Кнур без за­па­ху

За до­по­мо­гою спе­ці­аль­ної ді­є­ти мо­жна за­бло­ку­ва­ти ви­ро­бле­н­ня в ки­шків­ни­ку кну­ра ска­то­лу, а от­же, і по­зба­ви­ти йо­го м’ясо не­при­єм­но­го за­па­ху

The Ukrainian Farmer - - Зміст - Ма­те­рі­ал на­да­ла ком­па­нія ТОВ «КВС-Укра­ї­на»

Одні­єю з при­чин ка­стра­ції кну­рів ува­жа­є­ться той факт, що в мо­мент ста­те­во­го до­зрі­ва­н­ня во­ни по­чи­на­ють ви­яв­ля­ти агре­сив­ність як між со­бою, так і що­до пра­ців­ни­ків фер­ми. Спра­ви­тись із до­ро­слою тва­ри­ною до­сить важ­ко. Про­те най­біль­шою про­бле­мою є те, що не­ка­стро­ва­ні кну­ри у ві­ці ста­те­во­го до­зрі­ва­н­ня ви­ді­ля­ють не­при­єм­ний за­пах, який за­ли­ша­є­ться в м’ясі.

Не­при­єм­ний за­пах пов’яза­ний із гор­мо­ном ан­дро­сте­но­ном, що ви­ро­бля­є­ться у яє­чках кну­рів. Ра­зом зі ска­то­лом во­ни фор­му­ють ста­те­вий фе­ро­мон, який най­біль­ше кон­цен­тру­є­ться у сли­ні. Са­ме він сти­му­лює сви­нок до про­я­ву ста­те­вих ре­фле­ксів під час охо­ти. З кор­мом сли­на по­тра­пляє в ки­шків­ник, де про­ни­кає в кров і, про­йшов­ши пе­ре­тво­ре­н­ня в пе­чін­ці, на­ко­пи­чу­є­ться у жи­ро­вій тка­ни­ні. Ве­ли­ка йо­го кіль­кість від­кла­да­є­ться в жи­ро­вій тка­ни­ні й на­дає м’ясу не­при­єм­но­го за­па­ху під час ку­лі­нар­ної оброб­ки.

Ска­тол є по­хі­дною спо­лу­кою ін­до­лу й утво­рю­є­ться в тов­сто­му від­ді­лі шлун­ко­во­ки­шко­во­го тра­кту в ре­зуль­та­ті роз­кла­да­н­ня біл­ків. У ве­ли­ких кон­цен­тра­ці­ях він має від­ра­зли­вий за­пах, але в ма­лих — при­єм­ний вер­шко­во-мо­ло­чний, а за ще біль­ших роз­рі­джень — кві­тко­вий аро­мат.

Та­ким чи­ном, для фор­му­ва­н­ня не­при­єм­но­го «хря­чи­но­го» за­па­ху при­ро­да ви­ко­ри­сто­вує два ком­по­нен­ти: ан­дро­сте­нон і ска­тол.

У про­це­сі ка­стра­ції ми бло­ку­є­мо ви­ро­бни­цтво в ор­га­ні­змі ан­дро­сте­но­ну, тим са­мим по­збав­ля­ю­чись усіх про­блем. Про­те існує ін­ший шлях, який жо­дним чи­ном не впли­ває на гор­мо­наль­ні про­це­си кну­ра, але й за­би­рає про­бле­му не­при­єм­но­го за­па­ху — за­бло­ку­ва­ти ви­ро­бни­цтво ска­то­лу. Клю­чо­ву роль у цій схе­мі ві­ді­грає ма­сля­на ки­сло­та (бу­ти­рат).

Ла­бо­ра­тор­ні до­слі­дже­н­ня

Ла­кто­ба­кте­рії пра­цю­ють у тон­кій ки­шці, а бі­фі­до­ба­кте­рії — в тов­стій. Фру­кта­ни й іну­лін най­кра­ще сти­му­лю­ють ріст бі­фі­до­ба­кте­рій ки­шків­ни­ка. До­слі­дже­н­ня впли­ву пе­ро­раль­но вве­де­но­го фру­кто­о­лі­го­са­ха­ри­ду да­ли змо­гу ви­яви­ти сти­му­ля­цій­ну дію цих цукрів на ріст бі­фі­до­ба­кте­рій у ки­шків­ни­ку ла­бо­ра­тор­них тва­рин, які ви­ро­бля­ють ма­сля­ну ки­сло­ту. Спо­жи­ва­н­ня фру­кта­нів із подаль­шим збіль­ше­н­ням бі­фі­до­ба­кте­рій спри­чи­няє змен­ше­н­ня кіль­ко­сті кло­стри­дій, що й змен­шує ви­ро­бни­цтво ска­то­лу. Ця мі­кро­фло­ра тре­нує так зва­ні Т-клі­ти­ни, які від­по­від­а­ють за іму­ні­тет ор­га­ні­зму за­га­лом. Мі­кро­фло­ра ки­шків­ни­ка бе­ре участь у син­те­зі де­яких ві­та­мі­нів гру­пи В, ва­жли­вих для іму­ні­те­ту та для здо­ров’я ор­га­ні­зму.

