ВРЕМЯ для ин­ве­сти­ций В УКРАИНУ!

Ukraine Business Review - - Головна сторінка -

Если тор­гов­ля ме­жду на­ро­да­ми и го­су­дар­ства­ми су­ще­ству­ет с глу­бо­кой древ­но­сти, то способ­ство­вав­ший даль­ней­ше­му уси­ле­нию ра­зви­тия жи­зни в го­су­дар­стве вывоз и ввоз ка­пи­та­ла име­ет бо­лее ко­ро­ткую исто­рию. При­ток за­ру­бе­жных ка­пи­та­лов­ло­же­ний жи­знен­но ва­жен для до­сти­же­ния та­ких сре­дне­сро­чных це­лей, как выход из сов­ре­мен­но­го кри­зи­сно­го со­сто­я­ния и по­дъем эко­но­ми­ки. Ино­стран­ные ин­ве­сти­ции – это дол­го­сро­чные вло­же­ния ка­пи­та­ла в ра­зли­чные отра­сли ми­ро­во­го хо­зяй­ства с це­лью по­лу­че­ния при­были. Одна­ко не­об­хо­ди­мо учи­тывать, что осу­ще­ств­ле­ние ин­ве­сти­ций дол­жно быть взаи­мо­выго­дным про­цес­сом, то есть при­но­сить при­быль как по­лу­ча­те­лю, ко­то­ро­му на­прав­ля­ю­тся ин­ве­сти­ции, так и кор­по­ра­ции – ин­ве­сто­ру. За время не­за­ви­си­мо­сти Украи­на по­лу­чи­ла из стран Ев­ро­со­ю­за бо­лее 4,2 млрд. дол­ла­ров пря­мых ин­ве­сти­ций, что со­став­ля­ет 57,5%. Бо­лее трех че­твер­тей этой сум­мы вло­жи­ли Кипр (25,6% ев­ро­со­ю­зных ин­ве­сти­ций в Украи­не), Со­е­ди­нен­ное Ко­ро­лев­ство (17,6%), Гер­ма­ния (12,7%), Ни­дер­лан­ды (12,1%) и Ав­стрия (7,2 %).

