Укра­їн­ське село пе­ре­хо­дить від цен­тра­лі­зо­ва­но­го управ­лі­н­ня до де­цен­тра­лі­зо­ва­но­го кон­тро­лю

Ukraine Business Review - - Україна аграрна -

Сьо­го­дні в Укра­ї­ні від­бу­ва­ю­ться прин­ци­по­ві змі­ни в сіль­ській по­лі­ти­ці. Акцент ро­би­ться не тіль­ки на роз­ви­ток те­ри­то­рій, але й на ма­кси­маль­не за­до­во­ле­н­ня по­треб та ін­те­ре­сів сіль­сько­го на­се­ле­н­ня. При­чо­му люд­ський фа­ктор стає до­мі­ну­ю­чим. Для на­шої кра­ї­ни та­кі під­хо­ди є но­ва­цій­ни­ми. То­му ми при­скі­пли­во ви­вча­є­мо вда­лі пра­кти­ки сіль­сько­го роз­ви­тку успі­шних кра­їн і, в пер­шу чер­гу, – Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки, Ка­на­ди, кра­їн ЄС. А та­кож ви­ко­ри­сто­ву­є­мо до­свід про­від­них екс­пер­тів у цій ца­ри­ні, до­слу­ха­є­мо­ся до їх ре­ко­мен­да­цій. То­мас Джонс на­ле­жить якраз до чи­сла та­ких ві­до­мих у сві­ті екс­пер­тів. Він є про­фе­со­ром еко­но­мі­ки сіль­сько­го го­спо­дар­ства Уні­вер­си­те­ту Френ­ка Міл­ле­ра та Шко­ли між­на­ро­дних від­но­син Уні­вер­си­те­ту Міс­су­рі (США). Він спе­ці­а­лі­зу­є­ться на еко­но­мі­ці роз­ви­тку сіль­ської мі­сце­во­сті, ана­лі­зі еко­но­мі­чно­го впли­ву, фі­нан­сах мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Кіль­ка ро­ків то­му він кон­суль­ту­вав уряд Укра­ї­ни у пи­та­н­нях змі­ни по­лі­ти­ки сіль­сько­го го­спо­дар­ства та роз­ви­тку сіль­ських ре­гіо­нів. Не­що­дав­но То­мас Джонс по­бу­вав у на­шій кра­ї­ні. Він охо­че від­по­вів на за­пи­та­н­ня що­до до­ціль­но­сті впро­ва­дже­н­ня но­вої сіль­ської по­лі­ти­ки та її пер­спе­ктив.

- Що дасть для Укра­ї­ни но­ва по­лі­ти­ка сіль­сько­го роз­ви­тку? - До­бре об­ґрун­то­ва­на по­лі­ти­ка сіль­сько­го роз­ви­тку до­зво­ляє мі­сце­вій вла­ді ство­рю­ва­ти умо­ви, які бу­дуть при­ва­бли­ви­ми для но­вих ро­бо­то­дав­ців, ін­ве­сто­рів і, що най­ва­жли­ві­ше, - для мо­ло­дих лю­дей, які отри­ма­ють сти­му­ли за­ли­ша­ти­ся пра­цю­ва­ти в цих гро­ма­дах, обла­што­ву­ва­ти­ся ра­зом зі сво­ї­ми

