Со­ня­шник: ре­зуль­тат за будь-яких умов

The Ukrainian Farmer - - ПРАКТИЧНА АГРОНОМІЯ - ЛЮ­ДМИ­ЛА СТЕПАНОВА

Ни­ні со­ня­шник — го­лов­на олій­на куль­ту­ра в Укра­ї­ні, пло­щі під якою зро­ста­ють із ро­ку в рік. Для ба­га­тьох го­спо­дарств, осо­бли­во на Пів­дні та Схо­ді, де спе­ка й по­су­ха пе­ре­ві­ря­ють на мі­цність і лю­дей, і ро­сли­ни, со­ня­шник ча­сто є го­лов­ним дже­ре­лом при­бу­тку. Яким ви­дав­ся для агра­рі­їв зо­ни ри­зи­ко­ва­но­го зем­ле­роб­ства цьо­го­рі­чний «со­ня­шни­ко­вий» рік, чи ви­пра­вда­ла їх спо­ді­ва­н­ня на ви­со­кий уро­жай со­ня­чна кві­тка, які те­хно­ло­гії до­по­мо­гли отри­ма­ти за­пла­но­ва­ний ре­зуль­тат — у про­по­но­ва­них ко­мен­та­рях.

ОЛЕ­КСАНДР ХИМИЧ, ди­ре­ктор ТОВ «ім. Кі­ро­ва» (Оде­ська обл.)

Ма­є­мо в обро­бі­тку 2000 га ріл­лі, за­йма­є­мо­ся тіль­ки ро­слин­ни­цтвом, ви­ро­щу­є­мо ози­мі пше­ни­цю, ячмінь, го­рох, со­ня­шник і ку­ку­ру­дзу. Вро­жаї за­га­лом отри­му­є­мо не­по­га­ні: ози­мі зер­но­ві ро­дять по 4–5 т/га, со­ня­шник — за 3 т/га, ку­ку­ру­дза — 7–8 т/га.

Для отри­ма­н­ня та­кої вро­жай­но­сті ма­є­мо вдо­сталь сон­ця, до­брі ґрун­ти — чор­но­зем су­гли­ни­стий, де вміст гу­му­су ста­но­вить 4,2%. Усе бу­ло б до­бре, аби не брак во­ло­ги. Для нас до­брий рік, ко­ли ви­па­дає хоч 300 мм опа­дів, але ж за­зви­чай ма­є­мо ли­ше 200 мм. Та ще й зли­ви, від яких ко­ри­сті не­має. То­му вро­жай­ність за­ле­жить не ли­ше від по­тен­ці­а­лу гі­бри­да, а й від кіль­ко­сті опа­дів. От то­рік, ко­ли во­ло­ги не бу­ло вза­га­лі ці­лий рік, ку­ку­ру­дза вро­ди­ла ли­ше по 3–4 т/га. Одне сло­во — зо­на ри­зи­ко­ва­но­го зем­ле­роб­ства.

То­му чи­ма­ло зу­силь до­кла­да­є­мо, аби збе­рег­ти во­ло­гу. На­при­клад, пі­сля осін­ньої оран­ки про­во­ди­мо куль­ти­ва­цію — за­кри­ва­є­мо во­ло­гу. Ран­ньої ве­сни ще раз за­кри­ва­є­мо во­ло­гу бо­ро­ною. Пе­ред сів­бою ро­би­мо пе­ре­д­по­сів­ну куль­ти­ва­цію. Ма­є­мо то­чні сі­вал­ки «Тем­по», які нам еко­ном­лять і на­сі­н­ня, і мі­кро­до­бри­во.

А от со­ня­шник ми на­вчи­ли­ся ви­ро­щу­ва­ти й отри­му­є­мо не­по­га­ні ре­зуль­та­ти за будь-яких по­го­дних умов. На­віть та­ких, як цьо­го ро­ку, ко­ли від зи­ми не бу­ло жо­дно­го до­щу, а пер­ші опа­ди ви­па­ли ли­ше 16 черв­ня. А ми мен­ше як 3,5 т/га не ма­є­мо. За гір­ших по­го­дних умов отри­му­є­мо 3–3,1 т/га. Со­ня­шник — на­ша стра­те­гі­чна куль­ту­ра. Нас ри­нок зму­шує її ви­ро­щу­ва­ти, бо во­на дає най­біль­ший при­бу­ток. То­му за­га­лом пло­щі під со­ня­шни­ком ся­га­ють 25%.

