ві­тря, якщо про­пу­ска­ти йо­го че­рез філь­три. Це ви­ко­ри­сто­ву­є­ться, на­сам­пе­ред, у го­спо­дар­ствах на око­ли­цях міст, щоб зве­сти не­при­єм­ний за­пах від ферм до мі­ні­му­му. Спе­ці­аль­но для цьо­го про­по­ну­ють ва­рі­ан­ти вен­ти­ля­то­рів низь­ко­го ти­ску, що при­да­тні для ви­тя­гу­ва­н­ня че­рез тру­би й ту­не­лі, а та­кож по­ту­жні­ші вен­ти­ля­то­ри, які ви­ко­ри­сто­ву­ють у цих си­сте­мах очи­ще­н­ня від­пра­цьо­ва­но­го по­ві­тря. У цих си­сте­мах по­ві­тря про­пу­ска­є­ться че­рез по­дрі­бне­ну біо­ма­су, ко­ру або спе­ці­аль­ний гра­ну­льо­ва­ний ма­те­рі­ал, і ча­сти­на за­па­ху по­гли­на­є­ться цим ма­те­рі­а­лом.

У ра­зі про­то­чної ви­тяж­ки бру­дне по­ві­тря над­хо­дить із при­мі­ще­н­ня че­рез по­ві­тро­про­від. Ви­тяж­ка з ре­цир­ку­ля­ці­єю має зов­сім ін­ший прин­цип дії — по­ві­тро­про­від від­сут-

ній, а сам при­стрій осна­ще­но філь­тра­ми­у­лов­лю­ва­ча­ми. Під час про­хо­дже­н­ня че­рез них по­ві­тря звіль­ня­є­ться від усіх шкі­дли­вих мі­кро­до­мі­шок і не­ба­жа­но­го за­па­ху, а по­тім зно­ву по­да­є­ться в при­мі­ще­н­ня.

Прин­цип ро­бо­ти ці­єї си­сте­ми та­кий (рис. 5): ру­ха­ю­чись за­да­ною тра­є­кто­рі­єю, по­ві­тря­на ма­са сти­ка­є­ться з філь­тром гру­бо­го очи­ще­н­ня. Да­лі по­ві­тря­ний по­тік під впли­вом ти­ску про­хо­дить че­рез фільтр тон­ко­го очи­ще­н­ня, де по­збав­ля­є­ться від за­па­хів і за­ли­шків най­дрі­бні­ших ча­сти­нок, по­тім

по­вер­та­є­ться в при­мі­ще­н­ня. Цей фільтр яв­ляє со­бою зви­чай­ний кар­тридж, на­пов­ню­ва­чем яко­го є гра­ну­льо­ва­не ву­гі­л­ля.

Не­зва­жа­ю­чи на те, що філь­тру­валь­ні ви­тяж­ки ма­ють не­ве­ли­ку про­ду­ктив­ність, у них є ба­га­то пе­ре­ваг. До них на­ле­жать: про­сто­та мон­та­жу й екс­плу­а­та­ції; не­о­бме­же­ний ви­бір мі­сця для вста­нов­ле­н­ня; не­скла­дний до­гляд. З мі­ну­сів — уві­мкне­ний еле­ктро­при­від при­строю ство­рює пев­ний шум.

Ко­жна вен­ти­ля­цій­на си­сте­ма, не­за­ле­жно від її скла­дно­сті й вар­то­сті, має

ви­ко­ну­ва­ти основ­не зав­да­н­ня — за­без­пе­чу­ва­ти які­сний склад і тем­пе­ра­ту­ру по­ві­тря в сви­нар­сько­му при­мі­щен­ні. Кон­стру­кція і скла­дність си­стем вен­ти­ля­ції тре­ба під­би­ра­ти ви­хо­дя­чи з на­галь­ної по­тре­би й за­пла­но­ва­но­го на­ван­та­же­н­ня на при­мі­ще­н­ня. Однак у прі­о­ри­те­ті зав­жди є про­цес ру­ху по­ві­тря­но­го по­то­ку, з яким пра­цю­ють ін­ші еле­мен­ти ба­га­то­ком­по­нен­тної ви­тя­жної си­сте­ми.

Рис. 1. Прин­цип ро­бо­ти при­плив­но-ви­тя­жної вен­ти­ля­ції

Рис. 2. Схе­ма вен­ти­ля­ції з «ви­тяж­кою з-під да­ху»

Рис. 4. Схе­ма ту­нель­ної вен­ти­ля­ції сви­нар­ських при­мі­щень

Рис. 3. За­без­пе­че­н­ня по­ві­тро­об­мі­ну за до­по­мо­гою вен­ти­ля­цій­них шахт

Рис. 5. Прин­цип ро­бо­ти си­сте­ми ре­цир­ку­ля­цій­ної вен­ти­ля­ції

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.