Стра­хо­ве пра­во Укра­ї­ни в кон­текс­ті до­сві­ду ЄС

Ukraine Business Review - - Головна сторінка -

ЕКО­НО­МІ­ЧНИЙ АНА­ЛІЗ СТРА­ХО­ВО­ГО ПРА­ВА

Одним з пер­спе­ктив­них до­слі­джень є ви­вче­н­ня еко­но­мі­чно­го ана­лі­зу пра­ва (Law and economics) та ефе­ктив­но­сті пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня окре­мих сфер та га­лу­зей еко­но­мі­ки, ефе­ктив­но­сті пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня. Еко­но­мі­чний ана­ліз пра­ва (Law and economics) на сьо­го­дні є най­більш ди­ску­сій­ним на­пря­мом по­єд­на­н­ня на­у­ко­вих мо­жли­во­стей двох ди­сци­плін – пра­ва і еко­но­мі­ки. В кон­текс­ті ев­ро­ін­те­гра­цій­них про­це­сів вка­за­ний на­у­ко­вий на­прям вба­ча­є­ться до­во­лі пер­спе­ктив­ним, адже йо­го ре­зуль­та­ти мо­жуть без­по­се­ре­дньо по­зи­тив­но впли­ва­ти як на вну­трі­шню, так і на зов­ні­шню еко­но­мі­чну по­лі­ти­ку Укра­ї­ни (як дов­го­стро­ко­ву (стра­те­гі­чну), так і по­то­чну (та­кти­чну)), її еко­но­мі­чну ін­те­гра­цію із Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом та ви­ко­на­н­ня Укра­ї­ною прийня­тих на се­бе зо­бов’язань, що­до роз­бу­до­ви і роз­ви­тку рин­ко­вої еко­но­мі­ки, що пря­мо пе­ред­ба­че­но в Уго­ді про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною, з одні­єї сто­ро­ни, та Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом, Єв­ро­пей­ським спів­то­ва­ри­ством з атом­ної енер­гії і їхні­ми дер­жа­ва­ми-чле­на­ми, з ін­шої сто­ро­ни від 27.06.2014 ро­ку. Слід на­го­ло­си­ти, що ін­те­рес до еко­но­мі­чно­го ана­лі­зу пра­ва по­ля­гає у то­му, що еко­но­мі­чна те­о­рія на­дає в роз­по­ря­дже­н­ня юри­стів основ­ні прин­ци­пи, які до­зво­ля­ють більш чі­тко ор­га­ні­зу­ва­ти всю су­ку­пність пра­во­вих норм. Еко­но­мі­чний під­хід спо­ну­кає юри­стів вра­хо­ву­ва­ти кін­це­ві ці­лі, ре­зуль­та­ти пра­во­вих норм і звер­тає ува­гу на мо­жли­ві не­спри­я­тли­ві на­слід­ки прийня­т­тя і їх за­сто­су­ва­н­ня.