сім’ями. Я не ви­пад­ко­во ка­жу, що най­лі­пше ці пи­та­н­ня ви­рі­шу­ва­ти мі­сце­вій вла­ді, бо во­на знає силь­ні та слаб­кі сто­ро­ни сво­єї те­ри­то­рії, за­пи­ти на­се­ле­н­ня. - Чи пов’яза­не успі­шне здій­сне­н­ня по­лі­ти­ки сіль­сько­го роз­ви­тку зі ство­ре­н­ням пов­но­цін­но­го рин­ку зем­лі в Укра­ї­ні? - Роз­ви­ток сіль­ських гро­мад най­пер­ше за­ле­жить від двох акти­вів – їх зем­лі та на­се­ле­н­ня. Мі­сце­вим ор­га­нам вла­ди важ­ко ухва­лю­ва­ти пра­виль­ні рі­ше­н­ня, якщо во­ни не ма­ють упев­не­но­сті в то­му, яким чи­ном ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ме­ться зем­ля, як про­да­ва­ти­ме­ться, як ре­гу­лю­ва­ти­му­ться пи­та­н­ня, пов’яза­ні з нею. Не менш ва­жли­вим є ще один аспект. Мі­сце­ві ор­га­ни вла­ди по­тре­бу­ють ста­біль­ної та зро­зумі­лої до­хі­дної ба­зи. Її за­без­пе­чу­ють ре­зуль­та­ти пра­ці лю­дей, а та­кож зе­мель­ні ре­сур­си. По­ки пи­та­н­ня зе­мель­них ре­сур­сів за­ли­ша­є­ться нев­ре­гу­льо­ва­ним, очі­ку­ва­ної стій­кої до­хі­дної ба­зи не бу­де. - Про­бле­ма в то­му, що чи­ма­ло се­лян-вла­сни­ків зем­лі сьо­го­дні ви­сту­па­ють про­ти впро­ва­дже­н­ня зе­мель­но­го рин­ку. Що має зро­би­ти укра­їн­ська вла­да, аби він за­пра­цю­вав най­ближ­чим ча­сом? - Ба­га­тьох лю­дей ля­ка­ють про­по­но­ва­ні змі­ни, і їх мо­жна зро­зу­мі­ти. Во­ни не зна­ють, яких ре­зуль­та­тів очі­ку­ва­ти, то­му вва­жа­ють за кра­ще ні­чо­го не ро­би­ти. Але подаль­ший роз­ви­ток Укра­ї­ни ви­ма­гає, щоб один із най­біль­ших її акти­вів – зем­ля – був ціл­ком до­сту­пним для еко­но­мі­ки. На­ра­зі та­ко­го ще не­має. Аби зе­мель­ний ри­нок за­пра­цю­вав, по­трі­бно за­без­пе­чи­ти всіх йо­го уча­сни­ків пов­ною ін­фор­ма­ці­єю. Не­об­хі­дно, щоб бу­ла ве­ли­ка кіль­кість по­ку­пців і про­дав­ців, а та­кож ціл­ко­ви­та про­зо­рість в ро­бо­ті цьо­го рин­ку. Для то­го, щоб ма­ти ве­ли­ку кіль­кість по­ку­пців, по­трі­бна ефе­ктив­на фі­нан­со­ва си­сте­ма, яка б до­зво­ли­ла лю­дям ма­ти ко­шти на при­дба­н­ня зем­лі. Про­зо­рість рин­ку до­зво­лить ни­ні­шнім вла­сни­кам зем­лі зна­ти, чи отри­ма­ють во­ни до­бру ці­ну за зем­лю. Якщо зе­мель­ний ри­нок бу­де ство­ре­ний за та­ки­ми умо­ва­ми, якщо йо­го ме­ха­ні­зми бу­дуть від­пра­цьо­ва­ні ре­тель­но та від­по­від­аль­но, він не від­ля­ку­ва­ти­ме по­тен­цій­них про­дав­ців і по­ку­пців. - З яки­ми ще ви­кли­ка­ми сти­ка­ю­ться укра­їн­ські те­ри­то­рі­аль­ні гро­ма­ди? - Я ду­маю, що Укра­ї­ні не­об­хі­дно мо­дер­ні­зу­ва­ти дер­жав­ні ін­сти­ту­ції, осо­бли­во що­до роз­роб­ки на­дій­них ін­фор­ма­цій­них си­стем. Ор­га­ни дер­жав­ної вла­ди по­вин­ні бу­ти спро­мо­жни­ми ство­рю­ва­ти до­сто­вір­ні да­ні та ро­би­ти їх до­сту­пни­ми для гро­мад­сько­сті на всій те­ри­то­рії. Ін­шим до­сту­пним кро­ком є ство­ре­н­ня по­ту­жних до­рад­чих служб. У Ка­на­ді, Спо­лу­че­них Шта­тах Аме­ри­ки, кра­ї­нах За­хі­дної Єв­ро­пи, з яки­ми я най­біль­ше зна­йо­мий, про­цві­та­н­ня мо­жна пов’яза­ти з по­ши­ре­н­ням осві­ти. Там лю­ди на­вча­ю­ться впро­довж усьо­го жи­т­тя. Для Укра­ї­ни та­кож ва­жли­во на­да­ва­ти