Гі­бри­ди со­ня­шни­ку сі­є­мо тіль­ки «Син­ген­ти» — НК Кон­ді, Су­мі­ко, Су­ба­ро, СИ Ла­ска­ла. Ми вже пе­ре­про­бу­ва­ли гі­бри­ди рі­зних ком­па­ній і пе­ре­ко­на­ли­ся, що для на­шо­го ре­гіо­ну ці най­біль­ше під­хо­дять і за вро­жай­ні­стю, і за олій­ні­стю. Зав­жди ма­є­мо по­над 50% умі­сту олії і ще мо­жна по­тор­гу­ва­ти­ся з пе­ре­ро­бни­ком за ці­ну.

Кіль­ка ро­ків ви­ро­щу­є­мо ще й ви­со­ко­о­ле­ї­но­вий со­ня­шник — кла­си­чний Тут­ті й Clearfield-гі­брид СИ Ек­спер­то, від яких та­кож ма­є­мо що­ро­ку пре­мі­аль­ні на­дбав­ки.

Як я вже ска­зав, те­хно­ло­гія ви­ро­щу­ва­н­ня со­ня­шни­ку в нас від­пра­цьо­ва­на. З осе­ні го­ту­є­мо ґрунт — оре­мо на гли­би­ну 25 см, уно­си­мо під основ­ний обро­бі­ток 150–200 кг NPK, або ж 30–40 кг ді­ю­чої ре­чо­ви­ни азо­ту й фо­сфо­ру. Ка­лію да­є­мо де­що мен­ше, адже на­ші ґрун­ти ма­ють у до­ста­тній кіль­ко­сті цьо­го еле­мен­та. На­ве­сні без­по­се­ре­дньо під час сів­би вно­си­мо стар­то­ві до­бри­ва, які крім азо­ту та фо­сфо­ру мі­стять та­кож мідь, мар­га­нець, каль­цій, сір­ку, мо­лі­бден, цинк

то­що. Пе­ре­йшли на ім­порт­ні до­бри­ва, бо во­ни кра­ще роз­чи­ня­ю­ться та за­сво­ю­ю­ться ро­сли­ною й мі­стять мі­кро­еле­мен­ти. До­да­тко­во по лис­тку у фа­зу 4–6 лис­тка та у фа­зу зі­ро­чки ще раз уно­си­мо мі­кро­еле­мен­ти.

За­ле­жно від фі­то­са­ні­тар­но­го ста­ну по­ля обов’яз­ко­во про­во­ди­мо одну-дві фун­гі­ци­дних оброб­ки. У по­су­шли­ві­ший рік, ко­ли хво­ро­би мен­ше по­ши­рю­ю­ться, про­во­ди­мо одну оброб­ку у фа­зу зі­ро­чки. Якщо опа­дів біль­ше й ба­чи­мо, що на со­ня­шни­ку є озна­ки фо­мо­зу, гни­лей то­що, ро­би­мо ще й дру­гу оброб­ку — у фа­зу по­ча­тку цві­ті­н­ня. Пер­шу оброб­ку мо­же­мо ро­би­ти де­шев­шим фун­гі­ци­дом, дру­гу — до­рож­чим, на­при­клад, Амі­стар Голд. За­га­лом пра­цю­є­мо тіль­ки з ори­гі­наль­ни­ми пре­па­ра­та­ми ві­до­мих ком­па­ній.

Для за­хи­сту по­сі­вів від бур’янів за­сто­со­ву­є­мо ґрун­то­вий гер­бі­цид При­мекс­тра TZ Голд.

За­га­лом ми ви­ро­щу­є­мо кла­си­чні гі­бри­ди, бо на­ма­га­є­мо­ся уни­кну­ти ґрун­то­вої пі­сля­дії пі­сля за­сто­су­ва­н­ня єв­ро­лай­тин­го­вих гер­бі­ци­дів. Однак якщо є про­бле­ма на по­лі із за­бур’яне­ні­стю, то пра­цю­є­мо за Clearfield-те­хно­ло­гі­єю, за­сто­со­ву­ю­чи гер­бі­цид Ка­пто­ра. Те­пер, ко­ли з’явив­ся гер­бі­цид но­во­го по­ко­лі­н­ня Ка­пто­ра плюс, пла­ну­є­мо на­сту­пно­го ро­ку за­сто­су­ва­ти йо­го.

Зав­жди ку­пу­є­мо гі­бри­ди, що стій­кі до вов­чку, хоч по­ки що в нас ці­єї про­бле­ми не­має, але на­ма­га­є­мо­ся пе­ре­стра­ху­ва­ти­ся. По­стій­но вво­ди­мо но­ві гі­бри­ди.

От цьо­го ро­ку ви­про­бо­ву­ва­ли гі­брид СИ Арі­зо­на на де­мо­ді­лян­ці. Ре­зуль­тат нас пов­ні­стю за­до­воль­няє, тож на­сту­пно­го ро­ку ви­сі­є­мо Арі­зо­ну в про­ми­сло­во­му по­сі­ві. Однак СИ Ла­ска­ла, Су­мі­ко, Су­ба­ро, НК Кон­ді та­кож бу­де­мо сі­я­ти.