ПРИН­ЦИП ЕФЕ­КТИВ­НО­СТІ

Го­лов­ний «іде­о­лог» су­ча­сно­го Law and economics Р.А. По­знер ввів в на­у­ко­вий обіг основ­ний йо­го прин­цип – прин­цип ефе­ктив­но­сті, суть яко­го по­ля­гає в то­му, що еко­но­мі­чний ана­ліз пра­ва до­зво­ляє при­йма­ти та­кі рі­ше­н­ня, які спо­ну­ка­ють юри­стів імі­ту­ва­ти «іде­аль­ний ри­нок», тоб­то еко­но­мі­ку. Са­ме да­ний прин­цип по­ви­нен ста­ти для юри­стів своє­рі­дною «то­чною від­лі­ку» при про­ве­ден­ні на­у­ко­вих до­слі­джень. Вка­за­на формула («іде­аль­но­го» рин­ку) ши­ро­ко ві­до­ма юри­ди­чній спіль­но­ті. Мо­ва іде про си­сте­мо­утво­рю­ю­чу ка­те­го­рію пра­во­во­го го­спо­дар­сько­го по­ряд­ку, нор­ма­тив­ні за­са­ди якої за­крі­пле­ні у ч. 1 ст. 5 Го­спо­дар­сько­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (да­лі – ГК Укра­ї­ни) «Кон­сти­ту­цій­ні осно­ви пра­во­по­ряд­ку у сфе­рі го­спо­да­рю­ва­н­ня». Від­по­від­но до за­зна­че­ної нор­ми пра­во­вий го­спо­дар­ський по­ря­док в Укра­ї­ні фор­му­є­ться на осно­ві опти­маль­но­го по­єд­на­н­ня рин­ко­во­го са­мо­ре­гу­лю­ва­н­ня еко­но­мі­чних від­но­син суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня та дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня ма­кро­еко­но­мі­чних про­це­сів, ви­хо­дя­чи з кон­сти­ту­цій­ної ви­мо­ги від­по­від­аль­но­сті дер­жа­ви пе­ред лю­ди­ною за свою ді­яль­ність та ви­зна­че­н­ня Укра­ї­ни як су­ве­рен­ної і не­за­ле­жної, де­мо­кра­ти­чної, со­ці­аль­ної, пра­во­вої дер­жа­ви. Фа­кти­чно мо­ва іде про си­сте­му іде­аль­но­го еко­но­мі­чно­го се­ре­до­ви­ща, яке має ґрун­ту­ва­ти­ся на нор­мах Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни і від­най­ти ба­ланс між при­ва­тно-пу­блі­чни­ми ін­те­ре­са­ми пред­став­ни­ків рі­зних рів­нів го­спо­дар­ських си­стем. Від­по­від­но до те­о­рії си­стем, яка на­бу­ла по­пу­ляр­но­сті про­тя­гом остан­ньо­го сто­лі­т­тя, ор­га­ні­зо­ва­ні гру­пи лю­дей будь-яко­го рів­ня (су­спіль­ство, те­ри­то­рі­аль­на гро­ма­да, ор­га­ні­за­ція) роз­гля­да­ю­ться як со­ці­аль­но-еко­но­мі­чні си­сте­ми, су­тні­сні ха­ра­кте­ри­сти­ки яких на­у­ков­ці ви­зна­ча­ють як ді­а­ле­кти­чну єд­ність ін­те­ре­сів, що у свою чер­гу де­тер­мі­ну­ю­ться по­тре­ба­ми еко­но­мі­ки як ці­лі­сно­го ор­га­ні­зму. Вка­за­не без пе­ре­біль­ше­н­ня сто­су­є­ться і стра­хо­вої ді­яль­но­сті як си­сте­мо­утво­рю­ю­чої ка­те­го­рії стра­хо­вих від­но­син, яка по­тре­бує на­ле­жно­го пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня та впо­ряд­ку­ва­н­ня за до­по­мо­гою го­спо­дар­сько-пра­во­вих за­со­бів, зокре­ма за до­по­мо­гою норм го­спо­дар­сько­го за­ко­но­дав­ства. Про­ве­де­н­ня на­ле­жно­го ана­лі­зу те­о­ре­ти­чних про­блем стра­хо­вих пра­во­від­но­син у сфе­рі го­спо­да­рю­ва­н­ня ви­ма­гає з’ясу­ва­н­ня їх со­ці­аль­но-еко­но­мі­чної су­тно­сті. Са­ме то­му, з мо­мен­ту за­крі­пле­н­ня в Го­спо­дар­сько­му Ко­де­ксі Укра­ї­ни (да­лі – ГК Укра­ї­ни) за­галь­них по­ло­жень про стра­ху­ва­н­ня у сфе­рі го­спо­да­рю­ва­н­ня скла­ли­ся об’єктив­ні пе­ред­умо­ви для роз­роб­ки те­о­рії стра­хо­вих пра­во­від­но­син у цій сфе­рі. Фа­кти­чно, мо­ва іде про те, що на­бу­т­тя чин­но­сті ГК Укра­ї­ни ста­ло по­штов­хом для акти­ві­за­ції на­у­ко­вих до­слі­джень у цій ца­ри­ні, що по­зи­тив­ним чи­ном впли­ває на пра­кти­ку пра­во­твор­чо­сті, пра­во­за­сто­су­ва­н­ня та пра­во­ре­а­лі­за­ції при вста­нов­лен­ні, змі­ні і при­пи­не­н­ня стра­хо­вих пра­во­від­но­син. Про­те, не­на­ле­жне за­сто­су­ва­н­ня на­дба­н­ня го­спо­дар­сько-пра­во­вої на­у­ки в кон­текс­ті за­сто­су­ва­н­ня по­ло­же­н­ня еко­но­мі­чно­го ана­лі­зу пра­ва при­зво­дить до пра­кти­чних про­блем при здій­сне­н­ня стра­хо­вої ді­яль­но­сті.

