Кре­ди­тні спіл­ки: пер­спе­кти­ви роз­ви­тку

Ukraine Business Review - - Актуальна тема - Ми­ко­ла СТЕПАНОВ-БАЧИНСЬКИЙ, Шеф-ре­да­ктор

Про­дол­же­ние. На­ча­ло на стр. 1

Як ві­до­мо, бан­ки за­ці­кав­ле­ні у кре­ди­ту­ван­ні вже ста­біль­но­го бі­зне­су з по­стій­ни­ми гро­шо­ви­ми по­то­ка­ми. То­му основ­ним інвестором ма­лих про­е­ктів ви­сту­па­ють та­кі ін­сти­ту­ти, як кре­ди­тні спіл­ки. У зв’яз­ку з цим за­слу­го­вує на­шої ува­ги пи­та­н­ня під­ви­ще­н­ня ро­лі не­бан­ків­ських кре­ди­тних уста­нов у роз­ви­тку ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки. Сьо­го­дні в Укра­ї­ні скла­ла­ся ситуація, за якої не­бан­ків­ські кре­ди­тні уста­но­ви ще не ві­ді­гра­ють ті­єї по­зи­тив­ної ро­лі в еко­но­мі­ці, якої від них мо­жна очі­ку­ва­ти. Се­ктор не­бан­ків­ських кре­ди­тних уста­нов в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни, у фі­нан­со­во­му по­се­ре­дни­цтві та під­трим­ці роз­ви­тку ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су на сьо­го­дні над­то ма­лий. Ба­га­то кре­ди­тних ком­па­ній вза­га­лі зна­хо­дя­ться на ета­пі ви­жи­ва­н­ня, то­му оці­ни­ти їх вплив до­сить скла­дно. Однак в пер­спе­кти­ві ді­яль­ність не­бан­ків­ських кре­ди­тних уста­нов, зокре­ма кре­ди­тних ком­па­ній, мо­же ві­ді­гра­ва­ти ва­го­му роль у фун­кціо­ну­ван­ні рин­ку фі­нан­со­вих по­слуг, оскіль­ки во­ни є пер­спе­ктив­ни­ми вну­трі­шні­ми ін­ве­сто­ра­ми, утво­рю­ють аль­тер­на­тив­ний бан­ків­сько­му се­кто­ру се­гмент, ство­рю­ють аль­тер­на­тив­ні фі­нан­со­ві по­слу­ги, чим за­без­пе­чу­ють роз­ви­ток кон­ку­рен­тно­го се­ре­до­ви­ща на рин­ку кре­ди­тних ре­сур­сів. Ді­яль­ність кре­ди­тних ком­па­ній є до­сить но­вим ви­дом кре­ди­тних уста­нов в не­за­ле­жній Укра­ї­ні. Во­ни ра­зом з кре­ди­тни­ми спіл­ка­ми і лом­бар­да­ми фор­му­ють не­бан­ків­ський се­ктор кре­ди­тних уста­нов. Са­ме кре­ди­тні спіл­ки є одним з рі­зно­ви­дів ко­опе­ра­тив­них ор­га­ні­за­цій. Від то­го, як во­ни роз­ви­ва­ти­му­ться, зна­чною мі­рою за­ле­жить, чи вда­сться від­ро­ди­ти в Укра­ї­ні справ­ді ма­со­вий ко­опе­ра­тив­ний рух, тоб­то ді­яль­ність на­се­ле­н­ня по са­мо­за­без­пе­чен­ню не­об­хі­дни­ми то­ва­ра­ми і по­слу­га­ми на за­са­дах ко­о­пе­ру­ва­н­ня. Го­спо­дар­ська ді­яль­ність кре­ди­тних спі­лок ба­зу­є­ться на ко­опе­ра­тив­ній (не­при­бу­тко­вій) ді­яль­но­сті. Прин­ци­по­вою від­мін­ні­стю кре­ди­тних спі­лок від