Еко­но­мі­ка від про­ро­ка або як жи­ти ри­тей­лу

Ukraine Business Review - - Актуальна тема - Пі­дго­ту­ва­ла На­та­лія Яку­шо­ва

Ві­дбу­лась що­рі­чна кон­фе­рен­ція пер­ших осіб ри­тей­лу (роз­дрі­бна тор­гів­ля) де бу­ли при­су­тні ке­рів­ни­ки кру­пно­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су.

На кон­фе­рен­ції обго­во­рю­ва- ли­ся пи­та­н­ня: що за­ва­жає укра­їн- сько­му ри­тей­лу ро­сти і роз­ви­ва- ти­ся? Як в цьо­му мо­же до­по­мог­ти дер­жа­ва? Яки­ми про­гра­ма­ми під­трим­ки рі­тей­лу в Укра­ї­ні сьо­го­дні опе­рує дер­жа­ва? Як змі­ни­ться ку­пі­вель­на спро­мо­жність укра­їн­ців пі­сля за­про­ва­дже­н­ня без­ві­зу? Що бу­де з зар­пла­та­ми та ці­на­ми в ри­тей­лі, якщо уряд під­ні­ме «мі­ні­мал­ку» до 7100 грн.? Яку про­гра­му кре­ди­ту­ва­н­ня бі­зне­су про­по­ну­ють укра­їн­сько­му ри­тей­лу про­від­ні бан­ки? За­хист прав спо­жи­ва­ча: роз­ви­ває чи вби­ває ри­тейл? Ін­тер­нет-тор­гів­ля: як її ре­гу­лює дер­жа­ва? Які про­гра­ми роз­ви­тку і кре­ди­ту­ва­н­ня укра­їн­ські бан­ки мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти рі­тей­ле­рам? Стрім­кі змі­ни, а са­ме від­кри­т­тя кор­до­нів з ЕС при­зве­дуть до під­ви­ще­н­ня ви­мог до яко­сті то­ва­рів