УНОРМУВАННЯ ПРА­ВО­ВО­ГО СТА­НО­ВИ­ЩА

Яскра­вим при­кла­дом є унормування пра­во­во­го ста­но­ви­ща То­ва­риств вза­єм­но­го стра­ху­ва­н­ня за за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни. Чин­не стра­хо­ве за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни та­кож на­дає мо­жли­во­сті за­ін­те­ре­со­ва­ним осо­бам ство­рю­ва­ти то­ва­ри­ства вза­єм­но­го стра­ху­ва­н­ня. Від­по­від­но до ст. 14 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про стра­ху­ва­н­ня» гро­ма­дя­ни та юри­ди­чні осо­би з ме­тою стра­хо­во­го за­хи­сту сво­їх май­но­вих ін­те­ре­сів мо­жуть ство­рю­ва­ти то­ва­ри­ства вза­єм­но­го стра­ху­ва­н­ня в по­ряд­ку і на умо­вах, ви­зна­че­них за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни. Основ­ні за­са­ди пра­во­во­го ста­но­ви­ща то­ва­риств вза­єм­но­го стра­ху­ва­н­ня ви­зна­че­но Тим­ча­со­вим По­ло­же­н­ням «Про то­ва­ри­ство вза­єм­но­го стра­ху­ва­н­ня», за­твер­дже­ним По­ста­но­вою Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 1 лю­то­го 1997 ро­ку № 132 (Тим­ча­со­ве по­ло­же­н­ня). Від­по­від­но до п. 2 Тим­ча­со­во­го по­ло­же­н­ня то­ва­ри­ство вза­єм­но­го стра­ху­ва­н­ня є юри­ди­чною осо­бою – стра­хо­ви­ком, що ство­рю­є­ться від­по­від­но до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про стра­ху­ва­н­ня» з ме­тою стра­ху­ва­н­ня ри­зи­ків чле­нів цьо­го то­ва­ри­ства. За­ко­но­дав­че за­крі­пле­н­ня по­ло­же­н­ня то­го, що то­ва­ри­ство вза­єм­но­го стра­ху­ва­н­ня ви­зна­є­ться юри­ди­чною осо­бою, стра­хо­ви­ком, свід­чить про те, що ви­мо­ги чин­но­го за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни що­до ство­ре­н­ня, ре­є­стра­ції, лі­цен­зу­ва­н­ня, ре­ор­га­ні­за­ції та лі­кві­да­ції стра­хо­вих ком­па­ній пов­ні­стю по­ши­рю­ю­ться і на за­зна­че­ні то­ва­ри­ства. З огля­ду на це на сьо­го­дні в Укра­ї­ні не діє жо­дно­го то­ва­ри­ства вза­єм­но­го стра­ху­ва­н­ня. За­ко­но­дав­че за­крі­пле­н­ня по­ло­же­н­ня то­го, що то­ва­ри­ство вза­єм­но­го стра­ху­ва­н­ня ви­зна­є­ться юри­ди­чною осо­бою, стра­хо­ви­ком, свід­чить, про те, що ви­мо­ги чин­но­го за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни що­до ство­ре­н­ня, ре­є­стра­ції, лі­цен­зу­ва­н­ня, ре­ор­га­ні­за­ції та лі­кві­да­ції стра­хо­вих ком­па­ній пов­ні­стю по­ши­рю­ю­ться і на за­зна­че­ні то­ва­ри­ства. Від­су­тність ґрун­тов­но­го го­спо­дар­сько-пра­во­во­го ана­лі­зу з по­зи- ції еко­но­мі­ки пра­ва уна­о­чнює ще одну те­о­ре­ти­ко-пра­кти­чну про­бле­му – про­бле­му не­ви­зна­че­но­сті об’єкта стра­ху­ва­н­ня. Те­за про те, що «не­має ін­те­ре­су – не­має стра­ху­ва­н­ня», є фун­да­мен­таль­ною в до­ктри­ні стра­хо­во­го пра­ва. Та­кож су­ча­сні вче­ні вка­зу­ють на на­яв­ність аб­со­лю­тної те­о­рії стра­хо­во­го ін­те­ре­су. По­гля­ди до­слі­дни­ків стра­хо­во­го пра­ва в основ­но­му зво­дя­ться до то­го, що у будь-яких пра­во­вих