ін­ших фі­нан­со­вих уста­нов є те, що во­ни ма­ють не­ко­мер­цій­ну ко­опе­ра­тив­ну при­ро­ду, що від­рі­зняє їх від ін­ших суб’єктів рин­ку. На від­мі­ну від ін­ших фі­нан­со­вих уста­нов, які, як пра­ви­ло, ство­рю­ю­ться одні­єю гру­пою (вла­сни­ка­ми) для отри­ма­н­ня при­бу­тку від на­да­н­ня фі­нан­со­вих по­слуг ін­шій гру­пі (клі­єн­там), в кре­ди­тній спіл­ці є тіль­ки одна гру­па – чле­ни со­ю­зу (що є одно­ча­сно і вла­сни­ка­ми, і клі­єн­та­ми), а са­ма спілка ство­рю­є­ться для са­мо­за­без­пе­че­н­ня всіх чле­нів на рів­них умо­вах фі­нан­со­ви­ми по­слу­га­ми на осно­ві кооперації. Кре­ди­тні спіл­ки є най­мен­ши­ми за об­ся­гом акти­вів і мо­ло­ди­ми се­ред де­по­зи­тних фі­нан­со­вих ін­сти­ту­тів. Кре­ди­тний рух Укра­ї­ни про­йшов зна­чний ево­лю­цій­ний шлях, і від­ро­дже­ні кре­ди­тні спіл­ки від­бу­ли­ся як ва­го­ме су­спіль­не і рин­ко­ве яви­ще. Що­рі­чно со­тні ти­сяч укра­їн­ців ко­ри­сту­ю­ться мо­жли­ві­стю отри­ма­ти кре­дит на свої на­галь­ні по­тре­би, що ви­ни­ка­ють у спо­жив­чій або бі­знес-сфе­рах. На сьо­го­дні в ре­гіо­нах Укра­ї­ни ді­ють біль­ше 400 кре­ди­тних спі­лок, які утво­рю­ють по­ту­жну роз­га­лу­же­ну ме­ре­жу на­да­н­ня фі­нан­со­вих по­слуг рі­зним вер­ствам на­се­ле­н­ня. І з ко­жним ро­ком їх кіль­кість збіль­шу­є­ться. По­тре­ба укра­їн­сько­го ма­ло­го бі­зне­су в ін­ве­сти­ці­ях ве­ли­че­зна, осо­бли­во якщо вра­ху­ва­ти, що роз­ви­ток ма­ло­го та се­ре­дне­го ви­ро­бни­чо­го бі­зне­су ро­бить тіль­ки пер­ші кро­ки і ви­ма­гає ве­ли­ких ка­пі­та­ло­вкла­день, біль­ших, ніж тор­го­ва ді­яль­ність. І хо­ча кре­ди­тні спіл­ки не гра­ють ве­ли­кої ро­лі на фі­нан­со­во­му рин­ку Укра­ї­ни, але їх роз­ви­ток – це пи­та­н­ня ро­сту, стра­те­гі­чно­го ви­бо­ру, во­лі за­ді­я­них у да­но­му про­це­сі лю­дей. Слаб­кий роз­ви­ток кре­ди­тних спі­лок в Укра­ї­ні має свої при­чи­ни. І са­ме ці при­чи­ни по­вин­ні ви­рі­шу­ва­ти­ся на дер­жав­но­му та ре­гу­ля­тив­но­му рів­ні. Кре­ди­тні спіл­ки – це сво­го ро­ду бан­ки в мі­ні­а­тю­рі. Як ві­до­мо, КС ма­ють пра­во на при­йом де­по­зи­тів гро­ма­дян. За чин­ним в Укра­ї­ні за­ко­но­дав­ством кре­ди­тні спіл­ки є не­при­бу­тко­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми. Якщо го­во­ри­ти про го­лов­ну мі­сію кре­ди­тних спі­лок – за­без­пе­чи­ти сво­їх чле­нів де­ше­ви­ми кре­ди­та­ми, – то біль­шість укра­їн­ських кре­ди­тних спі­лок спе­ці­а­лі­зу­ю­ться на «спо­жив­чо­му» кре­ди­ту­ван­ні: при­дбан­ні по­бу­то­вих то­ва­рів, те­хні­ки, бу­дів­ни­цтві, ре­мон­ті квар­тир, ре­мон­ті ма­ши­ни, на­вча­н­ня, про­ве­ден­ні сі­мей­них по­дій і т.