АН­НА УХОВА, го­лов­ний агро­ном ТОВ «Ба­хмут-Агро» (До­не­цька обл.)

У всіх на­ших під­роз­ді­лах (а за­га­лом наш хол­динг має в обро­бі­тку по­над 20 тис. ге­кта­рів ріл­лі) ми пра­кти­ку­є­мо ін­тен­сив­ні те­хно­ло­гії, вно­си­мо збіль­ше­ні нор­ми до­брив, бо пра­гне­мо отри­ма­ти якнай­кра­щий ре­зуль­тат. Ви­ро­щу­є­мо в основ­но­му рі­пак, пше­ни­цю, ку­ку­ру­дзу, со­ня­шник. Рі­вень при­бу­тко­во­сті ко­жної куль­ту­ри рі­зний. Пер­ше мі­сце по­сі­дає ози­мий рі­пак, да­лі — со­ня­шник і за­вер­шує трій­ку при­бу­тко­вих куль­тур ози­ма пше­ни­ця. Ку­ку­ру­дзи сі­є­мо не­ба­га­то — зде­біль­шо­го для то­го, щоб роз­ра­ху­ва­ти­ся з па­йо­ви­ка­ми, бо в на­шій зо­ні їй бра­кує во­ло­ги.

Брак во­ло­ги для нас — основ­на про­бле­ма. Цьо­го ро­ку з до­ща­ми біль­ше по­ща­сти­ло, що­прав­да, во­ни бу­ли ло­каль­ни­ми — з бе­ре­зня по ли­пень у се­ре­дньо­му по рі­зних від­ді­ле­н­нях ви­па­ло 80, 105 і 120 мм. Для збе­ре­же­н­ня во­ло­ги пра­кти­ку­є­мо ве­сня­не бо­ро­ну­ва­н­ня, ди­ску­ва­н­ня пі­сля збо­ру вро­жаю, між­ря­дний обро­бі­ток на про­са­пних куль­ту­рах, бо­ро­ну­ва­н­ня й при­ко­ре­не­вий обро­бі­ток сі­вал­ка­ми по­сі­вів ози­мої пше­ни­ці.

Що­до обро­бі­тку ґрун­ту, то зде­біль­шо­го під ку­ку­ру­дзу та со­ня­шник ми за­сто­со­ву­є­мо оран­ку, під пше­ни­цю — ди­ску­ва­н­ня або вер­ти­каль­ний обро­бі­ток. Окрім збе­ре­же­н­ня во­ло­ги та­кий обро­бі­ток до­по­ма­гає зни­щу­ва­ти плу­жну пі­до­шву.

Со­ня­шни­ку у стру­кту­рі по­сі­вів на­ле­жить при­бли­зно чверть за­галь­ної пло­щі.

Ще кіль­ка ро­ків то­му ми ви­ро­щу­ва­ли гі­бри­ди трьох се­ле­кцій­них ком­па­ній, але цьо­го ро­ку сі­я­ли тіль­ки гі­бри­ди «Син­ген­ти» — СИ Арі­зо­на, НК Ада­джіо, НК Не­о­ма, НК Фор­ті­мі, СИ Ла­ска­ла, Естра­да.

В на­ших умо­вах во­ни по­ка­зу­ють до­брий ре­зуль­тат — уро­жай­ні, ма­ють до­бру по­су­хо­стій­кість, стій­кі до хво­роб із ви­со­ким умі­стом олії — до 49%. Ду­же до­бре цьо­го ро­ку по­ка­за­ли се­бе но­ві гі­бри­ди Ада­джіо й Арі­зо­на — на рі­зних по­лях їхня вро­жай­ність ста­но­вить від 24 до 38 ц/га.

Ре­шту гі­бри­дів тіль­ки зби­ра­є­мо, так що ре­зуль­тат бу­де пі­зні­ше.

На­ша те­хно­ло­гія ви­ро­щу­ва­н­ня со­ня­шни­ку пе­ред­ба­чає оран­ку чи роз­пу­ше­н­ня як основ­ний обро­бі­ток. Якщо ма­є­мо час, то ще й куль­ти­ву­є­мо. Під оран­ку вно­си­мо амо­фос у нор­мі 70–100 кг/га за­ле­жно від ста­ну ґрун­ту. Ґрун­ти в нас рі­зні — і дер­но­во-підзо­ли­сті, і чор­но­зе­ми, і на­віть гли­ня­сті, при­чо­му на одно­му по­лі мо­же бу­ти три-чо­ти­ри ви­ди ґрун­ту. То­му, щоб пра­виль­но роз­ра­ху­ва­ти нор­ми та фор­ми мі­не­раль­них до­брив, фа­кти­чно що­ро­ку

ви­бір­ко­во на рі­зних по­лях ро­би­мо агро­хі­мі­чний ана­ліз ґрун­ту.