ИЗ ОПЫТА РАЗНЫХ СТРАН

Как по­ка­зыва­ет опыт за­па­дных стран, по­сту­пле­ния ино­стран­ных ин­ве­сти­ций дол­жны способ­ство­вать ра­зви­тию эко­но­ми­ки стра­ны, оздо­ров­ле­нию пла­те­жно­го ба­лан­са за счет те­ку­щих опе­ра­ций, те­хно­ло­ги­че­ско­му оздо­ров­ле­нию эко­но­ми­ки и ро­сту до­сти­же­ний на­учно-те­хни­че­ско­го про­грес­са. Глу­бин­ный эко­но­ми­че­ский смысл прив­ле­че­ния ино­стран­но­го ка­пи­та­ла за­клю­ча­е­тся в том, что вме­сте с ним в на­ци­о­наль­ную эко­но­ми­ку прив­но­ся­тся но­вые те­хно­ло­гии и фор­мы ор­га­ни­за­ции прои­звод­ства и би­зне­са, и имен­но они обе­спе­чи­ва­ют прин­ци­пи­аль- но иной и бо­лее зна­чи­тель­ный эко­но­ми­че­ский эф­фект по срав­не­нию с во­змо­жно­стя­ми оте­че­ствен­но­го пред­при­ни­ма­тель­ства. Этот глав­ный факт слу­жит осно­ва­ни­ем при при­ня­тии ре­ше­ния об открытии на­ци­о­наль­ных гра­ниц для мас­со­во­го при­то­ка за­ру­бе­жных ка­пи­та­лов. Опыт разных стран по­ка­зыва­ет, что для прив­ле­че­ния ино­стран­ных ин­ве­сти­ций мо­гут исполь­зо­ва­ться ра­зли­чные ор­га­ни­за­ци­он­ные ме­ха­ни­змы. В одних стра­нах эту за­да­чу с успе­хом выпол­ня­ют су­ще­ству­ю­щие ми­ни­стер­ства или ве­дом­ства, в дру­гих для этих це­лей со­зда­ю­тся спе­ци­аль­ные учре­жде­ния. Лю­ди би­зне­са хо­ро­шо пом­нят за­вер­ша­ю­щие 90-е го­ды, ко­гда ме­жду­на­ро­дные займы от МВФ, ЕБРР но­си­ли ха­ра­ктер «кре­ди­тов до­ве­рия», открывая при этом во­змо­жность выстраи­вать отно­ше­ния с ми­ро­вым со­об­ще­ством по схе­ме «до­нор-ре­це­птор». Сей­час ме­жду­на­ро­дные займы, выда­ва­е­мые ме­жду­на­ро­дными фи­нан­со­выми стру­кту­ра­ми го­су­дар­ствам с аде­ква­тной «пе­ре­хо­дной рыно­чной эко­но­ми­кой, со­по­ста­ви­мы с гло­баль­ным про­цес­сом эко­но­ми­че­ской взаи­мо­по­мо­щи. Ци­ми ци­фра­ми не во­ло­діє на­віть На­цком­фін­по­слуг, яка, зокре­ма, на­гля­дає за ві­тчи­зня­ни­ми стра­хо­ви­ми ком­па­ні­я­ми. Оскіль­ки від­по­від­аль­ність за ша­храй­ство (ста­т­тя 190 Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, ККУ) не сто­су­є­ться стра­хо­во­го ша­храй­ства, то про­ва­дже­н­ня за та­ки­ми спра­ва­ми не на­ле­жить до ком­пе­тен­ції цьо­го по­ва­жно­го ор­га­ну. Він не ве­де ста­ти­сти­ки що­до кіль­ко­сті та­ких ско­є­них кри­мі­наль­них зло­чи­нів. Про­те йо­го фа­хів­ці вва­жа­ють, що до­ціль­но вста­но­ви­ти у ККУ осо­бли­во­сті ква­лі­фі­ка­ції зло­чи­нів з ша­храй­ства, вчи­не­них на стра­хо­во­му рин­ку. Спе­ці­а­лі­сти ствер­джу­ють, що іно­ді важ­ко ро­зі­бра­ти­ся, де не­ве­зі­н­ня, не­дбаль­ство або не­ща­сний ви­па­док, а де ша­храй­ство. Най­біль­ше, за сло­ва­ми стра­хо­ви­ків, від ша­храй­ства по­тер­па­ють по­лі­си ав­то­ци­віл­ки та «Зе­ле­ної кар­тки». Ви­кра­де­н­ня ав­то – спра­ва рук між­на­ро­дних ша­хра­їв. На­при­клад, на рин­ку ві­до­мі ви­пад­ки, ко­ли одна ма­ши­на всьо­го за три дні опи­ни­ла­ся в …Ка­зах­ста­ні. У той же час ша­храй­ством вва­жа­ють і та­кий факт, ко­ли з ав­тів­кою ні­чо­гі­сінь­ко не тра­пи­ло­ся, а стра­хо­ви­кам про неї по­ві­дом­ля­ють як про зни­клу. На дру­го­му мі­сці – май­но­ве стра­ху­ва­н­ня. На­при­клад, ві­до­мі істо­рії з під­па­ла­ми су­пер­мар­ке­тів. Чо­мусь в одній ме­ре­жі су­пер­мар­ке­тів зго­рі­ли кіль­ка ма­га­зи­нів під­ряд за не­ве­ли­кий про­мі­жок ча­су. Це мо­гли бу­ти зов­ні­шні роз­бір­ки, або су­пер­мар- ке­ти під­па­лю­ва­ли че­рез про­бле­ми у вла­сни­ків, яким по­трі­бно бу­ло вийня­ти гро­ші зі стра­хо­ви­ків. У зо­ні ри­зи­ку і до­бро­віль­не ме­ди­чне стра­ху­ва­н­ня (ДМС). Це по­мил­ко­ві ви­кли­ки лі­ка­ря та ви­ко­ри­ста­н­ня по­лі­сів для сво­їх по­треб або по­треб рі­дних. Ком­па­нії за­кла­да­ють по­ді­бні ри­зи­ки в ці­ну стра­хов­ки. Як же пе­ре­сі­чним гро­ма­дя­нам убе­рег­ти­ся від стра­хо­во­го ша­храй­ства? «Є хо­ро­ша при­каз­ка: де­ше­вий сир тіль­ки у ми­шо­лов­ці. Гро­ма­дя­ни сти­ка­ю­ться з ша­храй­ством, ко­ли шу­ка­ють хи­тро­му­дрі ва­рі­ан­ти. Я май­же не знаю лю­дей з мо­го ко­ла, які б стра­ху­ва­ли­ся у ма­ши­нах з на­пи­сом «ОСЦПВ», що сто­ять узбіч трас. Во­ни зна­ють, що є ри­зик на­ра­зи­ти­ся на не­при­єм­но­сті. Ко­ли по­ліс у 1,5 ра­зи або на 20% де­шев­ший, ніж у брен­до­вої ком­па­нії, то щось там не так», – кон­ста­тує го­ло­ва прав­лі­н­ня стра­хо­вої гру­пи (СГ) ТАС Пав­ло ЦАРУК. Ма­ють лю­дей на­сто­ро­жу­ва­ти і ша­ле­ні зниж­ки. Мо­же, зви­чай­но, і «про­не­сти», а мо­же тра­пи­ти­ся си­ту­а­ція не­ви­пла­ти. По­трі­бно зав­жди бра­ти до ува­ги ці­ну по­лі­са (ла­кму­со­вий па­пі­рець яко­сті по­слуг) і на­зву ком­па­нії. Ко­ли у вас на по­лі­сі із «Зе­ле­ної кар­тки» пи­шуть одну ці­ну, а ві­зьмуть мен­ше гро­шей, за­ми­слі­ться. Адже пер­спе­кти­ва за­тя­гу­ва­н­ня ви­плат та су­дів ні­ко­му не до впо­до­би.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.