д. Спро­бу­є­мо про­ана­лі­зу­ва­ти, яка ситуація скла­ла­ся сьо­го­дні на рин­ку кре­ди­тних спі­лок. Укра­їн­ським кре­ди­тним спіл­кам вда­ло­ся мі­цно зайня­ти свою ні­шу на ві­тчи­зня­но­му рин­ку фі­нан­со­вих по­слуг та за­пу­сти­ти в обіг біль­ше двох мі­льяр­дів гри­вень. І це з ура­ху­ва­н­ням зро­ста­ю­чої кон­ку­рен­ції се­ред грав­ців фі­нан­со­во­го рин­ку, які орі­єн­то­ва­ні на на­да­н­ня по­слуг на­се­лен­ню. При цьо­му спо­сте­рі­га­є­ться істо­тна кон­цен­тра­ція рин­ку. На біль­шу ча­сти­ну кре­ди­тних спі­лок з акти­ва­ми до 500 тис. грн. до­во­ди­ться тіль­ки 4% су­мар­них акти­вів си­сте­ми, а на 22 кре­ди­тні спіл­ки з акти­ва­ми по­над 10 млн. грн. – 51,4% су­мар­них акти­вів. Най­біль­ше чи­сло кре­ди­тних спі­лок, як і слід бу­ло очі­ку­ва­ти, за­ре­є­стро­ва­но в Ки­є­ві. Чи­ма­ло кре­ди­тних спі­лок за­ре­є­стро­ва­но в Дні­про­пе­тров­ській та Оде­ській обла­стях. І якщо ра­ні­ше до чи­сла пе­ре­мож­ців по кіль­ко­сті КС в ре­гіо­нах вхо­ди­ли ще До­не­цька і Лу­ган­ська обла­сті, то зав­дя­ки ві­до­мим нам усім по­ді­ям ці ре­гіо­ни за­раз не бе­руть до ува­ги, скла­да­ю­чи рей­тинг ді­яль­но­сті КС. При цьо­му са­ма кіль­кість чле­нів кре­ди­тних спі­лок (на­га­да­є­мо, що всі, хто вза­є­мо­діє з кре­ди­тною спіл­кою чи то че­рез вне­се­н­ня де­по­зи­ту, чи то че­рез отри­ма­н­ня кре­ди­ту – по­вин­ні ста­ти чле­на­ми кре­ди­тної спіл­ки) на­бли­жа­є­ться до 1 міль­йо­ну чо­ло­вік. Ци­фра до­сить зна­чна. При цьо­му чи­сло чле­нів, які кре­ди­ту­ю­ться в кре­ди­тних спіл­ках (біль­ше 300 тис. чол.) зна­чно пе­ре­ви­щує кіль­кість гро­ма­дян, які ма­ють де­по­зи­ти в кре­ди­тних спіл­ках (біль­ше 60 тис. чол.). За­га­лом се­ред усі­єї ма­си кре­ди­тних спі­лок мо­жна ви­ді­ли­ти гру­пу «кла­си­чних» кре­ди­тних спі­лок, чле­ни яких об’єд­на­ні за пев­ною озна­кою: про­фе­сій­ною, те­ри­то­рі­аль­ною або ін­шою. Та­кож окре­мо мо­жна го­во­ри­ти про кре­ди­тні спіл­ки, чиї ам­бі­ції ви­хо­дять за ме­жі ро­бо­ти з обме­же­ною гру­пою лю­дей. Та­кі кре­ди­тні спіл­ки на­ма­га­ю­ться пев­ною мі­рою бу­ти мі­ні-бан­ка­ми і пра­гнуть роз­ши­ри­ти свою ді­яль­ність на те­ри­то­рії всі­єї кра­ї­ни. На від­мі­ну від ве­ли­кої фі­нан­со­вої