Те­хні­чний про­грес в аграр­ній га­лу­зі ви­су­ває пе­ред на­ми зав­да­н­ня не за­пі­зни­ти­ся на по­їзд, щоб по­тім йо­го не на­здо­га­ня­ти. Однак де взя­ти гро­ші на кви­ток?

The Ukrainian Farmer - - Я ВВАЖАЮ - , « »( .)

На­ше під­при­єм­ство має в обро­бі­тку близь­ко 2 тис. ге­кта­рів зем­лі, на якій ми ви­ро­щу­є­мо всі основ­ні зер­но­ві й те­хні­чні куль­ту­ри — пше­ни­цю, ячмінь, го­рох, ку­ку­ру­дзу, со­ня­шник, сою. Збіль­шу­ва­ти ефе­ктив­ність зер­но­ви­ро­бни­цтва, пі­ді­йма­ти вро­жай­ність із за­сто­су­ва­н­ням тра­ди­цій­них те­хно­ло­гій стає все важ­че. Ми вже ви­ко­ри­сто­ву­є­мо тіль­ки які­сні гі­бри­ди куль­тур, ори­гі­наль­ні до­бри­ва й за­со­би за­хи­сту ро­слин, пра­цю­є­мо на су­ча­сній по­ту­жній те­хні­ці й від­чу­ва­є­мо, що май­же до­ся­гли ме­жі про­ду­ктив­но­сті. Щоб зро­ста­ти на­да­лі, по­трі­бно впро­ва­джу­ва­ти у ви­ро­бни­цтво но­ва­ції. То­му своє май­бу­тнє «Укр­зем­ком» пов’язує з по­сту­по­вим пе­ре­хо­дом на то­чне зем­ле­роб­ство. Зві­сно, та­кий пе­ре­хід по­тре­бує чи­ма­лих ре­сур­сів і на­сам­пе­ред — фі­нан­со­вих, та пев­ні еле­мен­ти то­чних те­хно­ло­гій ми го­то­ві за­сто­со­ву­ва­ти вже сьо­го­дні.

Іде­ться про агро­хі­мі­чне до­слі­дже­н­ня ґрун­тів. Як і в ко­жно­го го­спо­дар­ства, зем­лі в нас не­о­дно­рі­дні за ме­ха­ні­чним і хі­мі­чним скла­дом та за ре­льє­фом теж — май­же 360 га на схи­лах, з яких що­ро­ку зми­ва­є­ться ро­дю­чий шар, утра­ча­є­ться гу­мус. На­при­клад, у Пі­дгір­цях, що по­бли­зу Обу­хо­ва на Ки­їв­щи­ні, в нас є по­ле 200 га, з яких 36 га — са­ме на схи­лі. І от ко­ли ми ви­ро­щу­є­мо там, ска­жі­мо, ку­ку­ру­дзу, то на рів­нин­ній ча­сти­ні зби­ра­є­мо 10 ц/га, а з цьо­го схи­лу — тіль­ки 7 ц/га.

Тоб­то втра­ча­є­мо на ньо­му близь­ко 35 т уро­жаю, а від­по­від­но й гро­ші.

Тож і хо­че­мо про­ве­сти де­таль­ний ана­ліз ґрун­тів, щоб зро­зу­мі­ти, де чо­го бра­кує, які куль­ту­ри кра­ще ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти в сі­во­змі­ні, щоб отри­ма­ти най­кра­щу від­да­чу з мі­ні­маль­ни­ми ви­тра­та­ми. Та­кож ці­ка­вить ана­ліз на пре­дмет ущіль­нень, бо на­яв­ність плу­жної пі­до­шви теж зни­жує про­ду­ктив­ність по­ля.