та по­слуг, з цим по­го­ди­ли­ся усі уча­сни­ки кон­фе­рен­ції. Дер­жа­ва, в осо­бі від­по­від­них служб у сфе­рі за­хи­сту прав спо­жи­ва­чів, має до­по­ма­га­ти бі­зне­су, не ство­рю­ва­ти ти­ску, а за­ко­но­да­вець – ре­а­гу­ва­ти на змі­ни, які від­бу­ва­ю­ться. Для під­трим­ки бі­зне­су дер­жа­вою бу­ло за­про­ва­дже­но мо­ра­то­рій на про­ве­де­н­ня пе­ре­ві­рок, що зна­чно змен­ши­ло тиск, однак держ­спо­жив­слу­жба за­кли­кає бі­знес до­три­му­ва­тись чин­но­го за­ко­но­дав­ства. За­хист прав спо­жи­ва­чів – го­лов­на скла­до­ва роз­ви­тку ри­тей­лу, однак держ­спо­жив­слу­жба остан­нім ча­сом фі­ксує про­ду­кцію з по­ру­ше­н­ням те­хні­чних норм, тоб­то фі­ксу­є­ться про­ду­кція низь­кої яко­сті, то­му зро­зумі­ло, що над пи­та­н­ням яко­сті про­ду­кції має пра­цю­ва­ти сам ри­тейл. Ви­ма­льо­ву­є­ться май­бу­тня тен­ден­ція на рин­ку - це ви­хід ри­тей­лу в он-лайн про­да­жі, але при цьо­му існує ці­лий пе­ре­лік пе­ре­пон: зай­ве адмі­ні­стру­ва­н­ня; тиск дер­жав­них ор­га­нів; но­ва­ції за­ко­но­твор­ців, які не зов­сім ро­зу­мі­ють ри­нок; низь­ка ку­пі­вель­на спро­мо­жність на­се­ле­н­ня; не­рів­ні умо­ви ве­де­н­ня бі­зне­су та ін. Чо­го вар­та по­да­тко­ва іні­ці­а­ти­ва що­до стя­гне­н­ня 10% збо­ру при клей­му­ван­ні зо­ло­тих ви­ро­бів. Збір спла­чу­є­ться на­пе­ред, до ре­а­лі­за­ції то­ва­ру, що не­га­тив­но по­зна­ча­є­ться на вар­то­сті то­ва­ру та до­хі­дно­сті бі­зне­су. На сьо­го­дні на рин­ку ри­тей­лу ве­ли­ка кіль­кість під­при­ємств ви­му­ше­на пра­цю­ва­ти у ті­ні, що тя­гне за со­бою ство­ре­н­ня не­че­сної кон­ку­рен­ції. Всі ро­зу­мі­ють чо­му бу­ли за­ко­но­дав­цем вве­де­ні та­кі нор­ми, однак не­ві­до­мо, чо­му за­ко­но­да­вець не ро­зу­міє до чо­го при­зве­де йо­го не­о­бду­ма­ні та не про­ра­хо­ва­ні на пе­ред по­да­тко­ві іні­ці­а­ти­ви. Бі­знес ри­тей­лу ба­га­то ро­ків звер­та­є­ться до дер­жа­ви що­до на­ве­де­н­ня по­ряд­ку та ви­зна­че­н­ня кон­кре­тних пра­вил ро­бо­ти на рин­ку, але умо­ви так і не бу­ло ство­ре­но. У цьо­му на­прям­ку ін­но­ва­цій­но пра­цює бан­ків­ський се­ктор: кре­ди­ту­ва­н­ня кру­пних кор­по­ра­цій, ма­ло­го, се­ре­дньо­го бі­зне­су та на­се­ле­н­ня збіль­шу­ва­ти­ме­ться. Однак існує і ба­га­то ри­зи­ків: не­до­ско­на­ле за­ко­но­дав­ство що­до за­хи­сту прав спо­жи­ва­чів, в то­му чи­слі кре­ди­то­рів, су­до­вої си­сте­ми. А са­ме цей пе­ре­лік ри­зи­ків за­кла­да­є­ться при роз­ра­хун­ку та­ри­фів із кре­ди­ту­ва­н­ня. Бан­кі­ри на­го­ло­шу­ють, що ка­те­го­ри­чно не мо­жна по­рів­ню­ва­ти де­по­зи­тні та кре­ди­тні став­ки бан­ків­сько­го рин­ку ЄС та Укра­ї­ни. Ро­змір ста­вок на­пря­му за­ле­жить від фі­нан­со­вої си­сте­ми кра­ї­ни та її ста­ну. Для Укра­ї­ни зни­же­ні кре­ди­тні став­ки по­ки що не­до­сту­пні. Кре­ди­ту­ва­н­ня та до­ступ до фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів бі­зне­су та на­се­ле­н­ня вкрай не­об­хі­дні для ри­тей­лу, оскіль­ки цей фа­ктор на­пря­му впли­ває на ку­пі­вель­ну спро­мо­жність. За­про­ва­дже­н­ня та­ких пі­ло­тних про­е­ктів, як он­лайн про­да­жі спро­стять опла­ту та збіль­шать про­да­жі: бан­ки фі­ксу­ють збіль­ше­н­ня че­ку в он-лайн про­да­жах на 30%-60%. Кри­ти­чним для бі­зне­су є пи­та­н­ня збіль­ше­н­ня мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти до 7100, 00 грн. Бі­знес на­го­ло­шує, що дер­жа­ва не по­вин­на втру­ча­ти­ся в рин­ко­ві від­но­си­ни, а збіль­ше­н­ня мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти в умо­вах ста­гна­ції еко­но­мі­ки тіль­ки «за­же­не» бі­знес у тінь, під­ви­щить рі­вень без­ро­бі­т­тя, від­тік ро­бо­чої си­ли за ме­жі кра­ї­ни, то­що. Си­ту­а­ція, яка скла­лась на рин­ку ри­тей­лу, це ве­ли­ке за­сте­ре­же­н­ня для ке­рів­ни­цтва дер­жа­ви, не­об­хі­дно не тіль­ки по­чу­ти бі­знес, але і ство­ри­ти умо­ви для йо­го роз­ви­тку та фун­кціо­ну­ва­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.