уста­но­ви, ком­па­ктна в роз­мі­рах кредитна спілка має свої пе­ре­ва­ги. При­мі­ром, ко­жен, хто звер­та­є­ться в спіл­ку за фі­нан­со­ви­ми по­слу­га­ми, мо­же отри­ма­ти тут їх пов­ний пе­ре­лік, озна­йо­ми­ти­ся зі зві­том про еко­но­мі­чні по­ка­зни­ки. До то­го ж, спів­пра­цю­ю­чи з ті­єю чи ін­шою кре­ди­тною спіл­кою, клі­єнт ав­то­ма­ти­чно стає йо­го пов­но­прав­ним чле­ном, а от­же має пра­во го­ло­су при обран­ні йо­го ке­рів­них ор­га­нів і в пер­спе­кти­ві мо­же ста­ти спів­вла­сни­ком. До ре­чі, про­цен­тні став­ки в кре­ди­тних спіл­ках від­рі­зня­ю­ться від бан­ків­ських. Ска­жі­мо, якщо бан­кі­ри про­по­ну­ють зро­би­ти вкла­ди в на­ціо­наль­ній ва­лю­ті ма­кси­мум під 16-18% рі­чних, то в спіл­ках га­ран­ту­ють до 25%. Та­ка пе­ре­ва­га по­ясню­є­ться ба­жа­н­ням кре­ди­тних спі­лок зро­би­ти свої умо­ви більш при­ва­бли­ви­ми. Їх ме­та – під­ви­ще­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті. Тим біль­ше що з фі­нан­со­вої то­чки зо­ру це ре­аль­но. Ді­яль­ність кре­ди­тних спі­лок про­зора: всі ко­шти, отри­ма­ні від вкла­дів на­се­ле­н­ня, спря­мо­ву­ю­ться на ви­да­чу кре­ди­тів і пі­сля за­кін­че­н­ня тер­мі­ну по­вер­та­ю­ться вкла­дни­ку з від­со­тка­ми. До то­го ж ви­пад­ки бан­крут­ства кре­ди­тних спі­лок від­бу­ва­ю­ться у вкрай рід­кі­сних ви­пад­ках і, як пра­ви­ло, че­рез про­бле­ми, пов’яза­ні з вну­трі­шнім, а не фі­нан­со­вим ме­не­джмен­том. Крім ви­рі­ше­н­ня со­ці­аль­них аспе­ктів, КС ві­ді­гра­ють по­зи­тив­ну роль у ві­тчи­зня­ній еко­но­мі­ці. При­мі­ром, лю­ди­на, якій за­бор­гу­ва­ли зар­пла­ту на йо­го рі­дно­му під­при­єм­стві, оформ­ляє кре­дит і ку­пує праль­ну ма­ши­ну, хо­ло­диль­ник. А в свою чер­гу ви­ро­бник по­бу­то­вої те­хні­ки, отри­мав­ши при­бу­ток, ро­бить по­да­тко­ві від­ра­ху­ва­н­ня. Та­ким чи­ном, ко­ле­со еко­но­мі­ки про­дов­жує кру­ти­ти­ся, і з ча­сом ви­рі­шу­є­ться про­бле­ма за­бор­го­ва­но­сті і т.д. Так чи іна­кше, але на­яв­ність сьо­го­ден­ної кіль­ко­сті кре­ди­тних спі­лок для Укра­ї­ни тя­гне за со­бою укру­пне­н­ня на цьо­му рин­ку, що є за­ко­но­мір­ним про­це­сом, щоб під­ви­щи­ти фі­нан­со­ву стій­кість кре­ди­тних спі­лок, ство­ри­ти пов­но­цін­ну ін­фра­стру­кту­ру кре­ди­тних спі­лок, а са­ме – си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів, ста­бі­лі­за­цій­ні фон­ди, си­сте­му ре­фі­нан­су­ва­н­ня. ©

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.