Уста­нов­ле­но, що на­яв­ність фру­кта­нів у шлун­ко­во-ки­шко­во­му тра­кті тва­рин впли­ває на кіль­кі­сний і ви­до­вий склад ба­кте­рій і їхнє спів­від­но­ше­н­ня у тов­стій ки­шці, зо­кре- ма, ве­де до збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті бі­фі­до­ба­кте­рій. Ко­ро­тко- та дов­го­лан­цю­го­ві фру­кта­ни є суб­стра­та­ми гі­дро­лі­зу й фер­мен­ту­ю­ться ба­кте­рі­я­ми у слі­пій і обо­до­вій ки­шках. Спе­ци­фі­чність ба­кте­рі­аль­ної фер­мен­та­ції за­ле­жить від зда­тно­сті ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти фру­кта­ни.

Най­біль­ший рі­вень фру­кта­нів мі­стить жи­то.

Згі­дно з ре­зуль­та­та­ми до­слі­джень in vitro, во­до­роз­чин­ні ара­бі­но­кси­ла­ни й олі­го­фру­кта­ни є най­по­ту­жні­шим по­пе­ре­дни­ком фор­му­ва­н­ня ма­сля­ної ки­сло­ти (бу­ти­ра­ту) мі­кро­фло­рою тов­сто­го ки­шків­ни­ка. Вміст фру­кта­нів і ара­бі­но­кси­ла­нів на­ве­де­но в та­бли­ці.

Для під­твер­дже­н­ня бу­ло по­став­ле­но до­слід в одно­му з від­го­ді­вель­них ко­опе­ра­ти­вів у Ні­меч­чи­ні. До­слі­дже­но зраз­ки з 16-ти ферм. До­слі­дни­ми бу­ли 9 ферм, де утри­му­ва­ли у двох ци­клах 27 303 сви­нок і ка­бан­чи­ків і 19 187 кнур­ців. Ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли су­ху й рід­ку го­дів­лю. Основ­ні осо­бли­во­сті: 40% жи­та й 25% ячме­ню — в кін­ці від­го­дів­лі (>80 кг). Ре­зуль­та­ти до­слі­ду: змен­шив­ся па­діж із 2,1 до 1%, зни­же­н­ня се­ре­дньо­до­бо­вих при­ро­стів не ста­ло­ся (ціль на пе­рі­од від­го­дів­лі — по­над 800 г/до­бу); кон­вер­сія не змі­ни­ла­ся: кнур­ці — 2,6 кг і свин­ки з ка­бан­чи­ка­ми — 2,8 кг; тов­щи­на шпи­ку — 13 мм. За отри­ма­ни­ми ре­зуль­та­та­ми на кі­нець пер­шо­го ци­клу на во­сьми з дев’яти ферм «кну­ря­чий» за­пах зник, а за кін­це­ви­ми ре­зуль­та­та­ми дру­го­го ци­клу на всіх дев’яти фер­мах на за­бої кнур­ців за­па­ху не бу­ло зов­сім.

У ра­зі за­сто­су­ва­н­ня жи­та в го­дів­лі сви­ней вар­то звер­та­ти ува­гу на вміст гір­кот, що зни­жує спо­жи­ва­н­ня кор­му, а від­по­від­но, і при­ро­сти жи­вої ма­си. Єди­ним ва­рі­ан­том є ви­ко­ри­ста­н­ня са­ме гі­бри­дно­го жи­та в го­дів­лі сви­ней, де вміст ал­кін­ре­зор­ци­нів змен­ше­но до рів­ня ячме­ню та пше­ни­ці, тоб­то в чо­ти­ри ра­зи мен­ше, ніж у зви­чай­но­му сор­то­во­му жи­ті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.