лю­дям су­ча­сні зна­н­ня для роз­ви­тку. Ще одне пи­та­н­ня. Я ба­чу ба­га­то під­при­єм­ни­цьких тен­ден­цій у Ки­є­ві, де­яких ін­ших мі­стах. Але ду­маю, що не­об­хі­дно за­охо­чу­ва­ти під­при­єм­ни­цький ін­но­ва­цій­ний ри­зик і в сіль­ській мі­сце­во­сті. - Що має зро­би­ти укра­їн­ський уряд, аби при­ско­ри­ти впро­ва­дже­н­ня но­вої по­лі­ти­ки сіль­сько­го роз­ви­тку? - На­зву три пер­ші кро­ки. На­сам­пе­ред йде­ться про роз­ви­ток на­дій­но­го та ефе­ктив­но­го рин­ку зем­лі. Дру­гий крок – це на­дій­ний та ефе­ктив­ний фі­нан­со­вий ри­нок. Він має бу­ти до­сту­пним не ли­ше для тих, хто ба­жає при­дба­ти зем­лю сіль­сько­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня та пра­цю­ва­ти на ній, але й для мі­сце­вих ор­га­нів вла­ди, щоб во­ни мо­гли ро­би­ти стра­те­гі­чні ін­ве­сти­ції. Бо до­бре ві­до­мо, що для отри­ма­н­ня до­хо­дів не­об­хі­дно вкла­сти по­пе­ре­дні ін­ве­сти­ції, на по­ро­жньо­му мі­сці ні­чо­го не бу­де. А тре­тім кро­ком має бу­ти вста­нов­ле­н­ня чі­ткої, зба­лан­со­ва­ної та спра­ве­дли­вої від­по­від­но­сті між обов’яз­ка­ми сіль­ських чи мі­сце­вих рад та дже­ре­ла­ми над­хо­джень. Ме­ха­нізм не за­пра­цює, якщо, ска­жі­мо, обов’яз­ки бу­дуть над­то ви­со­ки­ми, а над­хо­дже­н­ня – низь­ки­ми. - А на що слід звер­ну­ти ува­гу об’єд­на­ним те­ри­то­рі­аль­ним гро­ма­дам та їхнім лі­де­рам? - Во­ни не по­вин­ні ду­ма­ти, що єди­ною хо­ро­шою ін­ве­сти­ці­єю є та, що зро­бле­на в спо­ру­ди, в до­ро­ги та ін­ші фі­зи­чні ре­чі. Ін­ве­сту­ва­ти та­кож по­трі­бно в лю­дей, у їх зна­н­ня та про­фе­сій­ні на­ви­чки. Осо­бли­во це сто­су­є­ться мо­ло­ді. Під час пе­ре­бу­ва­н­ня у ва­шій кра­ї­ні в ме­не з’яви­ло­ся ба­га­то но­вих ідей сто­сов­но то­го, як Агент­ство США з між­на­ро­дно­го роз­ви­тку (USAID) та ін­ші пар­тне­ри мо­жуть до­по­мог­ти Укра­ї­ні в роз­ви­тку її по­тен­ці­а­лу. Я ста­ра­ти­му­ся про­су­ва­ти їх. - Як мі­жна­ро­дний екс­перт і про­сто як лю­ди­на ви ма­є­те під­ви­ще­ний ін­те­рес до Укра­ї­ни. З чим це пов’яза­но? - Одні­єю з при­чин є те, що 1989 ро­ку я ду­же за­хо­пив­ся змі­на­ми у сві­то­вій по­лі­ти­ці, зокре­ма, в Схі­дній Єв­ро­пі. То­ді з’яви­ла­ся на­дія, що світ стає ближ­чим. Тож я ви­рі­шив ста­ти екс­пер­том са­ме з пи­тань Схі­дної Єв­ро­пи. Дру­га при­чи­на по­ля­гає в то­му, що ро­ди­на мо­єї дру­жи­ни є емі­гран­та­ми з За­хі­дної Укра­ї­ни. Я ду­же за­ці­ка­вив­ся істо­рі­єю Укра­ї­ни і тим, що тут від­бу­ва­є­ться за­раз. Ме­ні хо­ті­ло­ся б, аби мої про­фе­сій­ні зна­н­ня ста­ли тут у на­го­ді. Сьо­го­дні Укра­ї­на мо­же ско­ри­ста­ти­ся до­сві­дом ба­га­тьох успі­шних кра­їн сві­ту. Я б зга­дав Ір­лан­дію, де ме­ні до­ве­ло­ся пра­цю­ва­ти 25 ро­ків то­му. Во­на пе­ре­тво­ри­ла­ся з най­бі­дні­шої кра­ї­ни Єв­ро­со­ю­зу на успі­шну та про­цві­та­ю­чу. Ір­ланд­ці ма­ють най­ви­щий до­хід у ЄС (Ред. - з роз­ра­хун­ку на ду­шу на­се­ле­н­ня). У них бу­ло б ці­ка­во по­вчи­ти­ся. ©

Та­рас ТЕРНІВСЬКИЙ, На­ціо­наль­ний прес-клуб з аграр­них та зе­мель­них пи­тань

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.