На­ве­сні для збе­ре­же­н­ня во­ло­ги по­сі­ви під со­ня­шник бо­ро­ну­є­мо, про­во­ди­мо дві куль­ти­ва­ції: одну — для ви­рів­ню­ва­н­ня ґрун­ту, дру­гу — пе­ре­д­по­сів­ну. Сі­є­мо со­ня­шник із до­да­ва­н­ням у між­ря­д­дя се­лі­три в нор­мі 70–80 кг/га. Якщо з осе­ні не всти­гли вне­сти амо­фос, уно­си­мо ще й суль­фо­а­мо­фос NPS 20:20:12. Це 130– 150 кг/га за­ле­жно від ро­дю­чо­сті ґрун­ту.

По­сі­ви кла­си­чних гі­бри­дів за­хи­ща­є­мо від бур’янів ґрун­то­вим гер­бі­ци­дом на осно­ві про­пі­зо­хло­ру в нор­мі 2,2–2,5 л/га, який уно­си­мо під куль­ти­ва­цію. Втім, ча­сти­ну гі­бри­дів — НК Ада­джіо, НК Не­о­ма, НК Фор­ті­мі ви­ро­щу­є­мо за ви­ро­бни­чою си­сте­мою Clearfield. У фа­зу 3–4 па­ри лис­тків їх обро­бля­є­мо гер­бі­ци­дом Ка­пто­ра. Ця си­сте­ма до­по­ма­гає справ­ля­ти­ся з вов­чком, осе­ред­ки яко­го ми вже в ми­ну­лі ро­ки спо­сте­рі­га­ли на на­ших по­лях. Окрім то­го, пра­кти­ку­є­мо ви­сів куль­тур-па­сток. Про­те го­лов­ний за­хист про­ти цьо­го па­ра­зи­ту — стій­кість са­мо­го гі­бри­да до сьо­мої ра­си вов­чку. На сьо­го­дні вов­чку на на­ших по­лях не­має, хоч у су­сі­дів, па­йо­ви­ків, які не над­то до­три­му­ю­ться те­хно­ло­гії, він є. То­му нам тре­ба бу­ти пиль­ни­ми.

Що­до за­хи­сту від хво­роб, то остан­ніх два ро­ки ми ре­гу­ляр­но про­во­ди­мо фун­гі­ци­дний за­хист у фа­зу зі­ро­чки. Однак цьо­го ро­ку бу­ла не­стан­дар­тна си­ту­а­ція, ко­ли до­ве­ло­ся за­сто­су­ва­ти фун­гі­цид у фа­зу три­чо­ти­ри па­ри лис­тків. Річ у тім, що пі­сля трав­не­вих ло­каль­них до­щів по­ду­ли силь­ні ві­три й на ґрун­ті утво­ри­ла­ся кір­ка. І хоч во­на бу­ла не­щіль­на, але по­шко­ди­ла схо­ди со­ня­шни­ку, який на той час був у фа­зі одна-дві па­ри лис­тків. Лі­ку­ва­ли по­шко­дже­н­ня фун­гі­ци­дом на осно­ві ци­мо­кса­ні­лу та фа­мо­кса­до­ну. Та все ж та­ки гу­сто­та по­сі­ву змен­ши­ла­ся з 58 тис. на­сі­нин/га до 30–38 тис. ро­слин/га.

За­зви­чай ін­се­кти­ци­дний за­хист пе­сти­ци­да­ми ми не пра­кти­ку­є­мо. Хі­ба що для бо­роть­би зі шкі­дни­ка­ми — лу­го­вим ме­те­ли­ком, ба­вов­ни­ко­вою сов­кою то­що.

Вно­си­мо фо­сфо­рор­га­ні­ку для бо­роть­би з під­гри­за­ю­чою сов­кою. Про­те цьо­го ро­ку ба­вов­ни­ко­ва сов­ка й лу­го­вий ме­те­лик не пе­ре­ви­щу­ва­ли еко­но­мі­чно­го по­ро­гу шко­до­чин­но­сті. А з під­гри­за­ю­чою сов­кою бо­ро­ти­ся бу­ло не ефе­ктив­но, то­му що ґрунт був су­хий — ін­се­кти­цид про­сто не спра­цю­вав би. То­му ми ви­рі­ши­ли фо­сфо­рор­га­ні­ку не вно­си­ти.

Що­до пла­нів на май­бу­тнє, то на­сту­пно­го ро­ку пла­ну­є­мо зно­ву сі­я­ти всі ці гі­бри­ди «Син­ген­ти». Хі­ба що до­да­мо ще якийсь із до­слі­джу­ва­них на де­мо­ді­лян­ках.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.