від­но­си­нах ка­те­го­рія ін­те­ре­су є ба­зо­вим під­ґрун­тям для ре­а­лі­за­ції уча­сни­ка­ми та­ких пра­во­від­но­син сво­їх суб’єктив­них прав. Не­зва­жа­ю­чи на те, що стра­хо­вий ін­те­рес є си­сте­мо­утво­рю­ю­чою ка­те­го­рі­єю стра­ху­ва­н­ня, йо­го по­ня­т­тя у чин­но­му за­ко­но­дав­стві Укра­ї­ни від­су­тнє. Слід вка­за­ти, що пер­ша ре­да­кція За­ко­ну Укра­ї­ни «Про стра­ху­ва­н­ня» від 7 бе­ре­зня 1996 ро­ку та ре­да­кція вка­за­но­го За­ко­ну від 4 жов­тня 2001 ро­ку ви­зна­ча­ли стра­хо­вий ін­те­рес як об’єкт стра­ху­ва­н­ня (ст. 4). За­кон Укра­ї­ни «Про вне­се­н­ня змін та ви­зна­н­ня та­ки­ми, що втра­ти­ли чин­ність, де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни у зв’яз­ку з прийня­т­тям Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни» від 27 кві­тня 2007 ро­ку № 997-V вніс змі­ни до на­зви та абза­цу пер­шо­го ст. 4 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про стра­ху­ва­н­ня», і на сьо­го­дні вка­за­ний За­кон ви­зна­чає ті ж май­но­ві ін­те­ре­си як пре­дмет до­го­во­ру стра­ху­ва­н­ня. На­ве­де­не ви­кли­кає об­ґрун­то­ва­ну кри­ти­ку що­до вне­се­н­ня змін до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про стра­ху­ва­н­ня», яки­ми за­ко­но­дав­цем тер­мін «об’єкт стра­ху­ва­н­ня» бу­ло шту­чно змі­не­но на тер­мін «пре­дмет до­го­во­ру стра­ху­ва­н­ня», і при цьо­му зміст ка­те­го­рії, яка ра­ні­ше ви­зна­ча­ла­ся як об’єкт стра­ху­ва­н­ня, фа­кти­чно за­ли­шив­ся без змін. Слід вка­за­ти, що ка­те­го­рії об’єкта стра­ху­ва­н­ня та пре­дме­та до­го­во­ру стра­ху­ва­н­ня не є вза­є­мо­за­мін­ни­ми, хо­ча, без­пе­ре­чно, є вза­є­мо­пов’яза­ни­ми. В яко­сті під­сум­ку слід до­да­ти, що за­га­лом Укра­ї­на вже сфор­му­ва­ла стра­те­гі­чне ба­че­н­ня, ін­сти­ту­цій­ний ме­ха­нізм і нор­ма­тив­но-пра­во­ву ба­зу ада­пта­ції. Основ­ни­ми ін­стру­мен­та­ми в цій сфе­рі, бе­зу­мов­но, ма­ють ста­ти За­галь­но­дер­жав­на про­гра­ма ада­пта­ції за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни до за­ко­но­дав­ства Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу та пла­ни-гра­фі­ки ада­пта­ції у прі­о­ри­те­тних сфе­рах. Про­гра­ма ви­зна­чає ме­ту, основ­ні тер­мі­ни, ін­сти­ту­ціо­наль­ний ме­ха­нізм ада­пта­ції, а та­кож за­са­ди її фі­нан­со­во­го, ка­дро­во­го та ін­фор­ма­цій­но­го за­без­пе­че­н­ня, пла­ни-гра­фі­ки – ал­го­ритм вза­є­мо­дії з Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом, кон­кре­тні ці­лі та за­хо­ди, які здій­сню­ва­ти­му­ться впро­довж ро­ку. Що­рі­чні пла­ни за­хо­дів із ви­ко­на­н­ня Про­гра­ми ма­ють, на під­ста­ві за­крі­пле­но­го в Про­гра­мі ін­сти­ту­цій­но­го ме­ха­ні­зму, кон­кре­ти­зу­ва­ти стро­ки та ви­зна­ча­ти кон­кре­тних ви­ко­нав­ців, пе­ред­ба­че­них Пла­на­ми-гра­фі­ка­ми за­хо­дів.

Па­цу­рія Ні­но Бон­дов­на, д. ю. н., про­фе­сор КНУ іме­ні Шев­чен­ка

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.