По-дру­ге, хо­че­мо за­про­ва­ди­ти си­сте­му па­ра­лель­но­го во­ді­н­ня на са­мо­хі­дній те­хні­ці. За­га­лом те­хпарк у нас су­ча­сний і по­ту­жний. Пра­цю­є­мо на New Holland, John Deere, Massey Ferguson, але мо­же­мо збіль­ши­ти ефе­ктив­ність ви­ко­ри­ста­н­ня цих сіль­го­спма­шин і за­оща­ди­ти на ма­те­рі­а­лах. На­при­клад, тра­пля­ю­ться не­до­сі­ви, бо ме­ха­ні­за­тор пропу­стив десь кла­птик по­ля, або, нав­па­ки, якусь ді­лян­ку за­сі­яв дві­чі, а це до­да­тко­ві ви­тра­ти зов­сім не­де­ше­во­го по­сів­но­го ма­те­рі­а­лу. Те са­ме сто­су­є­ться оброб­ки по­сі­вів: на­віть уне­се­н­ня ре­ко­мен­до­ва­ної до­зи пре­па­ра­тів — це вже стрес для ро­сли­ни, а якщо об­при­ску­вач про­їхав дві­чі, то й стрес по­двій­ний. Скіль­ки сил ви­тра­тить ро­сли­на, щоб із ньо­го ви­йти? Ра­ні­ше на це не звер­та­ли осо­бли­вої ува­ги, а те­пер до­во­ди­ться вра­хо­ву­ва­ти. То­му й ви­ни­кає по­тре­ба в си­сте­мах су­пу­тни­ко­во­го по­зи­ціо­ну­ва­н­ня, ав­то­ма­ти­чно­му ке­ру­ван­ні ма­ши­на­ми то­що.

От­же, по­сту­по­во, крок за кро­ком, ми впро­ва­джу­ва­ти­ме­мо те­хно­ло­гії то­чно­го зем­ле­роб­ства, бо ба­чи­мо у цьо­му по­тен­ці­ал для збіль­ше­н­ня ви­ро­бни­цтва. Про­те ми не по­кла­да­є­мо­ся тіль­ки на но­ві те­хно­ло­гії — во­дно­час пра­гне­мо ма­кси­маль­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти й ін­ші мо­жли­во­сті під­ви­ще­н­ня вла­сної ефе­ктив­но­сті. Так, по­ча­ли бу­дів­ни­цтво еле­ва­то­ра в Ми­ко­ла­їв­ській обла­сті, щоб збе­рі­га­ти вро­жай, а не про­да­ва­ти йо­го від­ра­зу пі­сля жнив, й бу­ти ма­кси­маль­но на­бли­же­ни­ми до пор­ту. Бо сьо­го­дні те­ле­фо­ну­ють, про­сять про­да­ти пше­ни­цю, про­по­ну­ють до­бру ці­ну, а за­про­по­ну­ва­ти нам ні­чо­го, бо все про­да­ли ще влі­тку. На­то­мість, ма­ю­чи вла­сні по­ту­жно­сті зі збе­рі­га­н­ня, змо­же­мо при­три­му­ва­ти зер­но до мо­мен­ту най­кра­щих цін на рин­ку й швид­ко від­ван­та­жу­ва­ти йо­го екс­пор­те­рам чи ін­шим по­ку­пцям.

Утім, щоб ви­бу­до­ву­ва­ти рин­ко­ві стра­те­гії та й про­сто скла­да­ти на­віть ко­ро­тко­тер­мі­но­ві пла­ни, по­трі­бно ма­ти до­ста­тню фі­нан­со­ву «по­ду­шку». Сьо­го­дні біль­шість на­ших обі­го­вих ко­штів скла­да­є­ться з бан­ків­ських кре­ди­тів. Отри­мав по­зи­ку пе­ред по­сів­ною — і мер­щій ку­пу­ва­ти па­ли­во, на­сі­н­ня, до­бри­ва, гер­бі­ци­ди — все, що по­па­де­ться.

А як зі­бра­ли вро­жай — бі­гом йо­го про­да­є­мо, щоб швид­ше роз­ра­ху­ва­ти­ся з бан­ком і не пла­ти­ти зай­вих від­со­тків за ко­ри­сту­ва­н­ня кре­ди­том. Що в та­ко­му ре­жи­мі мо­жна сер­йо­зно пла­ну­ва­ти? Ось і ви­хо­дить, що, з одно­го бо­ку, не­об­хі­дність бу­ти «на пла­ву» ви­ма­гає ду­ма­ти про зав­тра, а дій­сність зму­шує жи­ти сьо­го­де­н­ням.

То­му, зві­сно, хо­че­ться, щоб дер­жа­ва бо­дай тро­хи до­по­ма­га­ла.

Я вже не ка­жу про від­шко­ду­ва­н­ня ча­сти­ни ко­штів, ви­тра­че­них на впро­ва­дже­н­ня пе­ре­до­вих те­хно­ло­гій. На­віть мов­чу про ви­ді­ле­н­ня до­та­цій на ко­жний ге­ктар обро­блю­ва­ної зем­лі. Про­те за­без­пе­чи­ти ви­ро­бни­ків «дов­ги­ми» й де­ше­ви­ми кре­ди­тни­ми ре­сур­са­ми на­ші уря­дни­ки хі­ба не зда­тні?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.